Ухвала суду № 135433140, 03.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №296/13221/25

Категорія 38

2-др/295/33/26

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового рішення

03.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву, подану керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» Кириченко Ольгою Миколаївною, про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2026 з використання системи «Електронний суд» представник позивача подала заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 8500,00 грн, які понесло ТОВ «Брайт Інвестмент» у зв`язку з розглядом цієї цивільної справи, за результатами якої судом повністю задоволені позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2020344570_CARD від 02.09.2018, а тому посилаючись на норми ст. 141 ЦПК України вважає, що такі витрати підлягають стягненню з відповідача.

Представник позивача посилається на те, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу була заявлена в позовній заяві, до якої не були долучені документи, що підтверджують їх понесений їх розмір, а також при ухваленні 24.02.2026 судового рішення не було вирішено питання про їх стягнення на користь позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи

З огляду на те, що справа була розглянута в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, суд вирішує лише питання про судові витрати, розгляд заяви проводиться без повідомлення учасників справи, що відповідає положенням ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, додані до неї докази, матеріали цивільної справи № 296/13221/25, суд встановив таке.

19.11.2025 року керівник ТОВ «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М. з використання системи «Електронний суд» подала позовну зяву про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 2020344570_CARD від 02.09.2018 (а. с. 2-8).

В позові представник позивача вказала, що очікує понести судові витрати, в тому числі, з оплати витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20 000,00 грн без зазначення та долучення доказів, які підтверджують вказані обставини.

Згідно із заочним рішенням суду від 24.02.2026 повністю задоволені позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент», вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором № 2020344570_CARD від 02.09.2018 у розмірі 33 935,15 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а. с. 85-86).

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що витрати на правничу допомогу суд не стягував.

За правилами ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8500,00 грн представник до заяви про ухвалення додаткового рішення надала копію свідоцтва про право Чміль Юлії Володимирівни на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3080; копію ордеру серії АЕ № 1421265 від 27.02.2026; копії договору № 01/05-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2023, укладеного між адвокатським бюро «Юлії Чміль» і ТОВ «Брайт Інвестмент», додатку до договору із переліком послуг та їх вартості, а також копію акту про надання правничої допомоги № 2702-26 від 27.02.2026, зі змісту якого вбачається, що робота адвоката складалась з ознайомленням з матеріалами справи за наданим пакетом документів клієнтом, аналіз документів, ознайомлення із судовою практикою та визначення перспективи справи, складання позовної заяви, у тому числі формування пакету документів для подання до позовної заяви з додатками.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що позовна заява та додані до неї документи для подання до суду були складені та оформленні адвокатом Чміль Ю., позовна заява підписана безпосередньо керівником ТОВ «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М., нею ж засвідчені додані до позову копії документи, в позовній заяві не вказано, що представником позивача є адвокат Чміль Ю.

Суд вважає, що представником позивача не надані докази, які підтверджують надання адвокатом Чміль Ю. будь-яких послуг в цій справі.

Суд звертає увагу, що долучений до заяви про ухвалення додаткового рішення ордер датований 27.02.2026, тобто після ухвалення судового рішення у справі.

27.02.2026 підписаний акт про надання правничої допомоги № 2702-26, проте з його змісту вбачається, що перелік наведених в ньому послуг адвоката складається з ознайомленням з матеріалами справи та складання позовної заяви, тобто фактично всі послуги повинні були бути виконані до подання позовної заяви, тобто до 19.11.2025, а відтак незрозуміло, з яких причин такий акт складений після ухвалення судового рішення і чому він не міг бути поданий одночасно з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 10.01.2024 року у справі № № 285/5547/21 зроблений правовий висновок, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Згідно з ухвалою суду про відкриття провадження від 29.12.2025 справа до розгляду призначена в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі; при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З огляду на те, що глава 10 розділу ІІІ ЦПК України "Розгляд справ у порядку спрощеного провадження" не містить окремих умов щодо подання доказів про понесені стороною судові витрати, виходячи з сукупного аналізу ч. 8 ст. 141, ст.ст. 246, 274-279 ЦПК України, суд робить висновок, що докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які повинні бути подані до завершення судового розгляду або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до завершення судового розгляду у справі сторона зробила про це відповідну заяву, при цьому повинні бути наведені поважні причини, які завадили учаснику судового провадження подати докази до завершення судового розгляду.

Проте, в заяві про ухвалення додаткового рішення представник не посилається на причини, з яких докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не могли бути подані одночасно з поданням позовної заяви, оскільки виходячи з перерахованих в акті послуги, вони повинні були бути надані до подання позовної заяви.

Отже, суд дійшов висновку, що зміст заяви представника позивача Кириченко О.М. не містить обґрунтувань поважності причин не подання доказів, які підтверджують факт надання правничої допомоги до завершення судового розгляду, оскільки справа була розглянута в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Таким чином, підсумовуючи викладене, з огляду на те, що суд дійшов висновку, що на підставі наданих доказів не підтверджується належним чином факт надання правничої допомоги адвокатом Чміль Ю. при розгляді справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ; те, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу подана з порушенням порядку, встановленого ст.ст. 141, 246 ЦПК України, суд відмовляє в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення і про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 259, 270, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» Кириченко Ольги Миколаївни про стягнення витрат на правничу допомогу.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її складення відповідно до положень ст. 260 ЦПК України.

Суддя О.В. Стрілецька