Рішення № 135439429, 03.04.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4719/25

Провадження № 2/346/357/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого-судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.04.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем підписано заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, яку слід розуміти як кредитний договір № №002/9874308-CК-SB. Відповідно до п. 3 цієї заяви відповідач як позичальник акцептував публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднувся до умов договору; погодився, що дана заява-договір, а також тарифи банку є невід`ємними частинами договору.

Кредитні кошти відповідачу надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Незважаючи на виконання банком умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором перед позивачем щодо сплати кредиту та процентів не виконав та допустив виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на травень 2025 року позивачем визначено як 68 938,20 грн., з яких: 42 392,11 грн. - заборгованість за кредитом; 26 546,09 грн. - за відсотками. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, свою участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за його клопотанням та відповідною ухвалою суду не запезпечив. 30.03.2026 року ОСОБА_2 як представник через систему Електронний суд подав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі, не заперечує щодо проведення судового засідання у відсутності представника позивача (а.с. 168-169 ).

Відповідач в судове засідання не з`явився. 16.10.2025 року через систему Електронний суд подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що він користувався віртуальним банком позивача izibank , однак, жодних невиконаних фінансових зобов`язань перед позивачем він не має. Позивачем не зазначено про яку суму кредиту йде мова та не обґрунтовано розмір заборгованості; не надано жодного доказу, який би підтверджував факт отримання в кредит грошових коштів та їх неповернення; виписка за рахунком не є доказом, оскільки створена позивачем та повністю залежить від його волевиявлення. Крім того, виписка, яка додана до позовної заяви, взагалі не є документом, оскільки не містить жодних реквізитів, не засвідчена підписом та печаткою уповноваженої посадової особи банку, а становить виключно надрукований текст. Заява-договір, на яку посилається позивач, підписана ним під час відкриття карткового рахунку, під час відкриття якого ні про ніякий кредит не було й мови. Змістом вказаної заяви не обумовлено видачу кредиту та його конкретні умови, зокрема, його суму та вартість, Жодних кредитних договорів з позивачем він не укладав. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно з ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 30.03.2026 року, є дата складення повного судового рішення 03.04.2026 року.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем 04.04.2021 року підписано заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, в якій зазначено, що останній беззастережно приєднався до умов договору ( а.с. 43 ).

Відповідно до п. 1, 3, 12, 13вищевказаної заяви ОСОБА_1 , ознайомившись з публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів, на його ім`я, оформити неіменну платіжну картку MasterCard World, встановити на платіжну картку кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Підтвердив, що ознайомлений з умовами договору, тарифами, Правилами користування електронним платіжним засобом, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно з вимогами діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку змінювати (зменшувати і або збільшувати) розмір ліміту кредитування (дозволеного кредитного ліміту); погодився з тим, що про зміну ліміту кредитування банк повідомляє позичальника шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток; підтвердив, що всі натупні правочини (у тому числі, але підписання договорів, угод, поідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/електронно цифрового підпису; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором; також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом його власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (а.с. 43).

Згідно з даними копії довідки № 20386/47.7 від 26.05.2025 року ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05.04.2021 року є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_2 , який відкритий до заяви-анкети на укладання договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору №002/9874308-СК_SB від 05.04.2021 року, № картки № НОМЕР_3 , відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК» ( а.с. 50).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 002/9874308-СК_SB (дата нечитабельна), заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.05.2025 року складає 68 938,20 грн, з яких заборгованість: за тілом кредиту 42 392,11 грн.; за відсотками - 26 546,09 грн. (а.с. 106-111).

Представником АТ «ТАСКОМБАНК» на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення-вимогу щодо виконання зобов`язань за кредитним договором в№ 002/9874308-СК_SB ід 05.04.2021 року та повідомлено, що у разі непогашення заборгованості, банк , відповідно до вимог діючого законодавства, буде ініціювати примусове її стягнення ( а.с. 115 ).

На підтвердження заявлених вимог стороною позивача також долучено скріншот із зображенням зарахування переказів сум коштів на картку у березні 2021 року ( а.с. 36 ), а також виписку по особових рахунках до кредитного договору № 002/9874308-СК_SB за період з 05.04.2021 року по 03.05.2025 року (а.с. 51-105).

За змістом ч.1 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Приписами ч.1, 3 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.

Суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такими доказами можуть бути також квитанції чи платіжні інструкції щодо перерахування кредитних коштів позичальнику на його банківський рахунок.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року (справа № 129/1033/13-ц), постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року (справа № 910/18036/17), від 23.10.2019 року (справа № 917/1307/18), від 18.11.2019 року (справа № 902/761/18), від 04.12.2019 року (справа № 917/2101/17).

За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує, що 05.04.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем підписано заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, яку слід розуміти як кредитний договір №002/9874308-CК-SB від 05.04.2021 року. Кредитні кошти надано відповідачу у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Позивач свої обов`язки за кредитним договором виконав повністю, однак, відповідач кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 68 938,20 грн., з яких: 42 392,11 грн. заборгованість за кредитом; 26 546,09 грн. - за відсотками, що підтверджується відповідними розрахунком заборгованості та виписками.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, кредитного договору №002/9874308-CК-SB від 05.04.2021 року, на який він посилається, із зазначенням конкретних запропонованих відповідачу умов договору щодо суми кредиту, способу його надання, строку та умов користування ним, сплати процентів (розміру та їх періодичності) за користування ним, перерахування грошових коштів у розмірах, які зазначені позивачем у справі. Надана позивачем копія заяви-договору на укладення договору про комплексне банківське обслуговування не підтверджує вказаних обставин, оскільки не містить жожних умов кредитування (дати надання кредиту, його суми, строку та способу надання, дати повернення, процентної ставки тощо). Відсутність в матеріалах справи вказаного договору позбавляє суд можливості пересвідчитись у твердженні сторони позивача про надання відповідачу кредитних коштів у спосіб, зазначений в кредитному договорі.

Більше того, в позовній заяві представник позивача вказує, що кредитний договір укладено 05.04.2021 року; вказана дата також зазначена в довідці АТ ТАКСОМБАНК ; водночас до матеріалів справи долучено заяву-договір (б/н) на укладення договору про комплексне банківське обслуговування, датовану та підписану сторонами 04.04.2021 року. Долучений позивачем скріншот із картки Зелена також не є доказом підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу за кредитним договором, оскільки з його змісту неможливо встановити будь-яких даних, які б могли ідентифікувати ОСОБА_1 та належність йому даної картки.

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначені розрахунки із зазначенням розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Таким чином, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження укладення між сторонами кредитного договору від 05.04.2021 року, та перерахунку грошових коштів відповідачу у вказаному розмірі, суд дійшов висновку, що правові підстави для стягнення будь-якої заборгованості з відповідача відсутні.

Отже, в задоволенні позову слід відмовити, в зв`язку з чим не підлягають присудженню на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі ст.ст. 205, 207, 626-629, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та, керуючись ст. ст.76-78, 81, 223, 141, ч.2 ст.247, ст. ст. 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

в задоволенні позову акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №002/9874308-СК-SB від 05.04.2021 року в загальному розмірі 68 938 гривень 20 копійок , - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство " ТАСКОМБАНК", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 03 квітня 2026 року.

Суддя: Яремин М. П.