Рішення № 13543410, 26.01.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р.

Справа № 06/199-38.

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії

до Люблінецького виробничого управління житлово-комунального господарства

про стягнення 8 181,86 грн.

Суддя Дем’як В.М.

за участю представників:

від позивача: Сорока А.П. - юрисконсульт (довіреність № 19/26-54 від04.01.2011р.)

від відповідача: Крощук М.Г. (довіреність № 10 від 24.01.2011р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 8181,86 грн., з них: 6238,24 грн. заборгованості за передану на підставі договору № 322 від 13.05.1998р. електроенергію за період листопад 2009р. - листопад 2010р., 964,91 грн. пені за період січень 2010р. –червень 2010р., 757,19 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2009р. –жовтень 2010р., 221,52 грн. процентів річних за період листопад 2009р. –листопад 2010р.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву, в якій просить стягнути з відповідача 964,91 грн. пені за період січень 2010р. –червень 2010р., 757,19 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2009р. –жовтень 2010р., 221,52 грн. процентів річних за період листопад 2009р. –листопад 2010р. В частині стягнення 6238,24 грн. заборгованості просив провадження у справі припинити у зв’язку з оплатою. На підтвердження перерахування відповідачем суми заборгованості подав банківські виписки від 13.12.2010р., 17.12.2010р., 24.12.2010р., 28.12.2010р., витяг з особового рахунку № 322.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

13.05.1997 року між Ковельською філією ВАТ “Волиньобленерго” і Люблінецьким виробничим управлінням житлово-комунального господарства було укладено договір № 322 на користування електричною енергією.

Відповідно до п.2.1. вказаного договору, постачальник - Ковельська філія ВАТ “Волиньобленерго” від імені ВАТ “Волиньобленерго” зобов’язався постачати споживачу - Люблінецькому виробничому управлінню житлово-комунального господарства, електричну енергію, в кількості визначеній додатком №1 до цього договору, а відповідач відповідно до п.4.1. договору оплачувати використану електричну енергію, а також вносити інші платежі згідно з чинними тарифами, індексом цін та умовами договору.

На виконання умов вказаного договору, постачальник здійснював поставку електричної енергії в повному обсязі, однак споживач, зобов’язання щодо її оплати здійснював частково та несвоєчасно. Даний факт стверджується витягами з особового рахунку № 322, розрахунком вартості спожитої електричної енергії.

У зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору № 322 від 13.05.1997р. в частині оплати отриманої електричної енергії, на день подачі позову до суду, за ним рахувалась заборгованість перед позивачем в сумі 6238,24 грн..

Разом з тим, під час провадження у справі, відповідачем було здійснено оплату заборгованості в сумі 6238,24 грн., що стверджується банківськими виписками від 13.12.2010р., 17.12.2010р., 24.12.2010р., 28.12.2010р., витягом з особового рахунку № 322.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Керуючись наведеним, суд вважає за необхідне провадження у справі на суму 6238 грн. 24 коп. припинити.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

У п. 8.4. договору № 322 від 13.05.1997р. сторони погодили, що у випадку неоплати, або неповної оплати платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення.

Отже, нарахована позивачем пеня в сумі 964 грн. 91 коп., за період січень –червень 2010р. підставна. Однак, враховуючи ту обставину, що відповідач з незначною прострочкою повністю оплатив вартість спожитої ним електроенергії, господарський суд на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 ГПК України, які надають право господарському суду зменшувати у виняткових випадках розмір пені, вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 10% і стягнути її в розмірі 9 грн. 65 коп.

У зв’язку з цим, в позові про стягнення 955,26 грн. пені слід відмовити.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, позивачем правомірно нараховані 757,19 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2009р. – жовтень 2010р., 221,52 грн. процентів річних за період листопад 2009р. –листопад 2010р.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення в частині стягнення 757,19 грн. збитків, завданих інфляцією, 221,52 грн. процентів річних, 9, 65 грн. пені.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, та 6238,24 грн. боргу сплачено після порушення провадження у справі, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись викладеним та ст.ст. 11, 546, 548, 625 Цивільного кодексу України, Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією. ст. ст. 33, 34, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Люблінецького виробничого управління житлово-комунального господарства (смт.Люблинець, вул.Жовтнева, 17, код ЄДРПОУ 20121504) на користь відкритого акціонерного товариства „Волиньобленерго” в особі Ковельської філії (м.Ковель, вул. Грушевського, 56, код ЄДРПОУ 00131512) 9 грн. 65 коп. пені; 757 грн. 19 коп. інфляційних нарахувань; 221 грн. 52 коп. –3% річних та 120 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі на суму 6238 грн. 24 коп. припинити.

4. В позові про стягнення 955 грн. 26 коп. пені відмовити.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя В. М. Дем`як

Повний текст рішення

складено та підписано

26.01.11