Постанова № 13544320, 17.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

17.01.11 Справа № 8/54

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача –Маркусь М.І.

від відповідача (скаржник) - не з’явився

Розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Ужгородський механічний завод», вих.№53 від 03.12.2010 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2010 року, суддя Русняк В.С.

по справі №8/54

за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», м.Ужгород

до відповідача Закритого акціонерного товариства «Ужгородський механічний завод», м.Ужгород

про стягнення 112617,80 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.11.2010 року по справі №8/54 позов КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода»задоволено, стягнено з ЗАТ «Ужгородський механічний завод»на користь КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода»112617,80 грн.

Суд у рішенні посилаючись на те, що матеріалами справи підтверджено скид відповідачем в період з травня 2007 року по січень 2010 року промислових та інших стічних вод у систему каналізації міста Ужгорода без відповідного договору, враховуючи положення Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затв. наказом Держбуду України 19.02.2002 року №37 зареєстр. в Мін’юсті України 26.04.2002р. за №402/6690, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затв. наказом Держбуду України 14.02.2002р. №37, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, ст.ст.174,193 ГК України, ст.ст.509,525,526 ЦК України, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затв. наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству за №65 від 01.07.1994 р., Місцевих Правил приймання промислових стічних вод в каналізаційну мережу міста Ужгород, затв. рішенням Ужгородської міської ради за №13 від 20.11.1990р., прийшов до висновку про задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ЗАТ «Ужгородський механічний завод»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2010 року по справі №8/54, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає про умисне ухилення позивача від укладення договору на послуги по водовідведенню, а також вважає безпідставними твердження суду першої інстанції про те, що лист відповідача від 08.11.2006 року №90 адресований позивачу про укладення нового договору на надання послуг не був заявкою. Поряд з цим, апелянт звертає увагу суду на те, що Місцевими правилами приймання промислових стічних вод в каналізаційну мережу міста Ужгород, затв. рішенням Ужгородської міської ради за №13 від 20.11.1990року, які взяті до уваги господарським судом не передбачено застосування п’ятикратного розміру оплати за скиди в каналізацію. Одночасно, відповідач посилається на те, що плата за скид стічних вод підприємства у системи каналізації населених пунктів вноситься підприємствами згідно з розрахунками Водоканалів та встановленими ним рахунками, а ЗАТ «Ужгородський механічний завод»оплатив всі виставлені позивачем рахунки за спірний період.

Представник скаржника (відповідача) вдруге в судове засідання не з’явився. Проте від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому останній просить про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду розглянувши зазначене клопотання, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи на безпідставність доводів апелянта. Зокрема, зазначав, що матеріалами справи підтверджено скидання відповідачем за спірний період 10154 куб.м промислових та інших стічних вод до комунальної каналізації м.Ужгорода без наявності відповідного договору, а відтак, згідно із п.2.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, оплата обсягу скинутих стічних вод здійснюється в п’ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності договору стічних вод, відповідно до місцевих Правил приймання. Одночасно, вказував на те, що не відповідають дійсності твердження апелянта щодо ухилення позивача від укладення договору на скидання стічних вод.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом, ЗАТ „Ужгородський механічний завод” за період з травня 2007 року по січень 2010 року здійснювало скид промислових та інших стічних вод у систему каналізації міста Ужгорода без відповідного договору, що підтверджується листами відповідача від 21.08.2009 року №71 та від 31.10.2006 року №86, дозволом на спеціальне водокористування УКР №3568-А/ЗАК, актом обстеження водомірного вузла від 16.09.2009 року.

Із матеріалів справи вбачається, що договір на приймання стічних вод до комунальної каналізації між позивачем та відповідачем за №12/10 укладено сторонами лише 22.01.2010 року, що останніми не заперечується.

Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затв. наказом Держбуду України 19.02.2002 року №37 зареєстр. в Мін’юсті України 26.04.2002р. за №402/6690 (в подальшому Інструкція), встановлює єдиний на території України порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (Підприємства) (п.1.2).

Пунктом 2.1 Інструкції встановлено, що Підприємства, які здійснюють скид та не мають договору (або при закінченні строку його дії), сплачують Водоканалу в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності договору стічних вод відповідно до місцевих Правил приймання.

Пунктом 2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затв.наказом Держбуду України від 19.02.2002 року №37, за реєстр. в Мін’юсті України 26.04.2002 року за №403/6691 встановлено, що підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги. Пунктом 6.1 Правил приймання передбачено, що приймання стічних вод підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами.

Згідно п.п. 3.1, 3.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Оплата споживачами за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач надсилав відповідачу вимогу-претензію від 26.05.2010 року вих.№418 про сплату коштів за скидання стічних вод до каналізаційної мережі м. Ужгород за відсутності відповідного договору. Вказана претензія отримана відповідачем, про що свідчать: квитанція, повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення до цінного листа, копії яких долучено до матеріалів справи (арк. справи 38 - 40 т.І)

За період з травня 2007 року по січень 2010 року відповідачем скинуто 10154 куб.м. промислових та інших стічних вод до комунальної каналізації м. Ужгорода. Обсяг скидання відповідачем стічних вод помісячно визначено в розрахунку суми боргу.

Загальний обсяг плати, визначений відповідно до п.2.1 Інструкції, за скинуті відповідачем стічні води протягом вказаного періоду, виходячи з об’єму скинутих стічних вод та відповідно до діючих тарифів протягом відповідного строку складає –141044,50 грн. (розрахунок суми боргу, арк. справи 35 т.І).

Враховуючи те, що відповідачем за період з липня 2007 року по березень 2010 року оплачено за скид стічних вод та водовідведення згідно рахунків в розмірі 28426,70 грн., сума заборгованості останнього перед позивачем становить 112617,80 грн.

Працівниками позивача щомісячно здійснювались зняття контрольних показників водомірного вузла в присутності представників відповідача, які забезпечували доступ до таких вузлів.

Відповідно до п.21.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затв. Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству за №65 від 01.07.1994 р. кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих джерел, згідно з показниками водолічильників, а в разі відсутності останніх –за діючими нормами водоспоживання та іншими видами взаємних розрахунків з абонентами згідно з п. 21.2 цих Правил.

З 18.10.2010р. почали діяти Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затв. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України за №190 від 27.06.2008 р., згідно із п.5.21 зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем. Розрахунки за використану воду згідно з показами засобів обліку здійснюються з моменту опломбування їх з'єднувальних частин до вузла обліку представником виробника (п. 5.23).

Як встановлено судом, за період з травня 2007 року по травень 2008 року обсяг скидів стічних вод відповідачем визначався на підставі показів електронного витратоміра встановленого відповідачем на власній КНС для обліку загального об'єму стоків, а нарахування плати за відведення дощових і снігових стічних вод здійснювалось у відповідності до наданих відповідачем даних про площу твердого покриття (1600 кв.м), стоки з якої відповідач не зміг переключити на власну КНС та довідок гідрометеобюро про кількість опадів, з урахуванням показів водоміра на власній свердловині з метою визначення розміру господарсько-побутових стоків. З травня 2008 року кількість стоків визначалась тільки на підставі електронного витратоміра, встановленого відповідачем на власній КНС, для обліку загального об'єму стоків, з урахуванням показів водоміра на власній свердловині, з метою визначення окремо розміру господарсько-побутових стоків.

Щомісячне зняття показів лічильників фіксувалось у відомостях знімання показів лічильників, періодично проводились контрольні перевірки показів витратомірів. Вказане підтверджується копіями відомостей показників лічильників та актів обстежень.

На підставі цих показників формувались рахунки, які виставлялись відповідачу до оплати, з розрахунку однократного тарифу визначеного органами самоврядування (згідно рішень Виконавчого комітету Ужгородської міської ради: №175 від 26.07.2006 р. - діяв тариф в розмірі 2,25 грн. за 1 куб.м. скидів, №153 від 22.04.2008 р. - діяв тариф в розмірі - 2,85 грн. за 1 куб.м. скидів, №96 від 05.03.2008 року та №222 від 21.08.2009 року - діяв тариф в розмірі 3,38 грн. за 1 куб.м. скидів (арк. справи 57 –60 т.ІІ).

Судом відзначено, що в рахунку №18340 від 08.12.2006 р. в графі „попередні показники” зазначено 48 куб.м., тобто дані, які були зафіксовані при встановленні та опломбуванні витратоміра ИРКА ТУ У 25454162001-99, №2857, що підтверджено двостороннім актом від 26.10.2006 р. В рахунку №16845 від 17.11.2006 р. в графі „поточні показники” лічильника на скважині відповідача зазначено дані 16756, що також відповідає та підтверджується даним зафіксованим в двосторонньому акті від 08.11.2006 р.

Дані показників лічильника зафіксовані в двосторонньому акті від 14.02.2008 р. та відповідають даним визначеним в рахунку №4629 від 11.03.2008 р., а дані показників лічильника, встановленого на свердловині, визначені в акті від 09.07.2008 р. відповідають даним рахунку №14212 від 11.08.2008 р.

Стосовно посилань скаржника (відповідача) на те, що Місцевими правилами приймання промислових стічних вод в каналізаційну мережу міста Ужгород, затв. рішенням Ужгородської міської ради за №13 від 20.11.1990 року (в подальшому Місцеві правила, арк. справи 33-47 т.ІІ), які взяті до уваги господарським судом не передбачено застосування п’ятикратного розміру оплати за скиди в каналізацію, слід зазначити наступне:

Вказані Місцеві правила введені в дію з 01.03.1990 р. та діють і на даний момент в частині, що не суперечить положенням законодавства України.

Відповідно до п.1.5. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002, № 37 на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

Пунктом 1.6. Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України.

Судом відзначено, що даний спір не стосується перевищення відповідачем допустимих концентрацій забруднюючих речовин в скидах та стічних водах.

Місцевими правилами, затв. рішенням Ужгородської міської ради за №13 від 20.11.1990 року визначено допустимі концентрації забруднень виробничих стічних вод, як це зазначено в п. 1.5 вказаних вище Правил. Згідно п. 2.18 Місцевих правил визначено, що скидання промислових стічних вод в систему каналізації міста дозволяється тільки при наявності дозволу та договору на скидання та приймання стічних вод, укладеного з каналізаційно-водопровідним підприємством.

Питання оплати підприємствами послуг по скиданню стічних вод без такого дозволу Місцевими правилами не врегульовано.

Таким чином, господарським судом правомірно відзначено, що в даному випадку підлягає застосуванню Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затв. наказом Держбуду України 19.02.2002 року №37 зареєстр. в Мін’юсті України 26.04.2002р. за №402/6690, зокрема, п.2.1 Інструкції, яким передбачено, що Підприємства, які здійснюють скид та не мають договору (або при закінченні строку його дії), сплачують Водоканалу в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності договору стічних вод відповідно до місцевих Правил приймання.

Щодо тверджень скаржника про безпідставність посилань суду першої інстанції на те, що лист відповідача від 08.11.2006 року №90 адресований позивачу про укладення нового договору на надання послуг не був листом-заявкою, слід зазначити наступне:

26.10.2006 року за участю представників позивача та відповідача було проведено обстеження водовідведення ЗАТ „Ужгородський механічний завод”, про що складено відповідний акт (арк. справи 6 -7 т.ІІ), в якому зазначено, що 26.10.2006 року встановлено лічильник „Комплекс витратомірний” типу ИРКА ТУ У 25454162001-99, №2857 на насосній станції дощових стоків. Початковий показник 48 куб.м. У вказаному акті зазначено про необхідність відповідачу надати документи, інвентарну справу, переоформити договір та надіслати позивачу лист до 01.11.2006 року. Зазначений акт підписано зі сторони позивача та відповідача та скріплено печатками сторін.

08.11.2006 року відповідач звернувся до позивача з листом №90, в якому вказав, що в зв'язку з установкою комплексу витратомірного ИРКА ТУ У 25454162-99 заводським номером 2857 просить укласти договір на водовідведення.

Порядок та вимоги до укладення договорів визначено п. 6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України за №37 від 19.02.2002 р.

Згідно п. 6.1 вказаних Правил приймання визначено, що приймання стічних вод Підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами.

Пунктом 6.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України визначено, що підприємства, які приєднані до системи каналізації, для укладання договору про приймання стічних вод подають водоканалу не менше ніж за місяць до початку скиду стічних вод або закінчення терміну попереднього договору: лист-заявку на укладення договору на скид стічних вод із зазначенням пропонованих до приймання у каналізацію об'ємів стічних вод, графіка їх скиду та характеристикою складу стічних вод за кожним з випусків; генплан об'єкта в масштабі 1:500 з каналізаційними мережами та випусками до міської каналізації; індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції або послуг; паспорт водного господарства.

Таким чином, правомірно відзначено судом першої інстанції лист №90 від 08.11.2006 року на який посилається позивач не відповідає вимогам п. 6.2 Правил, а відтак не є листом-заявкою та не міг бути підставою для укладення договору, що випливає з інших положень п. 6 Правил приймання.

Згідно з п. 6.6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України встановлено, що договір про приймання стічних вод у комунальну каналізацію розробляє Водоканал у 30-денний строк з моменту подачі Підприємством листа-заявки відповідно до Правил користування, цих Правил, поданих Підприємством матеріалів і лімітів скиду забруднень у водойму, встановлених Водоканалу органами Мінекоресурсів України, та передає два примірники договору Підприємству-абоненту.

З огляду на наведене, враховуючи, що лист №90 від 08.11.2006 р. не може вважатьсь листом заявкою в розумінні п. 6.2 Правил, проект договору в 30-деннйи строк не було розроблено та надіслано відповідачу.

Таким чином посилання відповідача на те, що позивач ухилявся від укладення договору є необґрунтованими.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд правомірно відзначив, що застосування п. 2.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, не залежить від причин відсутності в підприємства договору на скидання стічних вод чи закінчення строку його дії та прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2010 року по справі №8/54 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Ужгородський механічний завод»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Юрченко Я.О.