Ухвала суду № 135444132, 03.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/37595/25

Провадження № 1-кп/127/1242/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченої: ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої: ОСОБА_5 ,

обвинуваченої: ОСОБА_6 ,

захисника: ОСОБА_7 ,

у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2024 року за № 12024020000000755, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.

До суду надійшло клопотання представника третьої особи ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2025 (справа № 127/19553/25, провадження № 1-кс/127/8211/25) на автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, VIN ТЗ: НОМЕР_2 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Вінницькій області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024020000000755.У межах даного кримінального провадження 20.06.2025 проведено обшук, у ході якого, серед іншого, вилучено автомобіль марки «Renault Megane Scenic» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2004 року випуску, номер кузова транспортного засобу НОМЕР_2 .

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником авто є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2025 накладено арешт на автомобіль марки «Renault Megane Scenic» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2004 року випуску, номер кузова транспортного засобу НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належать ОСОБА_9 ..

Ухвала мотивована висновком слідчого судді, згідно якого вилучене майно відповідає критеріям майна, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Наразі, накладений на автомобіль, яке на праві приватної власності належать ОСОБА_9 , арешт підлягає скасуванню адже відсутня потреба в його подальшому застосуванні. Так, у межах даного кримінального провадження не повідомлялось про підозру ОСОБА_9 , доказів того, що останній причетний до незаконного обігу та збуту наркотичних та психотропних речовин матеріали кримінального провадження не містять. ОСОБА_9 не було відомо, що його донька ОСОБА_6 причетна до протиправної діяльності щодо незаконного обігу та збуту наркотичних та психотропних речовин. Автомобіль системно використовувалося ОСОБА_9 та його родиною. ОСОБА_6 час від часу брала автомобіль для поїздки у м. Вінницю з дітьми. ОСОБА_9 з 31.01.2023 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України. Автомобіль необхідний ОСОБА_9 для використання для потреб сім`ї, а також, у разі необхідності, для добирання до військової частини, де останній проходить військову службу. У ОСОБА_9 відсутній умисел на знищення, пошкодження та відчуження майна. Окрім того, автомобіль у межах подальшого судового розгляду згідно вимог КПК України не може бути конфіскований.

З огляду на викладене, наявні аргументовані підстави для скасування арешту на автомобіль, в частині позбавлення права ОСОБА_9 користуватися цим майном.

Представник третьої особи ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 подане ним клопотання підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

ОСОБА_6 , клопотання свого захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах третьої особи ОСОБА_9 - підтримала.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 , щодо задоволення клопотанняпредставника третьої особи ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту не заперечували.

Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що клопотання підлягає частковому задоволенню лише в частині можливості користування означеним транспортним засобом. На безпосередньому дослідженні транспортного засобу як речового доказу не наполягав.

Дослідивши мотиви клопотання представника третьої особи ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 , з`ясувавши думку інших учасників процесу, суд дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту на автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, VIN ТЗ: НОМЕР_2 , підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 174 КПК України, клопотання власника або володільця майна про скасування арешту майна під час судового провадження підлягає розглядові судом.

Стаття 174 КПК України передбачає дві самостійних процесуальних стадії вирішення судом питання про скасування арешту майна:

- під час судового провадження (абзац другий частини 1, частина 2 статті 174 КПК України);

- одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд (частина 4 статті 174 КПК України).

Означене клопотання представника третьої особи ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту розглядається судом на стадії судового розгляду в порядку абзацу другого частини 1 та частини 2 статті 174 КПК України.

Як було з`ясовано судом в учасників кримінального провадження, майно, що є предметом клопотання: автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, VIN ТЗ: НОМЕР_2 - не буде надаватись стороною обвинувачення для безпосереднього дослідження (оглядові) судом в порядку ст. 357 КПК України, за необхідності достатньо буде дослідити лише протоколи їх огляду, складені слідчим, сторона захисту також не наполягала на дослідженні означених речових доказів судом.

Судом встановлено, що автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, VIN ТЗ: НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024020000000755 від 24.10.2024 року.

У судовому засіданні з`ясовано, що автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, VIN ТЗ: НОМЕР_2 належать на праві власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2025 (справа № 127/19553/25, провадження № 1-кс/127/8211/25), з поміж іншого, накладено арешт на автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, VIN ТЗ: НОМЕР_2 .

В мотивувальній частині ухвали слідчого судді єдиною підставою для накладення арешту зазначено: майно являється джерелом доказів, при дослідженні яких необхідно буде встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження (п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: у разі скасування арешту.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді означеного клопотання слід з`ясувати дві передбачених законом обставини:

- обґрунтованість накладення арешту;

- чи не відпала потреба в його подальшому застосуванні.

Частина 2 статті 170 КПК передбачає чотири самостійні підстави для накладення арешту на майно. Так, зокрема, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В ухвалі слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2025 (справа № 127/19553/25, провадження № 1-кс/127/8211/25), в якості підстави для накладення арешту на автомобіль, зазначено - з метою забезпеченнязбереження речових доказів.

Оскільки такі, передбачені законом інші підстави для накладення арешту, як: забезпечення спеціальної конфіскації (п. 2 ч. 2 ст.170 КПК), забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК) та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4 ч. 2 ст.170 КПК) в ухвалі слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2025 (справа № 127/19553/25, провадження № 1-кс/127/8211/25) під час накладення арешту на вилучений 20.06.2025 автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, VIN ТЗ: НОМЕР_2 , не застосовувались, тому при розгляді судом клопотання представника третьої особи ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 про скасування арешту, обґрунтованість накладення арешту за підставами, передбаченими пунктами 2, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України та, відповідно, перевірка на предмет відпадіння потреби в арештах за цими, передбаченими пунктами 2, 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, підставами не здійснюється судом при вирішенні клопотання про скасування арешту в порядку ч. 2 ст. 174 КПК України. Оскільки неможливо перевірити обґрунтованість накладення та доцільність збереження арешту за підставами, за якими він не накладався ухвалою слідчого судді.

Тому, предметом перевірки обґрунтованості накладення та доцільності збереження арешту при розгляді клопотання представника третьої особи ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_7 є з`ясування обставин за підставою накладення арешту, передбаченою пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України - з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки тільки ця мета накладення арешту зазначена в ухвалі слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2025 (справа № 127/19553/25, провадження № 1-кс/127/8211/25).

Також слід зазначити, що під час розгляду клопотання про скасування арешту на тимчасово вилучене майно в порядку абзацу другого ч.1, ч. 2 ст. 174 КПК під час судового провадження суд не вирішує долю речових доказів, на які цей арешт накладено. Оскільки відповідно до положень ст. 374 та ч. 9 ст. 100 КПК України, доля речових доказів вирішується під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, зокрема, вироком суду.

Поряд з цим перебування тієї чи іншої речі, на яку накладено арешт, в процесуальному стані речового доказу, не перешкоджає суду розглянути клопотання про скасування арешту на цю річ під час судового провадження, оскільки таке повноваження суду прямо передбачено абз. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 174 КПК України, а результати вирішення судом цього клопотання (скасування арешту повне або часткове, відмова в скасуванні арешту) жодним чином не змінює процесуального стану цієї речі як речового доказу.

Дослідивши ухвалу про накладення арешту суд дійшов переконання, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на автомобіль з метою збереження речових доказів.

Збереження речового доказу в контексті накладення арешту на автомобіль обґрунтовується в першу чергу позбавленням власника можливості відчужити автомобіль, а також знищити або спотворити сліди кримінального правопорушення, які містяться на цьому автомобілі.

Як з`ясовано судом, огляд автомобіля слідчим було проведено. Відповідно до оголошеного прокурором в судовому засіданні обвинувачення ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, викладеного в обвинувальному акті, автомобіль, що належить ОСОБА_9 , за викладених в обвинуваченні обставин кримінального правопорушення, не має на собі слідів кримінального правопорушення та не є безпосереднім предметом вчинення кримінального правопорушення. Відтак, головною метою збереження цього автомобіля в якості речового доказу є саме унеможливлення його відчуження.

Судом, при з`ясуванні порядку і обсягу дослідження доказів, а також при досліджені реєстру до обвинувального акту, було з`ясовано, що означений автомобіль не був об`єктом експертного дослідження. Зважаючи на характер обвинувачення, судом з`ясовано, що експертизи за участі цього автомобіля не призначались та не проводились.

Дослідивши матеріали клопотання та пояснення учасників провадження, суд дійшов висновку, що, очевидно, за час такого тривалого зберігання автомобіля на арешт-майданчику, яке виключає його мінімальну експлуатацію та технічне обслуговування, означене майно піддається руйнації під впливом природних факторів зовнішнього середовища та відсутності експлуатації складного механізму, яким є автомобіль.

Тому, за такого тривалого зберігання автомобіля на арешт-майданчику, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України мета накладеного ухвалою слідчого судді арешту забезпечення збереження речового доказу, за переконанням суду, вже не може бути ефективно досягнута.

Поряд з цим, передання автомобіля на відповідальне зберігання його власнику, за цих обставин, на переконання суду, забезпечить ефективне зберігання цього речового доказу, унеможливить його руйнування та знецінення шляхом забезпечення власником належних умов зберігання автомобіля та необхідного для підтримання його справного стану технічного обслуговування.

Враховуючи засади розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК), суд вважає недоцільним подальше зберігання транспортного засобу на арешт-майданчику.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Дослідивши матеріали клопотання, пояснення учасників провадження, суд дійшов висновку, що очевидна істотна причина, на необхідності існування якої наголошує ЄСПЛ у рішенні від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України», для продовження перебування автомобіля обвинуваченого на арешт-майданчику відпала.

Поряд з тим, слід зважити на те, що суд ще не завершив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, і тому можливість дослідження означеного речового доказу, арешт на який накладено ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2025 (справа № 127/19553/25, провадження № 1-кс/127/8211/25), не виключається. Тому потреба в застосуванні арешту відпала частково, зокрема, суд не вбачає потреби у тривалому зберіганні автомобіля на арешт-майданчику, оскільки, як видно з реєстру, під час досудового розслідування жодних експертних досліджень означеного автомобіля не призначалось та не проводилось.

Означене, з метою захисту права ОСОБА_9 на мирне володіння майном, гарантоване Протоколом 1 до Конвенції, обґрунтовує необхідність часткового скасування арешту з передачею на відповідальне зберігання ОСОБА_9 автомобіля марки «RENAULT MEGANE SCENIC» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, VIN ТЗ: НОМЕР_2 до вирішення по суті кримінального провадження.

Керуючись статтями 170, 174, 175, 370-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника третьої особи ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.06.2025 (справа № 127/19553/25, провадження № 1-кс/127/8211/25) на автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, VIN ТЗ: НОМЕР_2 задовольнити частково.

Арешт на майно, а саме: автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, VIN ТЗ: НОМЕР_2 скасувати частково, а саме в частині заборони користування означеним майном.

Автомобіль марки «RENAULT MEGANE SCENIC» сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, VIN ТЗ: НОМЕР_2 - передати ОСОБА_9 на відповідальне зберігання.

Ухвалу для організації її виконання надіслати прокурору у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2024 року за № 12024020000000755, Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 ..

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя: