Рішення № 13543600, 24.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.11                                                                                 Справа№ 20/157 (10)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО», м. Львів

до відповідача: Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П. Шульгіна в особі філії «Львівський регіональний науково-технічний центр», м. Львів

про стягнення 236439, 12 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Іваночко В.В.

Представники:

від позивача: Пастернак П.І. - представник

від відповідача: не з’явився

Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз’яснено.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» до Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П. Шульгіна в особі філії «Львівський регіональний науково-технічний центр» про стягнення 236439, 12 грн.

Ухвалою суду від 03.12.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.12.2010 р.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив задоволити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та матеріалах справи з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, подав докази часткового погашення заборгованості відповідачем в розмірі 70000, 00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду не виконав, подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання та докази часткового погашення заборгованості перед позивачем в розмірі 150000, 00 грн.

Зважаючи на неявку представника відповідача у третє судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

01.12.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» звернулося до суду з позовом до Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П. Шульгіна в особі філії «Львівський регіональний науково-технічний центр» про стягнення 306439, 12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 11.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» (позивачем) та Державним дорожнім науково-дослідним інститутом імені М.П. Шульгіна в особі філії «Львівський регіональний науково-технічний центр» (відповідачем) укладено договір № 24 на виготовлення та поставку продукції (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець (позивач) зобов’язується виготовити та передати у власність замовнику (відповідачу) сталеві конструкції турнікетного огородження в обсязі, вказаному в специфікаціях (додаток № 1), що є невід’ємною частиною договору, згідно технічної документації виконавця № СТО 1450, ПТО 1900.600, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконавцю вартість виготовленої продукції на умовах, наведених у цьому договорі.

Вартість сталевих конструкцій, встановлена в п. 1 специфікації № 1 до договору, становить 798939, 12 грн.

На виконання умов договору позивач виготовив і передав відповідачу сталеві конструкції у повному обсязі партіями, що підтверджується накладними (від 30.07.2010 року № 304/480, від 30.07.2010 року № 73/480, від 28.07.2010 року № 302/480, 14.07.2010 року № 71/480, від 07.07.2010 року № 274/480, від 05.07.2010 року № 69/400, від 09.08.2010 року № 315/480, від 16.08.2010 року № 324/480, від 17.08.2010 року № 80/480), які підписані уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 3 специфікації № 1 до договору покупець здійснює остаточний розрахунок за поставлений товар не пізніше п’ятнадцяти календарних днів після дати підписання кожної накладної на отримання готової продукції.

Відповідач свої зобов’язання по договору виконав частково, оплативши за отриманий товар 492500, 00 грн.

На момент звернення позивача з позовом до суду сума боргу становила 306439, 12 грн.

27.12.2010 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, з якої вбачається що на підставі проведеної часткової оплати коштів відповідачем сума заборгованості зменшилась на 70000, 00 грн. і становить 236439, 12 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач у заяві, поданій до суду 24.01.2011 року, вказує на те, що 28.12.2010 року він провів часткову оплату заборгованості в розмірі 150000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та кредит» від 28.12.2010 року. Після проведення вказаної оплати сума заборгованості перед позивачем становить 86439, 12 грн. Також у заяві відповідач вказує на неможливість повної сплати боргу в зв’язку з невиконанням зобов’язань контрагентом за договором субпідряду на виготовлення та встановлення турнікетного огородження на тротуарах та розподільчій смузі для ремонту автодороги М-06 від 04.06.2010 року № 01/10-03 - представництвом «Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті» юридичної особи за законодавством Турецької республіки «Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору поставлено відповідачу сталеві конструкції загальною вартістю 798939, 12 грн., факт отримання яких підтверджується підписаними сторонами накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати за договором в повному обсязі не виконав, чим порушив вимоги п. 3 специфікації № 1 до договору, згідно якого покупець здійснює остаточну оплату вартості товару після його отримання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше п’ятнадцяти календарних днів з моменту підписання кожної накладної на отримання готової продукції, в результаті чого виникла заборгованість.

Невиконання взятих на себе зобов’язань з оплати поставленого товару за договором відповідач мотивує відсутністю власних обігових коштів та заборгованістю контрагента за договором субпідряду на виготовлення та встановлення турнікетного огородження на тротуарах та розподільчій смузі для ремонту автодороги М-06 від 04.06.2010 року № 01/10-03 - представництва «Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті» юридичної особи за законодавством Турецької республіки «Онур Тааххут Ташимаджилик ве Тіджарет Лімітед Ширкеті», однак суд не враховує вказані доводи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а згідно ст. 599 вказаного Кодексу, зобов‘язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

27.12.2010 року позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог, з якої вбачається, що у зв’язку з проведеною відповідачем 22.12.2010 року частковою оплатою за виготовлену продукцію, заборгованість відповідача становить 236439, 12 грн.

У заяві, поданій відповідачем до суду 24.01.2011 року та банківською випискою філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та кредит» від 28.12.2010 року, а також представником позивача в судовому засіданні підтверджено факт часткової оплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 150000, 00 грн., тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору становить 86439, 12 грн.

Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не представлено, таким чином позовні вимоги про стягнення 86439, 12 грн. підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, частина заборгованості погашена після порушення провадження у справі, тому відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 526, 599, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193, ГК України, ст.ст. 43, 47-1, 49, 81, 82-85, ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Провадження у справі в частині стягнення частини основного боргу в розмірі 150000, 00 грн. припинити.

3.          Стягнути з Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П. Шульгіна в особі філії «Львівський регіональний науково-технічний центр» (79018, м. Львів, вул. Голубовича, 48, код ЄДРПОУ 26413225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО» (юридична адреса –79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 30/8, адреса для листування - 79016, м. Львів, вул. Ангеловича, 28, код ЄДРПОУ 19177304) суму в розмірі 89039, 51 грн., з них:

- 86439, 12 грн. –суму основного боргу;

- 2364, 39 грн. –держмита;

- 236, 00 грн. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

                    Суддя