Рішення № 13543408, 24.01.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р.

Справа № 06/185-38.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛОН-К", м.Луцьк

про стягнення 116 609,06 грн.

суддя Дем’як В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство "Херсонський комбінат хлібопродуктів" звернулося із позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛОН-К" про стягнення 116 609,06 грн., з них: 104400 грн. основного боргу; 6538,57 грн. пені; 3654 грн. збитків, завданих інфляцією, 2016,49 грн. процентів річних.

Заявлені позовні вимоги підтверджує договором купівлі-продажу №108 від 29.01.2010р., додатковими угодами №1 від 01.02.2010р., №2 від 08.02.2010р., №3 від 20.02.2010р., №4 від 01.03.2010р., накладними №ОтГП-626 від 25.03.2010р., №ОтГП-627 від 25.03.2010р., №ОтГП-649 від 26.03.2010р., №ОтГП-650 від 26.03.2010р., довіреністю №0000000129 від 24.03.2010р., рахунками а оплату №ОтГП-626 від 25.03.2010р., №ОтГП-627 від 25.03.2010р., №ОтГП -649 від 26.03.2010р., №ОтГП-650 від 26.03.2010р. та товарно-транспортними накладними від 25.03.2010р. та від 26.03.2010р.

Позивач в клопотанні № 16/07 від 12.01.2011р. повідомив, що після того, як було заявлено позов, відповідач перерахував позивачу 1000 грн. заборгованості. На підтвердження цього подав банківську виписку від 17.11.2010р. Просить стягнути з відповідача 115609,06 грн., з них: 103400 грн. основного боргу; 6538,57 грн. пені; 3654 грн. збитків, завданих інфляцією, 2016,49 грн. процентів річних. Крім цього просить справу розглянути без участі представника ПАТ "Херсонський КХП" за наявними в ній матеріалами.

Відповідач на вимогу ухвали суду від 28.12.2010р. довідку про включення до ЄДРПОУ; письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не подав, в судове засідання не прибув.

В клопотанні від 24.01.2010р. відповідач просить відкласти розгляд справи у зв'язку з хворобою директора, а представника, який би діяв на підставі довіреності та представляв інтереси товариства немає, неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.

Умовами відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дають можливості розглянути її в даному судовому засіданні, але вони можуть бути усунені судом і особами, які беруть участь у справі, до наступного судового засідання. Обставин, через які спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, відповідач не навів, необхідності участі свого представника в судовому засіданні не обґрунтував. Явка представника відповідача в судове засідання, призначене на 24.01.2011р., не визнавалась обов’язковою. Разом з цим доказів на підтвердження перебування директора товариства на лікарняному не подано.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010 N 01-8/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

З огляду на викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено, справу розглянуто за відсутності представника відповідача, зважаючи на належне повідомлення відповідача про судовий розгляд, за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

29.01.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Херсонський комбінат хлібопродуктів" і Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛОН-К" був укладений договір купівлі-продажу № 108, згідно з умовами якого продавець зобов’язувався передати у власність покупця, а останній –прийняти і здійснити своєчасну оплату за товар на умовах договору.

Згідно з п. 5.1. договору відповідач зобов’язувався здійснити безготівковий розрахунок, відстрочка платежу не більше десяти календарних днів з моменту відвантаження товару зі складу продавця.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 108 від 29.01.2010р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 712010 грн., що підтверджується накладними №ОтГП-626 від 25.03.2010р., №ОтГП-627 від 25.03.2010р., №ОтГП-649 від 26.03.2010р., №ОтГП-650 від 26.03.2010р., довіреністю №0000000129 від 24.03.2010р., рахунками а оплату №ОтГП-626 від 25.03.2010р., №ОтГП-627 від 25.03.2010р., №ОтГП -649 від 26.03.2010р., №ОтГП-650 від 26.03.2010р. та товарно-транспортними накладними від 25.03.2010р. та від 26.03.2010р., актом звірки розрахунків від 17.05.2010р.

Відповідач взяті на себе договірні зобов’язання виконав частково, а саме на суму 657410 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 17.05.2010р., банківськими виписками від 07.06.2010р., від 21.06.2010р., від 03.08.2010р., від 13.10.2010р.

Залишок заборгованості відповідача станом на момент подачі позову до господарського суду складав 104400 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено, цивільні права та обов’язки у сторін виникли на підставі договору купівлі-продажу товару № 108 від 29.01.2010р.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з викладеного, позовна вимога в частині стягнення 104400 грн. основного боргу підставна та підлягає до задоволення судом в повному об’ємі.

Водночас, господарський суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу у випадку відсутності предмету спору.

Оскільки відповідач сплатив основний бог в сумі 1000 грн. в процесі судового розгляду, що стверджується банківською випискою від 17.11.2010р., суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в цій частині у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.2. договору № 108 від 29.01.2010р. передбачено, що за прострочення платежу покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення пені за неналежне виконання зобов’язань в сумі 6538 грн. 57 коп., за період з 08.06.2010р. по 25.10.2010р., підлягають до задоволення.

Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 3654 грн. інфляційних нарахувань за період червень –вересень 2010р. та 2016 грн. 49 коп. - 3% річних за період з 11.06.2010р. по 25.10.2010р., підставна та підлягає до задоволення судом в повному об’ємі.

Отже, позов підлягає до задоволення частково в сумі 115609,06 грн., з них: 103400 грн. основного боргу; 6538,57 грн. пені; 3654 грн. збитків, завданих інфляцією, 2016,49 грн. процентів річних.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита, послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 11, 526, 546, 548, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково в сумі 115609 грн. 06 коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛОН-К" (м.Луцьк, вул..Карпенка-Карого, 3а, код ЄДРПОУ 13349709) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів" (м. Херсон, вул.Порт-елеватор, 5, код ЄДРПОУ 00952367) 103400 грн. основного боргу, 3654 грн. інфляційних нарахувань, 2016 грн. 49 коп. –3% річних та 1166 грн. 09 коп. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі на суму 1000 грн. припинити.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя В.М.Дем’як