Рішення № 135450004, 03.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року Справа№200/8558/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у спрощеному позовному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії щодо здійснення з 01.09.2025 перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021, відповідно до пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210;

зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307, на підставі наявних у матеріалах пенсійної справи довідок про виплату заробітної плати за період роботи в зоні відчуження, починаючи з 01.09.2025, на найбільш вигідних умовах та з урахуванням фактично виплачених сум;

визнати протиправними дії щодо застосування з 01.03.2025 коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, до призначеної відповідно до ст. 54 Закону України №796-XII пенсії по інвалідності та обмеження пенсії максимальним розміром, передбаченим ч. 3 ст. 67 Закону України №796-XII, з 01.03.2025;

зобов`язати здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, починаючи з 20.03.2024, на підставі довідки про фактичний заробіток у зоні відчуження, у розмірі 70% відшкодування фактичних збитків, без застосування коефіцієнтів зменшення пенсії та без обмеження максимальним розміром, із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 28.02.91 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з позовом розмір пенсії позивача під час призначення був обчислений із заробітку, що встановлений з довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження, втім, з березня 2024 року розмір призначеної позивачу пенсії до виплати було обмежено максимальним, а з 01.09.2025 відповідач за власної ініціативи перерахував розмір пенсії виходячи з 5 п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на січень відповідного року відповідно до пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Порядок №1210). За наслідком перерахунку розмір пенсії позивача зменшився до 18 102,94 грн.

За змістом позову дії відповідача з перерахунку призначеної позивачу пенсії є протиправними. Позивач зазначає, що відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір пенсії має визначатися із врахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Відповідна довідка про заробітну плату за період роботи позивача в зоні відчуження надавалася роботодавцем до управління пенсійного фонду та була наявна в матеріалах пенсійної справи, оскільки до вересня 2025 року відповідач здійснював нарахування та обчислення пенсії виходячи із заробітку позивача в зоні відчуження. Позивач зазначає, що перерахунок його пенсії без врахування такої довідки здійснено відповідачем протиправно.

Крім цього, позивач зауважив, що 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI та перше речення частини третьої статті 67 Закону №.796-XII, якими встановлювалося обмеження виплати пенсії Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення ці норми втратили чинність із дня ухвалення, тобто з 20.03.2024. Враховуючи зазначене, з 20.03.2024 відповідач не мав правових підстав обмежувати пенсію позивача до виплати максимальним розміром.

За змістом позову відповідачем також при визначенні розміру пенсії протиправно застосовано піднижчуючі коефіцієнти, що встановлені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом навів у наданому до суду відзиві.

Відповідач зазначив, що з 01.09.2025 електронну пенсійну справу позивача приведено у відповідність до вимог чинного законодавства, розмір пенсії обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного року, з урахуванням усіх належних надбавок і підвищень. Загальний розмір пенсійної виплати становить 18 102,94 грн. Під час перевірки пенсійної справи було встановлено відсутність в матеріалах пенсійної справи довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, з якої під час призначення був визначений розмір призначеної позивачу пенсії. За змістом відзиву за відсутності довідок про заробітну плату та інших первинних документів, що видаються підприємствами на підставі бухгалтерських даних, спеціалісти Головного управління законно здійснили перерахунок пенсії позивача виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, як це передбачено статтями 54 і 57 Закону № 796-XII. Посилаючись на правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 19.09.2018 у справі №752/16491/14-а, відповідач зазначив, що приведення пенсії у відповідність до чинного законодавства не може кваліфікуватися як порушення прав особи, якій призначено пенсію.

Посилаючись на п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1) відповідач зазначив, що довідка про заробітну плату видається підприємством, установою або організацією на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату. Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи, що підтверджують період роботи, тривалість робочого дня та місце її виконання.

Щодо вимог позивача про зобов`язання виплатити пенсію без обмеження її максимальним розміром, відповідач зазначив, що такі вимоги позивача є передчасними, через що не підлягають задоволенню.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорії), що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 , копії якого наявна в матеріалах справи. Згідно довідкою МСЕК серії 10 ААА № 159542 позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 03.08.2010 безстроково.

