Ухвала суду № 135445423, 03.04.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/2362/26 1-кс/335/1065/2026

03 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного (власника майна) ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , узгоджене з прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000137 від 30.07.2025 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 241, чч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 239 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2026 старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_3 , надіслала засобами поштового зв`язку до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя клопотання узгоджене з прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000137 від 30.07.2025 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 241, ч.ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 239 КК України.

Зазначене клопотання надійшло до суду 30.03.2026 та було передано в провадження слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 як раніше визначеному складу суду в цьому кримінальному провадженні. Розгляд цього клопотання було призначено на 01.04.2026. Через перебування судді в нарадчій кімнаті за іншим кримінальним провадженням розгляд такого клопотання було відкладено на 03.04.2026.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що слідчий звернулася з зазначеним клопотанням без порушення строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України.

В обґрунтування клопотання про арешт майна старший слідчий ОСОБА_3 зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше жовтня 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , працюючи на посаді директора ТОВ «Еко Вторконструкція», будучи добре обізнаним із положеннями законодавства України, які регламентують порядок ліцензування виробництва та обігу підакцизних товарів, діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив займатися незаконним виготовленням, зберіганням фальсифікованих підакцизних товарів (пального) з метою збуту, а також його збутом.

Усвідомлюючи неможливість вчинення вказаних злочинів одноособово, ОСОБА_7 вирішив залучити до вчинення злочинів свого знайомого - засновника ТОВ «Еко Вторконструкція» ОСОБА_4 , а також інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб, для безпосереднього виконання робіт, пов`язаних із виготовленням, зберіганням з метою збуту та подальшим збутом підакцизного товару (пального).

Попередньо домовившись про спільне вчинення злочинів ОСОБА_7 , діючи разом із ОСОБА_4 та іншими невстановленими у ході досудового розслідування особами, розпочали свою незаконну діяльність на території м. Запоріжжя.

З метою досягнення спільного результату вказані особи використовували виробничі території за адресами: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15 та м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 67, які перебувають у володінні ТОВ «Еко Вторконструкція», де розмістили обладнання для термічної піролізної переробки гумових виробів (вживаних автомобільних шин), насоси, ємності для пального, обладнання для відпуску та обліку палива, інше технологічне обладнання тощо.

Для прикриття незаконної діяльності ОСОБА_7 діючи разом із ОСОБА_8 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами використовували ТОВ «Еко Вторконструкція» (ЄДРПОУ 38664276), директором якого є ОСОБА_7 , для придбання сировини (вживаних автомобільних шин) та документального оформлення подальшої реалізації виготовленого фальсифікованого пального.

ОСОБА_7 є фактичним власником зазначеного товариства, здійснює загальне керівництво усіма виробничими процесами та фінансовими розрахунками, відповідає за фінансово-господарську діяльність, надає вказівки та погоджує із ОСОБА_4 питання щодо придбання та використання сировини, обсяги виготовлення фальсифікованого пального та його реалізації, використання обладнання кустарного виготовлення для термічної піролізної переробки шин, обслуговування, миття, ремонту такого обладнання, розуміючи, що таке кустарне виробництво неминуче призводить до забруднення повітря та землі, організовує оформлення відповідних бухгалтерських та податкових документів на придбання та реалізацію, займається пошуком постачальників/покупців сировини та пального, забезпечує координацію дій інших учасників, в тому числі через засоби мобільного зв`язку, здійснює постійний контроль за процесом виготовлення та збуту незаконного виготовленого пального, розпоряджається грошовими коштами на розрахункових рахунках, розподіляє доходи, отримані від даної злочинної діяльності, контролює використання таких доходів, їх переміщення та перетворення, забезпечує маскування походження таких доходів тощо.

ОСОБА_7 не пізніше жовтня 2025 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, вступив у злочинну змову із ОСОБА_4 , з яким перебуває у тривалих довірчих відносинах, із яким досяг домовленості щодо спільних узгоджених дій, спрямованих на незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту та збут фальсифікованого підакцизного товару (пального). При цьому, ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_7 , мав здійснювати загальне керівництво виробничими процесам та фінансовими розрахунками, приймати участь в оформленні бухгалтерських документів, займатися пошуком покупців/постачальників сировини та продукції, вести облік нафтопродуктів, що відвантажені, контролювати діяльність працівників, що задіяні у процесі виробництва тощо.

Також з метою організації процесу виготовлення фальсифікованого підакцизного товару (палива) ОСОБА_7 , не пізніше жовтня 2025 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, достовірно знаючи про незаконність такої діяльності, залучив інших невстановлених у ході досудового розслідування осіб, які мали здійснювати документальне оформлення діяльності товариства, у тому числі фінансової, відповідати за придбання вживаних автомобільних шин та реалізацію пального шляхом розміщення рекламних оголошень в мережі Інтернет, адміністрування відповідних сторінок у соціальних мережах, сайту товариства, спілкуватись із клієнтами тощо, сприяти у легалізації грошових коштів, отриманих внаслідок реалізації незаконно виготовлених підакцизних товарів, шляхом конвертування таких коштів в іноземну валюту (долари США, Євро), з метою покращення власного матеріального становище та способу життя, використовувати їх для ведення легального бізнесу (кафе, надання транспортних послуг вантажними автомобілями) тощо.

ОСОБА_7 не пізніше жовтня 2025 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, діючи за передньою змовою із ОСОБА_4 та невстановленими у ході досудового розслідування особами, розробили схему незаконного збагачення, яка полягала у придбанні вживаних автомобільних шин, як товару, а також надання послуг із їх переробки (здійснення піролізної переробки) з використанням кустарно виготовленого обладнання, в результаті якої виготовляється пальне, що відноситься до підакцизного товару, а також утворюються побічні продукти переробки технічний вуглець, металобрухт. У подальшому незаконно виготовлений підакцизний товар (пальне), а також побічні продукти переробки збувались за готівкові та безготівкові кошти фізичним та юридичним особам.

При цьому, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та невстановлені у ході досудового розслідування особи діючи за попередньою змовою групою осіб, у порушення вимог ст.ст. 26, 29 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX, фактично здійснюють свою діяльність на двох виробничих майданчиках за адресами: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15 та м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 67, не маючи при цьому обов`язкової ліцензії на виробництво підакцизного товару (пального). Встановлено, що не пізніше 18.11.2025, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та невстановленими в ході досудового розслідування особами, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 67, за допомогою спеціального обладнання здійснили термічну піролізну переробку гумових виробів (вживаних автомобільних шин), в результаті чого виготовили 1000 літрів піролізного пального.

У подальшому 18.11.2025 під час слідчих дій вилучено зразки вказаного пального. За результатами судової експертизи «Матеріалів, речовин та виробів», проведеної експертами КНДІСЕ (висновок експерта № 9702/25-34.1 від 11.12.2025) встановлено, що досліджена рідина є багатокомпонентною сумішшю вуглеводнів легких, середніх та важких вуглеводневих фракцій, і може бути нафтовою сировиною широкого фракційного складу для подальшої переробки; вказана рідина виготовлена в умовах, що відрізняються від заводських; вказана рідина могла бути виготовлена внаслідок технологічного процесу піролізної переробки автомобільних шин.

Крім цього, висновком експерта Запорізької торгово промислової палати № Е-012 від 11.02.2026 встановлено, що за визначеними показниками дане пальне відноситься до коду УКТ ЗЕД 2710 19 99 00.

Відповідно до ст. 215.3.4 Податкового кодексу України, товар за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00 - є підакцизним товаром, обіг та реалізація якого здійснюється та контролюється відповідно до умов ліцензії на торгівлю пальним.

18.11.2025, у період часу з 13 год 20 хв. по 13 год. 40 хв. ОСОБА_7 , ОСОБА_4 разом із невстановленими в ході досудового слідства особами реалізуючи єдиний злочинний умисел на збут пального, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 67 завантажили за допомогою спеціального обладнання у пластикову ємність, яка знаходилась в автомобілі «Volksvagen» «Crafter», д.н.з. НОМЕР_1 , 1000 літрів пального, після чого ОСОБА_4 продав (реалізував) за готівкові кошти 1000 літрів піролізного пального за ціною 20 грн/л на загальну суму 20 000 грн. Дане пальне зберігалось на вказаному майданчику у металевій ємності.

У подальшому під час слідчих дій вилучено зразки вказаного пального. За результатами судової експертизи «Матеріалів, речовин та виробів», проведеної експертами КНДІСЕ (висновок експерта № 9702/25-34.1 від 11.12.2025) встановлено, що досліджена рідина є багатокомпонентною сумішшю вуглеводнів легких, середніх та важких вуглеводневих фракцій, і може бути нафтовою сировиною широкого фракційного складу для подальшої переробки; вказана рідина виготовлена в умовах, що відрізняються від заводських; вказана рідина могла бути виготовлена внаслідок технологічного процесу піролізної переробки автомобільних шин.

Окрім цього, висновком експерта Запорізької торгово промислової палати № Е-012 від 11.02.2026 встановлено, що за визначеними показниками дане пальне відноситься до коду УКТ ЗЕД 2710 19 99 00.

Відповідно до ст. 215.3.4 Податкового кодексу України, товар за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00 - є підакцизним товаром, обіг та реалізація якого здійснюється та контролюється відповідно до умов ліцензії на торгівлю пальним.

Крім того, не пізніше 28.11.2025, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та невстановленими в ході досудового розслідування особами, перебуваючи за адресами: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15 та м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 67, за допомогою спеціального обладнання здійснили термічну піролізну переробку гумових виробів (вживаних автомобільних шин), в результаті чого виготовили 3320 літрів піролізного пального.

У подальшому 28.11.2025 під час слідчих дій було вилучено зразки вказаного піролізного пального. За результатами судової експертизи «Матеріалів, речовин та виробів», проведеної експертами (висновок експерта КНДІСЕ № 9975/25-34.1 від 12.01.2026) встановлено, що досліджена рідина є багатокомпонентною сумішшю вуглеводнів легких, середніх та важких вуглеводневих фракцій, і може бути нафтовою сировиною широкого фракційного складу для подальшої переробки; вказана рідина виготовлена в умовах, що відрізняються від заводських; вказана рідина могла бути виготовлена внаслідок технологічного процесу піролізної переробки автомобільних шин.

Окрім цього, висновком експерта Запорізької торгово промислової палати № Е-019 від 17.02.2026 встановлено, що за визначеними показниками дане пальне відноситься до коду УКТ ЗЕД 2710 19 99 00.

Відповідно до ст. 215.3.4 Податкового кодексу України, товар за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00 - є підакцизним товаром, обіг та реалізація якого здійснюється та контролюється відповідно до умов ліцензії на торгівлю пальним.

28.11.2025, приблизно о 09 год. 40 хв., ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та невстановленими в ході досудового розслідування особами, з виробничих майданчиків за адресами: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15 та м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 67, продав (реалізував) за готівкові кошти 3320 літрів піролізного пального за ціною 20 грн/л на загальну суму 66 000 грн. Дане пальне зберігалось на вказаному майданчику у металевій ємності.

28.11.2025, в період часу з 09 год 40 хв. по 09 год. 50 хв., ОСОБА_7 , ОСОБА_4 разом із невстановленими в ході досудового слідства особами реалізуючи єдиний злочинний умисел на збут пального, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15, завантажили за допомогою спеціального обладнання в автомобіль «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 1320 літрів піролізного пального. У подальшому того ж дня вказані особи, у період часу з 10 год. 00 хв. по 10 год. 28 хв., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 67 додатково завантажили за допомогою спеціального обладнання в автомобіль «MAN», д.н.з. НОМЕР_2 , 2000 літрів піролізного пального.

Після цього, ОСОБА_7 продав (реалізував) за готівкові кошти 3320 літрів піролізного пального за ціною 20 грн/л на загальну суму 66 000 грн. Дане пальне зберігалось на вказаному майданчику у металевій ємності.

В подальшому, 28.11.2025 під час слідчих дій було вилучено зразки вказаного піролізного пального. За результатами судової експертизи «Матеріалів, речовин та виробів», проведеної експертами (висновок експерта КНДІСЕ № 9975/25-34.1 від 12.01.2026) встановлено, що досліджена рідина є багатокомпонентною сумішшю вуглеводнів легких, середніх та важких вуглеводневих фракцій, і може бути нафтовою сировиною широкого фракційного складу для подальшої переробки; вказана рідина виготовлена в умовах, що відрізняються від заводських; вказана рідина могла бути виготовлена внаслідок технологічного процесу піролізної переробки автомобільних шин.

Окрім цього, висновком експерта Запорізької торгово промислової палати № Е-019 від 17.02.2026 встановлено, що за визначеними показниками дане пальне відноситься до коду УКТ ЗЕД 2710 19 99 00.

Відповідно до ст. 215.3.4 Податкового кодексу України, товар за кодом УКТ ЗЕД 2710 19 99 00 - є підакцизним товаром, обіг та реалізація якого здійснюється та контролюється відповідно до умов ліцензії на торгівлю пальним.

25.03.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 28 ч.ч. 1, 2 ст. 204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовленого пального, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

25.03.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя проведено обшук автомобіля MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_3 яким користується ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено:

-грошові кошти (імітаційні) в сумі 44 000 грн. (60 купюр номіналом 500 гривень, 70 купюр номіналом по 200 грн., які були надані для контрольованої закупки);

-два блокнота з рукописним текстом;

-мобільний телефон «Samsung Galaxy S21 (IMEI № НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_4 .

Зазначені речі, на переконання слідчого, відповідно до ст. 84 КПК України, мають значення речових доказів в даному кримінальному провадженні для встановлення фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, оскільки зазначене майно, відповідає п.п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, у зв`язку із чим 26.03.2026 постановою слідчого їх визнано речовими доказами. В ході досудового розслідування виникла необхідність у його збереженні, шляхом накладення арешту, відповідно до ст. 170 КПК України, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Просили накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено в ході проведення 25.03.2026 обшуку автомобіля MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_4 , в ході якого виявлено та вилучено: грошові кошти (імітаційні) в сумі 44 000 грн. (60 купюр номіналом 500 гривень, 70 купюр номіналом по 200 грн., які були надані для контрольованої закупки); два блокнота з рукописним текстом; мобільний телефон «Samsung Galaxy» S21 (IMEI № НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_4 .

У судовому засіданні старший слідчий ОСОБА_3 підтримала вимоги, заявлені у клопотанні, просила задовольнити клопотання в повному обсязі за тих підстав, що в ньому зазначені. Додатково зазначила, що зберігання вищевказаних речей у їх власника може спричинити приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних предметів підозрюваним та/або його близькими родичами та/або особами, які проживають разом з ним, що зашкодить встановленню судом об`єктивної істини у вказаному кримінальному провадженні, а також не дозволить досягнути завдання Кримінального кодексу України, передбаченого ч. 1 ст. 1 КК України, зокрема правове забезпечення охорони громадської безпеки та конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення суспільної безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник-адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон, з тих підстав, що майно було вилучене з автомобіля ОСОБА_4 в ході слідчої дії, яка проведена з порушенням, оскільки обшук проведений не самим слідчим, а співробітниками, які є працівниками УСР ГУНП в Запорізькій області. Зазначені обставини, на переконання захисника, підтверджують те, що такий обшук є незаконним, так як в ухвалі слідчого судді було зазначено про надання дозволу тільки слідчому чи прокурору, які мали право проводити таку слідчу дію. Просив в цьому випадку врахувати практику Верховного Суду, зокрема постанову від 29.01.2019 у справі № 466/896/17. Також, вказали на те, що підозра пред`явлена лише за чч. 1, 2 ст. 204 КК України, і тому вилучений мобільний телефон не може бути речовим доказом за цим провадженням, він не містить жодної інформації, що може становити слідчий інтерес. Також, зазначили, що у слідчого було достатньо часу для огляду такого телефону, ОСОБА_4 надавав його добровільно, забезпечив доступ до гаджету.

В іншій частині клопотання сторона захисту не заперечувала.

У відповідь на заперечення захисника слідчий зазначила, що такий мобільний телефон має значення для слідства, також цей пристрій наразі повинен бути перевірений, оскільки здійснювався негласний супровід, останній містить переписку, контакти осіб, з якими підозрюваний спілкувався за допомогою месенджерів щодо обставин, які мають значення для встановлення істини по справі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів клопотання слідує, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025080000000137 від 30.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 241, ч.ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 239 КК України.

За результатами виконання оперативно-розшукових дій було встановлено, що до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, можуть бути причетними ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та інші невстановлені особи.

25.03.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, чч. 1, 2 ст. 204 КК України, а саме незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовленого пального, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 19.03.2026 надано слідчим, з групи слідчих та прокурорам з групи прокурорів, які затверджені у кримінальному провадженні №12025080000000137 від 30.07.2025 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 241, ч.ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 239 КК України, дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою відшукання та вилучення комп`ютерної техніки, електронних носіїв інформації, за допомогою яких могли створюватись, пересилатись та на яких зберігаються документи щодо придбання сировини для виготовлення пального, щодо виготовлення пального та його реалізації; мобільних телефонів із встановленими месенджерами, додатками для створення та перегляду документів та поштовими скриньками, які можуть містити електронні документи, СМС-повідомлення, листи та іншу інформацію щодо придбання сировини, виготовлення та реалізації пального; цифрових та інших електронних носіїв інформації, які можуть містити вказану інформацію та документи; документів та чорнових записів, що складались в ході здійснення фінансово-господарських операцій із закупівлі, переробки сировини, виготовлення, транспортування та реалізації пального, грошових коштів, щодо яких не буде надано підтвердження про їх законне походження, а також речей, предметів та документів, що можуть мати значення у кримінальному провадженні.

На підставі цієї ухвали слідчого судді 25.03.2026 в період часу з 13 год. 09 хв. до 14 год. 25 хв. слідчим СВ ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_9 було проведено обшук транспортного засобу MAZDA 3, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті якого було виявлено та вилучено: грошові кошти (імітаційні) в сумі 44 000 грн. (60 купюр номіналом 500 гривень, 70 купюр номіналом по 200 грн., які були надані для контрольованої закупки); два блокнота з рукописним текстом; мобільний телефон «Samsung Galaxy» S21 (IMEI № НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу з ЄРДР в кримінальному провадженні № 12025080000000137 від 30.07.2025 встановлено, що слідчий СВ ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_9 входить до групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування.

Для проведення зазначеної слідчої дії, згідно протоколу обшуку від 25.03.2026, було залучено двох понятих, крім цього, у слідчій дії приймали участь три співробітники УСР ГУНП в Запорізькій області.

Таким чином, встановлено, що в ухвалі слідчого судді прямо було передбачено вилучення мобільних телефонів із встановленими месенджерами, додатками для створення та перегляду документів та поштовими скриньками, які можуть містити електронні документи, СМС-повідомлення, листи та іншу інформацію щодо придбання сировини, виготовлення та реалізації пального.

Виявлене під час обшуку майно постановою слідчого від 26.03.2026 визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Щодо заперечень захисника про проведення обшуку не самим слідчим, а іншими особами, які не були зазначені в ухвалі слідчого судді, слід зазначити таке.

Так, за змістом ст. ст. 234 - 236 КПК проведення обшуку в рамках кримінального провадження здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи виконується слідчим або прокурором. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку мають право запросити спеціалістів, однак це не звільняє їх від обов`язку особистого виконання обшуку.

Як встановлено з протоколу обшуку від 25.03.2026 та витягу з ЄРДР кримінального провадження № 12025080000000137 від 30.07.2025 сам обшук проведено слідчим ОСОБА_9 , який входив до групи слідчих у даному кримінальному провадженні. Протокол складено особисто ним. Перебування такого слідчого на місці проведення обшуку стороною захисту не заперечувалося. Захисник вказував на те, що безпосередньо певні дії щодо обстеження автомобіля та виявлення речей було здійснено не самим слідчим особисто, а залученими співробітниками УСР ГУНП в Запорізькій області, тому такий обшук, на думку захисту, є незаконним, що підтверджується висновками, які викладені Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 по справі № 466/896/17.

Разом з тим, в зазначеній захисником справі було встановлено, що слідчий взагалі не був присутнім під час проведення обшуку та доручив його проведення оперуповноваженому на підставі п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК відповідного оперативного підрозділу.

В даному ж випадку, за кримінальним провадженням № 12025080000000137 від 30.07.2025, слідчим суддею не встановлено таких обставин, які були предметом розгляду в суді касаційної інстанції у справі № 466/896/17. Тому, слідчий суддя зазначає, що обставини, які встановлені в рішенні Верховного Суду, яке зазначене захисником, не є релевантними тим обставинам, які встановлені в розглядуваній справі.

Натомість, у постанові ККС ВС від 31.03.2021 (справа № 727/8945/17, провадження № 51-1270км20) Суд зробив такий висновок: «Участь оперативного співробітника під час проведення слідчим слідчої дії та виконання таким співробітником доручень слідчого не вказує на те, що ця дія проведена неуповноваженою особою, оскільки організація проведення слідчої дії, залучення її учасників, які необхідні слідчому для проведення такої дії і які, зокрема, допомагають слідчому провести слідчу дію, покладається на розсуд останнього, в межах його компетенції з урахуванням складності і обсягу слідчої дії».

