Рішення № 135429996, 24.03.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/19453/25

Номер провадження2/205/403/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 березня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину до досягнення нею повноліття та на дружину до досягнення дитиною трирічного віку,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину до досягнення нею повноліття та на дружину до досягнення дитиною трирічного віку. В обґрунтування позову зазначено, що 25.02.2023 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб. Від цього шлюбу вони мають малолітню доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відносини з чоловіком не склалися, шлюбні відносини припинені, шлюб між сторонами розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 20.01.2025 року. Донька зареєстрована і проживає з позивачкою, яка здійснює виховання та постійний догляд за дитиною. На підставі зазначеного, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно з дати подання позову до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку та аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дати подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02.01.2026 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658, адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми отриманих доходів та утримання податків щодо фізичної особи за період IV квартал 2024 - IV квартал 2025 року.

З Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан та доходи, отримано відповідь №2215967 від 07.01.2026 року.

29 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Чернецькою О.А. подано заяву про зміну предмета позову у зв`язку з допущенням технічної помилки (описки). У зазначеній заяві представник позивача просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дати подання позову до суду і до повноліття дитини; стягнути аліменти на утримання позивача у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку. Інші позовні вимоги залишено без змін.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чернецької Олени Анатоліївни про зміну предмета позову шляхом зменшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, у заяві про зменшення позовних вимог представник позивача звернулася до суду з проханням розгляд справи провести без її участі та позивача, зазначивши, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив не подав, будь-яких заяв від нього не надходило, тому суд за наявності письмової згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.02.2023 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, актовий запис № 67 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23.08.2023 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №384, батьком дитини зазначено ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_1 (а.с.13).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська у справі №210/6195/24 від 20.01.2025 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 15-16 зворот).

З витягу № 2023/003085811 від 19.04.2023 року з реєстру територіальної громади вбачається, що мати ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2168551 від 23.12.2025 року (а.с. 9, 21).

У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 , що 10.11.2023 посвідчена приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Перекопською І.С., зареєстрована в реєстрі за №1010, згідно з якою ОСОБА_2 надано згоду на реєстрацію місця проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2168433 від 23.12.2025 року малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.11.2023 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , тобто разом із матір`ю (а.с. 22).

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2167968 від 23.12.2025 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.20).

Позивач до позовної заяви додає виписку про рух коштів по своїй картці, згідно з якою останнє перерахування коштів від ОСОБА_2 відбулось 18.08.2023. (а.с.17-17 зворот). Тобто наразі відповідач не надає допомогу на утримання дитини. Отже, позивач вправі вимагати покладення на відповідача аліментних зобов`язань.

За ст. 27 Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи, що утримання дитини є не правом, а обов`язком батьків, а заявлений позивачем розмір аліментів на одну дитину є беззаперечним, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч.1, ч.4 ст.75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Відповідно до статті 84 СК України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

У постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів того, що він не має можливості надавати допомогу на утримання дитини та дружини.

З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини та стягувати аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дружини у розмірі 1/4 від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 22.12.2025 року і до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання в частині розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Таким чином, враховуючи, що позивач є звільненою від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання відшкодування судових витрат та їх розміру, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Верховний Суд у справі № 922/2604/20 виснував про те, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтам тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Оскільки позивачем не надано розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Таким чином, враховуючи, що позивач є звільненою від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.141, 263-265, 280, 282, 430 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину до досягнення нею повноліття та на дружину до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 22.12.2025 і до моменту досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 22.12.2025 і до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення в частині стягнення аліментів у розмірі платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Новокодацьким районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , електронний кабінет відсутній;

представник позивача адвокат Чернецька Олена Анатоліївна, РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 11.02.2015 року, ордер про надання правничої допомоги АЕ№1454903, адреса: 51914, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Кам`янське, вул. Чистої Роси, буд. 10, електронний кабінет наявний;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 , електронний кабінет відсутній.

Суддя Г.В. Дорошенко