Рішення № 135451983, 06.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3750/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суду у складі судді Іванова Е.А. розглянувши у письмовому провадженні в приміщені суду в м.Одесі справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( далі відповідач) від 03.02.2026 року у розмірі 10200,00 грн. у виконавчому провадженні №79363200.

В обґрунтування вимог зазначає, що Пенсійний фонд України автоматичним способом узагальнює обліковану інформацію про суму заборгованості та щомісячно інформує про фінансову потребу Міністерство соціальної політики України, яке є головним розпорядником коштів бюджетної програми за КПКВК 2506080 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду. За наданою інформацією Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області внесло до автоматизованої бази даних у підсистемі "Реєстр судових рішень ІКІС ПФ відомості про зобов`язання з виплати заборгованості на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 по справі №420/29219/23 у сумі 16 080, 23 грн. Відтак з моменту внесення (18.04.2024) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до автоматизованої бази даних у підсистемі Реєстр судових рішень ІКІС ПФ відомостей про нараховану суму заборгованості ОСОБА_1 . Пенсійний фонд України був проінформований про таке зобов`язання і врахував його при поданні Міністерству соціальної політики України інформації про потребу у коштах.

Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області додатково звернулось до Пенсійного фонду України з листом №1500-0403-5/178873 від 28.10.2025 щодо виділення коштів для виплат за рішенням суду (копія листа додається).

Виплата ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів в сумі 16 080, 23 грн буде здійснена після виділення Пенсійним фондом України відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 по справі №420/29219/23 виконано в порядку, встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління.

Разом з тим, 16.10.2025 року до Головного управління надійшла постанова відповідача від 15.10.2025 року про відкриття виконавчого провадження ВП №79363200 за виконавчим листом №420/29219/23 виданим 06.10.2025 року.

На її виконання, Головним управлінням відповідачу надано лист від 27.10.2025 №1500-00403-5/178444 з усією інформацією та доказами щодо виконання рішення суду. Постановою відповідача від 20.11.2025 ВП №79363200 на Головне управління накладено штраф за невиконання вищезазначеного рішення суду.

Оскаржуваною постановою відповідача від 03.02.2026 ВП №79363200 на Головне управління накладено штраф в розмірі 10 200 грн за невиконання вищезазначеного рішення суду. Не повне виконання Головним управлінням рішення суду пов`язане з поважною причиною, а саме: з наявністю чіткого механізму виплати відповідного боргу. До того ж, наявні обставини, що ніяк не залежать від волі управління.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою судді від 23.03.2026 року відкрито провадження по справі.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вимоги не визнає, та вказує, що 03.02.2026 у зв`язку з повторним невиконанням рішення суду без поважних причин, державним виконавцем на підставі статей 63, 75 Закону прийнято постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10 200 грн яку надіслано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Позивач в обґрунтування неможливості виконати рішення суду посилається на бюджетні призначення, які на поточний рік не переглянуті. В той же час, боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів для погашення заборгованості, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку пенсії. Більше того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів та внесення відповідних змін до кошторису. Також слід зауважити і те, що боржником не надано Витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюються за окремою бюджетною програмою. Таким чином, боржник належним чином повідомлений про свій обов`язок щодо здійснення дій, направлених на виконання рішення суду не виконує його без поважних на те причин. Відсутність коштів у кошторисі не звільняє державу в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від обов`язку здійснити таку виплату.

Обґрунтування щодо неможливості здійснити виплату нарахованої доплати пенсії не ґрунтується на нормах закону та не підтверджено належними доказами.

Здійснення розрахунку на доплату пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.

Боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, а також не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів.

Третя особа надала суду письмові пояснення.

Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 року у справі №420/3750/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених законом термінів виплати пенсії донарахованої за період з 01.12.2021 року по 31.07.2023 року в розмірі 141 783,00 грн., обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати з 01.12.2021 року по 24.08.2023 року включно.

Рішення суду набрало законної сили та виданий виконавчий лист.

15.10.2025 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79363200 . Вказаною постановою боржнику надано десять робочих днів для виконання рішення суду.

Листом від 27.10.2025 №1500-00403-5/178444 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило державного виконавця про виконання рішення та надало копії протоколу Розрахунку суми компенсації що підлягає виплаті та скриншот з автоматизованої системи «Судових рішень».

Також вказало, що виплата заборгованості буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості.

20.11.2025 року державним виконавцем відділу винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду, в якій підставою її прийняття зазначено -за невиконання рішення суду боржником.

Постановою державного виконавця від 03.02.2026 року по позивача за повторне невиконання рішення суду накладений штрафу у розмірі 10200грн.

З вказаною постановою позивач не погодився та звернувся до суду з позовом.

Джерела права та висновки суду.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі за текстом - Закон №1404-VIII).

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 вказаної статті у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною 3 ст.63 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

З процитованої норми права випливає, що виплати пенсій здійснюються територіальними управліннями Пенсійного фонду України області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Тобто, інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління Пенсійного фонду не має.

Окрім того слід акцентувати увагу, що відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

За такого правового регулювання випливає висновок, що негативні наслідки для боржника за невиконання рішення суду наступають лише у випадку, якщо це пов`язано з неповажними причин, а відтак державний виконавець, на час прийняття рішення про накладення штрафу, має встановити такий факт.

Суд враховує, що існує усталена практика Верховного Суду з вирішення подібних судових спорів.

Так, в постанові від 31.03.2021 у справі №360/3573/20 Верховний Суд пояснив, що поважними, в розумінні норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 31.05.2021 у справі №560/594/20 зауважив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин, то наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.

Також суд враховує, що Верховний Суд в постановах від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.10.2021 у справі №360/4708/20 та від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 зазначав, що невиконання пенсійним органом судового рішення, в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

У наведених рішеннях, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це, на думку Верховного Суду, не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналіз фактичних обставини справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що невиплата боржником у повному обсязі перерахованої пенсії не зумовлена його недбалістю чи неналежним виконанням своїх обов`язків.

Варто також відзначити, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, в постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а та від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Як зазначалось судом, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.10.2025 р. повідомлено державного виконавця про часткове виконання рішення суду, та що ОСОБА_1 проведено розрахунок компенсації втрати доходів, сума виплати за яким складає -16080,23грн., та інформацію внесено до автоматизованої системи «Реєстр судових рішень» (18.04.2024р.). Крім того позивач додатково звернувся до ПФУ листом №1500-0403-5/178873 від 28.10.2025 року щодо виділення коштів для виплати за вказаним рішенням суду.

Інформація про виконання рішення суду внесена до реєстру судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України згідно даних якої за вказаним рішенням перед ОСОБА_1 обліковується заборгованість на суму 16080,23грн.

Згідно з вимогами п.п.1, 3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Судом встановлено, що приймаючи акт індивідуальної дії суб`єктом владних повноважень не досліджено питання наявності чи відсутність відповідного фінансового забезпечення та відповідно наявності чи відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду за відповідними виплатами.

Державним виконавцем не вчинялося жодних дій щодо одержання належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування позиції органу Пенсійного фонду України стосовно відсутності фінансування для виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що державний виконавець достеменно не пересвідчився у наявності/відсутності поважних причин, які перешкоджали органу Пенсійного фонду виконати рішення суду, та, як наслідок, передчасно прийняв спірну постанову про накладення штрафу.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги Пенсійного фонду про визнання протиправними та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у ВП №79363200 від 03.02.2026 про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає позов обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, з урахуванням приписів ч.2 ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, - 10, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №79363200 від 03.02.2026 року про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 272 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч.6, 293, 295КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34), код ЄДРПОУ 45862901.

Третя особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_1 .

Суддя Е.А.Іванов