Також, в постанові ККС ВС від 16.02.2022 (справа № 758/5719/16-к, провадження № 51-5770 км 21) Суд зробив такий висновок: «Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про недопустимість результатів обшуку у зв`язку з тим, що, як зазначено в ухвалі цього суду, «згідно з відеозаписом, вказаний обшук фактично проводили оперативні співробітники, саме вони знайшли грошові кошти, що інкримінуються ОСОБА_6. При цьому, ухвалою слідчого судді дозвіл на такі дії розповсюджувався лише на слідчих в кримінальному провадженні. Будь-якого доручення на проведення обшуку оперативним співробітникам надано не було». Проте, згідно з протоколом обшуку, слідча (розшукова) дія проводилась старшим слідчим Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_12 за участю ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_8, прокурора ОСОБА_13, спеціаліста ОСОБА_14, працівників УЗЕ в м. Києві ОСОБА_15, ОСОБА_16, понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_18. Залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій є формою взаємодії слідчих органів та органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, має організаційний характер і не потребує прийняття процесуального документа у виді письмового доручення. Протокол обшуку, складений у присутності зазначених вище осіб, доповнень та зауважень не містить. Отже, колегія суддів вважає передчасними висновки про визнання протоколу обшуку від 17 березня 2016 року недопустимим доказом».

До того ж, у постанові ККС ВС від 03.10.2023 (справа № 487/5033/18, провадження № 51-3974км19) Суд зробив такий висновок: «…ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи не визначає конкретного слідчого або прокурора, які можуть здійснити обшук на підставі цієї ухвали, і обшук може бути проведений будь-яким прокурором, призначеним здійснювати процесуальне керівництво, або слідчим, визначеним керівником органу досудового розслідування. Також висновок про недопустимість протоколу обшуку суди обґрунтували тим, що обшук фактично здійснювали кілька осіб (в тому числі оперативні співробітники), службове становище яких, їх статус та повноваження на проведення даної слідчої дії нічим не підтверджені. Суд не погоджується з цим аргументом. Спірний обшук проводився слідчим за участю спеціаліста, прокурора, понятих та оперуповноважених. Залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій має організаційний характер і не потребує прийняття процесуального документа у виді письмового доручення».

Схожих висновків Верховний Суд дійшов при ухваленні постанов: постанові від 03.12.2019 (справа № 536/2683/15-к, провадження № 51-2015км19); постанові ККС ВС від 24.06.2020 (справа № 205/440/15-к, провадження № 51-847км20); постанові ККС ВС від 07.10.2020 (справа № 725/1199/19, провадження № 51-5720км19); постанові від 08.02.2021 (справа № 331/5362/15-к, провадження № 51-1386км20); постанові від 17.02.2021 (справа № 263/10353/16-к, провадження № 51-4972км20); постанові від 18.08.2021 (справа № 644/9303/18, провадження № 51-2037км21); постанові від 30.08.2021 (справа № 390/1656/18, провадження № 51-2002км21); постанові від 16.11.2021 (справа № 149/2140/19, провадження № 51-2159км20); постанові від 01.12.2021 (справа № 539/1151/20, провадження № 51-2960км21); постанові від 03.02.2022 (справа № 318/2921/18, провадження № 51-2753км20); постанові від 02.11.2022 (справа № 202/1624/20, провадження № 51-1982км22); постанові від 11.04.2023 (справа № 362/1980/17, провадження № 51-4594км21).

З огляду на те, що в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук від 19.03.2026 було зазначено про групу слідчих та прокурорів, які визначені в даному кримінальному провадженні, тому слідчий суддя приходить до висновку, що обшук автомобіля ОСОБА_4 було проведено уповноваженою особою, і залучення до участі працівників УСР ГУПН в Запорізькій області до такого обшуку, не є порушенням порядку його проведення.

Щодо заперечень власника майна та його захисника про накладення арешту на мобільний телефон суддя вважає зазначити наступне.

Як слідує з матеріалів провадження, то встановити належним чином те, що на даний час проведено огляд мобільного телефону та з нього вже вилучена потрібна інформація не виявляється за можливе. Також такі обставини не доведені стороною захисту. Не надано протоколу огляду мобільного телефону, будь-яких заяв чи клопотань ОСОБА_4 щодо надання телефону для добровільного його огляду з повідомленням всіх паролей та забезпечення доступу до всіх наявних на телефоні додатків і месенджерів.

Слідчий в судовому засіданні зазначала, що мобільний телефон перевіряється через те, що відносно його власника проводилися негласні слідчі дії. Також, мобільний телефон буде передано на дослідження щодо наявності на ньому слідів видалення інформації, яка має значення для слідства.

