Рішення № 135446238, 03.04.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/683/26 Справа №447/248/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

03.04.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

26.01.2026 представник позивача ТОВ «Коллект Центр» засобами системи «Електронний суд» звернулася до з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 18.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №77263969, відповідно до якого сторони домовилися про те, що позикодавець зобов?язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов?язався повернути позику у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату від суми позики. Сума позики становить 4 100,00 грн., строк позики - 26 днів, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою. До моменту підписання Договору відповідач вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні статей 641, 644 ЦК України. Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Строк повернення грошових коштів за договором настав, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 22.02.2022 кредитодавець ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали Договір факторингу №22/02/2022, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором позики №77263969 від 18.10.2021. 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-01/2023, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором позики №77263969 від 18.10.2021. Таким чином, загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №77263969 від 18.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 16 542.82 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5 000.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11 542.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0..00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.; заборгованість за комісіями - 0.00 грн.; інфляційні збитки - 0.00 грн.; нараховані 3 % річних - 0.82 грн. Відповідачем заборгованості, у тому числі на рахунки первісних кредиторів, не погашено, таким чином, позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту порушених прав.

Крім цього, представник позивача просить стягнути судові витрати у справі, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн., оскільки позов поданий засобами системи «Електронний Суд», та витрат на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

У прохальній частині позовної заяви представник позивача клопотав перед судом про проведення розгляду справи за відсутності представника ТОВ «Коллект Центр», проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

27.01.2026 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 28.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу визначено строк для подання відзиву, заперечень.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу було надіслано позивачем на виконання вимог ст. 43, 177 ЦПК України (а.с. 57-59).

Копію ухвали суду від 28.01.2026 відповідач ОСОБА_1 отримала 29.01.2026, шляхом доставки такої у її електронний кабінет, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 63).

03.02.2026 засобами системи «Електронний Суд» відповідач ОСОБА_1 подала відзив (а.с. 66-67). У відзиві відповідач просить застосувати строку позовної давності до заявлених позовних вимог, оскільки спірні правовідносини виникли у 2021 році. Крім цього, відповідач вказала, що заявлений позивачем розмір відсотків та штрафних санкцій є явно неспівмірним із сумою основного боргу. Тому, просила у випадку задоволення позовних вимог, зменшити розмір штрафних санкцій і відсотків. Додатково відповідач зазначила, що проживає за межами України, тому просить суд проводити розгляд справи за її відсутності за наявними у справі матеріалами.

09.02.2026 засобами системи «Електронний Суд» представник позивача подала відповідь на відзив (а.с. 68-72). Представник позивача звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів на його виконання. Вказує, що перебіг строк позовної давності за кредитним договором на дату подання позовної заяви до суду не настав, оскільки карантин тривав по всій території України до 30.06.2023, після цього в законодавстві було передбачено, що у зв?язку із введенням воєнного стану строки позовної давності були зупинені. Лише 04.09.2025 розпочався відлік строку позовної давності. Щодо зменшення розміру відсотків вказала таке. Відповідно до ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зменшено може бути лише розмір пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання. Проценти, нараховані кредитодавцем як плата за користування чужими грошовими коштами у межах строку кредитування на підставі ст. 1048 ЦК України відповідно до умов договору. Згідно з умовами договору №77263969 від 18.10.2021 відповідач отримала позику в сумі 4 100,00 грн, яку зобов`язувалася повернути протягом 26 днів, тобто до 13.11.2021, та сплатити проценти за користування кредитом за зниженою денною процентною ставкою 1,99 %, при цьому базова денна процентна ставка становить 1,99 %, а денна процентна ставка за понадстрокове користування позикою становить 2,70 % (п. 2. договору позики). Пунктом 4 договору позики передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики. Крім того, 18.10.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №77263969 до Договору позики №77263969 від 18.10.2021, відповідно до якої, на підставі звернення Позичальника, здійсненого за допомогою засобів Інформаційно-телекомунікаційної системи Позикодавця, Позикодавець збільшує суму наданої Позичальнику Позики 4 100,00 грн. на 900,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої Позики становить 5 000,00 грн. Розділом 6 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», затверджених рішенням загальних зборів учасників Товариства, наказом №12/08/2021 від 12.08.2021 (далі - Правила), визначено Порядок нарахування, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів і порядок повернення позики. Так, згідно з п. 6.2. Правил, проценти за користування Позикою нараховуються на суму Позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування Позикою. Відповідно до п. 6.3. Правил, нарахування процентів за користування Позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку Позичальника та нараховується за процентними ставками, зазначеними в Договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування Позикою, включаючи день (дату) видачі Позики та включаючи день (дату) її повернення. Пунктом 6.5. Правил передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування. Водночас, згідно з п. 7.1. Розділу 7 Правил, яким визначено порядок продовження строку користування позикою, Позичальник має право подовжити строк користування Позикою (далі - Пролонгація). За подовження строку користування Позикою, Позичальник сплачує Товариству Проценти на умовах, обраних Позичальником для здійснення певного виду Пролонгацій. Позичальник має право подовжити строк користування Позикою необмежену кількість разів (п. 7.4. Правил). Пунктом 7.5. Правил встановлено, що при кожному подовженні строку користування Позикою, змінюється кінцева дата Строку Позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на відповідну кількість календарних днів. Відповідно до п. 7.7. Правил, Позичальник погоджується, що при обранні виду Пролонгації в Особистому кабінеті та виконанні умов, встановлених Товариством для оформлення Пролонгації та продовження строку (терміну) дії Договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично, а згода Позичальника проявляється у здійснені дій по внесенню грошових коштів на ім`я Товариства та без будь-якого додаткового документального оформлення. У такому випадку вчинена Позичальником сукупність дій, спрямованих на оформлення Пролонгації, в тому числі внесення Позичальником грошових коштів на ім`я Товариства, є діями, які виражають намір Позичальника та здійснити подовження. З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором №77263969 від 18.10.2021, складного первісним кредитором, відсотки за користування кредитом у період з 18.10.2021 по 12.11.2021 нараховувано за зниженою (акційною) процентною ставкою 0,697 %, а у період з 14.11.2021 по 11.02.2022 - за базовою процентною ставкою 1,990 %. Тобто, нарахування процентів здійснювалося відповідно до пункту 6.5. Правил, яким передбачено право Позикодавця здійснювати нарахування процентів за користування позикою, у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Останнім днем нарахування процентів за понадстрокове користування позикою згідно з розрахунком заборгованості, складеного Позикодавцем, є 11.02.2022, тобто такі нарахування здійснювались не більше 90 календарних днів, що відповідає умовам договору.

