Ухвала суду № 135449928, 06.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 квітня 2026 рокуСправа №160/22620/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем - суб`єктом владних повноважень, на виконання рішення суду у справі №160/22620/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/22620/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №160/22620/24, яке набрало законної сили 21.01.2026, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047050027499 від 11.06.2024 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 з 19.07.1990 по 23.02.1996, з 24.02.1996 по 02.08.2021 та з 03.08.2021 по 03.04.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2024 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованих цим судовим рішенням періодів роботи.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом на адресу представника позивача направлені виконавчі листи та рішення суду з відміткою про набрання ним законної сили, які отримані 09.03.2026.

31.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана в порядку ст. 383 заява Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем - суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №160/22620/24, у якій просить:

- визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неналежного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №160/22620/24, а саме: неналежний повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 03.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- визнати протиправними, зафіксовані у рішенні ГУ ПФУ в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 04.02.2026 №047050027499 дії та рішення суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ в Запорізькій області, що полягають у відмові ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- вжити необхідних і достатніх заходів щодо невідкладного належного виконання суб`єктом владних повноважень Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з дотриманням вимог статті 19 Конституції України та відповідно законодавства, у повному обсязі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №160/22620/24, зокрема: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2024 про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та зарахованих цим судовим рішенням періодів роботи.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем рішення суду в даній справі, зазначає, що на виконання рішення суду від 18.12.2024 у справі №160/22620/24 пенсійний орган не виконує зобов`язань в частині повторного розгляду заяви позивача від 03.06.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні та рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 04.02.2026 повторно відмовляє позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, аргументуючи недосягненням пенсійного віку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що жодних виконавчих листів не було пред`явлено на виконання до органів виконавчої служби на момент отримання рішення про відмову у призначенні пенсії. Вважає, що ГУ ПФУ в Запорізькій області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 03.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах неналежним чином, проігнорувало п. «б» ст. 13 Закону №1788-ХІІ в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, не було взято до уваги висновки суду та надана правова оцінка у справі №160/22620/24 та повторно прийнято неправомірне та незаконне рішення про відмову у призначенні пенсії від 04.02.2026 №047050027499, яке не відповідає нормам чинного законодавства України, у зв`язку з чим на теперішній час ОСОБА_1 залишилась у такому ж самому становищі як і була після отримання первинного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047050027499 від 11.06.2024.

Вирішуючи питання щодо прийняття поданої заяви до розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Таким чином, заява подана в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.

Звернення до суду із заявою відповідно до ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а.

Актуальність вказаного правового висновку підтверджується ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.08.2025 у справі №2а-7421/11, в якій з посиланням на вищевказаний правовий висновок зазначено: «Правовий інститут судового контролю за виконанням судових рішень, унормований ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає особливий порядок звернення до суду. Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача на виконання рішення суду або порушення його прав, підтверджених таким рішенням. У заяві, зокрема, зазначається інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та хід виконавчого провадження.

Вищенаведена процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень така особа має право звернутись протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Ключовим аспектом є необхідність вичерпання позивачем усіх можливих заходів для виконання судового рішення, включаючи примусове виконання, до звернення із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України».

Визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є суттєвою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV Кодексу адміністративного судочинства України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII), і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №9901/235/20.

В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду здійснила правозастосування, за змістом якого звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, коли не використано механізм примусового виконання рішення суду на підставі Закону №1404-VIII, є передчасним.

Всупереч викладеному, в заяві позивача відсутні інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження.

З огляду на таку невідповідність поданої заяви вимогам законодавства вона підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем - суб`єктом владних повноважень, на виконання рішення суду у справі №160/22620/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський