Рішення № 135434971, 02.04.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/329/26

Провадження № 2/306/562/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Олефір А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що 05.02.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №2076202 про надання кредиту на суму 8000 грн., строком на 360 днів. Зазначає, що кредит надавався безготівково на поточний рахунок позичальника, кредитодавець виконав свої зобов`язання в повному обсязі. Зазначає, що 26.11.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором №2076202 на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС". Таким чином, позивач є правонаступником кредитора та має право вимоги до відповідача. Вказує, що станом на дату формування позовної заяви загальна заборгованість складає 26424,73 грн, з яких:

- Основний борг: 6433,28 грн.;

- Проценти на дату відступлення права вимоги: 11745,49 грн.;

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 4245.96 грн.

- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 4000.00 грн.

- Заборгованість за комісіями; інфляційні збитки; нараховані 3% річних -0.00 грн.

Тому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 26424,73 грн та понесені ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Калінін С.К. надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідач частково визнає позов, не заперечує факт укладення з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» кредитного договору № 2076202 від 05.02.2025, отримання 8 000,00 грн та невиконання обов`язку щодо їх повернення у повному обсязі. Разом з тим, відповідач заперечує проти стягнення процентів у заявленому загальному розмірі 15 991,45 грн та пені 4 000,00 грн, вказуючи, що у період дії воєнного стану позичальник звільняється від сплати неустойки, а нарахована пеня підлягає списанню. Також сторона відповідача вважає нараховані проценти (1 % на день) неспівмірними та такими, що порушують принципи справедливості, добросовісності і розумності, у зв`язку з чим просить визначити їх у розмірі 8 000,00 грн. Вказує, що ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості за кредитним договором № 2076202 від 05.02.2025, однак після закінчення строку кредитногодоговору останній не в повній мірі повернув грошові кошти, тому у нього перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» виникла заборгованість у розмірі 6 720,00 грн. Крім того, вважає заявлені позивачем витрати на правничу допомогу завищеними, на думку представника відповідача складання позовної заяви відносно відповідача не потребувало значного часу, оскільки справи відносно осіб, які є боржниками за договорами самі по собі є ідентичними та вказана категорія справ є розповсюдженою, просить визначити їх у розмірі 6 500,00 грн. Вказує, що відповідач у зв`язку із розглядом справи очікує понести витрати на професійну правничу (правову) допомоги в розмірі 6 500,00 грн. На підставі наведеного просив стянути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №2076202 в розмірі 6720,00 грн., судовий збір в розмірі 677,07 грн., та судові витрати по оплаті послуг за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 1 653,00 грн, а також стягнути з позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на користь ОСОБА_1 витрати в суді апеляційної інстанції по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери», за надання професійної правничої (правової) допомоги у в розмірі 4 847,00 грн. (а.с.52-67).

У поданій відповіді на відзив представник позивача зазначає, що сторони, укладаючи кредитний договір, погодили всі істотні умови, зокрема суму кредиту 8000 грн, строк 360 днів, процентну ставку 1 % на день та періодичність сплати процентів кожні 15 днів. Договором передбачено відповідальність за порушення зобов`язань, на момент здійснення платежів відповідачем строк повернення тіла кредиту не настав, а існувала лише заборгованість за процентами та штрафами. Відтак, отримані платежі правомірно були зараховані кредитором у порядку черговості, визначеному договором та статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування». На думку представника позивача, доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості або підтверджували неправильність застосування умов договору, відповідачем не надано. Тому з огляду на викладене, вважає нарахування штрафних санкцій правомірним, а заявлені до стягнення суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. (а.с.108-121).

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача у поданому позові просив розгляд справи проводити у його відсутності. Представник відповідача у поданому відзиві також просив розгляд справи проводити без участі сторони відповідача. (а.с.9, 66).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 05 лютого 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2076202 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 8 000 грн., строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Вказаний договір було акцептовано відповідачем ОСОБА_1 05 лютого 2025 року, шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н362.

Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . (а.с.29-35).

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20251127-43 від 27 листопада 2025 року, між Товариством та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №01042024-2 від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 8 000.00 грн., призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4441111157843800.(а.с.36).

26 листопада 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу №26-11/25, згідно з умовами якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступив ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними в Реєстрі боржників.(а.с.37-43).

Згідно з Витягом з реєстру боржників до Договору факторингу №26-11/25 від 26.11.2025 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №2076202, загальна сума заборгованості за яким становить 22 178,77 грн., з яких: 6 433,28 грн. тіло кредиту; 11 745,49 грн. проценти за користування кредитом, 4 000,00 грн. штрафи/пеня. Після отримання права вимоги до відповідача позивачем за період з 27.11.2025 року по 31.01.2026 року було також нараховано відсотки за кредитом в сумі 4 245,96.(а.с. 11-18, 20-22).

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором, укладеним в електронній формі. Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про електронну комерцію».

У ст. 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до с. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Верховний Суд у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 зазначив, що: «З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України). Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону».

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідача як новий кредитор на підставі договору факторингу.

Так, представником позивача надано суду належні і допустимі докази, які свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором позики та розрахунок заборгованості, який відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Водночас, суд приходить до переконання про те, що нарахування позивачем пені в розмірі 4000,00 грн. суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки відповідач на підставі припису п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняється від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання за договором кредиту (позики), тому у задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за пенею в розмірі 4000,00 грн. необхідно відмовити.

Щодо суми нарахованих процентів за кредитним договором суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 1048, 1054 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі та порядку, визначених договором.

У п. 9.6. Договору № 2076202 про надання споживчого кредиту зазначено зокрема, що підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що:

- перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2, 4, 5 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті;

- він ознайомлений з Правилами, повністю їх розуміє і приймає (погоджується) з ними. (а.с.34).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1статті 3 ЦК України).

Як встановлено судом, умовами кредитного договору передбачено процентну ставку у розмірі 1 % на день, з якою відповідач погодився при укладенні договору, що підтверджується матеріалами справи. Доказів, які б свідчили про недійсність умов договору в цій частині або неправильність нарахування процентів, відповідачем суду не надано. Сам по собі розмір процентної ставки, погоджений сторонами, не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи встановлені обставини справи, досліджені докази у їх сукупності та надану їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що між сторонами було належним чином укладено кредитний договір, відповідач отримав грошові кошти, однак належним чином зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами і відповідають умовам договору та вимогам закону. Разом з тим, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо понесених позивачем судових витрат, суд констатує наступне.

За приписами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог і розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на суму 22 424,73 грн із заявлених 26 424,73 грн, що становить 84,85 % від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 2 662,40 грн ? 84,85 % = 2 259,05 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат представником позивача додано: договір №02-07/2024 від 02.07.2024 року про надання правничої допомоги, заявка на надання юридичної допомоги, Акт про надання юридичної допомоги, Прайс-лист АО "Лігал Ассістанс" з найменуванням робіт, послуг та їх вартістю, Заявка на надання правової допомоги №41 від 01.01.2026 року згідно якої загальний розмір гонорару складає 13000,00 грн., Довіреність №14 якою адвоката Горбенка П.В. уповноважено представляти інтереси позивача, свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю ПТ №2851 (а.с.129-130, 134-140).

На підтвердження понесених витрат представником відповідача додано: договір №б/н від 17.03.2026 року про надання правничої допомоги, перелік ставок адвокатського гонорару з найменуванням робіт, послуг та їх вартістю, акт виконаних адвокатом Калінін С.К. робіт, згідно якого загальний розмір гонорару складає 6500,00 грн.(а.с.83-91).

Велика Палата Верховного Суду у рішенні 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, зазначала про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача, суд враховує характер спору, його типовість та принцип розумності, у зв`язку з чим вважає за необхідне зменшити заявлений розмір таких витрат з 13 000,00 грн до 6 500,00 грн.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам (84,85 %), що становить 5 515,25 грн (6 500 ? 84,85 %).

Витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн підлягають відшкодуванню пропорційно частині позову, у задоволенні якої відмовлено (15,15 %), що становить 984,75 грн (6 500 ? 15,15 %).

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову та розподілу судових витрат між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог, суд вправі стягнути з однієї сторони різницю у витратах на користь іншої.

З урахуванням взаємного заліку судових витрат з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 530,50 грн.

Щодо заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, суд зазначає, що такі витрати підлягають відшкодуванню лише за умови їх фактичного понесення та належного документального підтвердження, чого відповідачем не надано. Крім того, такі витрати є передчасними, оскільки на момент розгляду справи такі витрати не понесені та не підтверджені належними доказами. У задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції належить відмовити.

Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 223, 280, 281, 284, 285, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", адреса 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371 заборгованість за № 2076202 від 05.02.2025 року у розмірі 22 424 (двадцять дві тисячі чотириста двадцять чотири) грн 73 коп., з яких:

- 6 433 (шість тисяч чотириста тридцять три) грн. 28 коп. заборгованість за тілом кредиту;

- 15 991 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) грн. 45 коп. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", адреса 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371 судовий збір у розмірі 2 259 (дві тисячі двісті п`ятдесят дев`ять) грн 05 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 530 (чотири тисячі п`ятсот тридцять) грн 50 коп.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

02.04.2026 року.