Заперечень подано не було.

У судове засідання належним чином повідомлені сторони не з?явилися, від обох сторін у матеріалах справи у поданих ними процесуальних документах наявні клопотання щодо проведення розгляду справи за їх відсутності.

Згідно із ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наявність у матеріалах справи відзиву та відповіді на відзив, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі за відсутності учасників справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Відповідно до копії договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №77263969 від 18.10.2021, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач ОСОБА_1 уклали вказаний договір на таких умовах (а.с. 8 (зворот)).

Згідно з умовами договору, позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики (п. 1 договору).

Сторонами узгоджено основні істотні умови договору: сума позики 4 100,00 грн., строк позики - 26 днів, Процентна ставка (базова) /день - 1,99 %, знижена процентна ставка - 0,6965 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70 % (не застосовується у період карантину), пеня - 2,70 % за день (не застосовується у період карантину), орієнтовна річна процентна ставка - 934,53 %, дата надання позики - 18.10.2021, дата повернення позики - 13.11.2021.

Відповідно до п. 4 Договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

Згідно з п. 5 договору, підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ( TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01 %)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою: https://mycredit.ua/ua/akcii/. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Пунктом 6 стверджується, що цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію». Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

У пунктах 12-14, 19 договору сторонами визначено, що цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст. 6, 627 ЦК України. Зміна або припинення в односторонньому порядку договірних зобов`язань повністю чи частково, а також одностороння відмова від їх виконання, не допускаються, окрім випадків, встановлених законом, Договором та/або Правилами. Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору.

У п. 15 договору встановлено, що позичальник несе повну відповідальність перед позикодавцем за повернення позики, сплату процентів та належне виконання зобов`язань за цим договором усім своїм майном. Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Додаток №1 до договору позики становить Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 8).

18.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №77263969 від 18.10.2021 до договору позики №77263969 від 18.10.2021 (а.с. 7).

Вказаною додатковою угодою сторонами визначено, що на підставі звернення Позичальника, здійсненого за допомогою засобів Інформаційно-телекомунікаційної системи Позикодавця, Позикодавець збільшує суму наданої Позичальнику Позики 4 100.00 грн. на 900.00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої Позики становить 5 000.00 грн.

Позичальник розуміє та підтверджує те, що у зв`яку зі збільшенням загального розміру Позики, зміниться орієнтовна загальна вартість позики, яка складе 5 905.45. Зазначена загальна вартість Позики та Процентів, що підлягають сплаті, наведена з урахуванням належного, повного та своєчасного виконання Позичальником зобов`язань за Договором. У разі невиконання чи несвоєчасного виконання Позичальником зобов`язань за Договором, зазначена сума перераховується на умовах Договору.

