Рішення № 135449849, 06.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокуСправа №160/23963/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 20 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом від 26.03.2025 року №14379-7725/Т-01/8-0400/25 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом від 14.07.2025 №31393 23120/Т-01/8-0400/25 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.1991 по 17.03.1999 в середній школі №2 п. Щелкіно Ленінського району Кримської АРСР;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 16.01.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії та зарахуванні до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.09.1991 до 17.03.1999.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, проте 02.09.2025 надав до суду копії матеріалів пенсійної справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію з 16.01.2025 на підставі рішення від 21.02.2025 №046150017136.

27 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про зарахування до її страхового стажу періоду роботи з 01.09.1991 до 17.03.1999.

Листом від 26.03.2025 №14379-7725/Т-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про те, що за заявою від 13.02.2025 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 16.01.2025. Згідно з трудовою книжкою від 15.08.1987 НОМЕР_1 до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.09.1991 до 17.03.1999 в п. Щелкіно Кримської АРСР, оскільки завис про звільнення в трудовій книжці внесено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: неможливо ідентифікувати назву підприємств на печатці, що засвідчує запис.

19.06.2025 ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії та зарахування до стажу періоду з 01.09.1991 до 17.03.1999.

Листом від 14.07.2025 №31393-23120/Т-01/8-0400/25 відповідач повідомив про те, що порушене питання вже було розглянуто органами ПФУ.

Не погодившись із відмовою відповідача у перерахунку пенсії та зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі, також - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів Порядку №637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Більше того, окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала у період з 01.09.1991 до 17.03.1999 на посаді вчителя обслуговуючої праці в середній школі №2 п. Щелкіно Ленінського району Кримської АРСР.

Зазначені записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та з відповідністю дати. Доказів того, що записи про навчання позивача є неправильними або непідтвердженими, відповідачем суду не надано.

Суд звертає увагу, що неможливість ідентифікації назви підприємства на печатці, що засвідчує запис в трудовій книжці, не є тотожним відсутності необхідних записів в трудовій книжці, а також наявності неправильних або неточних відомостей, що вимагало б застосування до спірних правовідносин положень п. 18 Порядку №637 щодо підтвердження періодів роботи показаннями свідків.

Суд виходить з того, що наявні записи трудової книжки є належною підставою для підтвердження стажу роботи позивача для перерахунку пенсії.

Отже, період роботи позивача з 01.09.1991 до 17.03.1999 має бути зарахованим до його страхового стажу.

Оскільки відповідач не довів правомірності своїх дій, а також відсутності у позивача права на зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відтак, позовна заява в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо дати, з якої має бути здійснено перерахунок пенсії за заслідком зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду з 01.09.1991 до 17.03.1999.

З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачці призначена з 16.01.2025 на підставі рішення від 21.02.2025 №046150017136.

Позивачем рішення відповідача від 21.02.2025 №046150017136 в частині неврахування до страхового стажу спірного періоду трудової діяльності не оскаржувалося.

Лише 27 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про зарахування до її страхового стажу періоду роботи з 01.09.1991 до 17.03.1999.

Листом від 26.03.2025 №14379-7725/Т-01/8-0400/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у зарахуванні спірного періоду роботи з 01.09.1991 до 17.03.1999 до страхового стажу.

19.06.2025 ОСОБА_1 повторно звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії та зарахування до стажу періоду з 01.09.1991 до 17.03.1999.

Листом від 14.07.2025 №31393-23120/Т-01/8-0400/25 відповідач повідомив про те, що порушене питання вже було розглянуто органами ПФУ.

Відтак, перерахунок пенсії має бути здійснено з 27.02.2025, а не з 16.01.2025, як просить позивач.

З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Суд зазначає, що понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Ідетифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 26.03.2025 №14379-7725/Т-01/8-0400/25 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 14.07.2025 №31393 23120/Т-01/8-0400/25 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 27.02.2025 зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.1991 до 17.03.1999.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 27.02.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Ідетифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон