Ухвала суду № 135446206, 06.04.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/1980/26

Провадження №1-кс/463/3048/26

У Х В А Л А

про арешт майна

06 квітня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

Слідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власників майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026142400000004 від 9 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, -

в с т а н о в и в:

прокурор звернулася з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, у кримінальному провадженні №42026142400000004 від 9 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, а саме на майно: грошові кошти у розмірі 6551 доларів США; 5 Євро; 3509000 гривень; ноутбук HP; мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_1 ; вісім банківських карток з наступними номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; ювелірний виріб; пошкоджену копію довідки про внесення відомостей до Єдиного Державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_5 ; оригінал довідки про службу ОСОБА_6 ; дві квитанції ІД 43152640 та ІД 38741271, які 18 березня 2026 року були виявлені та вилучені у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Подане клопотання мотивує тим, що в провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові перебувають матеріали кримінального провадження №42026142400000004 від 9 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 спільно з іншими невстановленими особами, в тому числі військовослужбовцями, здійснює незаконну реалізацію FPV дронів через мережу Інтернет, які отримані шляхом їх списання як використані (втрачені). Встановлено, що ОСОБА_7 отримує для подальшої реалізації засоби ураження (FPV дрони) від громадянки України ОСОБА_5 , яка на даний час фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того встановлено, що до протиправної діяльності пов`язаної із незаконною реалізацією FPV дронів організованої ОСОБА_5 причетний її чоловік ОСОБА_8 , який спільно проживає із своєю дружиною ОСОБА_5 . За наявною інформацією, на даний час, ОСОБА_8 проходить військову службу та може перебувати в місцях дислокації підрозділу у АДРЕСА_3 . Також встановлено, що ОСОБА_5 залучила до протиправної діяльності пов`язаної із незаконною реалізацією FPV дронів свою матір ОСОБА_9 , яка спільно проживає із своєю донькою ОСОБА_5 . Зокрема, ОСОБА_9 зареєстрована як фізична особа підприємець з метою отримання оплати за незаконно реалізовані FPV дрони.

Зазначає, що з урахуванням викладеного, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження з метою врятування майна для отримання та перевірки доказів у вказаному кримінальному провадженні, для відшукання майна та інших речових доказів, 18 березня 2026 року у період з 12 год. 52 хв. до 21 год. 44 хв. слідчим у кримінальному провадженні, у відповідності до ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого суді проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення даного обшуку слідчим виявлено та вилучено - 6551 доларів США; 5 Євро; 3509000 гривень; ноутбук HP; мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_1 ; вісім банківських карток з наступними номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; ювелірний виріб; пошкоджена копія довідки про внесення відомостей до Єдиного Державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_5 ; оригінал довідки про службу ОСОБА_6 ; дві квитанції ІД 43152640 та ІД 38741271. 19 березня 2026 року слідчим проведено огляд вказаних матеріальних об`єктів, у ході якого встановлено, що вищезазначені матеріальні об`єкти, містять відомості, які можуть бути використанні, як доказ факту та обставин вчиненого злочину, а також отриманні внаслідок вчиненого кримінального правопорушення, являються речовими доказами у кримінальному провадженні. Того ж дня вказані речі та предмети слідчим визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42026142400000004 від 9 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України. Зазначає, що таким чином на даний час органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчої дії обшуку встановлено, що вказані документи та речі мають значення речового доказу для кримінального провадження, зберегли на собі його сліди, та є необхідними для проведення у подальшому ряду судових експертиз, встановлення всіх обставин злочину, які мають суттєве значення для повного, всебічного та неупередженого здійснення досудового розслідування та відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню. При цьому, без накладення арешту на вилучені в ході обшуку документи та речі, що потягне їх повернення, досягнути виконання завдань кримінального провадження буде неможливо, оскільки після з`ясування усіх важливих для кримінального провадження відомостей, останні можуть бути відчужені іншій особі, спотворенні або знищені, що є підставою для звернення до слідчого судді з цим клопотанням. Іншим чином ніж вжиттям цього заходу забезпечення кримінального провадження запобігти відчуженню вилученого майна, неможливо. Зважаючи на це, орган досудового розслідування вважає за необхідне на підставі ч. 2 п.п. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, з метою збереження речових доказів забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації як виду покарання, накласти арешт на вищевказані речі та кошти. Завданням арешту майна у цьому випадку є попередження його відчуження. Підставою для звернення з клопотанням є також необхідність збереження речових доказів. Метою арешту майна є позбавлення права відчуження розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно є доказом злочину. Враховуючи викладене, з метою збереження речових доказів, подане клопотання просить задовольнити.