ОСОБА_4 у кримінальному провадженні з 25.03.2026 має статус підозрюваного.

Наразі, за пред`явленою йому підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених чч. 1,2 ст. 204 КК України, ОСОБА_4 не пізніше жовтня 2025 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 , з яким перебуває у тривалих довірчих відносинах, із яким досяг домовленості щодо спільних узгоджених дій, спрямованих на незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту та збут фальсифікованого підакцизного товару (пального). При цьому, ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_7 , мав здійснювати загальне керівництво виробничими процесам та фінансовими розрахунками, приймати участь в оформленні бухгалтерських документів, займатися пошуком покупців/постачальників сировини та продукції, вести облік нафтопродуктів, що відвантажені, контролювати діяльність працівників, що задіяні у процесі виробництва тощо.

Задля досягнення такої мети, зокрема ОСОБА_4 для придбання вживаних автомобільних шин та реалізації пального міг здійснювати розміщення рекламних оголошень в мережі Інтернет, адміністрування відповідних сторінок у соціальних мережах, сайту товариства, спілкуватись із клієнтами тощо, саме з використання свого мобільного телефону.

При цьому, слід звернути увагу на те, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як вже зазначалося, то за вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши доводи клопотання та матеріали судового провадження, слідчий суддя вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 241, чч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 239 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр уважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку про те, що майно (мобільний телефон), який вилучено в ході проведення обшуку транспортного засобу ОСОБА_4 , відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вищевказаний телефон міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити відомості (інформація, яка на ньому міститься), які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та мають суттєве значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, що згідно статті 173 КПК України дає підстави для арешту цього майна як речового доказу з метою збереження для досягнення дієвості цього кримінального провадження, призначення судових експертиз, запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Таким чином, з огляду на досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, з урахуванням характеру розслідуваних злочинів, які визначені у викладені обставин, що можуть свідчити про їх вчинення, зокрема незаконного виготовлення, зберігання з метою збуту, а також збут незаконно виготовленого пального, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, є достатні підстави вважати, що виявлені грошові кошти (імітаційні), блокноти та мобільний телефон, можуть свідчити про отримання коштів за збут зазначеної продукції, подальшої її відправки до кінцевих споживачів та спілкування з контрагентами щодо цього, електронний носій інформації (мобільний телефон) може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто це майно відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту щодо вказаного майна надасть можливість провести із вилученими речами, зокрема блокнотами та мобільним телефоном, органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, зокрема відповідні експертні дослідження. Висновки, отримані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.

На переконання слідчого судді, слідчим в клопотанні у відповідності до вимог статей 132, 170-173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку речі, з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене, приховане, пошкоджене, зіпсоване чи втрачене.

Зокрема, слідчим суддею не може бути залишено поза увагою і той факт, що ОСОБА_4 після проведення обшуку здійснив відчуження належного йому автомобіля.

Таким чином, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна (підозрюваного).

З огляду на положення частин другої, третьої статті 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слід зауважити і на тому, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб.

Незастосування у даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізації мету досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбачені частиною першою статті 170 КПК України.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчим суддею також не встановлено.

На думку слідчого судді, з урахуванням наведеного, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, вилучене під час проведення обшуку майно, зокрема мобільний телефон, підлягає арешту з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження, та відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.

Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити досягненню законної мети щодо повного, швидкого та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, зокрема шляхом збирання, дослідження, оцінки, перевірки та використання доказів задля встановлення об`єктивної істини.

Отже, сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , узгоджене з прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000137 від 30.07.2025 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 241, ч.ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 239 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення 25.03.2026 обшуку автомобіля «MAZDA 3», д.н.з. НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_4 , з метою збереження речових доказів, а саме:

-грошові кошти (імітаційні) в сумі 44 000 грн. (60 купюр номіналом 500 гривень, 70 купюр номіналом по 200 грн., які були надані для контрольованої закупки);

-два блокнота з рукописним текстом;

-мобільний телефон «Samsung Galaxy S21» (IMEI № НОМЕР_4 ), що належить ОСОБА_4 .

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права на користування, відчуження та розпорядження майном: двома блокнотами з рукописним текстом та мобільним телефоном «Samsung Galaxy S21» (IMEI № НОМЕР_4 ).

Роз`яснити положення ч.1 ст.174 КПК України, а саме те, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 06.04.2026 о 15.50 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1