Позивач з 03.08.2010 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що є відповідачем у справі, та отримує пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування фактичних збитків) відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII

Згідно з наявними в матеріалах електронної пенсійної справи протоколами, розмір пенсії позивача визначено на рівні 70 відсотків середньомісячного заробітку. Сторонами у справі не надано довідку про заробіток позивача за період роботи в зоні відчуження, за змістом позову така довідка направлялася роботодавцем позивача безпосередньо до органів пенсійного фонду, в позивача відсутня, за змістом відзиву така довідка відсутня в матеріалах електронної пенсійної справи, паперову пенсійну справу втрачено органом пенсійного фонду через бойові дії.

Згідно з протоколом перерахунку від 25.02.2023 пенсію позивача перераховано з 01.03.2023. Відповідно до протоколу основний розмір пенсії обчислений із середньомісячного заробітку позивача розміром 124 106,67 грн, основний розмір пенсії від середнього заробітку 86 874,67 грн, розмір пенсії з урахуванням надбавок та обмежень по індексації з 01.03.2023 становить 75343,75 грн, розмір пенсії до виплати обмежено максимальним розміром 20 930,00 грн. Згідно з наданим відповідачем розрахунком заробітку для обчислення пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків станом на 01.03.2023 середньомісячний заробіток обчислено шляхом добутку середнього заробітку - 7405,03 грн (30.06.1986) та суми коефіцієнтів заробітної плати 16,75978.

Згідно з протоколом перерахунку від 25.02.2024 пенсію позивача перераховано з 01.03.2024. Відповідно до протоколу основний розмір пенсії обчислений із середньомісячного заробітку позивача розміром 133 985,56 грн, основний розмір пенсії від середнього заробітку 93 789,89 грн, розмір пенсії з урахуванням надбавок та обмежень по індексації з 01.03.2023 та з 01.03.2024 становить 76843,75 грн., розмір пенсії до виплати з 01.03.2024 обмежено максимальним розміром 20930,00 грн. Згідно з наданим відповідачем розрахунком заробітку для обчислення пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків станом на 01.03.2024 середньомісячний заробіток обчислено шляхом добутку середнього заробітку - 7994,47 грн (30.06.1986) та суми коефіцієнтів заробітної плати 16,75978.

Згідно з протоколом перерахунку від 25.02.2025 пенсію позивача перераховано з 01.03.2025. Відповідно до протоколу основний розмір пенсії обчислений із середньомісячного заробітку позивача розміром 149393,83 грн, основний розмір пенсії від середнього заробітку - 104 575,68 грн, з урахуванням надбавок та обмежень по індексації з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 становить 78450,95 грн, розмір пенсії до виплати з 01.03.2025 обмежено максимальним розміром 23610,00 грн. Згідно з наданим відповідачем розрахунком заробітку для обчислення пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків станом на 01.03.2025 середньомісячний заробіток обчислено шляхом добутку середнього заробітку - 8913,83 грн (30.06.1986) та суми коефіцієнтів заробітної плати 16,75978.

Згідно з протоколом перерахунку від 15.08.2025 пенсію позивача перераховано з 01.09.2025. Відповідно до протоколу основний розмір пенсії обчислений із середньомісячного заробітку позивача розміром 25861,34 грн, розмір пенсії до виплати становить 18102,94 грн. Згідно з наданим відповідачем розрахунком заробітку для обчислення пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків станом на 01.09.2025 середньомісячний заробіток обчислено шляхом добутку середнього заробітку - 8913,83 грн (30.06.1986) та суми коефіцієнтів заробітної плати 2,90126.

Листом від 23.09.2025 № 39053-36647/р-02/8-0500/25 відповідач повідомив позивача про те, що його пенсію обчислено виходячи з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року, оскільки в електронній пенсійній справі відсутні документи (довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, первинні документи, на підставі яких визначено складові заробітної плати, первинні документи, які підтверджують перебування в зоні відчуження на роботах пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закону №796).

Відповідно до ст.54 Закону №796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Статтею 57 Закону № 796 встановлено, що визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:

менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців;

не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;

менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.

Для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210), що визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення.

Згідно із пунктом 1 Порядку №1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Пунктом 2 Порядку №1210 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1210, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26.04.1986 до 01.08.1987, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Статтею 60- 1 Закону № 796 встановлено, що призначення та виплата пенсій, передбачених цим Законом, і щомісячної компенсації сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи провадяться територіальними органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 60-2 Закону № 796 рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено в адміністративному порядку до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або в судовому порядку. Порядок оскарження рішень, передбачених частиною другою цієї статті, визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон № 3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до […] законів України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи […] не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Цим Законом частину третю статті 67 Закону N 796-XII викладено в такій редакції:

"Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України N 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим вказаним Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом.

Абзацом другим вказаного пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений зазначеним Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

Конституційний Суд України, в рамках розгляду справи N 3-123/2023 (229/23), у Рішенні від 20.03.2024 N 2-р (II)/2024 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII зі змінами.

У пункті 2 Рішення Конституційного Суду України зазначено, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 N 796-XII зі змінами втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.

Згідно з п. 5 частини 5 статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» № 2073-ІХ адміністративною процедурою є визначений законом порядок розгляду та вирішення справи.

Частиною 1 ст. 5 закону № 2073 визначено такі принцип и адміністративної процедури: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Відповідно до ст. 8 Закону № 2073 принцип обґрунтування полягає у забезпеченні адміністративним органом належності та повноти з`ясування обставин справи, безпосередньому дослідженні доказів та інших матеріалів справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Зміст принципу відкритості наведено в ст. 12 Закону № 2073, відповідно до якої адміністративний орган зобов`язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов`язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи. Забороняється розголошення наявних у справі відомостей, що відповідно до закону становлять інформацію з обмеженим доступом.

Згідно зі статтею 16 Закону № 2073 принцип офіційності полягає в обов`язку адміністративного органу встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи. Адміністративний орган не може зобов`язувати особу самостійно отримувати документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження, якщо такий обов`язок не визначено законом. Адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу.

Зміст принципу гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні розкрито у ст. 17 Закону № 2073, згідно з якою особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов`язків. Особа має право у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи.

Умови правомірності адміністративного акту визначені статтею 87 Закону № 2073 , згідно з якою адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта. Протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема: 1) прийнятий адміністративним органом, що: а) не мав на це повноважень; б) використав дискреційні повноваження незаконно; 2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта; 3) порушує норми матеріального права; 4) не відповідає принципам адміністративної процедури.

При цьому, частиною 3 цієї статті визначено, що порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.

ВИСНОВКИ ЩОДО ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА ДОВОДІВ СТОРІН

Предметом спору, що виник між сторонами, є правомірність здійснення відповідачем з 01.09.2025 перерахунку призначеної позивачу пенсії у розмірі відшкодування збитків, виходячи із 5 кратного розміру мінімальної заробітної плати, правомірність обмеження розміру призначеної позивачу пенсії після 20.03.2024 максимальним розміром та застосування піднижчуючих коефіцієнтів індексації.

Згідно з матеріалами справи позивач отримував пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка обчислювалася виходячи із заробітної плати за період роботи в зоні відчуження. З 01.09.2025 через залишення пенсійної справи позивача на території непідконтрольній українській владу/території ведення активних бойових дій та встановлення відповідачем відсутності в матеріалах електронної пенсійної справи довідки про заробітну плату за період відчуження розмір пенсії позивача перераховано виходячи з 5 кратного розміру мінімальної заробітної плати.

При вирішенні спору, що виник між сторонами, суд виходить із того, що розмір пенсії позивача має визначатися з документів пенсійної справи та має їм відповідати, при цьому орган пенсійного фонду наділений повноваженнями щодо проведення перерахунку пенсії у разі виявлення невідповідності розміру призначеної пенсії матеріалам пенсійної справи. Суд погоджується із доводами відповідача про те, що приведення розміру пенсії у відповідність до наявних в матеріалах пенсійної справи, навіть за незалежних від особи, якій призначено пенсію обставин, не може свідчити про порушення прав позивача.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України зазначив, що «принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі»(Moskal v.Poland),n.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis рішення у справі Пінковата Пінк проти Чеської Республіки» (Pincovaand Pinev. The Czech Republic), заява№36548/97, п.58, ECHR2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelasv. Croatia)».

Втім, адміністративне провадження щодо здійснення перерахунку пенсії позивача через відсутність в матеріалах електронної пенсійної справи довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження з метою приведення пенсійної справи у відповідність до її документів мало здійснюватися з урахуванням встановленої національним законодавством процедури. Таку процедуру запроваджено Законом України «Про адміністративну процедуру», про застосування особливостей цього закону йдеться в ст. 60-2 Закону № 796.

Як встановлено з матеріалів справи під час адміністративного провадження з перегляду розміру призначеної позивачу пенсії відповідач не забезпечив належність та повноту з`ясування обставин справи, не врахував всіх обставин, що мають значення для вирішення справи; не забезпечив можливості реалізації позивачем права знати про початок адміністративного провадження, права на участь у такому провадженні, права на ознайомлення з матеріалами відповідної справи; права бути заслуханим адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи та права у передбаченому законом порядку витребовувати та/або надавати документи, а також інші докази, що стосуються обставин адміністративної справи; не реалізував права встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи.

Зазначене свідчить про проведення перерахунку пенсії позивача, за наслідком якого розмір пенсії позивача було зменшено, із порушенням принципів обґрунтованості, офіційності, гарантування особі права на участь в адміністративній процедурі та відкритості.

Відповідно до п. 4 частини 2 ст. 87 Закону № 2073 адміністративний акт, що не відповідає принципам адміністративної процедури є протиправним.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про протиправність проведеного відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.09.2025 та обґрунтованість заявлених вимог в цій частині.

Похідними від вимог про визнання протиправним перерахунку пенсії з 01.09.2025 позивач визначив вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307, на підставі наявних у матеріалах пенсійної справи довідок про виплату заробітної плати за період роботи в зоні відчуження, починаючи з 01.09.2025, на найбільш вигідних умовах та з урахуванням фактично виплачених сум. Суд зазначає, що зазначені вимоги позивача не можуть бути задоволені, враховуючи встановлення під час розгляду справи відсутність в матеріалах електронної пенсійної справи довідки про заробіток позивача за період роботи в зоні відчуження.

Частиною 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено про суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи встановлення під час розгляду справи неправомірність проведеного відповідачем перерахунку пенсії з 01.09.2025 суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позивачем вимог та зобов`язати відповідача поновити виплату позивачу пенсію з 01.09.2025 у раніше визначеному розмірі та здійснити виплату пенсії з 01.09.2025 із врахуванням фактично виплачених сум.

Під час вирішення вимог позивача про зобов`язання здійснити виплату пенсії без обмеження її розміру максимальним суд зазначає, що із врахуванням висновків КСУ, викладених у рішенні від 20.03.2024 N 2-р (II)/2024, з 20.03.2024 правові підстави для обмеження пенсії позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.

Суд не приймає доводи відповідача про передчасність таких вимог, оскільки відповідно до матеріалів справи розмір пенсії позивача з 01.03.2024 до виплати обмежено максимальним, що, із врахуванням викладеного вище, є протиправним. З огляду на зазначене, суд вважає вимоги позивача про зобов`язання виплатити пенсію з 20.03.2024 без обмеження максимальним розміром максимальним розміром також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Під час вирішення вимог позивача про визнання протиправними дій щодо застосування з 01.03.2025 коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.

Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2025 при обчисленні пенсії застосовано обмеження по індексації з 01.03.2023 «-12797,72 грн», з 01.03.2024 «-5415,22 грн», з 01.03.2025 «-9285,79 грн». З наявних в матеріалах справи розрахунків заробітної плати станом на 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 та протоколів перерахунку пенсії встановлено, що відповідачем на підставі частини 2 ст. 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації проведено перерахунок пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти індексації, встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». Зазначеними постановами визначено граничний розмір індексації.

Отже, згідно з матеріалами справи відповідачем не застосовувалися коефіцієнти зменшення пенсії відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, а здійснювалася індексація пенсії із врахуванням встановленого постановами КМУ від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 та від 25.02.2025 № 209 граничного розміру індексації. Враховуючи нездійснення відповідачем перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 підстави для задоволення вимог позивача в цій частині відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. У межах позову, що є предметом розгляду в цій справі позивачем не заявлено вимог щодо правомірності застосування відповідачем граничних розмірів індексації, що встановлені постановами КМУ від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 та від 25.02.2025 № 209 .

З урахуванням викладеного вище, позов підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від їх сплати на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як особа, віднесена до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи

Беручи до уваги викладене вище та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення з 01.09.2025 перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021, відповідно до пункту 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов`язати відповідача поновити виплату позивачу пенсію з 01.09.2025 у раніше визначеному розмірі та здійснити виплату пенсії з 01.09.2025 із врахуванням фактично виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 20.03.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 20.03.2024 без обмеження максимальним розміром, із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 та фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач), адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач) - юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010.

Суддя А.С. Михайлик