Постанова № 13544290, 18.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

18.01.11 Справа № 19/90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівДавид Л.Л.

Якімець Г.Г

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит», смт.Вигода Долинського району Івано-Франківської області

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.11.2010р.

у справі № 19/90

за позовом підприємця ОСОБА_3, с.Оболоня Долинського району Івано-Франківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит», смт.Вигода Долинського району Івано-Франківської області

про стягнення 10916 грн.

за участю представників сторін:

відповідача: не зявився

позивача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.11.2010р. у справі № 19/90 задоволено позов підприємця ОСОБА_3 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит»про стягнення заборгованості на суму 10916 грн. за поставлений товар та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит»вул.Заводська, 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552 (код 30905968) на користь підприємця ОСОБА_3,АДРЕСА_1, Долинський район, Івано-Франківська область,77550 (код НОМЕР_1) - 10916 грн. заборгованості, 109,16 грн. судових витрат по сплаті державного мита та 236 грн. судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; стягнуто з підприємця ОСОБА_3 в доход Державного бюджету 7,16 грн. недоплаченого державного мита.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного зясування обставин справи, порушення і неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити, з мотивів у ній наведених.

Сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, про причини неявки не повідомили, пояснень з приводу апеляційної скарги не надали.

Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Цивільні права та обов"язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій осіб та організацій (ст.11 ЦК України та 174 ГК України).

Як свідчать матеріали справи, поставка товару позивачем відповідачу протягом 2009- 2010рр. відбувалась на підставі видаткових накладних.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що отримання відповідачем (в особі його представника) товару від позивача, визнання боргу, що підтверджується листом відповідача № 3/14 від 15.06.2010р. (а.с.18) та підписання акта звірки 31.05.2010р. (а.с.14), свідчать про існування між сторонами зобов"язань з приводу поставки товару.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що договір на поставку товару між сторонами не укладено, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою є претензія - вимога № 21 від 04.06.2010р. та претензія-вимога № 45 від 06.07.2010р. Отже, боржник зобов"язаний був виконати зобов"язання до 18.06.2010р. Однак, свого зобовязання щодо опати поставленого товару не виконав.

Таким чином, беручи до уваги акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2010р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками (а.с.14), заборгованість відповідача перед позивачем становить 10916 грн.

Обставини наявності заборгованості відповідач не спростував, доказів її сплати не подав.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому правомірно задоволені судом першої інстанції.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Отже, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.11.2010р. у справі № 19/90 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніплит», смт.Вигода Долинського району Івано-Франківської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддяЮрченко Я.О.

СуддяДавид Л.Л.

СуддяЯкімець Г.Г.