Рішення № 135444084, 31.03.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/39345/25

Провадження № 2/127/9376/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

31 березня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,

за участю секретарі Мельник Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ «Платинум Фінанс», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на частину квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого, яка з метою оформлення своїх спадкових прав звернулась до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено через наявність арешту. Виконавче провадження було завершено 27.03.2023 року, тому зняти арешт в рамках виконавчого провадження не має можливості. Оскільки позивач позбавлена можливості оформити спадкові права на частину квартири, яка належала померлому чоловікові, тому вона звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 19.12.2025 року було відкрите загальне позовне провадження у справі та справу призначено до підготовчого судового розгляду. На адресу відповідачів та третім особам, судом була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі, у якій був встановлений строк для подання відзиву та письмових пояснень, а також копія позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивач в судове засідання не з`явилася, проте її представник надіслав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В судове засідання представник третьої особи Погребищенського відділу ДВС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з`явився, проте надіслав суду заяву з проханням розглядати справу за їх відсутності.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 17.11.1984 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №155 (а.с. 9). Після укладення шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.07.2018 року позивач ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 є власниками по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 виданого 05.07.2018 року Виконкому Вінницької міської ради (а.с. 15).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

18.04.2018 року на замовлення ОСОБА_1 . ВМБТІ було виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).

Третя вінницька державна нотаріальна контора листом від 25.08.2022 року повідомила позивача, що 25.08.2022 року нею були надані всі документи, необхідні для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак в процесі підготовки до видачі свідоцтва, відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №308143656 від 25.08.2022), з`ясувалось, що на все нерухоме майно спадкодавця зареєстрований арешт, що унеможливлює видачу свідоцтва (а.с. 13).

Дійсно, відомостями з сервісу Опендатабот підтверджується факт наявності обтяження на спірну квартиру, на підставі постанови про арешт майна боржника у ВП №65960133, виданої 05.07.2021 року Погребищенським районним ВДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Обтяження стосується ОСОБА_3 , номер обтяження №44186506 (а.с. 16).

У зв`язку з чим, представником позивача на адресу начальника Погребищенського відділу ДВС була направлена заява від 03.09.2025 року про зняття арешту з квартири. Так, 04.09.2025 року на адресу представника позивача надійшла відповідь згідно з якою на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №65960133 згідно з виконавчим написом №147, виданого 28.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапов М.Ю. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Платинум фінанс» боргу у сумі 39637,28 грн. Виконавче провадження №65960133 завершено 27.03.2023 року на підставі п. 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та направлено ТОВ «Платинум фінанс». Повторно на виконання виконавчий напис №147 до Погребищенського відділу ДВС не надходив. У зв`язку із завершенням виконавчого провадження, зняти арешт в рамках ВП №65960133 не має можливості (а.с. 14).

Як роз`яснено в п. 2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Частиною 5 статті 1268 ЦК встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із частинами 1, 3 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Підпунктами 4.15. та 4.18. п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України за № 296/5 від 22 лютого 2012 року, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що спірне майно належить на праві власності позивачу та її чоловіку, а арешт на майно було накладено відносно чоловіка, проте виконавче проввдження вже завершено.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи наявність накладених обтяжень на майно та неможливість їх припинення в позасудовому порядку, суд дійшов висновку про необхідність захисту права позивача шляхом звільнення майна з-під арешту, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими, а обставини, на які посилався позивач, знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ст.ст. 13, 141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 182, 317, 319, 321, 328, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту.

Зняти арешт з усього нерухомого майна, накладеного постановою Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.07.2021 року, серія та номер: ВП № 65960133, яке належить на праві приватної власності померлому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером обтяження: 44186506, дата та час державної реєстрації: 28.09.2021 року 10:56:50.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 06.04.2026 року.

Суддя: