Рішення № 13543870, 19.01.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2011 р.

Справа № 9-33/57-10-1583

За позовом: підприємства "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;

До відповідача: управління дорожнього господарства Одеської міської ради;

про стягнення 3340341,66 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 31.03.2010р. за вх. №2819 Підприємство "ТИРАС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (далі –Відповідач) в сумі 3 340 341,66 грн.

Ухвалою суду (суддя Мазур Д.Т.) від 02.04.2010 р. було порушено провадження у справі №33/57-10-1583.

20.05.2010 р. у справі №33/57-10-1583 суддею Мазуром Д.Т. прийнято рішення, яким позовні вимоги у справі задоволено повністю.

За результатами розгляду касаційної скарги на рішення суду від 20.05.2010 р. Вищим господарським судом України 10.11.2010 р. прийнято постанову, якою рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2010 р. у справі №33/57-10-1583 скасовано в частині стягнення з відповідача інфляційних, річних та господарських санкцій, справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області. В решті судове рішення залишено без змін.

За резолюцією голови господарського суду Одеської області справу №33/57-10-1583 передано на розгляд судді Меденцеву П.А.

Ухвалою суду від 24.11.2010р. справу прийнято до провадження суддею Меденцевим П.А. та присвоєно №9-33/57-10-1583.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував, незважаючи на те, що відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТИРАС" (підрядник) та Управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради (замовник) 15 червня 2009 року, 05 жовтня 2009 року, 12 жовтня 2009 року, 05 листопада 2009 року укладено договори підряду №№ 19, 41, 48, 29Н.

За умовами договору №19 передбачено виконання підрядником робіт з капітального ремонту доріг, прибудинкових територій та тротуарів по вул. Ак. Глушко, 2; 2А у м. Одесі, а замовник здійснює оплату підрядних робіт у сумі 701 795,00 грн. Акти приймання виконаних робіт за договором підписані сторонами у справі у грудні 2009 року. Із загального обсягу вартості підрядних робіт замовником сплачено позивачу у справі 360 000,00 грн., заборгованість складала 341 795,00 грн.

За умовами договору №41, позивач забезпечував відповідно до проектно-кошторисної документації та умов означеного договору виконання робіт з капітального ремонту проїжджої частини по вул. Траса Здоров’я (Берегова дорога від 16-ї ст. В.Фонтану до парка ім.. Т.Г. Шевченка) в м. Одеса, а відповідач оплачував їх виконання у строк не пізніше 31 грудня 2009 року. Згідно актів виконаних робіт, які підписані у грудні 2009 року та завірені печатками сторін у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИРАС" виконало роботи на загальну суму 2 132 280 грн., які управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради не оплачені.

За умовами договору №48, позивач забезпечував відповідно до проектно-кошторисної документації та умов означеного договору виконання робіт з капітального ремонту тротуарів по вул. Болгарській, 8-30 в м. Одеса. Із актів виконаних робіт, які підписані у листопаді-грудні 2009 року та завірені печатками сторін у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИРАС" виконало роботи на загальну суму 492 671 грн., які управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради не оплачені

За умовами договору №29Н позивач забезпечував відповідно до проектно-кошторисної документації та умов означеного договору виконання робіт з капітального ремонту внутрішньоквартальних проїздів та прибудинкових територій по вул. Болгарській, №14 у м. Одеса. Як вбачається із матеріалів справи, актів виконаних робіт, які підписані у грудні 2009 року та завірені печатками сторін у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИРАС" виконало роботи на загальну суму 161 336 грн., які управлінням дорожнього господарства Одеської міської ради не оплачені.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИРАС" просив стягнути суму основного боргу –3 128 082 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства позивачем було нараховано 115 739,04 грн. –інфляційних витрат, 21 853,72 грн. –річних, 74 666,90 грн. –господарських санкцій.

20.05.2010р. по справі №33/57-10-1583 суддею Мазур Д.Т. було винесено рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИРАС" задоволені у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України рішення від 20.05.2010 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 р. скасовані в частині стягнення з відповідача інфляційних, річних та господарських санкцій. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області. В решті судові рішення залишити без змін.

Таким чином, рішення суду у частині стягнення з відповідача суми основного боргу - 3 128 082 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИРАС", 25 500 грн. - державного мита, 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишено без змін.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИРАС", наполягає на стягненні з відповідача решти позовних вимог, а саме: 115 739, 04 грн. - інфляційних; 21 853,72 грн. - річних; 74 666,90 грн. - господарських санкцій.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст. ст. 837,854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу за узгодженою ціною, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договори підряду, згідно з яки, відповідач –Замовник доручає і оплачує, а позивач – Підрядник бере на себе зобов’язання виконання робіт з капітального ремонту.

Відповідно до положень ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, всупереч правил ст. ст. 33; 34 ГПК України, не надав господарському суду будь-яких доказів виконання зобов’язань та/або правомірності своєї поведінки щодо ухилення від виконання договірних зобов’язань строк виконання яких настав, що підтверджено залученими до матеріалів справи, підписаними та завіреними печатками позивача і відповідача актами виконаних робіт, іншими доказами.

Визначення у тексті залучених до матеріалів справи підрядних договорів джерела фінансування підрядних робіт –коштів міського бюджету не є правовою підставою для звільнення замовника підрядних робіт від обов’язку здійснення їх оплати.

Положеннями розділів 11; 12; 15 означених договорів визначено, що фінансування підрядних робіт здійснюється за рахунок бюджетних призначень у відповідності до плану та строків визначених сторонами у справі у додатках №2 до договорів підряду. Розрахунок за виконані роботи буде здійснюватися на підставі наданих актів прийнятих робіт форми „КБ-2в” в межах відповідних призначень поточного року. Відповідальність сторін за порушення договірних зобов’язань і порядок урегулювання спорів визначаються чинним законодавством України, іншими нормативними документами, які регулюють ці питання.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

За правилами пункту 6 статті 231 ГК України, за порушення грошових зобов’язань встановлюються штрафні санкції у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Із урахуванням положень ст. 625 ЦК України, ст. 231-232 ГК України, розмірів основного боргу відповідача, ставки Національного банку України та помісячних індексів інфляції, за період прострочки виконання договірних зобов’язань відповідачем у справі, позивачем заявлені вимоги про стягнення розрахованих на суму боргу 341795,00 грн. за договором №19 від 15 червня 2009 року 12646,42 грн. –інфляційних; 2387,88 грн. –трьох відсотків річних та 8158,60 грн. –штрафних санкцій; стягнення на користь позивача за договором №41 від 05 жовтня 2009 року 3132280,00 грн. основного боргу; інфляційних збитків у сумі 78894,36 грн.; три відсотки річних у сумі 14896,75 грн.; штрафні санкції у сумі 50897,23 грн.; стягнення на користь позивача за договором №48 від 12 жовтня 2009 року 492671,00 грн. основного боргу; інфляційних збитків у сумі 18228,83 грн.; три відсотки річних у сумі 3441,95 грн.; штрафні санкції у сумі 11760 грн.; стягнення на користь позивача за договором №29 Н від 05 листопада 2009 року 161336, 00 грн. –основний борг; інфляційних збитків у сумі 5969,43 грн.; три відсотки річних у сумі 1127,14 грн.; штрафні санкції у сумі 3851,07 грн.

Розмір означених сум визначено відповідно до положень чинного законодавства.

Суд вважає, що посилання відповідача на положення Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»та Бюджетного кодексу України ніяким чином не стосуються даного спору.

Усі умови фінансування були вказані в договорах підряду.

Господарський суд встановив, що дійсно, згідно з умовами вказаних договорів, фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (п. 5.1 Договорів). При цьому розрахунок за виконані роботи має здійснюватися на підставі наданих актів виконаних робіт в рамках відповідних призначень поточного року (п.12.1 Договорів). Згідно п. 11.2 договорів фінансування робіт здійснюється за планом, який є невід'ємною частиною Договору. До кожного договору додається план фінансування підрядних робіт.

Так по договору № 19 від 15 червня 2009 р. фінансування робіт було передбачено у липні 2009 р.; по договору № 41 від 05 жовтня 2009 р. фінансування робіт було передбачено у жовтні-листопаді 2009р.; по договору № 48 від 12 жовтня 2009 р. фінансування робіт було передбачено у листопаді-грудні 2009р.; по договору № 29Н від 05 листопада 2009 р. фінансування робіт було передбачено на 2009 р.

Управління дорожнього господарства Одеської міської ради повинно було оплатити вказані договори у поточному 2009 році після підписання актів виконаних робіт, так як усі акти були підписані у 2009 р., а саме: акт №1 за грудень 2009р., акт №1 за листопад 2009р., акт №1 за липень 2009р.

Посилання прокурора на те, що строк сплати за договорами настав 02.01.2010 р. - є невірним та не відповідає обставинам справи. Управління дорожнього господарства Одеської міської ради повинно було оплатити виконані роботи не пізніш ніж 31 грудня 2009 р. Таким чином, відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином та не оплатив виконані підрядні роботі навіть на даний час.

Так п. 3.1. Договорів між позивачем та відповідачем передбачено за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору Замовник та Підрядчик несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства.

Управління дорожнього господарства є учасником відносин у сфері господарювання відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України. Згідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Діючим законодавством не передбачено ніякої особливої або виняткової відповідальності для суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. Тому за порушення зобов'язань Управління дорожнього господарства повинно нести відповідальність на загальних підставах у відповідності до норм чинного законодавства.

Позивач звертає увагу суду на те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, тому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розрахунок 3% річних та пені, який здійснений позивачем станом на 26.03.2010р., та згідно з яким, сума нарахованих відповідачу 3% річних та пені становить 21 853,72 грн., та 74 666,90 грн., перевірений господарським судом та встановлено правильність здійснених позивачем нарахувань.

Водночас, розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем станом на 26.03.2010р., та згідно з яким, сума нарахованих відповідачу інфляційних становить 115 739,04 грн., також перевірений господарським судом та встановлено, що він також відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача та вимогам чинного законодавства.

Також, суд звертає увагу на те, що до цих пір Управління Дорожнього господарства не сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИРАС" суму основного боргу, не дивлячись на те, що рішення суду про стягнення боргу набрало законної сили ще 22.06.2010 року, а Бюджет міста Одеси був прийнятий (як вказує відповідач) у травні 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління дорожнього господарства Одеської міської ради (65045, м. Одеса, Приморський район, вул. Троїцька, буд. 45, код ЄДРПОУ 26506412, р/р 35412018002920, 35427014002920, 35428013002920 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИРАС" (67668, Одеська область, Біляївський район, с. В. Дальник, вул. Маякська, 2, код ЄДРПОУ 22457496, р/р 35412018002920; 35427014002920, 35428013002920 в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Одеса”, МФО 328135) 115 739,04 –інфляційних; 21 853,72 грн. –річних; 74 666,90 грн. –господарських санкцій.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Меденцев П.А.