Матеріали клопотання були подані до Личаківського районного суду м. Львова 20 березня 2026 року та автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні на 23 березня 2026 року, однак у такому за клопотанням представника власника майна розгляд клопотання відкладено на 25 березня 2026 року.

25 березня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло заперечення представника власників майна ОСОБА_10 , ОСОБА_5 ОСОБА_4 на клопотання про арешт майна в якому просить відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на вилучене 18 березня 2026 року в ході невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , та повернути його законному власнику.

Вказує, що власник майна, стосовно якого вирішується питання про арешт, та його представник не погоджуються із вказаним клопотання про арешт майна, вважають його безпідставним та не обґрунтованим, та таким, яке не підлягає задоволенню. Так стверджує, що співробітниками ТУ ДБР та УСБУ у Львівській області було здійснено істотні порушення норм кримінального процесуального законодавства під час проведення обшуку, зокрема співробітники (оперативні працівники) ТУ ДБР та УСБУ у Львівській області потрапили до житла, в якому перебувала лише малолітня 12-річна дитина ОСОБА_11 , який є інвалідом, не було забезпечено участі повнолітніх осіб, законних представників дитини, чи представників ОСББ/сусідів як понятих, обшук супроводжувався психологічним тиском на малолітню дитину. Також вважає, що залучені співробітниками ТУ ДБР та УСБУ у Львівській області поняті ОСОБА_12 , ОСОБА_13 фактично не відповідають критерію випадковості та неупередженості, оскільки проживають в іншому районі, не пов`язаному з місцем проведення слідчої дії, обставини їх залучення є невідомими стороні захисту. При цьому обшук був проведений без ухвали слідчого судді на його дозвіл та вказаний обшук не відповідає критеріям невідкладного. Також вказує, що під час обшуку було вилучено грошові кошти у розмірі близько 3200000 гривень та 6500 доларів США, однак вилучення зазначених коштів відбувалося за відсутності адвоката та власника майна, коли вказані грошові кошти були вилучені та поміщені до сейф пакету, працівники ТУ ДБР та УСБУ відмовили власнику майна та її захиснику у можливості оглянути вміст таких пакетів, перевірити фактичну кількість грошових коштів, їх номінал та загальний розмір. При цьому під час вилучення вказаних грошових коштів власник майна ОСОБА_5 на підтвердження правомірності їх походження надала докази, а саме підтвердження того, що її чоловік є військовослужбовцем, а отже має стабільну заробітну плату, у свою чергу ОСОБА_5 здійснює діяльність у сфері індивідуального навчання дітей, що також є джерелом регулярного доходу, однак попри надані пояснення та підтвердження законності походження коштів, працівники ТУ ДБР та УСБУ на його думку безпідставно здійснили їх вилучення, не навівши жодних конкретних обставин, які б свідчили про зв`язок цих коштів із кримінальним правопорушенням. Також під час обшуку було вилучено ювелірну прикрасу золотий ланцюжок, який належить ОСОБА_10 , про який не вказано в протоколі обшуку.

