Ухвала суду № 135449820, 03.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 квітня 2026 рокуСправа № 160/6430/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення від 21.01.2026 року № 262740003002 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у спосіб збільшення показника середньої зарплати за 2017 2019 роки в розмірі 7763,17, який застосовується для обчислення її пенсії, з 01.03.2022 додатково на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 додатково на коефіцієнт 1,197, з 01.03.2024 додатково коефіцієнт 1,0796, а з 01.03.2025 замінивши показник середньої заробітної плати на належний - за 2017 2019 роки в розмірі 7763,17 із збереженням щодо нього коефіцієнтів збільшення 1,11* 1,14*1,197*1,0796*1,115 та щодо невиплати їй пенсії у відповідному розмірі; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у спосіб збільшення показника середньої зарплати за 2017 2019 роки в розмірі 7763,17, який застосовується для обчислення її пенсії, з 01.03.2022 додатково на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 додатково на коефіцієнт 1,197, з 01.03.2024 додатково коефіцієнт 1,0796, а з 01.03.2025 замінивши показник середньої заробітної плати на належний, тобто за 2017 2019 роки в розмірі 7763,17 із збереженням щодо нього коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115, а Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов`язати у зв`язку з проведеним таким перерахунком пенсію їй виплачувати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року адміністративний позов було залишено без руху; встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати уточнену позовну заяву з дотриманням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з наданням її копії для відповідачів; надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропущення в частині позовних з 01.03.2022 року по 16.09.2025 року; надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2129,92 грн.

Позивачем було отримано копію зазначеної ухвали та 01.04.2026 року на її виконання подано заяву про усунення недоліків, в якій позивач зазначає, що назва суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення від 21.01.2026 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії вказана на сторінці 4 позовної заяви. Щодо строку звернення до суду вказано, що якщо строк звернення до суду і пропущений, то лише через тривалість справи № 640/34827/21, в якій викладено висновки, зокрема щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації з 1 березня 2021 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення її пенсії. Щодо сплати судового збору позивач посилається на висновок, викладений у постанові 12 листопада 2019 року по справі № №640/21330/18, в якому зазначено, що визнання акта протиправним та скасування, нерозривно пов`язане з проханням «про зобов`язання вчини дії», тому є одним способом захисту та відновлення порушеного права у питанні сплати судового збору вважається однією немайновою позовною вимогою.

Розглянувши заяву про усунення недоліків, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 460/10097/24 від 21.10.2025 року розглядав питання застосування строку звернення до адміністративного суду та прийшов до висновку, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №420/19263/24.

Отже, в даному випадку застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку, звернувшись до суду з цим позовом 17.03.2026 року, позивач заявила позовні вимоги з 01.03.2022 року, що свідчить про пропуск нею шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 23.03.2026 року не було подано суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин його пропуску та наданням доказів їх поважності в частині позовних вимог з 01.03.2022 року по 16.09.2025 року.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, позивачем в позовній заяві дві основни вимоги: 1) визнати протиправним та скасувати рішення від 21.01.2026 року № 262740003002 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яке прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; 2) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у спосіб збільшення показника середньої зарплати за 2017 2019 роки в розмірі 7763,17, який застосовується для обчислення її пенсії, з 01.03.2022 додатково на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 додатково на коефіцієнт 1,197, з 01.03.2024 додатково коефіцієнт 1,0796, а з 01.03.2025 замінивши показник середньої заробітної плати на належний - за 2017 2019 роки в розмірі 7763,17 із збереженням щодо нього коефіцієнтів збільшення 1,11* 1,14*1,197*1,0796*1,115 та щодо невиплати їй пенсії у відповідному розмірі.

Ці дві вимоги є окремими вимогами та заявлені до двох окремих відповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Отже, за ці дві основні позовні вимоги позивач мала заплатити судовий збір у розмірі 2129,92 грн.

В свою чергу, дві позовні вимоги в яких позивач просить: 1) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у спосіб збільшення показника середньої зарплати за 2017 2019 роки в розмірі 7763,17, який застосовується для обчислення її пенсії, з 01.03.2022 додатково на коефіцієнт 1,14, з 01.03.2023 додатково на коефіцієнт 1,197, з 01.03.2024 додатково коефіцієнт 1,0796, а з 01.03.2025 замінивши показник середньої заробітної плати на належний, тобто за 2017 2019 роки в розмірі 7763,17 із збереженням щодо нього коефіцієнтів збільшення 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 та 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зв`язку з проведеним таким перерахунком пенсію їй виплачувати є похідними позовними вомогами, за якій судових збір не сплачується.

Суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що заявлені у позовній заяві вимоги становлять одну вимогу немайнового характеру основну та похідну, оскільки заявлено дві основні вимоги та дві похідні.

Позивач посилається на правові висновки Верховного Суду зазначені у постанові від 12.11.2019 у справі №640/21330/18, згідно з якою вимога про визнання протиправними дій як передумова для зобов`язання вчинити певні дії становить одну вимогу. Однак зазначені висновки стосуються ситуацій, коли оспорюється одне рішення або одна дія (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, а вимога про зобов`язання вчинити дію є логічним наслідком встановленої протиправності.

На відміну від наведеної справи, позивачем було заявлено дві вимоги про визнання протиправним рішення та протиправною бездіяльність.

Отже за вказаних умов, з урахуванням заявлення двох вимог немайнового характеру, судовий збір за подання вказаного позову становить 2129,92 грн, однак позивачем до позову не додано доказів сплати судового збору.

В заяві про усунення недоліків позивачем зазначено, що надається квитанція про сплату судового збору за одну вимогу немайнового характеру, проте такої квитанції надано не було.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи позивачем не усунуто всі недоліки зазначені в ухвалі від 23.03.2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська