Рішення № 135452094, 06.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/686/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (надалі по тексту - відповідач 2) про:

- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією;

- визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військову службу під час мобілізації;

- визнання протиправним та скасування наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут в частині, що стосується зарахування на військову службу за призовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- зобов`язання Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі списків особового складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку висновком військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.03.2022 на підставі ст.ст. 39б, 61в, 23б графи ІІІ Розкладу хвороб. Позивач є особою, який на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації так як зайнятий постійним доглядом за своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується висновком ЛКК від 17.09.2025 № 3 та Актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 17.09.2025 № 306. Позивач вважає протиправним наказ про його призов, а відтак просить визнати його протиправним та скасувати. За таких обставин, також вважає, що наявні підстави для визнання протиправним та скасування наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про зарахування позивача до особового складу та звільнення його з військової служби.

Ухвалою суду від 27.01.2026 позовну заяву залишено без руху.

30.01.2026 представником позивача надано до суду квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач -1 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що відповідно до додатку 1 Положення - 402 Розкладу хвороб зазначені статті у його довідці ВЛК станом на момент проходження ВЛК тобто (22.03.2022року) чітко зазначено, що позивач визнаний непридатним у мирний час та обмежено придатний у воєнний час, а не як він зазначив у позові.

04.05.2024 року набув чинності Закон України №3621 IX , яким було скасовано статус «обмежено придатний до військової служби» до 04.02.2025 року та зобов`язав пройти повторно медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 04.02.2025 року. Потім, терміни проходження ВЛК було продовжено та внесено зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист." Та установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з служби. Тобто, пред`явлений позивачем висновок військово-лікарської комісії від 22.03.2022 року на момент призову на військову службу 09.10.2025року був не дійсний. Тобто, позивач зобов`язаний був до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

За наявності підстав для отримання відстрочки з його слів, відповідно до даних з реєстру жодного разу з 2022року гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 не подавав документів на розгляд комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання законної відстрочки відповідно до п.9 ч.1статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Гр. ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідно довідки військово-лікарської комісії №2025-1009-0917-4281-0 від 09.10.2025року визнаний придатним до військової служби та за відсутності в РЕЄСТРІ оформленої відстрочки , наказом №1103 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 був призваний до військової частини ВІТІ.

Відповідач -2 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що майор ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут 09.10.2025 року на підставі іменного списку, облікових документів військовослужбовця та наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (по стройовій частині) № 291 від 09.10.2025 року. Наказ начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (по стройовій частині) № 291 від 09.10.2025 року про призначення на посаду, яким зараховано до списків Позивача, є індивідуальним правовим актом, що вичерпав свою дію фактом зарахування Позивача до списків особового складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Визнання протиправним та скасування наказів про зарахування до списків особового складу військових частин також не є вірним способом захисту. Оскаржуваний наказ є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію після його реалізації, в даному випадку - після мобілізації позивача та направлення його для проходження військової служби. В той же час після реалізації спірного наказу виникли вже нові правовідносини - з приводу проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008. Цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов, оскільки цей наказ вже реалізований, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби, не відновить початковий стан і не призведе до жаданого позивачем результату, який він переслідує у цьому позовному провадженні.

У відповіді на відзив позивач зазначив про необгрунтованість відзиву на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.03.2022 року № 7/742/1 позивача визнано непридатним до військової служби на підставі ст.ст. 39б, 61в, 23б графи ІІІ Розкладу хвороб.

06.10.2025 працівники поліції повідомили позивача, що він знаходиться у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку із чим 07.10.2025 він особисто з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з`ясування підстав розшуку. Під час перебування у ІНФОРМАЦІЯ_6 , 09.10.2025 його було взято на військовий облік та проведено військово-лікарську комісію за результатами якої висновком ВЛК від 09.10.2025 визнано придатним до військової служби.

Як зазначає позивач, під час перебування у ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач надав посадовим особам ТЦК та СП висновок ВЛК від 22.03.2022 про непридатність до військової служби, а також документи, які підтверджують його право на відстрочку. Однак, в усному порядку працівниками ТЦК та СП були відхилені надані позивачем документи, без надання зокрема обґрунтованого рішення, щодо підстав відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.10.2025 №1103 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до витягу з наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (по стройовій частині) від 09.10.2025 року № 291 позивача зараховано до списків особового та на всі види забезпечення.

У зв`язку з погіршення стану здоров`я, 24.10.2025 позивача було направлено на обстеження та лікування до КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня», що підтверджується консультаційним висновком невролога від 24.10.2025, виписним епікризом №3101645 від 17.11.2025, випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 1175 від 16.12.2025.

У подальшому, у зв`язку з неналежним проведенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 та за результатами лікування, позивачу було проведено повторно медичний огляд військово-лікарською комісією Гарнізонною ВЛК №2 «Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь».

Висновком Гарнізонної ВЛК №2 «Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» від 16.01.2026 позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Ступінь придатності встановлювалась на підставі статтей 39б, 65б, 23в, 41в, 61в, 62в Графи ІІІ Розкладу хвороб.

Вважаючи дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо взяття позивача на військовий облік, проведення військово- лікарської комісії, усну відмову у наданні відстрочки та як наслідок призов на військову службу по мобілізації під час дії воєнного стану протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України Про військову службу і військовий обов`язок від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону №2232-XII).

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з п. 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За нормами п. 15-1 Порядку № 1487 до запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг, на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені ст. 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно з положеннями п.1, 8, 9, 11 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022р. за №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", "Про захист інформації в інформаційно- комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Відповідно до ч.1, 5, 8, 9 ст. 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.

При цьому, з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

За змістом п.1.1 глави 2 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату проходження позивачем ВЛК (22.03.2022), діяло Положення №402 в редакції від 16.04.2021, п.22.5 якого передбачав, що свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Як вже встановлено судом, за результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії, складено довідку №7/742/1 від 22.03.2022 року, відповідно до якої позивач визнаний непридатним до військової служби.

З огляду на вищенаведені обставини, вбачається, що наявні усі підстави вважати позивача таким, що у відповідності до п.п. 3 п. 6 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу» був виключений з військового обліку.

Суд зауважує, що ані доказів спростування висновків ВЛК викладених у постанові, оформленій довідкою №7/742/1 від 22.03.2022, ані відомостей щодо проведення перевірки компетентними органами правомірності її видачі, або доказів її скасування, суду під час розгляду справи не надано, і судом не встановлено.

При цьому суд зауважує, що відповідачем не надано доказів, що за результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії 22.03.2022 року позивача було визнано непридатним у мирний час та обмежено придатний у воєнний час.

При оформленні результатів проходження позивачем ВКЛ та виключення з військового обліку, відповідач -1, як суб`єкт на якого покладено здійснення відповідних владних управлінських функцій, мав дотримуватися встановленої правової процедури, і її порушення не може ставитися в провину позивачу та впливати на його права та обов`язки.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, відомості щодо визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку внесені до Реєстру не були, що є порушенням Порядку організації та ведення військового обліку, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Як вже зазначалося судом, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.10.2025 №1103 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

В той же час, як вже встановлено судом, позивач на підставі довідки ВЛК №7/742/1 від 22.03.2022 визнаний непридатним до військової служби та підлягає виключенню з військового обліку.

Водночас, суд наголошує, що виключення з військового обліку означає, що особа втрачає статус військовозобов`язаного та на неї не поширюються обов`язки з військового обліку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, результатом дій відповідача щодо призову позивача є видача наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.10.2025 №1103 про призов останнього.

Таким чином, з врахуванням наведеного вище, суд прийшов до висновку про те, що оскаржуваний наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.10.2025 №1103 в частині призову позивача, як такий, що не відповідає вимогам законодавства є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог про визнання дій відповідача 1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією протиправними, то вони не підлягають задоволенню з огляду на те, що правові наслідки для позивача створює саме наказ в частині призову як рішення суб`єкта владних повноважень, правова оцінка якому надана судом вище, інших неправомірних дій, які б створювали правові наслідки для позивача або мали вплив на права, обов`язки та інтереси позивача позивачем не наведено, а судом не виявлено.

Стосовно доводів представника позивача, що позивач є особою, який на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації так як зайнятий постійним доглядом за своєю матір`ю, суд зазначає, що пунктом 57 Порядку передбачено проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі Порядок №560) визначено, що для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Пунктом 58 Порядку №560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Судом встановлено, що позивач заяви про оформлення йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, у встановленому законному порядку не подавав.

Даючи правову оцінку правомірності визнання протиправним та скасування наказу в частині зарахування до списків особового складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, і, як наслідок, про зобов`язання звільнити з військової служби, суд зазначає наступне.

Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто, для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України.

За змістом п.2 розділу XII Інструкції №280 військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.

Пунктом 32 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

При виданні наказу від 09.10.2025 року № 291 про зарахування позивача до списків особового складу Військового інституту начальник Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (по стройовій частині) не мав підстав піддавати сумніву, що, направляючи позивача до військового інституту, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав для його мобілізації на військову службу.

При цьому, приписами ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Разом з тим, встановивши фактичні обставини справи, за наслідками розгляду цієї справи, оскаржуваний наказ про мобілізацію позивача зазначеним критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає, а тому з огляду протиправності наказу про призов позивача, подальше проходження ним військової служби, як похідне, є порушенням ст.3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Покликання відповідача 2 на те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу за мобілізацією є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинить відновлення попереднього становища особи, яка була призвана на військову службу, з посиланням на практику судів касаційної інстанції, то суд не приймає такі до уваги, оскільки справи, на які покликається відповідач, не стосувалась проходження військової служби та мобілізації особи, яка виключена з військового обліку.

З огляду на вищенаведене, суд наголошує, що хоч Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу" не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Будь-який інший спосіб захисту, на переконання суду, не буде ефективним та справедливим, оскільки фактично допущені суб`єктом владних повноважень порушення будуть виправлятися за рахунок особи, щодо якої допущено порушення процедури.

Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Водночас, станом на 20.02.2026 позивач військову службу у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Круг не проходить та є виключеним із списків особового складу інституту, що підтверджується витягом з наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут № 32 від 01.02.2025.

Наказом начальника Генерального штабу Збройних сил України (по особовому складу) від 29.01.2026 № 117 майора ОСОБА_1 призначено на посаду офіцера служби захисту інформації в автоматизованих системах ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Таким чином, позивач з 01.02.2026 на військовій службі у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Круг не перебуває та виключений зі списків особового складу інституту, а тому суд вважає вказані обставини підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у відношенні Військового інституту.

Правовідносини між позивачем та відповідачем 2 завершилися прийняттям наказу №32 від 01.02.2025 та направлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Таким чином, направлення позивача у розпорядження командира ІНФОРМАЦІЯ_7 свідчить про виникнення нових правовідносин, правовідносин між позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_7 , які стосуються не мобілізації, а проходження військової служби.

Крім цього, суд зазначає, що в разі, якщо у позивача наявні підстави для звільнення з військової служби відповідно до статті 26 Закону №2232-XII, він має право у встановленому порядку ініціювати питання про звільнення з військової служби.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Стосовно строку звернення до суду, суд зазначає, що оскільки з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.10.2025 №1103 та наказом Військового інституту від 09.10.2025 №291 позивач ознайомився після надання його у якості додатків до відзиву на позовну заяву, то й строк оскарження цих наказів має обчислюватись саме з цієї дати

Вказане підтверджується тим фактом, що позивачем при подані позовної заяви було вказано в позовних вимог про скасування наказів без дати та номеру, оскільки такі не були відомі позивачу, а також тим, що позивачем разом з позовною заявою заявлено клопотання про витребування зазначених наказів.

Відтак, судом не встановлено пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

, Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2025 №1103 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва