Рішення № 135446175, 31.03.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/7252/25

Провадження № 2/463/262/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Львів

Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю секретаря с/з Козак О.В.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 про стягнення безпідставно сплаченої позивачами вартості небалансу гарячої води та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення безпідставно сплаченої позивачами вартості небалансу гарячої води та моральної шкоди.

Просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7287,25 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 8211,41 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.

Позов мотивують тим, що проживають у багатоквартирному будинку і відповідач надає їм та іншим мешканцям будинку послуги з гарячого водопостачання. Проте, окрім плати за таку послугу він також нараховує їм вартість небалансу гарячої води та здійснює ділення боргу недобросовісних мешканців, які не оплачують житлово-комунальні послуги, між всіма мешканцями будинку, що вважає неправомірним. За період з серпня 2022 по липень 2023 року позивачі надміру сплатили відповідачу 7287,25 гривень та 8211,41 гривень відповідно. Вказані суми просять стягнути з відповідача у примусовому порядку, а також по 2000,00 гривень моральної шкоди, заподіяної їм протиправними діями відповідача.

Відтак, з метою захисту своїх порушених прав як споживачів послуг звернулися до суду з відповідним позовом, який просять задовольнити.

Позивачі в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив та просив відмовити в задоволенні таких з підстав їх необґрунтованості та безпідставності. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, покликався на обставини, викладені у додаткових поясненнях по справі. Пояснив, що Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 р. №315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі Методика).

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої у будівлі/будинку гарячої води здійснюється відповідно до розділу IX цієї Методики.

Згідно пункту 2 розділу IX цієї Методики, обсяги небалансу гарячої води та обсяги спожитої гарячої води, визначені як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі/будинку, де усі приміщення споживачів, до яких постачається гаряча вода, оснащені вузлами розподільного обліку, розподіляються пропорційно до обсягу споживання.

При цьому Розділом ХІІ Методики передбачено можливість проведення перерозподілу обсягів наданих комунальних послуг. Обсяг перерозподілу може мати як додатне, так і від`ємне значення, що призводить як до збільшення, так і до зменшення розподілених між окремими споживачами обсягів спожитої комунальної послуги.

В результатів уточнення показань вузлів розподільного обліку/приладів- розподілювачів теплової енергії (на підставі звіряння їх показань, подання споживачем уточненої інформації, відновлення надання показань споживачами) визначається обсяг перерозподілу спожитої комунальної послуги між споживачами у будівлі/будинку, як різниця між сумою показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії до коригування та сумою показань таких засобів після коригування.

Вирахуваний таким чином обсяг коригування розподіляється між споживачами за принципом, що наведений у пункті 2 цього розділу.

Після здійснення перерозподілу розподіленого обсягу спожитої комунальної послуг виконавцем розподілу комунальної послуги проводиться перерахунок із окремим споживачем та з усіма споживачами будівлі/будинку. Результати перерозподілу та перерахунку відображаються у рахунках споживачів у розрахунковому періоді, у якому здійснено перерозподіл. Чинне законодавство не передбачає підстав для звільнення споживача від плати за небаланс споживання гарячої води, та в разі існування в будинку небалансу споживання гарячої води правомірними є дії виконавця щодо розподілу цього небалансу між усіма споживачами пропорційно до обсягу споживання.

Факт надання Позивачам послуг гарячого водопостачання підтверджується матеріалами справ та не заперечується Позивачами. Позивачами з належним обгрунтуванням не спростовано нарахування та розрахунок Відповідача з гарячого водопостачання, доказів його неправильності не надано. Відомості щодо ненадання чи неналежного надання житлового-комунальних послуг з гарячого водопостачання у матеріалах справи відсутні. З огляду на таке підстав сумніватися в обгрунтованості проведених позивачем нарахувань немає.

Представник відповідача, переконаний, що твердження, наведені в позовній заяві, не спростовують та не звільняють споживачів від покладеного законодавством зобов`язання щодо оплати послуг з постачання гарячої води.

Окрім цього, зазначив, що Позивачі визнають всій обов`язок з оплати послуг з постачання гарячої води.

Зважаючи на викладені обставини, представник відповідача переконаний, що нарахування вартості за надані послуги з постачання гарячої в води ЛМКП «Львівтеплоенерго» здійснює на підставі укладеного з позивачами Індивідуального договору приєднання про надання послуги з постачання гарячої води у встановленому Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 №315 порядку.

Заявлену позовну вимогу про стягнення моральної шкоди вважає необґрунтованою, оскільки позивачами не доведено факту спричинення їм моральної шкоди.

Крім того, як на підставу обґрунтованості заявлених заперечень представник відповідача покликався на обставини, викладені у рішенні Личаківського районного суду м.Львова від 13.12.2023 року у справі №463/9101/23 (Провадження №2/463/1857/23), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23.12.2024 року (справа за позовом ОСОБА_2 ) та рішенні Личаківського районного суду м.Львова від 14.11.2023 року у справі №463/7460/23 (Провадження №2/463/1690/23), зміненим в частині мотивів постановою Львівського апеляційного суду від 19.01.2024 року (справа за позовом ОСОБА_5 ).

Третя особа в судовому засіданні заявлені позивачами позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Білоуса Ю.Б.

Ухвалою судді від 29.09.2025 року позовну заяву залишено без руху.

22.10.2025 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 05.11.2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок є багатоквартирним.

ЛМКП «Львівтеплоенерго» надає вказаному будинку послуги з постачання гарячої води.

Згідно рішення Личаківського районного суду м.Львова від 13.12.2023 року у справі №463/9101/23 (Провадження №2/463/1857/23), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23.12.2024 року (справа за позовом ОСОБА_2 ) встановлено наступні обставини, які мають преюдиційне значення у даній справі.

«Відповідно до Акту № 941 від 26.05.2022 року в будинку встановлений вузол обліку гарячої води, який в подальшому пройшов відповідну повірку, що стверджується свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 13.12.2021 року № 35/14033 та № 35/14034.

У відповідності до звітів про використання гарячої води згідно з даними комерційного вузла обліку гарячої води за період з 26.05.2022 року по 31.01.2023 року, а також інформації щодо об`ємів гарячої води, спожитих згідно показів квартирних приладів обліку за період з серпня 2022 року по липень 2023 року - за період серпень 2022 року за даними комерційного вузла обліку гарячої води по будинку спожито 34 м.куб гарячої води, а згідно показів квартирних приладів обліку за цей період - 11 м.куб., за вересень 2022 року - 104 м.куб. і 14 м.куб. відповідно, за жовтень 2022 року - 98 м.куб. і 22 м.куб. відповідно, за листопад 2022 року - 53 м.куб. і 15 м.куб. відповідно, за грудень 2022 року - 50 м.куб. і 12 м.куб. відповідно, за січень 2023 року - 63 м.куб. і 10 м.куб. відповідно.

Вказана різниця становить небаланс гарячої води. З 01.02.2023 року вузол обліку гарячої води у житловому будинку АДРЕСА_3 знятий з абонентського обліку у зв`язку із зупинкою водоміра на подаючому трубопроводі. За лютий 2023 року небаланс гарячої води відсутній. З 01.02.2023 року по 30.07.2023 року розрахунок кількості спожитої гарячої води в будинку проводився з урахуванням середнього споживання.

Згідно платіжних квитанцій на оплату комунальних послуг, відповідач нараховував позивачу ОСОБА_2 небаланс гарячої води за серпень 2022 року в розмірі 2,02346 м.куб, за вересень 2022 року - 12,85714 м.куб., за жовтень 2022 року - 6,90909 м.куб., за листопад 2022 року - 5,06667 м.куб., за грудень 2022 року - 6,33333 м.куб., за січень 2023 року - 10,6 м.куб., за лютий 2023 року небаланс гарячої води не нараховувався, за березень 2023 року - 5,781 м.куб., за квітень 2023 року - 14,73333 м.куб., за травень 2023 року - 1,53682 м.куб., за червень 2023 року - 16,825 м.куб., за липень 2023 року - 3,65891 м.куб.

Дані про нарахування плати за послуги постачання гарячої води також містяться у наданому відповідачем розрахунку заборгованості, з якого також вбачається, що у спірному періоді, а саме у серпні та вересні 2023 року нарахована позивачу ОСОБА_2 заборгованість була скорегована в сторону зменшення на суму 27,09 гривень та 2951,03 гривень відповідно, а станом на 30.11.2023 року переплата за надані послуги гарячого водопостачання становить 2359,34 гривень.

У платіжній квитанції за вересень 2023 року також міститься інформація про коригування позивачу заборгованості в сторону зменшення на суму 2951,03 гривень і при цьому, в цій квитанції також вказано про коригування в сторону зменшення небалансу гарячої води на 30,97859 м.куб.».

При цьому, відповідно до рішення Личаківського районного суду м.Львова від 14.11.2023 року у справі №463/7460/23 (Провадження №2/463/1690/23) (справа за позовом ОСОБА_5 ) встановлено наступні обставини, яка мають преюдиційне значення у даній справі.

«Згідно представлених документів, за період серпень 2022 року за даними комерційного вузла обліку гарячої води по будинку спожито 34 м.куб гарячої води, а згідно показів квартирних приладів обліку за цей період - 11 м.куб., за вересень 2022 року - 104 м.куб. і 14 м.куб. відповідно, за жовтень 2022 року - 98 м.куб. і 22 м.куб. відповідно, за листопад 2022 року - 53 м.куб. і 15 м.куб. відповідно, за грудень 2022 року - 50 м.куб. і 12 м.куб. відповідно, за січень 2023 року - 63 м.куб. і 10 м.куб. відповідно.

Вказана різниця становить небаланс гарячої води. Як зазначає відповідач у своєму відзиві, за лютий 2023 року небаланс гарячої води відсутній.

Згідно платіжних квитанцій на оплату комунальних послуг, відповідач нараховував позивачу ОСОБА_5 небаланс гарячої води за серпень 2022 року в розмірі 1,01173 м.куб, за вересень 2022 року - 19,28571 м.куб., за жовтень 2022 року - 10,36364 м.куб., за листопад 2022 року - 7.6 м.куб., за грудень 2022 року - 6,33333 м.куб., за січень 2023 року - 10,6 м.куб., за лютий 2023 року небаланс гарячої води не нараховувався, за березень 2023 року - 5,781 м.куб., за квітень 2023 року - 7,36667 м.куб., за травень 2023 року - 1,53682 м.куб., за червень 2023 року - 8,4125 м.куб.

Дані про нарахування плати за послуги постачання гарячої води також містяться у наданому відповідачем розрахунку заборгованості, з якого також вбачається, що у спірному періоді, а саме у вересні 2023 року нарахована позивачу ОСОБА_5 заборгованість була скорегована в сторону зменшення на суму 1387,98 гривень».

Відповідно до п. 4 ст. 82 ЦПК: Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо нарахування плати за небаланс гарячої води та з метою стягнення надміру сплачених коштів та моральної шкоди позивачі звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи мотивованість та підставність заявлених вимог на предмет їх доказового підтвердження та відповідності встановленим обставинам справи суд враховує наступне.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також Методики 315 загальний обсяг спожитої теплової енергії та гарячої води у будівлі складається з таких основних складових:

обсягу гарячої води (при умові її споживання).

обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання.

Плата за абонентське обслуговування нараховується у відповідності до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до Закону України «Про житлово- комунальні-послуги» (розділ І ст. 4 п. 6) та Постанови КМУ №808 від 21.08.2019 р. з 1 грудня 2021 року споживачам виставляється плата за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії. Розмір плати за абонентське обслуговування нараховується щомісячно протягом року у фіксованому розмірі на один особовий рахунок незалежно від кількості мешканців у квартирі та незалежно від обсягу споживання послуги або відсутності споживання послуг.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та користується наданими відповідачем послугами з постачання гарячої води. Позивачу для здійснення оплати за надані послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води з 01.07.2014 року був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості даної послуг з метою їх оплати.

Позивач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та користується наданими відповідачем послугами, в тому числі з постачання гарячої води. Позивачу для здійснення оплати за надані послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води з 01.07.2014 року був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості даної послуг з метою їх оплати.

З 1 грудня 2021 року з Позивачами є укладеними індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021 р., що є розміщеними на офіційному веб-сайті ЛМК «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua.

Від 26.05.2022 року, у будинку встановлений комерційний вузол обліку гарячої води, який в подальшому пройшов відповідну повірку. Нарахування за надані послуги з постачання гарячої води проводяться згідно показів комерційного приладу обліку гарячої води з урахування розподільчих приладів обліку та у відповідності до ЗУ «Про комерційний облік теплова енергії та водопостачання», до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 р. № 1023) та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 та встановлених тарифів.

При цьому у будинку по АДРЕСА_3 всі квартири оснащені розподільними приладами обліку гарячої води.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання.

Підпунктом 13 п. 43 Правил №1182 також передбачено, що споживач має право відключатися від систем (мереж) постачання гарячої води відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26.07.2019 р. № 169.

Згідно з п. 13 розділу ІІІ Порядку №169 перегляд умов або розірвання договору про надання послуги можливий лише після підписання Акта про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому порядку.

Проте, як встановлено судом і позивачі вказаної обставини не спростували, позивачі не зверталися до ЛМКП «Львівтеплоенерго» з жодними заявами про відключення квартири від мережі постачання гарячої води, не повідомляли про виконання робіт із відокремлення (відключення) та не надавали акт про відокремлення (відключення) квартири від мереж централізованого постачання гарячої води.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження законності відключення квартири АДРЕСА_4 від мережі центрального опалення та постачання гарячої води.

А тому, дійсно суд вважає, що підстав не нараховувати плату за послугу у ЛМКП «Львівтеплоенерго» немає.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії. Пунктом 3 ч. 2 ст.6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зі змінами від 10.04.2014 р. №1198-18) встановлено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та оператором зовнішніх мереж теплопостачання визначено теплопостачальну організацію, якою є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» та надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за адресою АДРЕСА_3 .

В статті 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що вузлом комерційного обліку визнається вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Згідно частин першої, третьої статті 10 Закону України «Про комерційний облік будівлях, зазначених теплової енергії частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої четвертої цієї статті. Обсяги спожитої у будівлі гарячої, питної води, визначені за допомогою вузлів комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляються між споживачами з урахуванням того, що: у разі якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені загальний обсяг спожитої у відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами відповідно до обсягу споживання за показаннями вузлів розподільного обліку.

Частиною 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 р. №315 затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі Методика).

Відповідно до Методики №315: п. 3 Розділу ІІ: Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої у будівлі/будинку гарячої води здійснюється відповідно до розділу ІХ цієї Методики. П. 4. Загальний обсяг теплової енергії, спожитої у будівлі/будинку на ГВП (Q гвп/буд) складається з обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Q гвп/приг), та обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Q гвп/фс), відповідно до формули. Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, та визначення і розподіл обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, здійснюється відповідно до розділу ? цієї Методики.

Пунктами 5, 7-8 розділу V Методики передбачено, що у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи ГВП, обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Q гвп/ф.с), за наявності циркуляції, може бути визначений спрощено - як частка від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (ОП гвп/приг), спожитої будівлею/будинком Q гвп/ф.с = 20%.

За рішенням співвласників будівлі/будинку для визначення обсягу споживання теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП застосовуються результати енергетичного аудиту. Про таке рішення співвласники будівлі/будинку письмово повідомляють виконавця розподілу комунальної послуги.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (Q гвп/ф.с), розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень у будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) незалежно від обсягу спожитої гарячої води у кожному розрахунковому періоді в опалювальний та міжопалювальний період пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Згідно п. 3 розділу ІІ вказаної методики загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі/будинку складається з: сумарного обсягу спожитої гарячої води уј-их приміщеннях, визначений за показаннями вузлів розподільного обліку, м-3; сумарного обсягу спожитої гарячої води уі-их приміщеннях, які не оснащені вузлами розподільного обліку, м-3; обсягу гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, визначений за показаннями вузли розподільного обліку або на підставі договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі м-3; обсяг витоку гарячої води із внутрішньобудинкових мереж ГВП, який стався з вин особи, яку встановлено, м-3. За відсутності витоків приймають ?гвпвит=0; обсягу небаланс споживання гарячої води, що є різниця між показаннями вузла комерційного обліку та обсягом гарячої води, визначеним як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі/будинку, усі приміщення якої оснащені вузлами розподільного обліку, м-3.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої у будівлі/будинку гарячої води здійснюється відповідно до розділу ІХ цієї Методики.

Згідно пункту 2 розділу ІХ цієї Методики, обсяги небалансу гарячої води та обсяги спожитої гарячої води, визначені як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі/будинку, де усі приміщення споживачів, до яких постачається гаряча вода, оснащені вузлами розподільного обліку, розподіляються пропорційно до обсягу споживання.

Такий небаланс гарячої води визначають як різницю між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої гарячої води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях споживачів та вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг).

Відповідно до п. 1. розділу ІХ Визначення та розподіл загального обсягу спожитої у будівлі/будинку гарячої води Методики №315: Загальний обсяг спожитої гарячої води (V гвп/буд) залежно від способу забезпечення ГВП у будівлі/будинку визначається у спосіб: у будівлі/будинку з приготуванням гарячої води за її межами загальний обсяг спожитої гарячої води (Vгвп/буд) визначається так: за наявності циркуляції за показаннями вузла комерційного обліку гарячої води (витратомір у складі теплолічильника чи лічильник гарячої води) як різниця обсягів гарячої води, що надійшла до будівлі/будинку подавальним трубопроводом та вийшла з неї зворотнім/циркуляційним трубопроводом; розрахунковим методом (V) у разі тимчасового виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку гарячої води або вузла обліку споживання холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті відповідно до пунктів 5, 6 розділу ХІ цієї Методики; розрахунковим методом для будівлі/будинку, не оснащеній (ого) вузлом обліку загального обсягу спожитої гарячої води або вузлом обліку споживання холодної води перед водопідігрівачем в індивідуальному тепловому пункті, який зазначено нижче.

Загальний обсяг спожитої гарячої води у будівлі/будинку, не оснащеній (ого) вузлом обліку загального обсягу спожитої гарячої води, розраховується за формулою 4, наведеною у пункті 3 розділу ІІ цієї Методики. При цьому у зазначеній формулі: обсяг витоку гарячої води із внутрішньобудинкових мереж ГВП приймається як V гвп/вит= 0; обсяг небалансу споживання гарячої води приймається як Vгвп/н.бал= 0; за відсутності вузла(ів) розподільного обліку для загальнобудинкових потреб (витрати на забезпечення послугою місць загального користування та допоміжних приміщень, витрати на їх зволоження та прибирання, спорожнення і заповнення інженерних мереж) або за відсутності договору з виконавцем комунальних послуг на ці цілі, обсяг гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, приймається як ?ліч.гвп/з.б.п.=0. В іншому випадку приймаються значення відповідно до показань вузла(ів) розподільного обліку або значення, що зазначені у договорі.

При цьому Розділом ХІІ Методики передбачено можливість проведення перерозподілу обсягів наданих комунальних послуг. Обсяг перерозподілу може мати як додатне, так і від`ємне значення, що призводить як до збільшення, так і до зменшення розподілених між окремими споживачами обсягів спожитої комунальної послуги.

В результаті уточнення показань вузлів розподільного обліку/приладів- розподілювачів теплової енергії (на підставі звіряння їх показань, подання споживачем уточненої інформації, відновлення надання показань споживачами) визначається обсяг перерозподілу спожитої комунальної послуги між споживачами у будівлі/будинку, як різниця між сумою показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії до коригування та сумою показань таких засобів після коригування.

Вирахуваний таким чином обсяг коригування розподіляється між споживачами за принципом, що наведений у пункті 2 цього розділу.

Після здійснення перерозподілу розподіленого обсягу спожитої комунальної послуги виконавцем розподілу комунальної послуги проводиться перерахунок із окремим споживачем та з усіма споживачами будівлі/будинку.

Результати перерозподілу та перерахунку відображаються у рахунках споживачів у розрахунковому періоді, у якому здійснено перерозподіл.

Чинне законодавство не передбачає підстав для звільнення споживача від плати за небаланс споживання гарячої води, та в разі існування в будинку небалансу споживання гарячої води правомірними є дії виконавця щодо розподілу цього небалансу між усіма споживачами пропорційно до обсягу споживання.

Факт надання Позивачам послуг гарячого водопостачання підтверджується матеріалами справ та не заперечується Позивачами.

А тому суд вважає у відповідній частині обгрунтованими покликання сторони відповідача про те, що позивачами з належним обгрунтуванням не спростовано нарахування та розрахунок Відповідача з гарячого водопостачання, доказів його неправильності не надано. Відомості щодо ненадання чи неналежного надання житлового-комунальних послуг з гарячого водопостачання у матеріалах справи відсутні. З огляду на таке підстав сумніватися у обгрунтованості проведених відповідачем нарахувань немає.

А відтак, твердження, наведені в позовній заяві, не спростовують та не звільняють споживачів від покладеного законодавством зобов`язання щодо оплати послуг з постачання гарячої води.

Враховуючи наведене, дії відповідача щодо нарахування позивачам небалансу споживання гарячої води відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди слід вказати наступне.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.3, 9 постанови №4 від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Надавши правову оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку про те, що позивачі не надали належних та достатніх доказів, які б підтверджували, що діями відповідача їм завдано моральної шкоди.

В такому випадку позов в цілому слід визнати безпідставним і в його задоволенні необхідно відмовити.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що при зверненні із позовом до суду позивачі були звільнені від сплати судового збору на підставі положень статті 22 Закону України «Про судовий збір».

Так як в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то судові витрати у вигляді судового збору, від сплати якого звільнені позивачі, покладаються на державу.

Керуючись статтями 10,12,13,76-80,259,263,264,273,354,355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_4 про стягнення безпідставно сплаченої позивачами вартості небалансу гарячої води та моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивачі: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );

ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 );

Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (код ЄДРПОУ: 0550640, місце знаходження: 79040, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1);

Третя особа: ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 ).

Суддя: Білоус Ю. Б.