Ухвала суду № 135432723, 02.04.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1097/26

Провадження № 1-кс/541/323/2026

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2026 рокум.Миргород

Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді клопотання слідчого слідчого відділення Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026172050000007 від 13 січня 2026 року щодо підозрюваного

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ковалі Хорольського р-ну Полтавської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч. 3 ст. 369 КК України, -

Встановив:

01 квітня 2026 року слідчий СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Зі змісту поданого клопотання вбачається, що у провадженні СВ Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке 13.01.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026172050000007 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Наказом №235-ОД від 31.12.2025 затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі ЕКОПФО у КНП «МЛІЛ» ММР, до якого включено лікаря-терапевта ОСОБА_8 , лікаря-кардіолога ОСОБА_9 , лікаря-уролога ОСОБА_6 , лікаря-невропатолога ОСОБА_10 , лікаря-невропатолога ОСОБА_11 .

Лікар-уролог ОСОБА_6 , який є членом ЕКОПФО у КНП «МЛІЛ» ММР, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_12 , вчинив дії направлені на підбурення ОСОБА_13 до надання неправомірної вигоди членам ЕКОПФО у КНП «МЛІЛ» ММР ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які постійно обіймають посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків (функцій) та є службовими особами, за вчинення такими службовими особами в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їм службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_6 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі у зв`язку із вилученням грошових коштів під час проведення обшуку та затриманням ОСОБА_6 правоохоронними органами, що унеможливило подальшу передачу неправомірної вигоди службовим особам - членам ЕКОПФО.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у закінченому замаху на підбурення до надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України.

При розгляді клопотання слідчим суддею прокурор підтримав клопотання слідчого та просив задовольнити з посиланням на ризики, наведені у ньому. Зазначив, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить завдань кримінального провадження та не здатний запобігти ризикам, на які вказано в клопотанні. Просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із застосуванням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 гривень.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, ризики наведені прокурором вважав не доведеними. Крім того, зауважив, що підозрюваний має незадовільний стан здоров`я, позитивно характеризується, має медаль «За врятоване життя», за штатним розписом є єдиним лікарем-урологом хірургічного відділення КНП «МЛІЛ» ММР, проживає в цивільному шлюбі.Просив визначити запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді нічного домашнього арешту.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, заначив, що підозра та ризики, зазначені в клопотанні, ґрунтуються на припущеннях. Його підзахисний позитивно характеризується, має двох малолітніх дітей, з якими постійно підтримує відносини. Колишня дружина та теща не заперечують проти визначення підозрюваному такого запобіжного заходу, як домашній арешт, за місцем його реєстрації. Просив обрати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_14 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що не має наміру перешкоджати слідству та уникати правосуддя. Вказав, що він є єдиним лікарем-урологом хірургічного відділення КНП «МЛІЛ» ММР, має на утриманні двох малолітніх дітей. Просив обрати домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши зміст клопотання і матеріалів, якими слідчий і прокурор обґрунтовують доводи цього клопотання, суд приходить до наступного висновку.

З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке 13.01.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026172050000007 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч. 3 ст. 369 КК України.

31.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру, у закінченому замаху на підбурення до надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України, у скоєнні якого йому повідомлено про підозру.

Причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України, та обґрунтованість підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням 4 відділу 8 управління ДВК СБУ про вчинення кримінального правопорушення від 12.01.2026; заявою ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення; заявою ОСОБА_13 від 15.01.2026; протоколами допиту свідка ОСОБА_13 від 15.01.2026, 12.02.2026, 19.02.2026, 04.03.2026, 30.03.2026; протоколом обшуку проведеного за місцем здійснення діяльності ОСОБА_6 , каб. 10 КНП «МЛІЛ» ММР, за адресою: вул.. Гоголя, 172, м. Миргород; протоколом обшуку від 30.03.2026 проведеного за адресою реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_12 ;протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, складеним відносно ОСОБА_6 від 30.03.2026; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, скалений відносно ОСОБА_12 від 30.03.2026; витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 30.03.2026 №10847/26/52/В, яке видане на ім`я ОСОБА_13 ; матеріалами проведеними НСРД; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий посилається на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що для запобігання вказаним ризикам, застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім.

Слідчий суддя приймає до уваги наявність обставин, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, тому відчуваючи незворотність покарання у разі доведення винуватості, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час органом досудового розслідування не встановлено місце перебування всіх речових доказів, які мають значення для досудового розслідування, підозрюваний має реальну можливість протидіяти розслідуванню щодо відшукання вказаних речових доказів та встановлення осіб свідків, яким відомі обставини вчинення кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред`явленої йому у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено існування обставин, що є підставою для застосування саме такого виду запобіжного заходу стосовно підозрюваного.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного запобігання настанню вказаних ризиків, отже необхідно клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання від вартою.

Одночасно з триманням під вартою суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_6 слід визначити заставу в порядку ч. 4 ст. 183 КПК України, встановивши достатнім розміром, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, грошову суму в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176178, 182, 183, 193, 196, 198, 205, 219 КПК України, слідчий суддя

Ухвалив:

Клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч. 3 ст. 369 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з моменту фактичного затримання з 21 год. 18 хв. 30 березня 2026 року до 21 год. 18 хв. 28 травня 2026 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого або суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими учасниками кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 ..

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід Держави.

Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.

Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, захиснику, підозрюваному та слідчому органу досудового розслідування, яким ініційовано розгляд відповідного клопотання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, однак відповідно до положень ст. 205 КПК України ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддяОСОБА_1