Інші положення Договору не змінені та не доповнені цією додатковою угодою залишаються залишаються без змін та сторони підтверджують по ним свої зобов`язання. Ця Додаткова угода 6 складена в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, підписана одноразовим ідентифікатором, відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію» і прирівнюється до укладеної в письмовій формі, є невід`ємною частиною Договору і набирає чинності з дати її підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором та цією Додатковою угодою.

На підтвердження позовних вимог представником позивача до позову долучено Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у редакції станом на 12.08.2021 (а.с. 43-48).

Розділом 3, 4 та 5 вищевказаних Правил передбачено положення про інформаційно-телекомунікаційну систему товариства та реєстрацію на сайті, умови та порядок надання позики та відмови від неї, порядок укладення (підписання) договору позики та інших документів, а розділом 6 врегульовано порядок нарахування, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів і порядок повернення позики. Розділом 7 Правил передбачено порядок продовження строку користування позикою.

Так, згідно з п. 6.2. Правил, проценти за користування Позикою нараховуються на суму Позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування Позикою.

Відповідно до п. 6.3. Правил, нарахування процентів за користування Позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку Позичальника та нараховується за процентними ставками, зазначеними в Договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування Позикою, включаючи день (дату) видачі Позики та включаючи день (дату) її повернення.

Пунктом 6.5. Правил передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

Водночас, згідно з п. 7.1. Розділу 7 Правил, яким визначено порядок продовження строку користування позикою, Позичальник має право подовжити строк користування Позикою (далі - Пролонгація).

За подовження строку користування Позикою, Позичальник сплачує Товариству Проценти на умовах, обраних Позичальником для здійснення певного виду Пролонгацій. Позичальник має право подовжити строк користування Позикою необмежену кількість разів (п. 7.4. Правил).

Пунктом 7.5. Правил встановлено, що при кожному подовженні строку користування Позикою, змінюється кінцева дата Строку Позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на відповідну кількість календарних днів.

Відповідно до п. 7.7. Правил, Позичальник погоджується, що при обранні виду Пролонгації в Особистому кабінеті та виконанні умов, встановлених Товариством для оформлення Пролонгації та продовження строку (терміну) дії Договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично, а згода Позичальника проявляється у здійснені дій по внесенню грошових коштів на ім`я Товариства та без будь-якого додаткового документального оформлення. У такому випадку вчинена Позичальником сукупність дій, спрямованих на оформлення Пролонгації, в тому числі внесення Позичальником грошових коштів на ім`я Товариства, є діями, які виражають намір Позичальника та здійснити подовження.

Відповідно до копії довідки, виданої 17.11.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «ФК «Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», 18.10.2021 отримувачу ОСОБА_1 , ЕПЗ номер НОМЕР_1 , перераховано грошові кошти у розмірі 4 100,00 грн. Номер платежу 7a23279c-ce62-4d89-be3a-0e1faace5191 (а.с. 9).

Крім цього, з копії довідки, виданої 17.11.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», яке діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «ФК «Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», 18.10.2021 отримувачу ОСОБА_1 , ЕПЗ номер НОМЕР_1 , перераховано грошові кошти у розмірі 900,00 грн. Номер платежу abd449da-6343-45d3-8b16-bacaa3f791e0 (а.с. 9 (зворот)).

Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

З копії листа ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вих. №18/11/25-35 від 18.11.2025, щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено, відповідачу ОСОБА_1 було здійснено платежі № abd449da-6343-45d3-8b16-bacaa3f791e0 та №7a23279c-ce62-4d89-be3a-0e1faace5191 (а.с. 50-51).

22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №22/02/2022, з додатками до такого, відповідно до умов якого за цим Договором Клієнт - Первісний Кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 153 662 582 грн. 15 коп., а Фактор зобов`язується, здійснивши Фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами позики, укладеними між Клієнтом і Боржниками. Відповідно до умов цього Договору Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором суми є меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнтові. З дати відступлення Прав Вимоги Фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані Клієнтом) за Договорами позики за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Договорів позики. За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за договорами позики, Право Вимоги за якими передається. Фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі. (а.с. 25-29, 23).

Відповідно до копії витягу з реєстру прав вимог №1 до договору факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором позики №77263969, укладеного 18.10.2021, складає 16 542,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 542,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 12, 21-22).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір №10-01/2023 з додатками, відповідно до якого сторони погоджуються, що за своєю правовою природою даний Договір є правочином з передання Первісним кредитором шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному Договорі, Новому кредитору (відступлення права вимоги). За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором (а.с. 15-20, 10-11, 12 (зворот), 13, 14).

Відповідно до копії додатку №3 до вищевказаного договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 том №2, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором позики №77263969, укладеного 18.10.2021, складає 16 542,82 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 542,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,82 грн. - пеня (а.с. 7 (зворот), 41-42).

До позову долучено розрахунки заборгованості ОСОБА_1 (а.с. 30 (зворот), 31-33) із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором позики №77263969 від 18.10.2021. Відповідач заборгованості не погашала ні перед первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ні перед факторами - ТОВ «Кредит Капітал», ТОВ «Коллект Центр».

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованістьза договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Враховуючи наведене, встановлено, що позикодавець виконав зобов`язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Оцінка суду.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідач підтвердив своїм підписом, що ознайомився та отримав примірники вказаних документів, та зобов`язався виконувати їх умови.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, договір позики №77263969 від 18.10.2021 був підписаний з використанням засобів електронного підпису одноразовими ідентифікаторами, а саме директором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» В.І. Білан (електронний підпис одноразовим ідентифікатором U1ic0s8tXE), та відображено певну алфавітно-цифрову послідовність, введену позичальником ОСОБА_1 (3xcE3zxUao), що чітко вбачається з долучених до позовної заяви доказів (а.с. 8).

Додаткову угоду №77263969 від 18.10.2021 до договору позики №77263969 від 18.10.2021 також було підписано у такий же спосіб (а.с. 7).

Отже, існують підстави вважати, що сторонами при укладенні вищевказаних договорів належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

За обумовленими та погодженими на власний розсуд сторонами умовами договору позикодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. (4 100 грн. + 900 грн.) на умовах строковості, поворотності, платності, шляхом перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 (реквізити договору), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів товариства.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, права вимоги за договором позики №77263969, укладеним 18.11.2021 відповідачем із первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр».

Відступлення права вимогиє договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Крім того, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особи, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить такого висновку.

У поданій до суду заяві про застосування строку позовної давності, відповідач просила відмовити у задоволенні позову з цієї підстави, не навела жодних інших аргументів чи щодо неукладення нею з банком договору, чи щодо розрахунку заборгованості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором. Кредитодавцем та відповідачем належно обумовлено умови користування кредитними коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови кредиту.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд враховує також те, що відповідачем не було подано відзиву, контррозрахунку, зокрема, про часткове погашення суми заборгованості.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Водночас, суд бере до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності та вказує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина 1 статті 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 2 статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання і тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо втратили свою достовірність і повноту зі плином часу (рішення від 21.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Разом із тим суд звертає увагу відповідача на такі обставини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про поширення на на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено. Набрання чинності вказаним законом відбулося 04.09.2025. Таким чином, було поновлено перебіг позовної давності.

Водночас, враховуючи наведене, а також те, що на всій території України було запроваджено карантин з 02.04.2020 до 30.06.2023, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину, введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та який діє й на час розгляду, перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупинявся до 03.09.2025, строк позовної давності із зверненням до суду з цим позовом не закінчився.

Отже, суд вважає доводи, викладені у відзиві у частині про застосування строку позовної давності, такими, що не заслуговують на увагу.

Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернула, внаслідок чого виникла заборгованість, з ОСОБА_1 за договором позики №77263969 від 18.10.2021 належить стягнути заборгованість на користь позивача у заявленому позивачем розмірі 16 542.82 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5 000.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11 542.00 грн.

Відповідачем наведені розрахунки не заперечено, власних не проведено, доказів їх неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

Посилання на стягнення із споживача надмірних грошових сум відсотків суд не бере до уваги, оскільки такі спростовано дослідженими у справі доказами.

Щодо позовної вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Вказане міститься у постанові ВС від 31.01.2025 у справі №758/5917/21, провадження №61-1515св24.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц, від 06.11.2020 у справі №760/11145/18 зауважено, що суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, представником позивача подано копії: договору №01-07/24 про надання правової допомоги від 01.07.2024 (а.с. 34-35), прайс-листа АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 41-42), заявки на надання юридичної допомоги №205 від 01.12.2025 (а.с. 40 (зворот)), витяг з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 (а.с. 49 (зворот)).

Отже, на підставі вищевикладеного, за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що відповідач не подали заперечень щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому позивачем розмірі, проте, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, з огляду на складність справи, а саме те, що така розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, однак, сторони у судові засідання не з?являлися, вимоги з приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката є частково обґрунтованими та підлягають до задоволення у розмірі 4 500,00 грн., що відповідатиме складності справи та критеріям розумності, співрозмірності та добросовісності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд» та такий підлягає до задоволення, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. на користь позивача.

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 6, 15, 205, 207, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. 5, 13, 81, 133, 134, 137, 139, 141, 223, 247, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики №77263969 від 18.10.2021 заборгованість у розмірі 16 542 (шістнадцять тисяч п?ятсот сорок дві) гривні 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».

Стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44276926.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 03.04.2026.

Суддя Головатий А.П.