Вирок № 135445281, 03.04.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.04.2026

Справа № 334/2542/25

Провадження № 1-кп/334/271/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 квітня 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1

секретаря: ОСОБА_2

за участі прокурора: ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №22024080000000836 від 23.05.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Енергодар, Запорізької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який не є особою щодо якого, згідно ст. 480 КПК України, передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Починаючи з 04.03.2022 територія Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією»), що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022) є незаконним і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

Після повної військової окупації території міста Енергодар, Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області, у період часу з 04.03.2022 по 27.03.2022, представниками зф держави- агресора рф всупереч порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим діючим нормативно-правовим актам, за підтримки місцевих мешканців, які підтримали військове вторгнення на територію України та інших лояльних до держави-агресора рф верств населення, цілеспрямовано створено військову окупаційну адміністрацію у м. Енергодар Запорізької області - мовою оригіналу «общественный совет самоорганизации города Энергодар», назва якого 06.04.2022 змінено на мовою оригіналу - «администрация города Энергодар», а у подальшому змінено на мовою оригіналу - «военно-гражданская администрация города Энергодар», з місцем фактичного розташування: Запорізька область, Василівський район, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11 (приміщення Енергодарської міської ради).

Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-УП визначено, що окупаційна адміністрація російської федерації, це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

У той же час, згідно з мовою оригіналу - «Федеральным конституционным законом от 04.10.2022 № 7-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Запорожской области и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта Запорожской области» Запорізька область була незаконно приєднана до складу держави-агресора рф.

Пунктом 5 статті 10-1 мовою оригіналу - «Федерального конституционного закона российской федерации №1-ФКЗ от 30.01.2002 - «О военном положении» передбачена можливість проведення виборів в період дії воєнного стану, а саме мовою оригіналу - «При введении воєнного положения в соответствии с Федеральным конституционным законом от 30 января 2002 года N 1-ФКЗ "О военном положении" высшее должностное лицо субъекта Российской Федерации, на территории которого действует военное положение, вправе не ранее чем за 130 дней и не позднее чем за 90 дней до дня голосования направить в Центральную избирательную комиссию Российской Федерации предложение о проведении выборов, референдума на территории соответствующего субъекта Российской Федерации».

Відповідно до, мовою оригіналу - «Решения № 11/83-1 от 21.06.2023 Избирательной комиссии Запорожской области «О проведении голосования на выборах депутатов Законодательного Собрания Запорожской области первого созыва, а также на выборах депутатов представительных органов муниципальных образований в Запорожской области первого созыва, назначенных на 10 сентября 2023 года, в течении нескольких дней подряд» окупаційною владою держави-агресора призначені незаконні вибори на тимчасово окупованій території Запорізької області на 10.09.2023.

За результатами проведених 10.09.2023 незаконних виборів на тимчасово окупованій території Запорізької області, ОСОБА_5 обраний депутатом до незаконного органу влади мовою оригіналу - «Энергодарского городского Совета депутатов», створеного на тимчасово окупованій території Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області, який 17.10.2023 внесений до мовою оригіналу - «Единого государственного реестра юридических лиц» держави-агресора рф як окрема юридична особа мовою оригіналу - «Энергодарский городской Совет депутатов», (юридична адреса: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11 номер «Основной государственный регистрационный номер» 1239000011062).

В подальшому, ОСОБА_5 , будучи обраним депутатом до незаконного органу влади мовою оригіналу - «Энергодарский городской Совет депутатов», діючи умисно, із власних корисливих та ідеологічних мотивів, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої представниками зф дер/кави-агресора рф, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Енергодар, Енергодарської міської територіальної громади Запорізької області, у приміщенні раніше незаконно захопленої Енергодарської міської територіальної громади, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 11, входив до складу комісій та робочих груп створених відповідно до рішень, мовою оригіналу - «Энергодарского городского Совета депутатов», приймав участь у засіданнях зазначеного незаконного органу.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.111-1 КК України колабораційна діяльність, тобто добровільне обрання до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.

Оскільки, керуючись ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), він показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав.

Судовий розгляд проводився за обов`язкової участі захисника, який був забезпечений державою та користувався процесуальними правами обвинуваченого.

Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_5 до слідчого (прокурора) та суду, направлених йому повідомлень з приводу його прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самому захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безплатно.

Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Суд уважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченого, який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою він не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від правосуддя держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.

Суд же відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч. 1 ст. 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Тобто обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

В судовому засіданні на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, були дослідженні наступні докази.

Відповідно до витягу з ЄРДР №22024080000000836 від 22.05.2024 року порушено кримінальне провадження за фактом обрання ОСОБА_5 депутатом «Енергодарської міської ради депутатів першого скликання» та входження до складу «временной рабочей группы Энергодарского городского Совета депутатов по вопросу готовности комунальних служб к отопительном сезону в муниципальном образовании городской округ Энергодар Запорожской области» за ознаками кримінального правопорушення за ч.5 ст.111-1 КК України.

Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення з додатками (т. 1 а.с. 102), відповідно до яких в ході проведення контррозвідувальних заходів, спрямованих на виконання завдань із здійснення державної безпеки, було отримано інформацію про те, що в діях гр. України ОСОБА_5 містяться ознаки злочину, передбаченого ч. 5 та ч. 6 ст. 111-1 КК України, оскільки останній, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, взяв участь у проведенні окупаційною владою рф незаконних виборів на цій території, а також, був обраний до незаконних органів влади.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.06.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 серед пред`явлених для впізнання фотокарток впізнав ОСОБА_5 як депутата «Энергодарского городского Совета депутатов», незаконно утвореної на тимчасово окупованій території України.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що, перебуваючи на тимчасово окупованій території у місті Енергодар, він зустрічав ОСОБА_5 , який представлявся депутатом «міської ради», незаконно утвореної окупаційною владою.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.05.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 серед пред`явлених для впізнання фотокарток впізнала ОСОБА_5 як депутата «Энергодарского городского Совета депутатов», незаконно утвореної на тимчасово окупованій території України.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.10.2024 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 серед пред`явлених для впізнання фотокарток впізнав ОСОБА_5 як депутата «Энергодарского городского Совета депутатов», незаконно утвореної на тимчасово окупованій території України.

Протокол огляду від 29.05.2024 року з додатком (т. 1 а.с. 124), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема у додатку «Телеграм» канал «За!ТВ. Новости Запорожской области», де наявні фотозображення, текстові повідомлення, інтернет-посилання, у яких зафіксовані обставини про те, що гр. України ОСОБА_5 присутній на засіданні «горсовета депутатов в Энергодаре».

Протокол огляду від 28.05.2024 року (т.1 а.с.129) відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема «официальный сайт правительства запорожской области», який містить посилання, прикріплені файли з документами рішеннями вказаного незаконного органу. Так в «Решении №2/5 Энергодарского городского совета депутатов первого созыва» ОСОБА_5 затверджено до складу постійних комісій незаконного органу; «Решении №2/9 Энергодарского городского совета депутатов первого созыва» ОСОБА_5 затверджено до складу тимчасової робочої групи незаконного органу.

Протокол огляду від 29.05.2024 року з додатком (т. 1 а.с. 197), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема каналу «НАШ Энергодар» у додатку «Телеграм», де наявні фотозображення, текстові повідомлення, у яких зафіксовані обставини про те, що гр. України ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території у м. Енергодар, та приймає участь у засіданні «Энергодарского городского Совета депутатов», незаконно утвореної на тимчасово окупованій території України.

Протокол огляду від 5.06.2024 року з додатком (т. 1 а.с. 202), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема каналу «В городе ЭН» у додатку «Телеграм», де наявний відеозапис, у яких зафіксовані обставини про те, що гр. України ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території у м. Енергодар, та приймає участь у засіданні незаконно утвореної на тимчасово окупованій території України «Энергодарского городского Совета депутатов» з виборів «мэра Энергодара».

Протокол огляду від 5.06.2024 року з додатками (т. 1 а.с. 206), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет» сайт «Электронное предварительное голосование», на якому розміщена інформація про проведення голосування 22-28 травня 2023 року на тимчасово окупованій території України в незаконних органах місцевого самоврядування, на якому розміщені документи щодо реєстрації ОСОБА_5 кандидатом у депутати «законодательного органу Запорожской области».

Протокол огляду від 5.06.2024 року з додатком (т. 1 а.с. 212), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у додатку «Телеграм», де наявний відеозапис з виступом ОСОБА_5 (з 9 секунди), який схвально висловлюється про анексію території України рф.

Протокол огляду від 5.06.2024 року з додатком (т. 1 а.с. 218), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у додатку «Телеграм», де наявний груповий фотознімок депутатів незаконно створеного «Энергодарского городского Совета депутатов», де серед інших є ОСОБА_5 .

Протокол огляду від 27.06.2024 року з додатком (т. 1 а.с. 222), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема каналу « ОСОБА_9 » у додатку «Телеграм», у яких зафіксовані обставини про те, що гр. України ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території у м. Енергодар, та приймає участь у засіданні незаконно утвореної на тимчасово окупованій території України «Энергодарского городского Совета депутатов».

Протокол огляду від 27.06.2024 року з додатком (т. 1 а.с. 229), відповідно до якого за участю спеціаліста оглянуто дані у мережі «Інтернет», зокрема каналу «ЕДИННАЯ РОССИЯ.ЭНЕРГОДАР» у додатку «Телеграм», у яких зафіксовані обставини про те, що гр. України ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території у м. Енергодар, та здійснював прийом мешканців Енергодара в громадській приймальні російської партії «єдина росія»

Всі перелічені джерела інформації суд оцінює за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнає належними та допустимими зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на підтвердження винуватості ОСОБА_5 сторона обвинувачення посилається, зокрема, на протоколи огляду сайтів та протоколи огляду інтернет-видань, якими підтверджується, що обвинувачений добровільно обійняв посаду депутата т.зв. «Энергодарского городского Совета депутатов», у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Правовий акт індивідуальної дії розміщений в мережі «Інтернет», сам по собі не є переконливим доказом його фізичного існування, тим більше реалізації, однак підстав для визнання таких доказів недопустимими і неналежними не вбачається, оскільки інформація взята з офіційний інтернет-сайтів органів державної влади рф, які загальнодоступні в мережі «Інтернет».

Огляд зазначених інтернет-сайтів здійснено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 237 КПК та зафіксовано (за допомогою функцій скріншоту та друку) зміст відображеної у них, як електронних документах, інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи логічність, послідовність, узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані задокументовані дані про діяльність ОСОБА_5 достовірними доказами обвинувачення.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Отже, дослідивши, оцінивши та перевіривши зібрані у кримінальному провадженні докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Громадянство України ОСОБА_5 підтверджено дослідженими судом доказами та ніким із учасників судового розгляду не оспорюється, а тому доказуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство.

Згідно з положеннями Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III, який визначає підстави і порядок набуття та припинення громадянства України, законодавство у цій сфері ґрунтується на принципах: єдиного громадянства, якщо громадянин України набув громадянство іншої держави, то у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України; неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; визнання права громадянина України на зміну громадянства; збереження громадянства України незалежно від місця проживання (ст. 2). Громадянство України припиняється внаслідок виходу з громадянства України за клопотанням громадянина України та втрати громадянства України внаслідок добровільного набуття повнолітнім громадянином України громадянства іншої держави (ст. ст. 17, 18 та 19). При цьому, вихід з громадянства України допускається, якщо особа набула громадянство іншої держави або отримала документ, виданий уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України набуде її громадянство, якщо вийде з громадянства України, а не допускається, якщо особі в Україні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Датою припинення громадянства України у всіх випадках є дата видання відповідного Указу Президента України (ст. ст. 18 та 19). Громадянин України, який подав заяву про вихід з громадянства України або щодо якого оформляється втрата громадянства, до видання указу Президента України про припинення громадянства України несе всі обов`язки громадянина України (ст. 20).

За Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (ч. 4 ст. 5), примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства рф не визнається Україною і не є підставою для втрати громадянства України.

Враховуючи приписи ст. 4 Конституції України, ст. ст. 2, 17-20 Закону України «Про громадянство України», ч. 4 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», дотримуючись проголошеного в Україні визнання права громадянина України на зміну громадянства у встановленому порядку, ОСОБА_5 по теперішній час залишається громадянином України незалежно від місця його проживання.

Через оголошену ОСОБА_5 у межах даного провадження підозру у вчиненні кримінального правопорушення не допускається і його вихід з громадянства України. Фактичне набуття ОСОБА_5 громадянства рф не впливає на зміст його правових відносин з Україною, за якими він визнається лише громадянином України.

Будь-яких інших доказів про намір ОСОБА_5 відмовитись від громадянства України суду надано не було.

Суд звертає увагу, що окупація території Запорізької області та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_5 очевидно усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

За таких обставин, суд уважає, що ОСОБА_5 , діяв з прямим умислом, так як останній керувався хибним почуттям кар`єризму, використовуючи факт встановлення окупаційної влади на території Запорізької області у своїх особистих інтересах, маючи на меті обійняти посаду у незаконних органах влади, створеними на тимчасово окупованій території.

На підставі викладеного, суд уважає доведеною винуватість ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Судом під час провадження у справі вживалися усі можливі належні заходи для виклику обвинуваченого до суду та повідомлення про порядок, дату і час розгляду справи, в тому числі для забезпечення права на захист, зокрема шляхом оприлюднення судового виклику в газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на офіційному веб-сайті суду.

Пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин судом не встановлено.

Обтяжуючих покарання обставин немає.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудним скоєно умисний тяжкий злочин, той факт, що він є не судимим, офіційно не працевлаштований, та виходить з того, що призначене покарання, має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням предмета посягання, характеру діяння, способу, місця та часу скоєння злочину, форми, виду і ступеня провини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують поведінку винного до скоєння злочину, обставин, безпосередньо пов`язаних із вчиненням злочину, що характеризують поведінку винного після вчинення злочину, а також індивідуальних особливостей особистості: стать, вік, стан здоров`я, сімейний стан, спосіб життя, - суд приходить до висновку про можливість призначення покарання, у вигляді позбавлення волі ближче до максимальних меж санкції відповідної статті та додаткового покарання - конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, з позбавленням на підставі ст. 55 КК України права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування строком на 15 (п`ятнадцять) років.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-370, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_5 за ч.5 ст. 111-1 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1