Єдиний державний реєстр судових рішень 465/1307/26
2/465/2862/26
У Х В А Л А
про відкриття провадження у справі
та призначення підготовчого судового засідання
06.04.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О.І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_3 ),
відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваньНОМЕР_23),
відповідач 3: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку: НОМЕР_5 ),
відповідач 4: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).
відповідач 5: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце праці: ТОВ «САЙН ІНЖИРІНГ» (ЄДРПОУ: 44806137, м. Львів, вул. Зелена, буд. 283), місце проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач 6: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ІНФОРМАЦІЯ_8 , НОМЕР_8 ),
відповідач 7: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач 8: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП: НОМЕР_10 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (місце проживання: АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (місце проживання: АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (місце проживання: АДРЕСА_1 ),
предмет позову: визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
в с т а н о в и в:
У лютому 2026 року позивач, звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою, у якій просить суд:
визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 26.03.2026 указану позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.
31 березня 2026 року (вх.№10308/26) від представника позивача, адвоката Кісь Олени Романівни, на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 185 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес. У відповідності до пунктів 1, 2 ч. 6 ст. 19, пунктів 1-2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, справа може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вимоги ст. 19, 274 ЦПК України, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суддя дійшов висновку про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Для виконання завдання підготовчого провадження на підставі ст. 196 ЦПК України слід призначити підготовче засідання з повідомленням учасників справи.
У відповідності до статті 64 Житлового кодексу Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.
Відповідно до статті 65 ЖК Української РСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Аналіз приведених норм закону свідчить про те, що право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися в якості членів сім`ї наймача в установленому законом порядку.
Статтею 9 ЖК Української РСР передбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.
Стаття 71 ЖК Української РСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Також жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, зокрема, у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи.
Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Факт тимчасової відсутності фізичної особи і пов`язані з цим правові наслідки необхідно відмежовувати від факту постійної відсутності особи у житловому приміщенні у зв`язку з вибуттям наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті (стаття 107 ЖК Української РСР).
Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Стаття 8 Конвенції гарантує кожній особі право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24 листопада 1986 року), так і на наймача або членів його сім`ї (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18 лютого 1999 року).
Пункт 2 статті 8 Конвенції визначає підстави, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених у пункті 1 цієї статті, є виправданим. Таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров`я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Цей перелік підстав для втручання є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Водночас державі надаються широкі межі розсуду, які не є однаковими і в кожному конкретному випадку залежать від цілей, зазначених у пункті 2 статті 8 Конвенції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine»), рішення від 02 грудня 2010 року) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у право на житло.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок по застосуванню статей 71, 72 ЖК України, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
При вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.
При цьому, житлове законодавство не встановлює вичерпного переліку поважності причин не проживання у житловому приміщенні, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує у кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи.
Також суд враховує те, що задоволення позову становитиме втручання у право, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також вимагає від суду вжиття заходів, спрямованих на усунення сумнівів у добросовісному здійсненні позивачем його процесуального обов`язку щодо подання доказів, зокрема у частині твердження про те, що члени її сім`ї виїхали за межі України понад 10 років тому і їх проживання йому невідоме, а інші члени сім`ї таку інформацію надавати не бажають, як і засобів зв`язку із ними. Тому, суд вважає за необхідне вжити всіх залежних від нього заходів, пов`язаних із встановленням місця знаходження відповідачів у справі на території України, або підтвердження факту і часу їх виїзду за межі території України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 19, 175, 177, 187, 189, 274, 279 ЦПК України суддя, -
п о с т а н о в и в:
Відкрити провадження у справі.
Розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
З метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочати підготовче провадження у справі.
Призначити підготовче судове засідання у справі, яке проводити 14.05.2026 о 10 год. 00 хв. у приміщенні Франківського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 69, кабінет №304).
Викликати відповідачів через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
Відповідач має право протягом п`яти днів з дня вручення зазначеної ухвали подати заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Роз`яснити, що відповідач може подати відзив на позов, оформлений з додержанням вимог ст. 178 ЦПК України, у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
До відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі не додані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказу іншим учасникам справи.
Роз`яснити учасникам справи, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідь на відзив та заперечення позивачем можуть бути подані в строк до судового засідання з розгляду справи по суті з дотриманням вимог, передбачених ст. 178 ЦПК України.
Витребувати у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, adpsu@dpsu.gov.ua) інформацію, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» та надати усі відомості, які збереглись у ній за весь час по момент виконання ухвали, відповідно до п. 29, із зазначенням дати, часу, пункту перетину кордону, напряму, транспорту, підстав перетину (мета перетину), документів, наданих на підтвердження необхідності виїзду за кордон щодо громадян України:
1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , УНЗР: НОМЕР_24, серія КА номер: НОМЕР_11 , серія FE номер НОМЕР_12 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , УНЗР: НОМЕР_25, серія КА номер: НОМЕР_13 , серія FB, номер НОМЕР_14 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
3: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).
4: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).
5: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП: НОМЕР_6 , УНЗР: НОМЕР_26, НОМЕР_15 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
6: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП: НОМЕР_7 , УНЗР: НОМЕР_27, серія КС номер НОМЕР_16 , серія FE номер НОМЕР_17 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
7: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 , УНЗР: НОМЕР_28, НОМЕР_18 , серія FU номер НОМЕР_19 , серія ES номер НОМЕР_20 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
8: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (РНОКПП: НОМЕР_10 , УНЗР: НОМЕР_29, серія КЛ номер НОМЕР_21 , серія FB номер НОМЕР_30, серія GL номер НОМЕР_22 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Витребувати у Львівської міської ради дані щодо осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_3 .
Витребувані документи очікуються до 01.05.2026, попередньо на адресу електронної пошти inbox@fk.lv.court.gov.ua.
Роз`яснити посадовим особам, що відповідно до ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 8 ст. 84 ЦПК).
Попередити, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Згідно з ч. 2 ст. 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази (ч. 9ст. 84 ЦПК).
Копію ухвали надіслати Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України - для виконання.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://fk.lv.court.gov.ua/sud1326/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Баран О.І.
Судове рішення № 135446642, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 06.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/1307/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: