Вирок № 135445973, 06.04.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1650/26

Провадження № 1-кп/442/204/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

провівши відкрите підготовче судове засідання в режимі відеоконференції в залі суду в місті Дрогобичі по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025140000001016 від 03.09.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Львів Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, не депутата, не адвоката, раніше неодноразово судимого, останній раз 08.12.2023 Франківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

учасники справи:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , керуючись прямим умислом на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, всупереч вимогам ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (зі змінами і доповненнями), ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» (зі змінами та доповненнями), розуміючи, що діяльність, пов`язана із незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту та збутом особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, є суспільно небезпечною, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, у невстановлений досудовим слідством час та у невстановленому досудовим слідством місці, але не пізніше 17.01.2026, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими досудовим розслідуванням особами, за невстановлених слідством обставин незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «4-ММС (4-метилметкатинон) та 4-СМС (1-(4-хлорфеніл)-2-(метиламіно)пропан-1-он)», яку зберігав у невстановленому досудовим слідством місці з метою подальшого збуту до 17.01.2026.

На реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_3 13.01.2026, перебуваючи на території локальної дільниці №3 ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40», що за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77 Львівської області, досяг домовленості із ОСОБА_6 , особисті дані якого було змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», щодо збуту йому особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено «4-ММС (4-метилметкатинон) та 4-СМС (1-(4-хлорфеніл)-2-(метиламіно) пропан-1-он), за ціною 4800 гривень, які ОСОБА_6 повинен перерахувати на банківську карту, надану ОСОБА_3 № НОМЕР_1 .

В подальшому, після перерахування 13.01.2026 о 18 год. 02 хв. ОСОБА_6 вказаної суми грошових коштів на зазначену банківську карту, ОСОБА_3 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на незаконне зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, перебуваючи на сходовій клітці локальної дільниці №3 ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40», що за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77 Львівської області, 17.01.2026 приблизно о 11 год. 33 хв. збув ОСОБА_6 полімерний згорток із порошкоподібною речовиною, в якій міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено «4-ММС (4-метилметкатинон), масою 0,1143 грам та 4-СМС (1-(4-хлорфеніл)-2-(метиламіно) пропан-1-он), та який ОСОБА_6 в подальшому добровільно видав працівникам правоохоронного органу.

Таким чином ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, та незаконний збут особливо небезпечних психотропні речовини у місцях позбавлення волі, за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_3 , керуючись прямим умислом на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, всупереч вимогам ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (зі змінами і доповненнями), ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» (зі змінами та доповненнями), розуміючи, що діяльність, пов`язана із незаконним придбанням та зберіганням з метою збуту наркотичних засобів, обіг яких обмежено, є суспільно небезпечною, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, у невстановлений досудовим слідством час та у невстановленому досудовим слідством місці, але не пізніше 09.02.2026, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими досудовим розслідуванням особами, за невстановлених слідством обставин незаконно придбав наркотичний засіб - «метадон», обіг якого обмежено, та який зберігав при собі з метою подальшого збуту в роздріб до 09.02.2026.

На реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_3 05.02.2026, перебуваючи на території ДУ «Дрогобицька виправна колонія № 40», що за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77 Львівської області, досяг домовленості із ОСОБА_6 , особисті дані якого було змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні», щодо збуту йому наркотичного засобу - «метадон», обіг якого обмежено, за ціною 4200 гривень, які ОСОБА_6 повинен перерахувати на банківську карту, надану ОСОБА_3 № НОМЕР_2 .

Далі, ОСОБА_3 з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на збут наркотичних засобів ОСОБА_6 за отримані при вищевказаних обставинах грошові кошти в сумі 4200 гривень, повторно зберігав з метою повторно збуту ОСОБА_6 два полімерні згортки із порошкоподібною речовиною білого кольору, в яких містився наркотичний засіб «метадон», загальною масою 0,3162 грам, однак його протиправна діяльність була припинена працівниками правоохоронних органів за наступних обставин.

Так, 09.02.2026 в період часу з 16:38 год. до 17:28 год. у секції №18 відділення соціально-психологічної служби №10 Державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40)», що за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77, де відбував покарання ОСОБА_3 , було проведено санкціонований обшук, в ході якого у ОСОБА_3 виявлено та вилучено: порошкоподібну речовину білого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено «метадон», масою 0,3162 грам, який ОСОБА_3 зберігав при собі з метою збуту.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів у місцях позбавлення волі, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

26.02.2026 між підозрюваним разом із захисником та прокурором в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України. ОСОБА_3 у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні.

Сторони угоди домовились щодо призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.

ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Захисник ОСОБА_5 підтримав думку свого підзахисного та прокурора про затвердження угоди про визнання винуватості.

Заслухавши учасників підготовчого судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, угоду у про визнання винуватості, розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке згідно із ст. 12 КК України відносить до категорії тяжкого злочину.

Обвинувачений добровільно уклав угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Суд, шляхом проведення опитування обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК Українита на її основі може бути ухвалений вирок, умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов`язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим. Окрім цього, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого, який раніше судимий, щиро кається у вчиненому, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, покарання, яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч. 2 ст.307 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, а саме: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_3 і призначити узгоджений сторонами вид та розмір покарання обвинуваченому, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Одночасно суд вважає, що крім цього до призначеного покарання за даним вироком слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 08.12.2023, що узгоджується з вимогами ст. 71 КК України.

На думку суду, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі ст.72 КК України слід зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Щодо процесуальних витрат за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, то вони у відповідності до ст. 124 КПК України повинні бути стягнуті на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 26.02.2026 про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.307 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 26.02.2026 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 КК України з врахуванням ст. 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 08.12.2023 та остаточно призначити покарання у виді 6 (шести) років 1 (одного) дня позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12.02.2026 у справі №461/993/26 - з 13 лютого 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави витрати за проведення експертиз в сумі6239,8 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять гривень вісімдесят копійок) гривень, а саме: 3565,60 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) гривень за проведену експертизу ЛНДЕКЦ №СЕ-19/114-26/1809-НЗРАП від 04.02.2026; 2674,20 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні двадцять копійок) гривень за проведену експертизу ЛНДЕКЦ №СЕ-19/114-25/4169-НЗРАП від 25.02.2026.

Речові докази: порошкоподібну речовину білого кольору у складі якої міститься особливо небезпечна психотропна речовина масою «4-ММС (4-метилметкатинон) 0,1143гарама та 4-СМС (1-(4-хлорфеніл)-2-(метиламіно) пропан-1-он) , а також засіб упакування поліетиленовий прозорий пакет; експрес тест, порожній шприц; порошкоподібну речовину білого кольору у складі якої міститься метадон, який віднесено до наркотичних засобів та росли, обіг яких обмежено масою 0,3162 грами знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_7