Відтак вважає, що стороною слідства та процесуальним керівником не доведено ані законності проникнення до житла, ані наявності підстав для проведення невідкладного обшуку, ані зв`язку вилученого майна із кримінальним правопорушенням. Під час здійснення обшуку не виявлено жодних підстав та доказів здійснення кримінально-протиправної діяльності за ознаками вчинення кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 4 ст. 410 КК України. При цьому ОСОБА_5 не є суб`єктом злочину, який передбачений ст. 410 КК України. З протоколу обшуку від 18 березня 2026 року не вбачається, що у вказаній квартирі виявлені будь-які ознаки здійснення кримінально-протиправної діяльності. Також вважає, що ні прокурором, ні органом досудового розслідування не доведено наявності будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між майном, яке вилучене під час обшуку, в тому числі грошових коштів, та вчиненням кримінального правопорушення, за ознаками ч. 4 ст. 410 КК України. Вказує, що відсутні також відомості про те, що вилучене майно використовувалось як знаряддя злочину, або було об`єктом протиправних дій або зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, та фактично клопотання про арешт майна ґрунтується лише на припущеннях, без належного підтвердження доказами, що суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства щодо обґрунтованості та допустимості обмеження права власності. Стверджує, що прокурор у клопотанні про арешт майна не довів, а матеріали справи не містять жодних відомостей та доказів, щодо існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України. Крім того, на його думку, прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий істотний ступінь втручання у право власності ОСОБА_5 . У клопотанні відсутні будь-які конкретні обґрунтування необхідності застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, а також не наведено аргументів щодо неможливості досягнення мети розслідування менш обтяжливими заходами.

Також 25 березня до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника власників майна ОСОБА_4 , в якому вказує, що в запереченні було допущено технічну помилку, просить вважати вірним власником вилученого майна ОСОБА_10 .

Водночас, в судовому засіданні 25 березня 2026 року розгляд клопотання не відбувся у зв`язку з заявленням представником власників майна відводу слідчому судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 26 березня 2026 року відмовлено ОСОБА_4 у заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_1 , у зв`язку з чим клопотання про арешт майна призначено до розгляду в судовому засіданні на 27 березня 2026 року.

В судовому засіданні 27 березня 2026 року прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 клопотання підтримала з мотивів, викладених у такому, просила його задовольнити, надала для долучення до матеріалів клопотання копію ухвали слідчого судді про узаконення обшуку. Уточнила, що просить накласти арешт саме з метою збереження речових доказів.

Представник власників майна ОСОБА_4 , який брав участь в такому в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, в цьому ж судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив з мотивів, викладених у поданому ним запереченні, в задоволенні клопотання просив відмовити. Крім того вказав, що дохід членів сім`ї Сокол дозволяв їм накопичити суму коштів, що є предметом розгляду.

В розгляді клопотання про арешт майна було оголошено перерву до 6 квітня 2026 року для надання можливості представнику власників майна скерувати на адресу суду носій з відеозаписом проведення обшуку, на якому за твердженнями останнього зафіксовано порушення при проведенні вказаної слідчої дії.

1 квітня 2026 року представник власників майна ОСОБА_4 подав до суду заяву про долучення відеозаписів, разом з якою надав вказаний флеш-носій.

В судовому засіданні 6 квітня 2026 року представник власників майна ОСОБА_4 , який брав участь в такому в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, звернув увагу на обставини проведення обшуку, зафіксовані на долученому ним відеозаписі, зокрема щодо проведення обшуку за участі неповнолітнього.

Прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала та додатково пояснила, що ОСОБА_5 і ОСОБА_10 придбали нерухоме та рухоме майно в 2025 році на загальну суму приблизно 7500000 гривень, а тому просила критично віднестись до можливості накопичити заощаджень на суму коштів, що є предметом розгляду.

Заслухавши думку учасників судового засідання, оглянувши представлені матеріали клопотання, приходжу до наступного.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Другий слідчий відділ (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснює досудове розслідування кримінального провадження №42026142400000004 від 9 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, за фактом того, що група військовослужбовців, діючи за попередньою змовою, в умовах воєнного стану, налагодила протиправний механізм заволодіння військовим майном та його подальшого збуту на території Львівської області.

При цьому як вбачається із долучених до клопотання матеріалів, дійсно є підстави вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 410 КК України, та до вчинення таких можуть бути причетними ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ,її чоловік ОСОБА_8 , що стверджується зокрема протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_14 від 6 лютого 2026 року та листами заступника начальника УСБУ у Львівській області №62/8/5-93 від 4 лютого 2026 року, №62/8/5-160 від 13 березня 2026 року щодо виконання доручень.

З протоколу невідкладного обшуку від 18 березня 2026 року вбачається що слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_15 того дня з 12 год. 52 хв. до 21 год. 44 хв. було проведено невідкладний обшук з метою врятування майна в квартирі, що належить ОСОБА_10 , та де проживає ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . Обшук проводився в присутності понятих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . При цьому наявна відмітка про те, що обшук проводився в присутності захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_16 , яких було допущено по їх прибуттю о 14 год. 13 хв., але вони відмовилися бути на обшуку. Обшук проводився в присутності неповнолітнього ОСОБА_17 , який на вимогу адвоката ОСОБА_4 о 15 год. 12 хв. покинув квартиру та о 16 год. 03 хв. до проведення обшуку було залучено в.о. директора ОК «Чорноморська рів`єра» ОСОБА_18 та о 19 год. 44 хв. прибула ОСОБА_10 та втретє прибув адвокат ОСОБА_4 . Під час проведення даного обшуку слідчим виявлено та вилучено - 6551 доларів США; 5 Євро; 3509000 гривень; ноутбук HP; мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_1 ; вісім банківських карток з наступними номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; ювелірний виріб; пошкоджену копію довідки про внесення відомостей до Єдиного Державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_5 ; оригінал довідки про службу ОСОБА_6 ; дві квитанції. При цьому опис вилученого майна було підписано ОСОБА_10 .

Постановою слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_19 від 19 березня 2026 року вказане майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42026142400000004 від 9 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №468873809 від 19 березня 2026 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_10 .

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 березня 2026 року у справі №463/1980/26, провадження №1-кс/463/3049/26, в рамках вказаного кримінального провадження надано дозвіл слідчому Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_15 на проведення обшуку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор довела, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням може бути виконане, оскільки завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою накладення арешту на майно, зазначене прокурором у клопотанні, є забезпечення збереження речових доказів.

Підставами накладення арешту на зазначене у клопотанні майно є необхідність забезпечення зберігання даних речових доказів шляхом накладання арешту.

Прокурор довела, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами, оскільки таке може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вилучені гроші та цінності можуть бути набутими кримінально протиправним шляхом.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту даного майна, наслідки такого, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.

При цьому слідчим суддею не беруться до уваги заперечення представника власників майна, оскільки з долученої копії протоколу обшуку вбачається, що такий було проведено з виконанням вимог ст. 236 КПК України обшук було розпочато в присутності особи, що знаходилась в житлі, доказів чинення будь-якого тиску на неповнолітнього представником власників майна не надано, в подальшому, після прибуття власника нерухомого майна, до проведення обшуку її було допущено, а також було надано можливість брати участь у такому захисникам, в тому числі представнику власників майна ОСОБА_4 , залучено до участі в обшуку представника обслуговуючої організації. Будь-яких підстав вважати, що залучені до проведення обшуку поняті були незаінтересованими особами немає, доказів на підтвердження вказаних обставин представником власників майна не долучено. З оглянутого в судовому засіданні відеозапису проведення обшуку, наданого представником власників майна, порушень порядку проведення такого не встановлено. Вказаний обшук було проведено невідкладно з метою збереження майна та в подальшому ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на проведення такого. При цьому власник приміщення, в якому проводився обшук ОСОБА_10 підписала опис вилученого майна, в якому в тому числі було вказано розмір вилучених грошових коштів - 3200000 гривень та 6500 доларів США, а також про вилучення ювелірної прикраси. При цьому надані докази щодо наявності у ОСОБА_5 та її чоловіка ОСОБА_8 законних джерел доходу не можуть автоматично свідчити про те, що вилучені грошові кошти отримані законним шляхом, оскільки на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження перевіряється їх можлива причетність до вчинення кримінального правопорушення та такі можуть бути доходом від незаконної діяльності.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що накладення арешту на майно не позбавляє власника такого можливості в подальшому звернутись з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України у разі, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 236, 395 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на майно, яке 18 березня 2026 року було виявлене та вилучене у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: грошові кошти у розмірі 6551 доларів США; 5 Євро; 3509000 (три мільйони п`ятсот дев`ять тисяч) гривень; ноутбук HP; мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_1 ; вісім банківських карток з наступними номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; ювелірний виріб; пошкоджену копію довідки про внесення відомостей до Єдиного Державного демографічного реєстру на ім`я ОСОБА_5 ; оригінал довідки про службу ОСОБА_6 ; дві квитанції ІД 43152640 та ІД 38741271.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_20