Рішення № 135440775, 01.04.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/9459/25

Номер провадження 2/725/3494/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 року Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В., за участю секретаря судового засідання Жерновей Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Венерська Ганна Іванівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Чернівецької міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно.

Позов до суду мотивовано зі слідуючих підстав:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним онуком спадкоємиці - ОСОБА_3 , тобто онуком рідної сестри своєї бабусі. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина. З метою оформлення права власності на спадкове майно, позивач звернувся із відповідною заявою до приватного нотаріуса, де була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 . Однак, приватний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, оскільки у позивача належних документів та відсутністю інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які б підтверджували родинні стосунки ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_3 .

У зв`язку з викладеним позивач, просить встановити факт родинних відносин, а саме що він є двоюрідним онуком (племінником) померлої ОСОБА_3 ; в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати за ним право власності на квартиру.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились. Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, позов підтримує повністю та просила його задовольнити.

Представник відповідача не скористався своїм правом та не надав відзив на позовну заяву. В судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності, зазначаючи, що вирішення справи залишає на розсуд суду та ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо заявлених вимог про встановлення факту родинних відносин, суд зазначає таке.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом викладений в ч.1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.1постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 7 вказаною постанови передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Згідно листа Верховного суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, по господарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Факт, що просить встановити позивач, має юридичне значення, необхідний для прийняття спадщини після смерті двоюрідної бабусі ОСОБА_3 (рідна сестра рідної бабусі ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідною сестрою ОСОБА_5 . Суд приймає до уваги той факт, що по батькові у сестер ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відрізняються, оскільки ім`я їхнього батька було подвійним Аврам-Ісак. ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є батьком ОСОБА_1 . Отже, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним онуком спадкоємиці - ОСОБА_3 , тобто онуком рідної сестри своєї бабусі /а.с.6-8,12-17/. Окрім того, суд звертає увагу на пояснення свідків ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.21-27/; сімейні фотографії, на яких зображені члени родини, що також підтверджують наявність родинних зв`язків /а.с.28-32/.

26 травня 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_12 склали спільний заповіт подружжя. Відповідно до вищезазначеного заповіту належна ОСОБА_3 та ОСОБА_12 на праві спільної сумісної власності квартира номер АДРЕСА_1 , у випадку смерті одного з них переходить до того з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього з подружжя, право на спадкування переходить: до ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на 1/2 (одну другу частку) квартири, що ними заповідається; до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на 1/4 (одну четверту частку) квартири, що ними заповідається; до ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на 1/4 (одну четверту частку) квартири, що ними заповідається /а.с.33/. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_12 помер /а.с.34/. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла - ОСОБА_3 /а.с.9-10/.

Ч.2 ст.1223 ЦК України встановлено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , тобто до відкриття спадщини /а.с.35-37/.

Спадкоємець за заповітом БорисКон надав заяву про відмову відповідно до якої відмовився від спадщини після смерті ОСОБА_3 на користь племінника померлої ОСОБА_1 /а.с.38-39/.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вказує позивач, спадкоємець за заповітом, ОСОБА_13 не прийняв спадщину, тобто не звернувся у визначений законом строк із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса.

Відповідно до ч.1 ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Так, ОСОБА_2 , будучи двоюрідним онуком спадкодавця ОСОБА_3 , є її родичем п`ятого ступеня споріднення, а отже, відповідно до ст.1265 ЦК України, належить до спадкоємців за законом п`ятої черги.

Отже, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 залишилося спадкове майно: квартира АДРЕСА_1 . 17 жовтня 2024 року ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини після смерті Вінницької Фріди Аврамівнидо ПН Чернівецького міського нотаріального округу Войціховського А.В. /а.с.41/.

Право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21 листопада 2006 року /а.с.46-48/.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що родинний зв`язок між померлою та заявником підтверджується наданими суду доказами, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).

Відповідно до ч ч.1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п. 11 ч. 1ст. 346 ЦК України).

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).

Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки, позивач є спадкоємцем за законом вищевказаного спадкового майна, однак не може оформити свої спадкові права, тому його права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно.

Оцінивши всі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними, законними, а тому підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 265, 315, 319 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1220, 1270, 1272, 1297 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є двоюрідним онуком (племінником) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати за ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернівецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Іщенко І. В.