Рішення № 135434854, 02.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30999/25

Провадження № 2/127/6876/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 квітня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області про позбавлення батьківських прав.Позовні вимоги обґрунтовано тим, що донька позивачки ОСОБА_4 з 2012 року по 2020 рік проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 та під час спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 останні 4 роки хворіла та мала онкологічне захворювання, була інвалідом ІІ групи, ІНФОРМАЦІЯ_3 вона померла. Близько останніх 5 років ОСОБА_4 разом з дітьми проживала з позивачкою за однією адресою. Після смерті доньки онуки продовжують проживати разом з бабусею в с-ще Браїлів, Жмеринського району, Вінницької області та знаходяться на її утриманні. Батько дітей ОСОБА_3 з 2020 року з дітьми не проживає, їх вихованням та забезпеченням не займається, не спілкується з ними та взагалі не цікавиться дітьми. Отже, на думку позивача, відповідачем свідомо обрано такі життєві умови, за якими його участь у вихованні дітей відсутня, що в свою чергу свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні ст. 164 СК України. Позбавлення батьківських прав у цьому випадку створить правові передумови для подальшого визначення правового статусу дітей, що повністю відповідатиме їх найкращим інтересам. Враховуючи наведене, позивач вважає, що наявні законні підстави, з якими закон пов`язує можливість позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

Ухвалою суду від 06.10.2025 цивільну справу прийнято до провадження судді Федчишена С.А. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.01.2026 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили суд позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з?явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило. Відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву або прийняти участь у судовому засіданні за допомогою відеоконференцзв`язку. У зв`язку з вищезазначеним, на підставі ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з?явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, звернулася до суду з клопотанням в якому просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника третьої особи за наявними в матеріалах справи документами.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повідомили, що вже багато років не бачили ОСОБА_3 , дітьми він не займається, їхнім життям не цікавиться. Також, їм відомо про те, що відповідач зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зроблено запис №62, батьками якої записано: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 . (а.с. 12)

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №195, батьками якого записано: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 15.01.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області. (а.с. 13)

Згідно з Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим 20.01.2017 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №280, батьками якого записано: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 . (а.с. 15)

З Витягу з реєстру територіальної громади №2025/012250195 від 26.08.20255, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.02.2017 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 14)

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади №2025/001439190 від 31.01.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 13.02.2017 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 16)

Згідно з Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 виданого 19.08.2025 Жмеринським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №473. (а.с. 17)

Відповідно до довідки від 27.08.2025 №01-1-2025/737 виданої Браїлівським старостинським округом, онуки ОСОБА_1 : ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 15.08.2025 проживали разом з нею та своєю померлою матір`ю - ОСОБА_4 . Після смерті матері діти проживають з бабусею ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Батько дітей ОСОБА_3 на території округу не зареєстрований і не проживає. (а.с. 25)

Згідно з довідки від 25.08.2025 №01/21-214, виданої КЗ «Браїлівський ліцей імені В.О. Забаштанського» Жмеринської міської територіальної громади, ОСОБА_5 навчається в 6-Б класі КЗ «Браїлівський ліцей імені В.О. Забаштанського» Жмеринської міської територіальної громади. (а.с. 26)

Відповідно до характеристики учня 6-Б класу КЗ «Браїлівський ліцей імені В.О. Забаштанського» Жмеринської міської територіальної громади, активну участь у навчанні та вихованні ОСОБА_10 брали мати та бабуся, відвідували батьківські збори та долучалися до класних та загальношкільних справ ліцею. Батько не цікавився навчанням та вихованням учня. (а.с. 27)

Згідно з довідки від 25.08.2025 №01/21-213, виданої КЗ «Браїлівський ліцей імені В.О. Забаштанського» Жмеринської міської територіальної громади, ОСОБА_6 навчається в 3-А класі КЗ «Браїлівський ліцей імені В.О. Забаштанського» Жмеринської міської територіальної громади. (а.с. 28)

Відповідно до характеристики учня 3-А класу КЗ «Браїлівський ліцей імені В.О. Забаштанського» Жмеринської міської територіальної громади, активну участь у навчанні та вихованні ОСОБА_10 брали мати та бабуся, відвідували батьківські збори та долучалися до класних та загальношкільних справ ліцею. Батько не цікавився навчанням та вихованням учня. (а.с. 29)

Згідно з повідомленням КНП «Жмеринський медичний центр первинної медико - санітарної допомоги» Жмеринської міської ради від 09.09.2025 №1030, ОСОБА_5 перебуває на обліку в КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» АЗПСМ смт Браїлів з 2017 року. ОСОБА_6 перебуває на обліку в КПН «Жмеринський МЦ ПМСД» АЗПСМ смт Браїлів з 2017 року. За медичною допомогою в КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» АЗПСМ смт Браїлів, а також для проведення планових профілактичних оглядів та щеплень дітей до закладу охорони здоров`я звертались їхня мати ОСОБА_4 або бабуся ОСОБА_1 . Батько дітей ОСОБА_3 участі у зверненнях за медичною допомогою, проведенні планових профілактичних оглядів та щеплень не брав і дітей до закладу не приводив. (а.с. 30)

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як міжнародні договори, так і національне законодавство в питаннях виховання дітей направлені на забезпечення найвищих інтересів дітей. У статтях 8, 9, 20 Конвенції про права дитини вживається термін «найкращі» інтереси дитини, а у ст. 3 зобов`язано усі державні та приватні установи, які займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні та законодавчі органи у всіх діях щодо дітей приділяти першочергову увагу «як найкращому забезпеченню інтересів дитини».

У частині 2 ст. 1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей записано: «предметом цієї Конвенції є підтримка - у найвищих інтересах дітей - їхніх прав...».

Стандарти Ради Європи у галузі прав людини виходять із того, що спілкування батька та дитини є ключовим моментом сімейного життя, що розуміється як зв`язок між близькими родичами. Батьківські права щодо дітей визнаються і захищаються ст. 8 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою ВР України №789 від 27.02.1991. Сімейне життя, як розуміється в договірних країнах, охоплює широкий спектр прав батьків, пов`язаних з турботою і опікою над їх неповнолітніми дітьми.

Згідно з ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою в розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Зокрема, нею передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточені. Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-учасниці дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ч.1 ст.14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Із роз`яснень, наданих в п.п.15 та 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 20 від 19.12.2008) вбачається, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2021 по справі № 459/3411/18 роз`яснив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В матеріалах справи наявний висновок Жмеринської міської ради Вінницької області, як органу опіки та піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради, за змістом якого комісія прийшла до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його неповнолітніх синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є доцільним, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини №28 від 10.12.2025. (а.с. 71-74)

Суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження винної поведінки відповідача та свідомого нехтування своїми обов`язками відносно власних дітей.

Відповідач будь-яких обґрунтованих заперечень на позов не подав, поважності причин не виконання покладених на нього батьківських обов`язків не навів.

В судовому засіданні не встановлені обставини, які б свідчили про існування об`єктивних перешкод для реалізації відповідачем його батьківських обов`язків, що спричинили неналежне піклування про дітей з підстав, що не залежать від відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про доведеність належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами факту ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх обов`язків по вихованню своїх дітей, яке виражається у тому, що він не відвідує дітей, не цікавиться їх життям та розвитком, не забезпечує необхідне харчування, медичним доглядом, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення в дуже важливий для формування їх особистості вік; не надає дітям доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі і не може бути для дітей прикладом та авторитетом; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей не створює умови для отримання ними освіти. Відповідач не розуміє батьківського обов`язку, не виявляє ніяких батьківських почуттів, не займався та не займається вихованням та утриманням дітей, не замислюється про долю дітей, їх майбутнє.

Отже, з метою захисту якнайкращих інтересів дітей суд визнає за доцільне позбавити батька батьківських прав, що забезпечить їх розвиток у безпечному та стійкому середовищі.

При цьому суд зауважує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє відповідача прав на спілкування з дітьми й побачення з ними, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення його батьківських прав.

Згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути суму судового збору.

За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, врахувавши встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про застосування крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідач тривалий час не виконує своїх батьківських обов`язків, свідомо відмовився від їх виконання. У зв`язку з чим, позов задовольняється.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 06.04.2026.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Орган опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, код ЄДРПОУ: 38051926, місцезнаходження: Вінницька область, Жмеринський район, м. Жмеринка, вул. Київська, буд. 1, корпус А

СУДДЯ: