Ухвала суду № 135437195, 03.04.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10922/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«03» квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Глинської Д.Б.

з участю секретаря с/з Садовської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу у справі №466/10922/25 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з постачання гарячої води, інфляційні нарахування та 3% річних, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив суд вирішити питання про повернення (стягнення) у порядку повороту виконання судового наказу Шевченківського районного суду м. Львова у справі №466/10922/25 та стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на його користь стягнуті з нього на підставі судового наказу у справі грошові кошти у розмірі 21 488,00 грн., а також 393,20 грн. судового збору.

Обгрунтовуючи заяву, заявник зазначає, що Шевченківським районним судом м. Львова 26 листопада 2025 року у цивільній справі № 466/10922/25 видано судовий наказ, яким солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 18 723,36 грн., інфляційні нарахування у розмірі 396,49 грн. та 3% річних у розмірі 159,65 грн. за період з 01.03.2024 по 30.09.2025, а також 302,80 грн. судового збору.

Стягувач пред`явив вказаний судовий наказ до примусового виконання. Проте 04 лютого 2026 року цей судовий наказ було скасовано. Попри це, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Зореною П.І. на підставі скасованого наказу було стягнуто кошти в загальному розмірі 21 488,00 грн.

Враховуючи викладене, заявник вважає, що існують законні підстави для повороту виконання судового рішення та стягнення на його користь суми сплаченого боргу разом із витратами виконавчого провадження.

Боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також представник стягувача ЛМКП «Львівтеплоенерго» у судове засідання, яке було призначене 03 квітня 2026 року о 11:00 год., не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про місце, час та дату розгляду справи у суді.

03 квітня 2026 року боржник ОСОБА_1 подав у канцелярію суду заяву, з якої вбачається, що він просить розглядати справу за його відсутності, заяву підтримує та просить її задовольнити.

У відповідності до ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання 03 квітня 2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 листопада 2025 року Шевченківським районним судом м. Львова у цивільній справі № 466/10922/25 видано судовий наказ, яким солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 18 723,36 грн., інфляційні нарахування у розмірі 396,49 грн. та 3% річних у розмірі 159,65 грн. за період з 01.03.2024 по 30.09.2025, а також 302,80 грн. судового збору.

У приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Зорени П.І. перебували виконавчі провадження №80088558, №80088605, №80088486 з примусового виконання судового наказу №466/10922/25, який виданий Шевченківським районним судом м. Львова.

На виконання судового наказу № 466/10922/25 з банківського рахунку ОСОБА_2 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» було стягнуто 14 240,13 грн. боргу, 368,00 грн. витрат виконавчого провадження та 1 424,01 грн. основної винагороди виконавця. Вказані обставини підтверджуються відповіддю приватного виконавця Зорени П.І. № 24275 від 18.03.2026. Також, згідно з наданою відповіддю, з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було стягнуто витрати виконавчого провадження в сумі 141,04 грн та 17,56 грн відповідно.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 лютого 2026 року судовий наказ від 26 листопада 2025 року у справі №466/10922/25 був скасований.

Відповідно до ч.2 ст.444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, утримано.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Виконавчий збір, стягнутий з боржника в порядку, встановленому ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» відноситься до коштів виконавчого провадження (п. 1 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження»).

Питання про стягнення з боржника виконавчого збору вирішується відповідною постановою державного виконавця (ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»), а не рішенням суду.

Таким чином, стягнутий в процесі виконання рішення суду виконавчий збір не є тими грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, скасованим в подальшому судом, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 296/7644/17, який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» до коштів виконавчого провадження належать стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження.

За змістом ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2 розділу VІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (з наступними змінами), витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору; стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження. Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про поворот виконання судового наказу, оскільки, поворот виконання рішення суду, як спосіб захисту майнових прав боржника, передбачає повернення йому стягувачем лише тих грошових коштів, які були ним безпосередньо одержані за скасованим в подальшому судовим наказом.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що вимоги заяви про стягнення коштів в порядку повороту виконання судового наказу на суму 14 240,13 грн. є обґрунтованими та доведеними, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення зі стягувача на користь боржника зазначеної суми коштів в порядку повороту виконання судового наказу.

Заявник ОСОБА_1 є сином та спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними документами, а саме: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.09.1974 та копією довідки, яка видана приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Береською Н.Р. 19.11.2025.

Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження №80088486 кошти були стягнуті з боржника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, стягнення відбулося після припинення цивільної правоздатності боржника. Враховуючи, що ОСОБА_1 є правонаступником померлого та стороною у справі №466/10922/25, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення зазначених коштів з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 як спадкоємця.

Однак, в задоволенні вимог заяви в частині стягнення із ЛМКП «Львівтеплоенерго» виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в порядку виконання судового наказу слід відмовити, оскільки зазначені витрати, не є коштами, які стягнуті за рішенням суду, яке скасоване за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу, а тому вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду, в зв`язку з чим вимоги заяви в цій частині є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 247, 258, 259, 260, 263, 444 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового наказу у справі №466/10922/25 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з постачання гарячої води, інфляційні нарахування та 3% річних - задовольнити частково.

Допустити поворот виконання судового наказу Шевченківського районного суду м. Львова від 26 листопада 2025 року у справі №466/10922/25 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги з централізованого опалення, пеню, інфляційні нарахування та 3% річних.

Стягнути із Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (ЄДРПОУ 05506460) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , р/р НОМЕР_3 АТ «Ощадбанк») в порядку повороту виконання судового наказу Шевченківського районного суду міста Львова від 26 листопада 2025 року у справі №466/10922/25 грошові кошти на суму 14 240,13 грн. (чотирнадцять тисяч двісті сорок гривень тринадцять копійок).

В решті вимог заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д. Б. Глинська