Рішення № 135444910, 10.03.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2002/24

Провадження № 2/309/490/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Лук`янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Пилип Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, посилаючись на те, що:

-30.06.2018 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № №010/0362/82/0214047;

-за умовами кредитного договору відповідачці відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт в розмірі 11600грн.004коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 45% на строк до 20.06.2022;

-ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно умов договору;

-20.09.2018 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-19-F, відповідно до умов якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі й до відповідачки за кредитним договором №010/0362/82/0214047;

-10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі й до відповідачки за кредитним договором № №010/0362/82/0214047;

-однак, відповідачка ОСОБА_1 зобов`язання згідно умов договору належним чином не виконала, а тому станом на 22.03.2024 заборгованість відповідачки перед позивачем становить 30046грн.77коп., з яких: -заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 14395грн.92коп.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 15650грн.85коп.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0грн.;

-звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №010/0362/82/0214047 від 30.06.2018 у розмірі 30046грн.77коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028грн. та 9000грн. витрати на правову допомогу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, позов містить заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує та не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку за відсутності відповідача, ухвалення заочного рішення /а.с.2-4/.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена /а.с.102/. Причини неявки відповідачки суду невідомі. Відзив чи заперечення проти позову від неї не надходили.

Ухвалою судді Хустського районного суду Закарпатської області Савицького С.А. від 18.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження /а.с.45/.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 вказану цивільну справу передано судді Лук`яновій О.В., в порядку заміни судді Савицького С.А. /а.с.63/.

Ухвалою судді Хустського районного суду Закарпатської області Лук`янової О.В. від 15.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження /а.с.67-68/.

12.01.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення розміру позовних вимог, згідно якої останній зменшив розмір позовних вимог до 26426грн.10коп., з причин відображення в реєстрі боржників до договору факторингу №10-01/2023 некоректних сум боргу та просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №010/0362/82/0214047 від 30.06.2018 у розмірі 26426грн.01коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028грн. та 9000грн. витрати на правову допомогу /а.с.82-84/

Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження/ у справі не проводилися.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо вирішити в відсутність представника позивача та відповідачки, без фіксування судового процесу.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-281 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.06.2018 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №010/0362/82/0214047. За умовами кредитного договору: відповідачці встановлено кредитний ліміт в розмірі 11600грн.004коп. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 45% на строк до 20.06.2022 /а.с.4-5/.

ОСОБА_1 також 20.06.2018 було підписано заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «кредитна картка» /а.с.7/, паспорт споживчого кредиту /а.с.8-9/.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно умов договору.

20.09.2018 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-19-F, відповідно до умов якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі й до відповідачки за кредитним договором №010/0362/82/0214047, що також підтверджується реєстром боржників від 12.12.2019, витягом з реєстру боржників від 12.12.2019 /а.с.15-16, 17-20/.

Згідно платіжного доручення від 12.12.2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило АТ «Райффайзен Банк Аваль» грошову суму за договором факторингу №114/2-19-F в розмірі 1786551грн.53коп. /а.с.17/.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі й до відповідачки за кредитним договором № №010/0362/82/0214047, що також підтверджується реєстром боржників до договору від 10.01.2023, витягом з реєстру боржників від 10.01.2023 /а.с.21-26/.

Відповідачка ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку від 05.02.2024 /а.с.10-12/, однак зобов`язання згідно умов договору належним чином не виконала, а тому станом на 22.03.2024 заборгованість відповідачки перед позивачем згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №010/0362/82/0214047 від 30.06.2018 та з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог, становить 26426грн.10коп., з яких: -заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 14395грн.92коп.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 12030грн.18коп.; заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0грн. /а.с.13-14/.

Відповідно до ч.1 ст.12, ч.1 ст.13 ЦПК України: цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч.2 ст.77 ЦПК України: предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресова пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закон; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправления (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.526 ЦК України: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Положеннями частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У відповідності з ст.610-612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, кредитний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент звернення позивача до суду, зобов`язання за кредитним договором, відповідачкою не виконані.

Заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.03.2024 становить 26426грн.10коп. та підтверджена належними доказами відповідно до вимог ст.76-81 ЦПК України, відповідачкою не спростована, тому позовні вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню на підставі статей 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Щодо вимоги представника позивача про стягнення з відповідачки судових витрат у вигляді сплаченого судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028грн. /а.с.1/ та витрати по оплаті правничої допомоги в розмірі 9000грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги 02.01.2023 №02-01/2023, прайс-листом АО «Лігал Ассістанс», затвердженого рішенням загальних зборів №01-11/2023 від 01.11.2023, платіжною інструкцією №413000007 від 09.02.2024 про сплату грошових коштів за договором про надання правової допомоги 02.01.2023 №02-01/2023, заявкою про надання юридичної допомоги №1659 від 07.02.2024, витягом з акту №1 про надання правничої допомоги від 13.02.2024 /а.с.37-42/.

На підставі наведеного, керуючись ст.4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-284, 287-289, 354-355 ЦПК України, ст.509, 526, 610-612, 626, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» /місце знаходження: 01133, м.Київ, вулиця Мечнікова, будинок №3, офіс 306; ЄДРПОУ 44276926/ до ОСОБА_1 /місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 / про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором №010/0362/82/0214047 від 30.06.2018 в розмірі 26426грн.10коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 3028грн.00коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати на правову допомогу в розмірі 9000грн.00коп..

Повне судове рішення складено 16 березня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Хустського

районного суду: О.В.Лук`янова