Рішення № 135439338, 06.04.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/171/26

Провадження №2/338/437/26

06 квітня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Куценка О. О., з участю секретаря судового засідання Дякун М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

04 лютого 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 44 844,65 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 25.02.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №D44.00100.004950123, який підписаний відповідачем власноручно. Від імені банку договір підписано із використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи та печатки відповідно до умов публічної оферти. Відповідач подала письмову заяву про акцепт умов кредитування.

Відповідно до умов договору банк надав відповідачу кредитні кошти у сумі 30 000,00 грн на споживчі потреби, які були зараховані на рахунок позичальника. Частина кредитних коштів у сумі 3 214,29 грн була спрямована на оплату страхового платежу за договором страхування життя, укладеним одночасно з кредитним договором.

Строк кредитування становив 60 місяців, тобто до 25.02.2024 року. За користування кредитом встановлена змінювана процентна ставка у розмірі 20 % річних, при цьому нарахування процентів здійснювалося двічі на місяць. Погашення кредиту повинно було здійснюватися шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до графіку.

Після укладення кредитного договору банк виконав свої зобов`язання у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та розрахунковими документами.

У подальшому відповідач виконувала свої зобов`язання неналежним чином та здійснила лише часткове погашення заборгованості. Загальна сума сплачених коштів становить 10 745 грн, при цьому останній платіж здійснено 30.03.2020 року. Після цього відповідач припинила виконання зобов`язань за договором.

Строк кредитування закінчився 25.02.2024 року, однак кредитні кошти у повному обсязі відповідачем не повернуті. При цьому після закінчення строку кредиту первісним кредитором не здійснювалося нарахування додаткових процентів, штрафів чи комісій.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору утворилась заборгованість у загальному розмірі 44 844,65 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом у сумі 27 176,69 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами у сумі 17 667,96 грн.

Позивач зазначає, що право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до нього внаслідок укладення договорів факторингу.

Так, 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» укладено договір факторингу №16/11-23, відповідно до якого первісний кредитор відступив право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором відповідача. Передача права вимоги підтверджується реєстром боржників та відповідними актами.

Надалі 29.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №29/12-23, за яким право вимоги за кредитним договором відповідача було відступлено позивачу.

Таким чином, ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до відповідача щодо погашення заборгованості у повному обсязі.

Розмір заборгованості підтверджується довідкою-розрахунком та виписками по рахунку, які відображають рух коштів за весь період дії кредитного договору.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач просить суд стягнути з неї заборгованість у загальному розмірі 44 844,65 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 09 лютого 2026 року прийняти до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без виклику сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив суд у разі призначень судових засідань у справі, розглянути спір без його участі. Зазначив також, що ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення у справі у разі наявності відповідних підстав.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялась належним чином у встановленому ЦПК України порядку, шляхом надіслання судових повісток про виклик в судові засідання за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Правом на подання відзиву не скористалась.

Разом з цим, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи та подав докази, які вважав достатніми для розгляду справи, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 25 лютого 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №D44.00100.004950123, який підписаний позичальником власноручно. Від імені банку договір підписано із використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи банку та відтиску печатки, що відповідає умовам публічної пропозиції банку.

Відповідно до умов зазначеного договору банк надав відповідачу кредитні кошти у сумі 30 000,00 грн на споживчі потреби шляхом зарахування їх на банківський рахунок позичальника. Частина кредитних коштів у сумі 3 214,29 грн була спрямована на оплату страхового платежу за договором добровільного страхування життя, вигодонабувачем за яким визначено банк.

Строк кредитування встановлено тривалістю 60 місяців, тобто до 25 лютого 2024 року включно. За користування кредитом встановлено змінювану процентну ставку у розмірі 20 % річних. Нарахування процентів здійснювалося двічі на місяць, виходячи із фактичної заборгованості, а погашення кредиту та процентів повинно було здійснюватися шляхом внесення щомісячних платежів відповідно до погодженого графіку.

Після укладення кредитного договору банк виконав свої зобов`язання у повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку, з яких вбачається фактичне надання відповідачу кредитних коштів.

Разом з тим відповідач свої зобов`язання за кредитним договором виконувала неналежним чином, здійснюючи погашення заборгованості частково. Загальна сума коштів, сплачених відповідачем, становить 10 745 грн, при цьому останній платіж здійснено 30 березня 2020 року, після чого виконання зобов`язань фактично припинилось.

Строк кредитування закінчився 25 лютого 2024 року, однак відповідач кредитні кошти у повному обсязі не повернула. При цьому після закінчення строку кредитування первісним кредитором не здійснювалося нарахування додаткових процентів, штрафних санкцій чи комісій.

Станом на момент формування заборгованості сума боргу становить 44 844,65 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом у сумі 27 176,69 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами у сумі 17 667,96 грн.

Судом також встановлено, що право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено.

Так, 16 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» укладено договір факторингу №16/11-23, відповідно до якого первісний кредитор відступив право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором відповідача, що підтверджується реєстром боржників.

Надалі 29 грудня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №29/12-23, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором відповідача було відступлено позивачу, який набув статусу нового кредитора.

Доказів виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі матеріали справи не містять, як і доказів, що спростовують розрахунок заборгованості, наданий позивачем.

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Отже, договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як встановлено у ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, позивачем доведено факт надання відповідачу кредитних коштів, їх часткового повернення, а також факт невиконання відповідачем зобов`язань у повному обсязі.

Розрахунок заборгованості, поданий позивачем, відповідає умовам кредитного договору, підтверджується письмовими доказами та не спростований відповідачем, яка не подала відзиву та не надала жодних доказів на підтвердження виконання зобов`язань або заперечень щодо розміру боргу.

Суд також враховує, що право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача у встановленому законом порядку на підставі договорів факторингу, а тому позивач є належним кредитором та має право вимагати виконання зобов`язання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у повному розмірі 2662,40 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, а також розрахунок вартості таких послуг, відповідно до яких вартість правничої допомоги становить 7200,00 грн.

Водночас, відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом, а також значенням справи для сторони.

Суд, оцінюючи подані докази, враховує, що дана справа не є складною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала значного обсягу доказування, а підготовка позовної заяви має типовий характер для даної категорії справ.

З урахуванням викладеного, принципів розумності, співмірності та справедливості, суд приходить до висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню, є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Таким чином, з огляду на якість поданих представником позивача процесуальних документів, доказове наповнення матеріалів справи та їх об`єм, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, суд вважає, що обґрунтованими і пропорційними до предмета спору є витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень.

Додатково позивачем заявлено до відшкодування витрати, понесені у зв`язку із оплатою послуг поштового зв`язку в сумі, відповідно до розрахункового документа про оплату послуг поштового зв`язку.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 ЦПК України, розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У якості доказів понесення поштових витрат, пов`язаних з розглядом справи, позивачем (на підтвердження направлення відповідачу позовної заяви з додатками) надано суду копію реєстру згрупованих поштових відправлень АТ «Укрпошта» та фіскальний чек . Згідно з наданими документами, вартість поштового відправлення на адресу відповідача позовної заяви та доданих до неї матеріалів складає 96 (дев`яносто шість) гривень.

Ураховуючи наведене вище, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема, судовий збір у сумі 2 662,40 грн, витрати, понесені у зв`язку із оплатою послуг поштового зв`язку, в сумі 96 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 4,12, 13, 81, 89, 128, 133, 137, 140, 141, 178, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-283, 289, 352-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №D44.00100.004950123 від 25.02.2019 року у загальному розмірі 44 844,65 грн (сорок чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 65 копійок), яка складається із заборгованості за основним боргом та заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» понесені судові витрати, а саме: зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок); витрати, понесені у зв`язку із оплатою послуг поштового зв`язку, у розмірі 96 грн (дев`яносто шість гривень); витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43575686, місцезнаходження: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68,69.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , Повний тест судового рішення складено 06 квітня 2026 року.

Суддя