Ухвала суду № 135452328, 06.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16077/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №440/16077/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №440/16077/23, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №163950015925 від 12.10.2022 року про перерахунок пенсії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зазначення в пенсійній справі ОСОБА_1 в графі "особливості" позначку" не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скасувати в пенсійній справі ОСОБА_1 в графі "особливості" позначку" не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року з урахуванням доплати за понаднормовий стаж, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1058-ІV, на підставі суми мінімального розміру пенсії за віком, дійсному на момент фактичної виплати та з урахуванням приписів ст. 27, 28 та ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, з урахуванням надбавок до пенсії, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року №251 та від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році". У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 858,88 грн. (вісімсот п`ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок).

15.08.2025 до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №440/16077/23.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати протягом трьох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №440/16077/23.

11.02.2026 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов звіт про виконання рішення суду у справі №440/16077/23.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/16077/23 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом тридцяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №440/16077/23.

19.03.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов звіт про виконання рішення суду у справі №440/16077/23.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення та заперечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та п`ятою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

За приписами частин четвертої та сьомої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили, а обов`язок суб`єкта владних повноважень, який застосовує у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить норму права, з приводу застосування якої є висновок Верховного Суду, враховувати відповідний висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду, існує безвідносно до змісту мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, що набрало законної сили.

Головною метою судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі є реалізація завдання адміністративного судочинства, оскільки ефективний захист прав осіб завершується виконанням судового рішення.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною третьою статті 382-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною другою статті 382-2 КАС України встановлено, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Відповідно до частини третьої статті 382-2 КАС України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Частиною першою статті 382-3 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до положень частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.

Поданий до суду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/16077/23 за формою відповідає вимогам частини другої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З`ясовуючи питання щодо фактичного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 по справі №440/16077/23, судом встановлено наступне.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в звіті про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду зазначило, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 по справі №440/16077/23 ОСОБА_1 з 07.10.2009 проведено перерахунок пенсії з урахуванням доплати за понаднормовий стаж, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1058-ІV, на підставі суми мінімального розміру пенсії за віком, дійсному на момент фактичної виплати та з урахуванням приписів ст. 27, 28 та ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4- 3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, з урахуванням надбавок до пенсії, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року №251 та від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році".

Після проведеного перерахунку пенсії позивачу нараховано пенсійні кошти за період з 07.10.2009 по 30.11.2023 в сумі 382653,86 грн. На виконання вимог пункту 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, банківською установою була надана інформація, що ОСОБА_1 більше року не одержувала належні пенсійні кошти. Оскільки нову заяву на перерахування пенсії до банківської установи не було надано, з 01.12.2023 виплату пенсії було оформлено за місцем реєстрації через відділення поштового зв`язку № 39630 м. Кременчука. Згідно звітів відділення зв`язку пенсію не було отримано. У зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом шести місяців підряд, враховуючи вимоги статті 49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з 01.06.2024 виплату пенсії було призупинено. При умові поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 буде проведено виплату пенсійних коштів нарахованих на виконання рішення суду.

Суд наголошує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №440/16077/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 року з урахуванням доплати за понаднормовий стаж, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1058-ІV, на підставі суми мінімального розміру пенсії за віком, дійсному на момент фактичної виплати та з урахуванням приписів ст. 27, 28 та ч. 2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, з урахуванням надбавок до пенсії, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року №251 та від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році".

Матеріали звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №440/16077/23 не містять доказів виконання рішення суду в цій справі, зокрема, не надано доказів виплати ОСОБА_1 пенсії.

У поданому до суду звіті пенсійний орган фактично звинувачує позивачку у пасивній поведінці, яка на його думку, унеможливлює виконання рішення суду.

Суд зазначає, що двома рішеннями суду (№440/4514/21 та №440/16077/23) встановлено протиправність дій та протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 . Внаслідок таких дій позивачка з 2009 року не отримує пенсію в належному розмірі.

Беручи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №440/16077/23 та доходить висновку про необхідність встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/16077/23 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №440/16077/23 у строк протягом сорока календарних днів з дня отримання повного тексту цієї ухвали.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Відповідно до частини п`ятої статті 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд враховує, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 виклав правову позицію, в якій зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

Станом на даний час судом не встановлено свідомого ігнорування та умислу на навмисне неналежне виконання рішення суду у цій справі з боку керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що є умовою притягнення особи до відповідальності за статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17, про те, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне наразі звільнити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від сплати штрафу, обмежившись встановленням нового строку для подання звіту про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241-243, 248, 249, 378, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №440/16077/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/16077/23 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом сорока календарних днів з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №440/16077/23.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Г.В. Костенко