Рішення № 135447437, 06.04.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 592/21066/25

Провадження № 2/577/682/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтраст Капітал до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23667 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ ФК Фінтраст Капітал Столітній М.М. звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 23667 грн. заборгованості за кредитним договором. Вимоги обгрунтовують тим, що 17.01.2025 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Договір № 5252939 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно умов Договору сторони погодили, що Товариство надає Клієнту кредит на загальну суму 4900 грн. строком на 360 днів, тобто з 17.01.2025 р. по 12.01.2026 р., зі сплатою процентів 0,95 % в день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та кредитні кошти були зараховані на платіжну картку № НОМЕР_1 , яку відповідач зазначив особисто під час укладання договору. 31.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 31/07/2025, на підставі якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконав умови договору і утворилась заборгованість в розмірі 23667 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 4900 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 9123,80 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 144 календарних днів 6703,20 грн., штрафні санкції 2450 грн., комісії за надання кредиту 490 грн., що і змусило звернутися до суду.

Представник позивача Столітній М.М. в судове засідання не з`явився, просить розглядати справу без його участі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлений, надав відзив, заперечує задоволенню позовних вимог та відмовити в їх задоволенні.

Встановлено судом, що 17.01.2025 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5252939 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4900 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів кожні 20 дн. П.1.4 комісія за надання кредиту становить 490 грн. П. 1.4.1 стандартна процентна ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього договору. Згідно п. 2.1. Договору ТОВ надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (а.с.42-46, 48, 51-58, 60). 31.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 31/07/2025, на підставі якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Згідно якого до позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5252939 від 17.01.2025 р. (а.с. 30-35, 67).

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора.

Ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ст. 526 ЦК України передбачено зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір,укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору,укладеного у письмовій Формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч.6 ст. Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Щодо посилань ОСОБА_1 що ним не укладався кредитний договір та що коштів в сумі 4900 грн. він не отримував.

Факт перерахування коштів в сумі 4900 грн. 17.01.2025 р. на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) підтверджується відповіддю АТ Універсал банк (а.с.171).

Крім того, суд не бере до уваги та відхиляє усі заперечення відповідача про недоведеність факту укладення ним кредитного договору з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», оскільки вони повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач отримав у кредит обумовлені договором грошові кошти, скористався ними, проте зобов`язання належним чином за вищезазначеним договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися кредитні правовідносини, у яких праву кредитодавця вимагати повернення наданих у кредит грошових коштів, кореспондує обов`язок позичальника повернути отримані у кредит кошти на умовах обумовлених укладеною між ними угодою.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 5252939 від 17.01.2025 р. заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 4900 грн. та комісії за надання кредиту 490 грн. (а.с.63-65).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконував належним чином умови кредитного договору, тому слід стягнути з нього на користь позивача заборгованість лише за тілом кредиту та комісією, що становить 5390 грн.

Щодо стягнення нарахованих процентів та штрафних санкцій, то суд приходить до наступного.

Згідно з приписами ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно з п.12 ч.1 ст. 1 Закону України «Про оборону України`особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Ст.1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

В абз.5 ст.1 вищевказаного Закону визначено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

При цьому, п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постановах: від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18, від 24.02.2022 у справі № 591/4698/20, від 12.05.2022 у справі № 336/512/18, від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.

Застосування приписів п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей`обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

В Україні особливий період розпочався 18.03.2014 р. і триває до теперішнього дня. Починаючи з 24.02.2022, відповідно доУказу Президента України № 64/2022, в Україні введено воєнний стан.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5252939 від 17.01.2025 р. первісним кредитором ТОВ "Лінеура України" нараховано відсотки в сумі 9123,80 грн..

Також, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 01.08.2025 р. по 22.12.2025 р. (144 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 6703,20 грн.

ОСОБА_1 належить до категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_4 від 20.01.2026 р., згідно якої останній проходить військову службу у ЗСУ з 30.08.2019 р., приймав участь у бойових діях (а.с.100).

Таким чином, з аналізу змісту вказаних вище норм законодавства та наявних у справі доказів вбачається, що відповідач, як військовослужбовець, який проходить службу з 30.08.2019 р. по теперішній час, та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з моменту мобілізації звільнений від виконання перед своїм кредитором зобов`язань, у тому числі і по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, нарахування яких мало місце після початку його служби.

Відтак нарахування відсотків та штрафних санкцій за користування кредитними коштами охоплюється періодом перебування відповідача на військовій службі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в частині стягнення із відповідача заборгованості за відсотками та штрафним санкціям, задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір стягується пропорційно задволених вимог, позивачем при подачі позову сплачено 2422,40 грн., задоволено 22,77% позовних вимог, то стягненню підлягає 551,58 грн. судового збору.

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч.1 п.1 ч. 3 ст. 133 та ч.1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 р., укладеного між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ ФК Фінтраст Капітал, заявкою №14493 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 р., ордером, рахунком на оплату №14493-22/12-2025 від 22.12.2025 р., актом №14493 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024 р. (а.с.39, 49, 62, 66).

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги час розгляду справи, яка не є складною, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі підлягають частковому задоволенню в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст.15, 16, 1050, 1054, 509, 512, 514, 526, 527, 530, 625, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст.3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 137, 263-265, 273, 280, 282, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії Фінтраст Капітал, код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, 5390 (п`ять тисяч триста дев`яносто) грн. за договором №5252939 про надання споживчого кредиту від 17.01.2025 р., 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу, та 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 58 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтраст Капітал, код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження вул.Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2.

Представник позивача Столітній Михайло Миколайович, юридична адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Гетьман В. В.