Ухвала суду № 135449957, 03.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів та про відмову про

залишення позовної заяви без розгляду

03 квітня 2026 рокуСправа № 160/4896/26 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника Державної установи «Центр пробації» Казміренка Володимира Миколайовича про витребування доказів та про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Ялової Юлії Олександрівни до Державної установи «Центр пробації» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 28.02.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Ялової Юлії Олександрівни до Державної установи «Центр пробації», в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» (код ЄДРПОУ 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) щодо застосування з 29.01.2020 року по 27.02.2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги по вагітності і пологам одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням служби та звільненням з неї, тобто без врахування положень пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року);

- зобов`язати Державну установу «Центр пробації» (код ЄДРПОУ 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 29.01.2020 року по 27.02.2023 року грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням служби та звільненням з неї, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого законом України «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Державної установи «Центр пробації» (код ЄДРПОУ 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в належному розмірі за період з 01.01.2018 року по 27.02.2023 року із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

- зобов`язати Державну установу «Центр пробації» (код ЄДРПОУ 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 4463,15 грн. на місяць, за період з 01.01.2018 року по 27.02.2023 року, з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» (код ЄДРПОУ 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) щодо не нарахування та не виплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно починаючи з 24.02.2022 року по 01.06.2022 року, відповідно до п. І постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року (у редакції постанови на період виникнення спірних відносин).

- зобов`язати Державну установу «Центр пробації» (код ЄДРПОУ 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ. вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно починаючи з 24.02.2022 року по 01.06.2022 року, відповідно до п. І постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року (у редакції постанови на період виникнення спірних відносин).

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач вважає, що у період з 29.01.2020 року по 27.02.2023 року відповідач невірно нараховував та виплачував позивачу як постійні, так і одноразові складові грошового забезпечення, застосовуючи для їхнього обчислення розрахункову величину прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року, відповідач не в повному обсязі нараховував та виплачував індексацію грошового забезпечення у період з 01.07.2018 року по 27.02.2023 року, а також додаткову щомісячну винагороду у розмірі 30 000,00 грн., відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 19.02.2026 року передана судді Пруднику С.В.

09.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Державної установи «Центр пробації»: довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2018 року, а також довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за березень 2018 року, із зазначенням складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 26.03.2026 року. Судом попереджено Державну установу «Центр пробації» про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.

27.01.2026 року від представника Державної установи «Центр пробації» Казміренка В.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначає, що позивач у позовній заяві безпідставно посилається на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки воно не поширюється на начальницький склад Державної кримінально-виконавчої служби України. Так, виплата грошового забезпечення особам начальницького складу Центру пробації здійснювалась відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України визначений наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 березня 2018 р. за № 377/31829 (далі Порядок № 925/5) та Постановою № 704. Відповідно до наказу Державної установи «Центр пробації» від 20.02.2023 № 161/к майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Дніпровського районного відділу м. Кам`янське філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, звільнено зі служби, відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) 27.02.2023. Отже, при нарахуванні усіх складових грошового забезпечення позивачу, Центр пробації правомірно використовував розрахункову величину прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року, відповідно до Постанови № 704 (із змінами, внесеними Постановою № 103). Протягом спірного періоду (2020-2022 роки), зміни до розміру прожиткового мінімуму, який є розрахунковою величиною для нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, Кабінетом Міністрів України не вносились. Крім того, що приписи пункту 4 Постанова №103 є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24. Видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів. Відповідно до законів України про Державний бюджет на 2020-2023 роки, протягом зазначених років не передбачалося збільшення видатків на підвищення посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки вона не підлягає застосовуванню у спірних правовідносинах з огляду на таке. Позовні вимоги, які розглядались Окружним адміністративним судом міста Києва, та переглядались Шостим апеляційним адміністративним судом по вищезазначеній справі: визнання п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, протиправними та нечинними, за виключенням змін, що вносяться до пункту 2 частини третьої вказаних змін, а саме: щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.03.2018, які залишити в силі; - зобов`язання Кабінет Міністрів України провести з 01.01.2018 перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб на підставі Конституції України та законів України, з визначенням розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсій, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704». Отже, предметом розгляду адміністративної справи №826/6453/18 був перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Отже, нарахування та виплата позивачу усіх складових грошового забезпечення за період 29.01.2020 по 27.02.2023 здійснювалась відповідно означених нормативно-правових актів. Отже, при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 , Центр пробації діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України). На думку представника відповідача, виплата грошового забезпечення особам начальницького складу Центру пробації здійснювалась відповідно до Порядку №925/5, який прийнятий згідно з Постановою № 704, з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Отже, базовий місяць для обрахунку індексу інфляції березень 2018, тобто місяць, у якому відбулось підвищення посадових окладів. Центр пробації є новоутвореною юридичною особою, яка створена з 01.01.018 відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 655-р «Про утворення державної установи «Центр пробації» та наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2017 № 4322/5 «Про утворення Державної установи «Центр пробації». Отже, Центр пробації не є правонаступником Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, а є новоствореною юридичною особою. Відповідно до наказу Державної установи «Центр пробації» від 26.06.2018 № 61/К капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , направлено для подальшого проходження служби з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, призначено 01.07.2018 на посаду старшого інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області. Відтак, індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалась починаючи з грудня 2018 при досягненні індексу споживчих цін рівня більше 103% (довідка розрахунок додана до позовної заяви). У позовній заяві позивач зазначає: «За змістом листа Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51 та виходячи із розмірів індексів споживчих цін за період 01.02.2018 до 01.03.2018, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, порівняно із місяцем попереднього підвищення доходу (січень 2008 року), складає 253,3%. Отже, сума індексації грошового забезпечення з березня 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).». Зазначені висновки представника позивача безпідставні, оскільки не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства України та не доведені відповідними належними та допустимими доказами. Позивача прийнято для проходження служби до Центру пробації 01.07.2018, тому посилання та застосування позивачем суми величини приросту індексу споживчих цін у розмірі 253,30% є безпідставним, оскільки зазначений розмір приросту стосується лютого 2018 року, при умові відсутності змін до розмірів грошового забезпечення з січня 2008 по березень 2018 року (згаданий лист Міністерства соціальної політики). Станом на дату підвищення посадових окладів (березень 2018 року) Позивач проходив службу в іншій установі, а саме у Південно-Східному міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі Південно-Східне МРУ), тому індексацію-різниці належало нарахувати та виплатити Південно-Східним МРУ до березня 2018 року. Крім того, представником позивача не враховано суму підвищення доходів позивача станом на 01.03.2018. Станом на дату прийняття на службу позивача до Державної установи «Центр пробації» (01.07.2018) грошовий атестат, що був переданий з Південно-Східного МРУ не містив інформацію про розмір, нарахування та виплату будь-яких видів індексації грошового забезпечення позивачу (копія грошового атестату). Оскільки, Південно-Східне МРУ надало грошовий атестат позивача без інформації щодо розміру нарахованої та виплаченої індексації-різниці, то можна дійти висновку, що після підняття у березні 2018 року посадового окладу позивачу, права на виплату індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 30.06.2018 під час проходження служби позивача у Південно-Східному МРУ не було. Згідно з абзацом 5 пункту 4 Порядку № 1078, сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Відповідно до даних, наведених на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України, станом на березень 2018 року індекс споживчих цін становив 101,1 відсотків. Тому, сума індексації (можливої) становить 1781,38 грн (прожитковий мінімум станом на 01.01.2018 1762 грн х величина приросту індексу споживчих цін 101,1/100%). Крім того, застосування положень Порядку № 1078 щодо визначення розміру індексації грошового забезпечення відноситься до виключної компетенції роботодавця, у зв`язку з чим наведені у позовній заяві певні розрахунки визначення такої індексації безпідставні та необґрунтовані. Позивач у позовній заяві зазначає: «Відповідно до довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 3/170 від 17.02.2026, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року становило 9076,23 грн, а в березні 2018 року становило 12 669,66 грн. (додаток)… Тобто, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 3045,28 грн., що є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, а саме за 4463,15 грн. Оскільки сума на яку збільшилось грошове забезпечення позивача у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року є меншою ніж 4463,15грн., тому позивач має право на отримання індексації - різниці». Наведені висновки позивача не відповідають положенням законодавства та обставинам справи. Відповідно до довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 27.01.2026 № 3/170, у зв`язку зі збільшенням посадових окладів відповідно до Постанови № 103, різниця між грошовим забезпеченням позивача у березні 2018 та у лютому 2018 склала 3045,28 грн (10737,00 грн (посадовий оклад 4370,00 грн + оклад за спеціальним званням 1200,00 грн + надбавка за вислугу років 1671,00 грн + премія 3496,00 грн) 7691,72 грн (посадовий оклад 1450,00 грн + оклад за спеціальним званням 115,00 грн + надбавка за вислугу років 313,00 грн + премія 4695,00 грн + надбавка за особливості проходження служби 939,00 грн + індексація 179,72 грн)). Отже, в результаті збільшення посадових окладів, грошове забезпечення Позивача збільшилось на 3 045,28 грн (10737,00 грн 7691,72 грн). Абзацом 3 пункту 5 Порядку № 1078 визначено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Інформація щодо розміру підвищення доходу, який в наступному буде підставою для нарахування індексації-різниці грошового забезпечення позивачем не надано, у тому числі будь-яких документів, які підтверджують «різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу». Сума можливої індексації позивача (1781,38 грн) менша розміру підвищення грошового доходу (3045,28 грн), у зв`язку з чим відсутні законні підстави для нарахування індексації-різниці. Одночасно, згідно з вимогами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», в 2023 році було призупинено виплату індексації грошового забезпечення до окремого доручення. Вказаний пункт Закону неконституційним не визнавався, а тому є чинним. Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів. Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється. Таким чином, підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за 2023 рік відсутні. Застосування положень абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078 можливе тільки у разі, якщо підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відбулось під час проходження служби, якщо розмір підвищення його доходу дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Посадовий оклад позивача, якого було призначено на посаду 01.07.2018, у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент його призначення. Таким чином, у позивача не виникло право на нарахування та виплату йому індексації-різниці відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Подібний підхід до правозастосування наведений Верховним Судом у постанові від 04.04.2024 у справі № 160/2481/23. Отже, в період проходження служби позивача в Центрі пробації з 01.07.2018 по 27.02.2023 підвищення посадового окладу внаслідок підвищення тарифних ставок у нього не відбулось, тому вимоги позивача щодо нарахування та виплати індексаціїрізниці за період з 01.07.2018 по 27.02.2023 є безпідставними та необґрунтованими, не доведені відповідними доказами, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню. З метою врегулювання питання компенсації податку на доходи фізичних осіб за судовими рішеннями позивачів та єдиного підходу щодо виконання судових рішень Державна установа «Центр пробації» звернулась за роз`ясненнями із листом до Державної податкової служби України. Державна податкова служба України у відповіді на лист Центру пробації від 23.07.2024 №22431/6/99-00-21-01-01-06 зазначила таке: «Таким чином, виплати за рішенням суду звільненому військовослужбовцю внутрішньої служби включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, і військовим збором на загальних підставах». Позивача звільнено зі служби в Державній установі «Центр пробації», він не є особою начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, в розумінні Постанови № 44, а тому кошти, які отримуються відповідно до рішення суду, оподатковуються у встановленому законом порядку. Позивач не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії. Сам факт проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби в установах, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" не є достатнім для виплати вказаної додаткової винагороди, оскільки зазначені суми є додатковою виплатою, що потребує виконання додаткових умов. Жодного наказу директора Центру пробації про залучення позивача для захисту безпеки населення та інтересів держави України на території її проходження служби в уповноваженому органі пробації на час воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», не видавалось. Центр пробації утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 №655-р «Про утворення державної установи «Центр пробації» та наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2017 № 4322/5 «Про утворення Державної установи «Центр пробації». Наказом Міністерства юстиції України від 08.12.2020 № 4242/5 затверджено Положення про Державну установу «Центр пробації» (далі Положення), відповідно до якого Державна установа «Центр пробації» є неприбутковою державною установою, що створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін`юсту. Отже, особи, які мають право на додаткову винагороду відповідно до пункту 1 Постанови № 168 мають здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відтак, позивач, як старший інспектор відділу входив до складу персоналу Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, який є уповноваженим органом з питань пробацї Державної установи «Центр пробації». Відповідно до наказу Державної установи «Центр пробації» від 26.06.2018 № 61/К капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , направлено для подальшого проходження служби з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, призначено 01.07.2018 на посаду старшого інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області. Відповідно до наказу Державної установи «Центр пробації» від 04.08.2021 № 657/од змінено назву уповноважених органів з питань пробації по філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області: Дніпровський районний відділ на Дніпровський районний відділ м. Кам`янське. Відповідно до наказу Державної установи «Центр пробації» від 20.02.2023 №161/к майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого інспектора Дніпровського районного відділу м. Кам`янське філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, звільнено зі служби, відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) 27.02.2023. Розпорядок дня в Центрі пробації визначено Правилами внутрішнього трудового розпорядку, дія яких поширюється на всіх працівників Центру пробації, у тому числі на осіб начальницького складу (додаток 4 до Колективного договору, укладеного між Адміністрацією та Профспілковою організацією персоналу Державної установи «Центр пробації» на 2020 2023 роки). Колективним договором встановлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота та неділя). Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень. Можливість несення служби за затвердженим графіком змінності, а також робота у нічний час, вихідні та святкові дні Колективним договором не передбачена. Право на виплату додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України залежить від місця проходження служби в органах і установах цієї Служби, а її розмір визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) з дати застосування Постанови № 350. Позивачем не надано доказів залучення його до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів. Оскільки, позивач не залучався до виконання завдань, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не несла службу у розумінні нормативно-правових актів, зазначених вище, а виконував лише свої службові обов`язки, пов`язані з реалізацією завдань та функцій пробації відповідно до посадової інструкції, Положення про Дніпровський районний відділ м. Кам`янське філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області та Колективного договору, тому правові підстави для виплати позивачу додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168 відсутні. Позивачем помилково трактуються норми матеріального права, адміністративний позов та позовні вимоги щодо захисту, порушеного на його думку, права стосовно не нарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до Постанови №168. Відтак, представник відповідача вважає, що на позивача не поширюється дія пункту 1 Постанови № 168. Тобто, позивач не має права на нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, а тому у Центру пробації відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди. Оскільки, Дніпропетровська область була включена до переліку територій, на яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка тільки з 11.03.2022. Тому, посилання позивача про виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 з 24.02.2022 є безпідставним. До того ж, додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, не є видом грошового забезпечення, яке виплачується особам начальницького складу відповідно до Порядку №925, та була тимчасовою виплатою, виключно пов`язаною з воєнним станом і обмежена у часі до 01.09.2022 (Постанова № 1146).

Крім того, представник відповідача зазначає, що з метою повного за об`єктивного з`ясування обставин справи, та дослідження необхідних доказів, уважаємо за необхідне витребувати у Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції довідки: про індексацію-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 по 30.06.2018; про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий-червень 2018 року із зазначенням усіх складових та розміру грошового забезпечення та премії, з метою визначення розміру підвищення доходу, для визначення наявності у позивача права на індексацію-різницю грошового забезпечення.

Відтак, представник відповідача просить суд:

- витребувати у Південного-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49001) довідки про індексацію-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року та довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий-червень 2018 року із зазначенням усіх складових та розміру грошового забезпечення та премії;

- у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в особі представника Ялової Юлії Олександрівни до Державної установи «Центр пробації» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

30.03.2026 року від представника позивача Ялової Ю.О. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено по те, що відповідач не подав будь-якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

30.03.2026 року від представника позивача Ялової Ю.О. до суду надійшло клопотання, в якому представником зазначено про наступне. Під час подання позовної заяви позивач заявляв, що у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи ним будуть понесені судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу та відповідне клопотання буде надано до суду. Судові витрати складаються з: витрат на професійну правничу допомогу 5000,00 грн. На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу Позивач надає: детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги; додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги № 2026-02.10 від 10.02.2026р. акт прийому-передачі наданих послуг; виписка/квитанція про сплату винагороди (гонорару). Копія Договору про надання професійної правничої допомоги № 2026-02.10 від 10.02.2026р. знаходиться в матеріалах справи, так як була надана позивачем разом з позовною заявою.

Відтак, представник позивача просить суд: стягнути з Державної установи «Центр пробації» (код ЄДРПОУ 41847154, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

30.03.2026 року від представника позивача Ялової Ю.О. до суду надійшло заперечення на клопотання (заяву), в якому представником зазначено, що на спірні правовідносини щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення за період з 01.07.2018 по 19.07.2022 розповсюджуються положення частини 2 статті 233 КЗпПУ (у редакції, чинній до 19.07.2022), відтак, право позивача на звернення до суду із цим позовом за вказаний період не обмежується будь-яким строком. Позивач отримав відповідь Державної установи "Центр пробації" з підтверджуючими документами про розмір та порядок нарахування грошового забезпечення 25.02.2026, тому строк звернення позивача до суду з даним позовом в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 27.02.2023, не є порушеним. Водночас, доказів ознайомлення позивача з принципом нарахування грошового забезпечення та його складових, раніше зазначеної позивачем дати - 25.02.2026, відповідачем суду не надано, як і доказів вручення позивачу письмового повідомлення про суми нараховані йому при звільненні зі служби саме в день звільнення.

Розглядаючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Так, нормами Кодексу законів про працю України, який регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.

Так, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року по справі №140/2168/23.

Тобто, у спірний період, зокрема з 01.07.2018 року по 18.07.2022 року, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Щодо періоду з 19.07.2022 року по 27.02.2023 року.

Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.

Зокрема, частини перша та друга статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до нової редакції статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Так, спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу перерахунку та виплати з 29.01.2020 року по 27.02.2023 року грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки, премії, інших надбавок і доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням служби та звільненням з неї, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, встановленого законом України «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум; нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн. на місяць, за період з 01.01.2018 року по 27.02.2023 року, з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум та нарахування та виплати на користь додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно починаючи з 24.02.2022 року по 01.06.2022 року, відповідно до п. І постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року (у редакції постанови на період виникнення спірних відносин).

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

Так, частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Разом із цим, другою статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Зокрема, правила застосування частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України були предметом розгляду Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.

У цій постанові, серед іншого, Судова палата сформувала підхід до застосування частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та вказала, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову необхідно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

У постанові від 19.11.2025 у справі № 420/27284/24 Судовою палатою досліджувалося питання щодо поширення приписів статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосується строку звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, на правовідносини, пов`язані з недотриманням законодавства про оплату праці, які виникли після 19.07.2022.

Так, Судова палата дійшла висновку про поширення приписів статті 233 Кодексу законів про працю України в частині строку звернення до суду осіб, які проходять публічну службу, у зв`язку з порушенням законодавства про оплату праці.

У постанові від 19.11.2025 у справі № 420/27284/24 Судова палата вказала, що частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України містить загальне правило про те, що тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України конкретизує це правило, зокрема, у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. У цьому випадку тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Судова палата виснувала, що тримісячний строк звернення до суду осіб, що перебувають на публічній службі має обчислюватися за загальним правилом, яке закріплено у частині першій статті 233 Кодексу законів про працю України, з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, у разі порушення законодавства про оплату праці тримісячний строк звернення до суду осіб, які перебувають на публічній службі, має обчислюватися з дня, коли позивач (публічний службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Натомість тримісячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати при звільненні необхідно обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

Матеріалами справи встановлено, що позивач, ОСОБА_1 з 01.07.2018 року по 27.02.2023 року проходив службу у Державній установі «Центр Пробації». Відповідно наказу Державної установи «Центр Пробації» від 20.02.2023 року №161/к «Про особовий склад» майора внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено за п.5 ст.23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» та ч.4 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), 27 лютого 2023 року (додаток).

11.02.2026 року представником ОСОБА_1 адвокатом Яловою Ю.О. було направлено на електронну адресу Державної установи «Центр пробації» адвокатський запит на отримання інформації (додаток).

25.02.2026 року на електрону адресу адвоката Ялової Ю.О. від Державної установи «Центр пробації» надійшов лист-відповідь від 25.02.2026 року №38/38-ЗПІ/8/8.05-26 на вказаний запит за підписом в.о. начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності, оплати праці, соціально-трудових відносин та фінансових розрахунків-головного бухгалтера Скворцової І. від 25.02.2026 року, згідно з яким повідомлено, що виплата грошового забезпечення особам начальницького складу здійснюється згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, який прийнятий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Згідно з пунктом 4 постанови № 704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Відповідно до пункту 22 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5, для розрахунку грошового забезпечення за час перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, грошова компенсація за невикористані дні відпусток) до місячного грошового забезпечення включається премія (встановлена відповідно до глави 13 розділу II цього Порядку) в середньому розмірі за повні дванадцять календарних місяців служби підряд за місцем проходження служби, а за менший період служби в середньому розмірі за повні календарні місяці служби за місцем проходження служби. Протягом 2020 2023 рр. зміни до постанови № 704 щодо іншого порядку нарахування та виплати грошового забезпечення не вносились. Отже, правових підстав для перерахунку ОСОБА_1 грошового забезпечення та його складових за період служби відсутні. Проведення індексації грошових доходів громадян регулюється Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Відповідно до вимог статті 3, 4 Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. До того ж індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 Порядку № 1078, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 внесено зміни до пункту 4 постанови № 704 та викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Отже, базовим місяцем індексу споживчих цін є місяць, наступний за місяцем підвищення розміру грошового забезпечення, тобто березень 2018 р. Таким чином, виплата індексації грошового забезпечення за період служби в Державній установі «Центр пробації» здійснювалась щомісячно, починаючи з грудня 2018 року по грудень 2022 року. Наказом Державної установи «Центр пробації» від 26.06.2018 № 61/К ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області 01.07.2018, з посадовим окладом за 19 (дев`ятнадцятим) тарифним розрядом, який направлений для подальшого проходження служби з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Інформація щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» у грошовому атестаті ОСОБА_1 відсутня. Також зазначено, що Державна установа «Центр пробації» утворена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 655-р «Про утворення державної установи «Центр пробації» та здійснює свою діяльність на підставі Положення про Державну установу «Центр пробації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.02.2026 р. № 291/5. Центр пробації не є правонаступником міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. А тому правові підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2018 по 31.01.2023 виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн. відсутні. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» установлено розмір додаткових винагород за виконання завдань, передбачених Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної служби. Порядок і умови виплати додаткової винагороди визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Особи начальницького складу уповноважених органів з питань пробації у вищезазначений період виконували службові обов`язки згідно з посадовими інструкціями, Положеннями про відділи (сектори) філій Державної установи «Центр пробації», Колективним договором між Адміністрацією та Профспілковою організацією персоналу Державної установи «Центр пробації» на 2020?2023 роки (редакція станом на дату виникнення спірних правовідносин). До виконання завдань, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану», заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.02.2026 4 залучалися. Порядок і умови виплати додаткової винагороди, що передбачені постановою Кабінет Міністрів України від 28.02.2022 № 168, особам начальницького складу уповноважених органів з питань пробації на період дії воєнного стану відсутні. Накази про виплату додаткової винагороди Центром пробації не видавалися. Отже, правові підстави для виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн за період служби в Державній установі «Центр пробації» з 24.02.2022 по 27.02.2023 відсутні.

Натомість, доказів ознайомлення позивача з принципом нарахування грошового забезпечення та його складових, раніше зазначеної позивачем дати - 25.02.2026 року, відповідачем суду не надано, як і доказів вручення позивачу письмового повідомлення про суми нараховані йому при звільненні зі служби саме в день звільнення.

Так, з 25.02.2026 року у позивача розпочався тримісячний строк звернення до суду з цим позовом.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 28.02.2026 року (документ сформований в системі «Електронний суд), тобто в межах тримісячного строку звернення до суду з цим позовом.

За таких обставин, висновки представника відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом є помилковими.

Відтак, у задоволенні клопотання представника Державної установи «Центр пробації» Казміренка Володимира Миколайовича про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Щодо витребування доказів.

Як зазначає представник відповідача у відзиві на позовну заяву, що з метою повного за об`єктивного з`ясування обставин справи, та дослідження необхідних доказів, уважаємо за необхідне витребувати у Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції довідки: про індексацію-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 по 30.06.2018; про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий-червень 2018 року із зазначенням усіх складових та розміру грошового забезпечення та премії, з метою визначення розміру підвищення доходу, для визначення наявності у позивача права на індексацію-різницю грошового забезпечення.

Вказане клопотання підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з ч. 4 ст.77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За приписами ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Таким чином, суд вважає за необхідне витребувати у Південного-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49001) довідки про індексацію-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року та довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий-червень 2018 року із зазначенням усіх складових та розміру грошового забезпечення та премії.

При цьому, суд вважає за належним звернути увагу сторін, на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 45, 72,77, 80, 122, 123, 171, 241-243, 248, 256, 257, 260, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Державної установи «Центр пробації» Казміренка Володимира Миколайовича про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.

Клопотання представника Державної установи «Центр пробації» Казміренка Володимира Миколайовича про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у Південного-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49001):

- довідки про індексацію-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року та довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий-червень 2018 року із зазначенням усіх складових та розміру грошового забезпечення та премії.

Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 20 квітня 2026 року.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Прудник