Ухвала суду № 135451416, 03.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про продовження розгляду

03 квітня 2026 рокусправа № 380/2616/26 м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Качур Р.П., розглянув клопотання відповдача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо підготування та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення 21852 грн 10 коп (двадцять одну тисячу вісімсот п`ятдесят дві гривні, десять копійок) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області підготувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення 21852 грн. 10 коп (двадцять одну тисячу вісімсот п`ятдесят дві гривні, десять копійок) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.

Ухвалою суду від 23.02.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 02.03.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження.

Цією ж ухвалою роз`яснено позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали суду позовну заяву буде залишено без розгляду.

На виконання ухвали суду від представниці позивача надійшла заява про усунення недоліків. В якій вказала, що на момент укладення 03.11.2023 договору купівлі-продажу у ОСОБА_1 не було відповідного пакету документів, який би підтверджував його право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, а відповідно до статті 49 Закону України Про нотаріат" однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів пов`язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, заявник змушений був сплатити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 21852 грн 10 коп.

Зазначила, що помилково сплачені платежі, в тому числі помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування під час укладення договору купівлі-продажу квартири, можуть повертатися платникам лише на підставі заяви. Без подання платником такої заяви, органи Пенсійного фонду не мають ні підстав, ні можливості перевірити помилковість сплати такого платежу, відповідно до пп. «в» п. 15-2 Порядку.

Вказала, що платник має право на повернення помилково сплачених грошових коштів у випадку подання ним заяви про таке повернення з урахуванням дотримання строків давності, встановлених п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, які необхідно обчислювати з моменту фактичної сплати платником податків суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань. Податковим кодексом України імперативно встановлено початок перебігу 1095 днів за днем виникнення такої переплати. Позивач отримав право на відшкодування сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло з моменту сплати такого збору, тобто з 03 листопада 2023 року, підтвердженням чого є квитанція № ПН3620299, та звернувся з відповідною заявою до відповідача 12.12.2025 року. Тому, даний строк (1095 днів, що становить 3 роки) позивачем не пропущений.

При вирішенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки у спірних правовідносинах позивачем оскаржується відмова відповідача у поверненні безпідставно сплачених коштів, шестимісячний строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не пропущений.

При цьому, ані Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністра фінансів України 03 вересня 2013 року № 787, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 (далі по тексту - Порядок № 787), ані Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування не визначено граничного строку на звернення фізичної особи із заявою до відповідного органу про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, що відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За змістом пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Таким чином, порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів, визначений статтею 43 Податкового кодексу України, стосується сум грошового зобов`язання платника податків.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України містить визначення грошового зобов`язання, яким є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У той же час, пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з банків, на які поширюються норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Суд бере до уваги вказану представницею позивача Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі № 813/2874/17, у якій вказано, що Запроваджений управлінням в касаційній скарзі відлік шестимісячного строку з 22 червня 2016 року, тобто з дати сплати збору позивачем, є неприйнятним з огляду на те, що сплачені позивачем кошти зараховуються до загального фонду Державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет, про що зазначено частиною третьою статті 3 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування не є грошовим (податковим) зобов`язанням платника податку, а тому застосування механізму повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання до даних відносин, а також граничних строків звернення з заявою про повернення таких сум, є недоцільним та таким, що суперечить нормам податкового законодавства, а також Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Оскільки позивач усунув недоліки, які перешкоджали розгляду справи, то суд вважає за можливе продовжити розгляд справи зі стадії на якій було залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 171 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.

2. Продовжити розгляд справи № 380/2616/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність.

3. Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Качур Р.П.