Ухвала суду № 135452130, 06.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 квітня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/1748/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Полтавській області про:

- визнання протиправною відмову Управління служби безпеки України в Полтавській області, оформлену листом від 21 січня 2026 року № 66/21/П- 25673/25 -2026 щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 березня 2024 року по 10 грудня 2025 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, в розмірі 330559,20 грн;

- зобов`язання Служби безпеки України та Управління служби безпеки України в Полтавській області виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 березня 2024 року по 10 грудня 2025 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, в розмірі 330559,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 березня 2024 року по 10 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 23.02.2026 позовну заяву залишено без змін.

05.03.2026 позивачем надано до суду копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.10.2023 на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Ухвалою від 09.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Службою безпеки України подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в зв`язку з пропуском позивачем встановленого ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строку звернення до суду з даним позовом.

Зокрема, в обґрунтовуючи подане клопотання представник відповідача повідомив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі № 440/15477/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2025, зобов`язано СБУ здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 24.02.2022 по 31.12.2022 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, та здійснити виплату різниці з урахуванням фактично сплачених сум.

09.12.2025 Службою безпеки України, по надходженню банківських реквізитів від позивача, згідно платіжної інструкції №8754 від 09.12.2025 було перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 стягнуте перераховане грошове забезпечення у розмірі 170 427, 78 грн, що складає суму, присуджену рішенням суду у справі № 440/15477/24 після утримання в дохід держави всіх податків та зборів, тобто рішення суду було невідкладно виконано відповідачем в добровільному порядку

Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, враховуючи повідомлені представником відповідача у заяві про залишення позовної заяви без розгляду обставини, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відтак за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У даній категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася з тим, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Предметом спору в цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки виплати позивачу грошового забезпечення.

Суд наголошує, що за своєю правовою природою "середній заробіток за час затримки виплати позивачу грошового забезпечення" є різновидом "середнього заробітку за час затримки розрахунку", а тому не входить до структури заробітної плати. (висновок Великої Палати Верховного суду викладений у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, дані спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби.

Таким чином, дія норм КЗпП України в частині визначення строку звернення до суду з даним позовом не розповсюджується на дану категорію справ.

До того ж, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 сформулював висновок, відповідно до якого строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто строк звернення до суду обмежується місячним строком.

Аналогічна правова позиція знайшла підтвердження в постанові Верховного Суду від 14.08.2025 року у справі №620/7564/24.

Відповідно до статті 116 КЗпП України роботодавець зобов`язаний провести з працівником повний розрахунок у день його звільнення, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку породжує відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, суть якої полягає у компенсації працівникові майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку, у формі середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Отже, для встановлення початку перебігу строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні важливими є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Порушення обов`язку роботодавця виникає з моменту, коли останній не здійснив належну виплату у визначений законом строк, тобто з дня звільнення. При цьому визначальним є сам факт несвоєчасного виконання обов`язку роботодавця з проведення повного розрахунку із працівником під час його звільнення.

Відтак, строк звернення з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України має обчислюватися з дати фактичного проведення виплати.

Як зазначено позивачем, відповідачем виплачено грошове забезпечення 10.12.2025.

Відповідно, із позовною заявою в частині стягнення середнього заробітку, позивач мав звернутися до суду до 10.01.2026 року.

Натомість, з позовом до суду позивач звернувся 16.02.2026, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.

Згідно ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, позивачу слід подати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин тринадцятої - чотирнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи наведене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 122, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Служба безпеки України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва