Рішення № 13543615, 22.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.10                                                                                           Справа№ 7/217(10)

за позовом спільне Українсько-Голандське підприємство у формі ТзОВ “Львів-Петроліум, ТЗОВ”

до відповідача ТзОВ «Львівське шляхо-будівельне управління №40»

про стягнення заборгованості за надані послуги по реалізації нафтопродуктів

ціна позову: 177099,83грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Мартинович С.В.- представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Спільне Українсько-Голандське підприємство у формі ТзОВ “Львів-Петроліум, ТЗОВ” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40»про стягнення заборгованості за надані послуги по реалізації нафтопродуктів; ціна позову: 177099,83грн. , крім того, в своїх позовних вимогах Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивавоні, зокрема, платіжними дорученнями з відмітками банку про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, описом вкладення у цінний лист з відбитком поштового штемпеля, копією угоди від 5 січня 2009 року №587, копією акту звірки взаєморозрахунків станом на 30 вересня 2010 року, копією акту звірки взаєморозрахунків станом на 01 листопада 2010 року, розрахунком інфляційних витрат, розрахунком трьох процентів річних, а також довіреністю від 18.11.2010р.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/217(10) від 26.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11год. 30хв. 14.12.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/217(10) від 14.12.2010р.

Представнику Позивача оголошено права і обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані, в тому числі, Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: повідомлення про відсутність обставин передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України; довідку про включення Позивача в ЄДРПОУ станом на 09.12.2010 року; довідку про включення Відповідача в ЄДРПОУ станом на 15.12.2010 року; акт звірки взаєморозрахунків за період від 01.11.09р.- 21.04.10р. підписаний сторонами; вимога про сплату боргу №146 від 21.04.2010 року, а також клопотання в якому Позивач просить включити до складу судових витрат-витрати на правову допомогу у розмірі 800грн.; та видаткові накладні на нафтопродукти №РНП-003571 від 31.01.209р. на суму 1853,20грн., №РНП-003669 від 28.02.2009р. на суму 5208,10грн., №РНП-003773 від 31.03.2009р. на суму 16773,60грн., №РНП-003820 від 30.04.2009р. на суму 105190,50грн., №РНП-003931 від 31.05.2009р. на суму 110317,50грн., №РНП-004060 від 11.06.2009р. на суму 10560грн., №РНП-004049 від 30.06.2009р. на суму 49329,20грн., №РНП-004169 від 31.07.2009р. на суму 101149,65грн., №РНП-004297 від 31.08.2009р. на суму 128315,50грн., №РНП-004377 від 30.09.2009р. на суму 161545,02грн., №РНП-004506 від 31.10.2009р. на суму 151262грн., №РНП-004589 від 30.11.2009р. на суму 144279грн., №РНП-004687 від 31.12.2007р. на суму 66726грн.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, явка визнавалась обов’язковою, про причини неявки суд не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення основного боргу.

Протягом 05.01.2009р. по 13.08.2010р. мідж Сторонами існували господарські відносини по наданню послуг по реалізації нафтопродуктів.

05.01.2009р. між Позивачем (Виконавцем) та Відповідачем (Замовником) укладено угоду №587 про надання послуг по реалізації нафтопродуктів (далі –Договір), відповідно до п.п.1, 2. якої Виконавець приймає на себе зобов’язання: надавати послуги по заправці автотранспорту Замовника нафтопродуктами на АЗС, послуги по заправці нафтопродуктами здійснювати по відпускних цінах на окремі види нафтопродуктів, які діють на час надання вказаних послуг, надавати необхідну інформацію при проведенні щомісячної звірки розрахунків; Замовник зобов’язується: проводити попередню оплату наданих посуг, проводити звірку розрахунків не пізніше 7-го числа наступного за звітним місяцем.

Згідно п.3 Договору, відпуск нафтопродуктів здійснюється при поступленні коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Відповідно до п.6 Договору зазначено, що допускається здійснення послуг по реалізації нафтопродуктів з відстрочкою платежу; кількість днів відстрочки, а також інші умови надання послуг в такому випадку визначається в доповненні до Договору і є його невід’ємною частиною. В матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не подані докази існування угоди про надання послуг з відстрочкою платежу.

Відповідно до п.11 Договору, термін дії Договору 1 рік з моменту підписання.

Протягом 2009р. Позивачем поставлено Відповідачу нафтопродуктів на загальну суму 1052509,27грн., підтвердженням чого є дані видаткових накладних на нафтопродукти №РНП-003571 від 31.01.209р. на суму 1853,20грн., №РНП-003669 від 28.02.2009р. на суму 5208,10грн., №РНП-003773 від 31.03.2009р. на суму 16773,60грн., №РНП-003820 від 30.04.2009р. на суму 105190,50грн., №РНП-003931 від 31.05.2009р. на суму 110317,50грн., №РНП-004060 від 11.06.2009р. на суму 10560грн., №РНП-004049 від 30.06.2009р. на суму 49329,20грн., №РНП-004169 від 31.07.2009р. на суму 101149,65грн., №РНП-004297 від 31.08.2009р. на суму 128315,50грн., №РНП-004377 від 30.09.2009р. на суму 161545,02грн., №РНП-004506 від 31.10.2009р. на суму 151262грн., №РНП-004589 від 30.11.2009р. на суму 144279грн., №РНП-004687 від 31.12.2007р. на суму 66726грн.

Відповідачем проведено часткову оплату за поставлену продукцію.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між Сторонами, який підписано та скріплено відбитками печаток Сторін, заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 21.04.2010р. становила 154226,17грн.

Також, відповідно до видаткової накладної №РНП-005429 від 13.08.2010р., Позивачем поставлено Відповідачу нафтопродуктів на суму 4941,60грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків, який підписано представниками Сторін та скріплено відбитками печаток, заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 30.09.2010р. становить 149167,77грн.

Відповідно до поданного Позивачем розрахунку основного боргу, розмір боргу Відповідача перед Позивачем складає 149167,77грн.

07.05.2010р Позивачем вручено Відповідачу вимогу №146 від 21.04.2010р. про сплату боргу в розмірі 154226,17грн., підтвердженням чого є письмове зазначення про отримання на вимозі. В матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не подані докази надання відповіді на зазначену вимогу.

Враховуючи п.п.3, 6 Договору, за відсутності поступлення коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, термін оплати за поставлену продукцію Договором не визначено, інишх угод щодо визначення терміну оплати, в тому числі щодо відстрочки платежу, Сторонами не наведено та не подано доказів існування таких.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, підтверджували чи вказували на здійснення повного чи часткового погашення даного боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 149167,77грн. боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 21864,13грн. інфляційних нарахувань та 6067,93грн. 3% річних за порушення терміну виконання зобов’язання.

В додатках до позовної заяви Позивачем додано розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних. Розрахунки проведені 23.11.2010р., про що свідчить запис дати підписання розрахунків, розрахунок інфляційних нарахувань проведено станом на жовтень 2010р.

Перевіривши правильність проведених розрахунків суд зазначає наступне.

Розрахунки проведені за період з 01.01.2009р. Проте, як зазначено вище в мотивувальній частині рішення щодо стягнення основного боргу, враховуючи п.п.3, 6 Договору, Враховуючи п.п.3, 6 Договору, за відсутності поступлення коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, термін оплати за поставлену продукцію Договором не визначено, інишх угод щодо визначення терміну оплати, в тому числі щодо відстрочки платежу, Сторонами не наведено та не подано доказів існування таких. Також, як зазначено вище в мотивувальній частині рішення, 07.05.2010р Позивачем вручено Відповідачу вимогу №146 від 21.04.2010р. про сплату боргу в розмірі 154226,17грн., підтвердженням чого є письмове зазначення про отримання на вимозі.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак, першим днем порушення виконання Відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлену продукцію є 15.05.2010р.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі доводи щодо дати початку прострочення проведення розрахунку та дати проведення розрахунку, перевіривши правильність проведення розрахунків, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 2403,67грн. 3% річних за невиконання зобов’язання, в частині стягнення 3664,26грн. 3% річних слід відмовити, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань підлягають до задоволення в розмірі 3006,84грн., в частині стягнення 18857,29грн. інфляційних нарахувань слід відмовити.

Крім того, представником Позивача подано клопотання про включення до складу судових витрат витрати на правову допомогу у розмірі 800грн.

Клопотання мотивоване договором доручення №Д6/10 від 18.11.2010р.(далі –Договір доручення), відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого, за цим Договором Повірений (приватне підприємство «Юридична фірма «ДІКЕ»в особі директора Мартиновича С.В.) зобов’язується від імені та за рахунок Довірителя (Позивача) представляти інтереси останнього в судових інстанціях щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40».

Відповідно до п.3.1 Договору доруення, Сторонни домовились, що гонорар складає 1600грн. та сплачується 50% суми авансом протягом п’яти робочих днівт з моменту підписання договору, решта –після набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до платіжного доручення №1154 від 10.12.2010р. з відміткою банку про сплату, Позивачем сплачено за послуги згідно Договору доручення 800грн.

Згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входять також інші витрати, пов’язані з розглядом справи.

З огляду на положення Договору, в тому числі п.п.1.1, 1.2, 3.1, та платіжне доручення №1154 від 10.12.2010р., суд приходить до висновку, що витрати на правову допомогу, понесені Позивачем, є іншими витратами, пов’язаними з розглядом справи, оскільки Договір доручення укладено саме на представництво з метою стягнення в судовому порядку (враховуючи положення п.3.1 Договору доручення), кошти в розмірі 800грн. оплачено згідно Договору доручення. При цьому суд зазначає, що представник Позивача Мартинович С.В. підписав та подав до господарського суду позовну заяву, посвідчив копії доданих до позовної заяви документів, брав участь в обидвох судових засіданнях по даній справі, заявляв клопотання (підтвердженням наведенного є матеріалми справи). Також, при цьому суд враховує, що ціна позову становить 177099,83грн. Крім того, суд зазначає, що вирішуючи питання про розмір інших судових витрат, слід врахувати пропорційність заявлених позовних вимог до задоволених.

22.12.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.12.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 44, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.173, ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмееною відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40»(79040, м.Львів, вул.Авіаційна, 7А, ідентифікаційний код 32408720) на користь спільного Українсько-Голандського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Петроліум, ТзОВ»(81131, Львівська обл., Пустомитівський р.-н, с.Солонка, АЗК №6, ідентифікаційний номер 23974880) 149167грн. 77коп. боргу, 2403грн. 67коп. 3% річних за невиконання зобов’язання, 3006грн. 84коп. інфляційних нарахувань, 696грн. витрат на правову допомогу, 1545грн. 78коп. державного мита, 205грн. 32коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Фартушок Т.Б.