Постанова № 135434284, 24.03.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3186/25

провадження №: 3/398/20/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" березня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.

за участю секретаря Шаповал І.Ф.

розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2025 року о 13 год. 17 хв. у м.Олександрії по вул.Гетьмана Мазепи, 17 водій ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем MAN, днз НОМЕР_1 , з напівпричепом Chereau, днз НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Алкотестер Драгер 6820, результат тесту 2,41 проміле, тест №25, від керування транспортного засобу відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки без порушень правил ПДР, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Шило А.О. у судове засідання також не з`явилася, надала письмові пояснення відповідно до яких зазначила, що протокол є незаконним, а проведений огляд за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотестер 6820 є недійсним, оскільки з матеріалів справи вбачається, що газоаналізатор не відповідає вимогам калібрування вимірувальної техніки, оскільки останнє калібрування приладу було проведено більше ніж 6 місяців до дати огляду водія. Також, на запит адвоката Олександрійським РВП надано відповідь, що сертифікат та свідоцтво на Алкотестер Драгер 6820 відсутній. Окрім цього, відповідно до Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Алкотестер 6820» визначено, що перевірка калібровки має проводитися кожні шість місяців. Зазначає про порушення процедури огляду на стан сп`яніння, оскільки працівник поліції після огляду на стан сп`яніння на місці зупинки не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд у лікарні, а відразу почали складати протокол про притягнення до відповідальності. Також, ОСОБА_1 не були роз`яснені права перед складанням протоколу. Зазначає, що у працівників поліції були відсутні підстави для зупинки ОСОБА_1 , оскільки на запит адвоката не надано підтверджуючих даних по звернення до поліції з приводу керування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Просить провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ознайомившись з письмовими поясненнями захисника ОСОБА_2 , дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та матеріали, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

На відеозаписах, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення зафіксовано, що зупинивши автомобіль ОСОБА_1 працівник поліції повідомив про наявну інформацію, що водій ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Зазначений факт працівникам поліції став відомий від водіїв, які бачили, як ОСОБА_1 зупинився посеред траси. ОСОБА_1 вимагав від працівників поліції назвати прізвища автомобілістів, проте не заперечив факт зупинення ним автомобіля на трасі та зазначив причину зупинку (відійшов в туалет).

Також, на відео зафіксовано, як працівник поліції зазначив, що вбачає у водія ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував вийти з автомобіля. ОСОБА_1 не відмовлявся вийти з авто, але і не вчиняв відповідних дій, весь час сперечався з працівниками поліції. Також, ОСОБА_1 зачинився в автомобілі та деякий час не відчиняв двері.

В подальшому, ОСОБА_1 відчинив двері машини, проте так і не вийшов. Працівниками поліції запропоновано продути Алкотестер Драгер, на що ОСОБА_1 погодився. Продувши алкотестер ОСОБА_1 продовжував перебувати в автомобілі. Результат складає 2,41 проміле.

Таким чином, суд розцінює поведінку ОСОБА_1 під час зупинки працівниками поліції, як спробу ухилитися від відповідальності, оскільки останній достеменно знав, що вживав алкогольні напої, а небажання вийти з автомобіля, незмістовні суперечки з працівниками поліції лише підтверджують факт намагання уникнути відповідальності.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, постанові Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктами 2, 4, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Крім наведених доказів, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується також протоколом про адміністративне правопорушення від 16.05.2025 серії ЕПР1 №332246, який складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП та в якому розкрито суть адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено результат огляду 2.41 проміле; результатом Алкотестера Драгер від 16.05.2025 року результат 2.41 проміле; рапортом поліцейського СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 16.05.2025 року; відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників поліції, який є невід`ємною частиною протоколу від 16.05.2025 серії ЕПР1 №332246.

Щодо посилання захисника на той факт, що калібровку Алкотестера Драгер 6820 необхідно проводити кожні 6 місяців, у той час як Алкотестер, яким проводився огляд ОСОБА_1 пройшов калібровку у вересні 2024 року, суддя зазначає наспуне.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Зі змісту ч.ч. 1,2 ст. 17 цього ж Закону вбачається, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки це повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал)(пункт 17).

Повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам (пункт 18).

Згідно Порядку встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1195, міжповірочний інтервал для законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (це проміжок часу або напрацювання між двома послідовними повірками законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, протягом якого метрологічні характеристики такого засобу повинні відповідати встановленим вимогам (абз. 4 пункт 2).

Міжповірочні інтервали за категоріями законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюються Мінекономіки для забезпечення надійних результатів вимірювань протягом визначеного проміжку часу (пункт 3 Порядку).

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається - 1 рік.

З матеріалів справи вбачається, що остання повірка (калібрування) приладу «Drager Alcotest 6820» відбулась у вересні 2024 року, тобто на час проведення огляду на стан сп`яніння 16.05.2025 року міжповірочний інтервал, визначений законодавчо, не сплив, отже експлуатація вказаного засобу вимірювальної техніки здійснювалась працівниками поліції з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах. (а.с.4).

Також не підтвердилось посилання сторони захисту на те, що працівниками поліції перед складанням протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не роз`яснено права. Так, зазначений факт спростовується відеодоріжкою №NOR_000000_000000_20250516142000_AA_N0018 диску №1, де на 14:31 год. після продуття ОСОБА_1 . Алкотестеру Драгер та озвученням результату, працівник поліції зазначив, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння та зачитав права.

З огляду на викладене, на переконання суду, відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення, який суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом доказами і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Всі інші доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення особи від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою та відтворюють картину вчиненого правопорушення, клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП не підлягає задоволенню.

ЄСПЛ в рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

За вказаних обставин суд дійшов переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, шляхом накладення на нього адміністративного стягнення в межах її санкції.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень на транспорті, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На думку суду, застосований до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення прав керування є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Згідно статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу, назва платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; номер рахунку UA658999980313000149000011001; отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.

Реквізити для сплати судового збору назва платежу: Надходження від стягнення судового збору на користь держави; номер рахунку UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення, згідно із статтею 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя Тетяна Василівна Голосеніна