Рішення № 135434779, 06.04.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/203/26

Провадження № 2-о/139/16/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

з участю секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Могилів-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,

у с т а н о в и в:

02 квітня 2026 року представник заявника адвокат Солоненко Богдан Миколайович подав до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області цю заяву. Підставою звернення до суду зазначено факт смерті батька ОСОБА_1 . ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Каланчак Херсонської області, реєстрація його смерті окупаційною владою, належність місця смерті ОСОБА_2 до тимчасово окупованих російською федерацією територій України, неможливість зареєструвати смерть у відділі ДРАЦС через відсутність належних документів, необхідність встановлення цього факту для подальшої реалізації своїх спадкових прав.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду (ч. 2 ст. 317 ЦПК України).

Селище Каланчак Скадовського району Херсонської області відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» з 24 лютого 2022 року є тимчасово окупованою територією.

Ухвалою від 03 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (а. 20).

В судове засідання заявник та її представник не з`явилися, останній подав клопотання про розгляд заяви без його участі та участі заявника (а.с. 23).

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету (а.с. 22).

З урахуванням положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд ухвалив про проведення судового засідання за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення, враховуючи таке:

За нормою ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно положень ч. 2 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

До суду звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має своїм зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 (а.с. 8), але з 18 квітня 2022 року взята на облік як внутрішньо переміщена особа (а.с. 9). Заявник, відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 10) та свідоцтва про шлюб (а.с. 11) є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як слідує із заяви та доданої до неї копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Каланчацьким районним відділом ЗАГС Управління ЗАГС Херсонської області 04 березня 2026 року (а.с. 12), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Каланчак Херсонської області.

Суд, у відповідності до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не може визнати вказаний документ (свідоцтво про смерть) офіційними (таким, що стверджує факт смерті), однак приймає його до уваги як носій конкретної інформації на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 . Зокрема, дата народження ОСОБА_2 та місце його народження, які вказані у документі, виданому на тимчасово окупованій території України (свідоцтві про смерть), співпадають з аналогічними даними у копії паспорта ОСОБА_2 (а.с. 15).

Крім того, відповідно до Медичного свідоцтва про смерть серії 74 № 208000109 від 04.03.2026 року (а.с. 13), ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в Каланчацькій центральній районній лікарні, де і настала його смерть.

Таким чином, суд переконаний в доведеності факту смерті особи в певному місці в певний час.

Місце смерті ОСОБА_2 на момент смерті і тепер є тимчасово окупованою територією України.

Згідно з положеннями частини другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, як і будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Із заяви слідує, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 , який би визнавався державними органами України, необхідно для державної реєстрації його смерті у відповідності до законодавства України з тим, щоб надалі ОСОБА_1 змогла реалізувати свої спадкові права.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Відповідно до п. 1 Розділу 5 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Факт об`єктивної неможливості отримати медичні документи про факт смерті ОСОБА_2 та вчинити дії щодо реєстрації його смерті у встановленому законом порядку доводиться:

1)загальновизнаним та встановленим відповідними нормативними актами фактом, що на момент смерті ОСОБА_2 і до тепер місце його смерті є тимчасово окупованою територією України;

2)свідоцтвом про смерть, виданим окупаційною владою (а.с. 12);

3)Медичним свідоцтвом про смерть (а.с. 13);

4)відмовою начальника Могилів-Подільського відділу ДРАЦС № 133/22.13-130а від 18.03.2026 (а.с. 16) у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 через відсутність належних документів.

Таким чином, державна реєстрація смерті у селищі Каланчак Херсонської області ОСОБА_2 не була проведена у відповідності до законодавства України.

Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, зокрема у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey»,«Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), наголошується, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

У зв`язку з викладеним, суд приходить висновку, що заявник дійсно позбавлена можливості отримати оригінал лікарського свідоцтва про смерть батька, оскільки його смерть настала на території, яка на той момент належала і наразі є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Оскільки смерть особи є юридичним фактом, який має наслідком припинення, зміну або виникнення багатьох правовідносин, тому має безпосереднє значення для реалізації особою своїх прав, тому встановлення факту смерті батька має для заявниці юридичне значення.

Отже, заявник позбавлена можливості в інший позасудовий спосіб вирішити питання щодо реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті члена сім`ї.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведених норм права, наданих суду документів, а також, враховуючи, що встановлення факту смерті необхідно заявнику для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , суд переконаний в доведеності факту смерті цієї особи в певному місці в певний час, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Каланчак Скадовського району Херсонської області. За таких обставин заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Згідно ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 263-265, 273, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити. Встановити факт, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Хорли Каланчацького району Херсонської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Каланчак Скадовського району Херсонської області.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

На підставі ч. 5 ст. 317 ЦПК України копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заінтересована особа: Могилів-Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: пл. Соборна, 12, м. Могилів-Подільський Вінницької області, код ЄДРПОУ 21725782.

Суддя: __