Рішення № 135449889, 06.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокуСправа № 160/17336/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом № 22688-14192/Ч-01/8-0400/24 від 12.04.2024, щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 88% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді, виходячи зі стажу судді, що становить 24 роки 4 місяці 8 днів на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 № 04.2/107/23-С;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом № 22688-14192/Ч-01/8-0400/24 від 12.04.2024, щодо зміни розміру відсотків нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з встановлених на день виходу у відставку 84% на 54% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді, виходячи зі стажу судді 22 роки 4 місяці 9 днів, та скасувати протокол/розпорядження Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпро № 912040810833 від 23.01.2024 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зі зменшенням загального проценту розрахування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.02.2020 провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 88% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді, виходячи зі стажу судді, що становить 24 роки 4 місяці 8 днів, на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 № 04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, без обмеження граничного розміру.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 15.09.2016 є суддею апеляційного суду у відставці, має стаж роботи судді 22 роки 5 місяців 08 днів, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке було призначено у розмірі 84% від грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді Дніпровського апеляційного суду. Позивач вважає, що до її стажу має бути зараховано половину строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті, що становить 1 рік 11 місяців, та що стаж судді для обчислення грошового утримання судді у відставці становить 24 роки 04 місяці 08 днів. У лютому 2024 року розмір її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було протиправно зменшено з 84% до 54% під час перерахунку з 19.02.2020 на виконання рішення суду згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 № 04.2/107/23-С. 19.03.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди (з урахуванням стажу 24 роки 04 місяці 08 днів) згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 № 04.2/107/23-С без обмеження граничного розміру. Листом від 12.04.2024 відповідач повідомив, що на виконання рішення суду перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 проведено з урахуванням 54% суддівської винагороди відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Позивач вважає протиправними такі дії відповідача.

Ухвалою суду від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

25.07.2025 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами. Згідно з частиною третьою статті 142 цього Закону щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Положення пункту 25 розділу XІІ Закону № 1402-VІІ, яким було встановлено інший порядок розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020. За документами пенсійної справи стаж роботи на посаді судді, згідно із записами трудової книжки, становить 22 роки 4 місяці 9 днів. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 160/17213/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 19.02.2020 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 № 04.2/107/23-С про суддівську винагороду, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання судового рішення проведено перерахунок та розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 19.02.2020 становить 102157,20 грн (189180,00 грн - розмір суддівської винагороди згідно з довідкою від 12.04.2023 № 04.2/107/23-С х 54% - встановлений загальний процент для розрахунку пенсії). Відповідно до ст. 137 Закону № 1402-VІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: - судді судів України, арбітра (судді) арбітражних суддів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; - члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікованої комісії суддів України; - судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Закон України «Про судоустрій і статус суддів», чинний на час розгляду справи, визначає єдиний підхід щодо визначення стажу роботи судді для всіх питань, де він застосовується, та стаття 137 цього Закону визначає порядок обчислення стажу роботи судді. Закон України «Про статус суддів», на який посилається позивач, втратив чинність 01.01.2012.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданому Апеляційним судом Дніпропетровської області, зазначено, що усього стаж роботи ОСОБА_1 станом на 15.09.2016 становить 22 роки 05 місяців 08 днів: суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська з 07.04.1994 до 28.07.2009 15 років 03 місяці 21 день, суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області з 29.07.2009 до 15.09.2016 07 років 01 місяць 17 днів.

Відповідно до димлому серії НОМЕР_1 від 29.06.1979 ОСОБА_1 в 1975 році вступила до Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержинського і в 1979 році закінчила повний курс названого інституту.

Трудова книжка позивача містить записи про її зарахування 01.09.1975 студентом 1 курсу денного факультету Харківського юридичного інституту та відрахування 01.07.1979 у зв`язку із закінченням інституту.

12.04.2023 Дніпровським апеляційним судом видано позивачу довідку № 04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначено, що станом на 01.01.2023 її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 189180,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 126 120,00 грн, доплата за вислугу років 63060,00 грн.

Згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 160/17213/23, що набрало законної сили 10.01.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 912040810833 від 17.04.2023 про відмову у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 № 04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 № 04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням виплачених сум та без обмеження граничного розміру.

У вказаному рішенні судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці з 15.09.2016 на підставі постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 № 1515-VІІІ «Про звільнення суддів» та має стаж роботи судді 22 роки 3 місяці 24 днів, який дає їй право на відставку та на 84% розрахунку довічного грошового утримання від заробітку на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У рішенні № 912040810833 від 11.11.2020 про перерахунок довічного грошового утримання зазначено вид перерахунку у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий), стаж судді 22 роки 03 місяці 24 дні, загальний процент розрахунку довічного грошового утримання 84%.

У рішенні № 912040810833 від 22.01.2024 про перерахунок довічного грошового утримання зазначено вид перерахунку згідно з рішенням суду, загальний процент розрахунку довічного грошового утримання 54%.

19.03.2024 ОСОБА_1 подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву від 18.03.2024 про проведення їй перерахунку та виплати з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди, виходячи зі стажу судді, що становить 24 роки 4 місяці 8 днів, згідно з довідкою Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 № 04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, без обмеження граничного розміру. У заяві вказала, що має право на зарахування до її стажу судді половини строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті, що становить 1 рік 11 місяців.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 22688-14192/Ч-01/8-0400/24 від 12.04.2024 на вказану заяву позивача повідомлено, що її стаж роботи на посаді судді згідно із записами у трудовій книжці становить 22 роки 4 місяці 9 днів. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 160/17213/23 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке з 19.02.2020 становить 102157,20 грн (189180,00 грн - розмір суддівської винагороди згідно з довідкою від 12.04.2023 № 04.2/107/23-С х 54 % - встановлений загальний процент для розрахунку пенсії). У листі наведено положення статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Позивач вважає, що відповідачем порушено її право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Частиною першою статті 116 Закону № 1402-VIIІ передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 цього Закону у редакції на час звільнення позивача у відставку до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;

2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Частиною третьою статті 142 цього Закону встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою цієї статті у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 9901/15/21 зазначено, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів», яка була чинною на день призначення ОСОБА_1 на посаду судді, право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружногосуду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Наявність у позивача станом на 15.09.2016 стажу роботи на посаді судді 22 роки 05 місяців 08 днів підтверджується розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Апеляційним судом Дніпропетровської області, та записами у трудовій книжці.

Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Конституційний Суд України визнав неконституційним увесь пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, у тому числі й щодо можливості обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI.

На час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, а також його перерахунок врегульовано положеннями статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, частиною четвертою якої передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас, частиною третьою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Зазначена норма неконституційною не визнавалась.

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 620/6361/20 дійшов висновку, що до відносин з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.

Таким чином, оскільки чинним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування довічного щомісячного грошового утримання, а також виходячи із принципу єдності статусу суддів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для обрахунку (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання виходячи із розміру суддівської винагороди діючого судді та розміру її відсоткового значення одночасно за складовими, які передбачені різними законами.

Тобто, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у спорах, що виникли у подібних правовідносинах, зокрема: у постановах від 24.09.2021 у справі № 620/5437/20, від 11.10.2021 у справі № 160/10640/20, від 15.02.2022 у справі № 340/161/21, від 11.04.2023 у справі № 200/8353/20-а, та від 09.05.2023 у справі № 580/112/21, від 21.09.2023 у справі № 340/645/21 та від 09.11.2023 у справі № 340/5809/20.

Відповідачем при проведенні обрахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, не було враховано до стажу роботи, який дає право на отримання довічного грошового утримання, половину строку навчання на денній формі у вищому навчальному закладі - Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Джержинського з 01.09.1975 до 01.07.1979 (1 рік 11 місяців).

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

На час обрання позивача на посаду судді безстроково питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося ч. 4 ст. 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».

Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Після втрати чинності ст. 1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№ 865-2005-п) втратила чинність 01 січня 2012 року.

Відповідно до п.11 Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз. 4 п. 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про статус суддів» № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Таким чином, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, а також роботу на посадах прокурорів.

Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 19.06.2018 у справі № 243/4458/17, від 05.12.2019 у справі № 592/2737/17, від 31.03.2021 у справі № 235/7316/16-а, від 13.02.2020 у справі № 592/5433/17, від 12.05.2020 у справі № 303/1504/17-а, від 30.03.2023 у справі № 280/2167/21.

Отже, до стажу роботи позивача, що дає право на отримання довічного грошового утримання, як судді у відставці, має бути зарахована половина строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1975 до 01.07.1979 (1 рік 11 місяців).

Тобто, загальний стаж ОСОБА_1 для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII становить повних 24 роки (24 роки 04 місяці 08 днів).

З урахуванням положень частини третьої статті 142 Закону № 1402-VІІІ, довічне грошове утримання позивачу як судді у відставці має становити 58% суддівської винагороди: 50% (щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) + 8% (2% х 4 роки роботи на посаді судді понад 20 років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 84% до 54% під час його перерахунку з 19.02.2020 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 160/17213/23, та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування до стажу роботи позивача, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, половини строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1975 до 01.07.1979, що становить 1 рік 11 місяців.

З метою ефективного захисту прав позивача суд зобов`язує відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, половини строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1975 до 01.07.1979, що становить 1 рік 11 місяців, та здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19.02.2020 з урахуванням стажу роботи 24 роки 04 місяці 08 днів у розмірі 58% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 12.04.2023 № 04.2/107/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру, суд зазначає, що відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 160/17213/23 було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19.02.2020 згідно з вказаною довідкою. Відомості про виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачеві з обмеженням граничним розміром у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Беручи до уваги вищенаведене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому. Кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань. Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог.

Позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.373578932.1 від 28.06.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 84% до 54% під час його перерахунку з 19.02.2020 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 у справі № 160/17213/23.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, половини строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1975 до 01.07.1979, що становить 1 рік 11 місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, половини строку навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського з 01.09.1975 до 01.07.1979, що становить 1 рік 11 місяців, та здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19.02.2020 з урахуванням стажу роботи 24 роки 04 місяці 08 днів у розмірі 58% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Повний текст рішення складено 06.04.2026.

Суддя В.В. Рянська