Ухвала суду № 135451491, 06.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5820/26

У Х В А Л А

06 квітня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув в порядку письмового провадження питання про визнання зловживання процесуальними правами позивачем, у зв`язку із поданням позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Городоцького відділу про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітньої сина ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (місцезнаходження: 79007, м.Львів, вул.Січових Стрільців, 11, код ЄДРПОУ 45870769) в особі Городоцького відділу(місцезнаходження: 81500, Львівська область, м.Городок, вул.Львівська, 1А) , в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Городоцького відділу в оформленні та видачі ОСОБА_3 Будзу паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

-зобов`язати Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби в особі Городоцького відділу оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ від 26.06.1992 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди на обробку персональних даних.

Ухвалою від 02.04.2026 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії.

Ухвалою від 06.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Положеннями п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з інформацією, наявною в КП «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що 29.01.2026, 23.02.2026 та 30.03.2026 до Львівського окружного адміністративного суду надходила позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Городоцького відділу про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, в якій позивачка просила суд:

- визнати протиправною відмову Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Городоцького відділу в оформленні та видачі ОСОБА_3 Будзу паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

-зобов`язати Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби в особі Городоцького відділу оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ від 26.06.1992 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди на обробку персональних даних.

Вказані вимоги, заявлені у справі №380/5820/26 є ідентичними до позовних вимог, визначених позивачем у справах № 380/1650/26 та №380/3129/26.

Також суддею встановлено, що у справах № 380/1650/26 та №380/3129/26 позивачкою було подано клопотання про відкликання позовних заяв.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені КАС України.

Відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у рішенні від 13.03.2019 у справі №814/218/14, під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Відповідно до висновків викладених у постанові Верховного Суду від 03.02.2022 №815/2789/18, в яких зазначено: - «Приписи глав 1,2 розділу ІІ КАС України свідчать, що поняття заява включає в себе заяви по суті, до яких входить позовна заява (частина друга ст.159 КАС України), та заяви з процесуальних питань.

Отже під визначення заява у контексті процесуальних прав сторін (учасників) справи необхідно віднести і позовну заяву.

…20. Частиною третьою ст.45 КАС України, на неможливість застосування якої до позовної заяви посилається скаржник, передбачено якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

21. Тобто цими приписами встановлено наслідки, які можуть бути застосовані судом у разі визнання ним зловживання процесуальними правами дій, зокрема та не виключно передбачених частиною другою цієї статті, в тому числі і щодо позовної заяви.

22. Аналіз приписів КАС України, які визначають перелік прав сторін, поняття заяви по суті, перелік дій, які можуть бути кваліфіковані, як зловживання процесуальними правами надає Суду можливість сформувати висновок, що передбачені ст. 45 КАС України наслідки зловживання процесуальними правами стосуються і позовної заяви.

23. Таким чином застосування судом першої інстанції передбаченого частиною третьою ст.45 КАС України у вигляді залишення без розгляду саме позовної заяви, з чим погодився суд апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права.

24. Можливість застосування передбачених частиною третьою ст.45 КАС України наслідків визнання зловживанням процесуальними правами до позовної заяви також підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №9901/23/21, від 7 листопада 2019 року у справі №9901/324/19, від 14 березня 2019 року у справі №99101/34/19.»

Аналогічно у пунктах 21-26 постанови Верховного Суду від 20.03.2024 по справі 520/11767/23 зазначено: «Доводи ОСОБА_1 про те, що неодноразове відкликання позивачем попередньо поданих до Харківського окружного адміністративного суду позовних заяв обумовлене виключно необхідністю викласти позовні заяви у новій редакції із додатковими доказами та доводами Верховним Судом відхиляється, оскільки процесуальне законодавство надає можливість вчинити такі дії безпосередньо під час розгляду справи у суді та не вимагає звернення до суду із нової позовною заявою. Стосовно посилання скаржника на те, що повертаючи позовну заяву з вищезазначених підстав суд першої інстанції фактично обмежив його право на повторне звернення до суду із адміністративним позовом після повернення позовної заяви згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, колегія суддів зазначає, що надані процесуальним законодавством особі права кореспондуються із передбаченим обов`язком добросовісно ними користуватися, який у даному випадку позивачем виконано не було. З огляду на наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву, правильно застосував норми процесуального права (частину третю статті 45 КАС України).

Аналогічний підхід застосовано Верховним судом у постанові від 01.12.2023 у справі №640/36713/21.

Отже з урахуванням вищенаведеного, а також того, що позивачкою було подано три однакових позови до Львівського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Городоцького відділу про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, враховуючи приписи п.2 ч.2 ст.45 КАСУ (подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав), суддя дійшла висновку визнати такі дії позивачки зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню адміністративного судочинства.

Суд наголошує на обставинах того, що відповідно до ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

У цьому випадку штраф може складати від 998,40 грн до 9 984,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків; неодноразового зловживання процесуальними правами. Штраф може складати від 3 328,00 грн до 33 280,00 грн.

Суд також наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

З цього приводу суд пропонує позивачці надати письмові пояснення щодо подачі нею однакових позовів до суду та підстав їх відкликання.

Керуючись ст.ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

встановити ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 десятиденний строк для з дня отримання копії даної ухвали для надання письмових пояснень щодо подачі нею однакових позовів до суду та підстав їх відкликання.

Копію ухвали скерувати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лунь З.І.