Ухвала суду № 135428541, 01.04.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-п/754/61/26

Справа № 754/13931/25

У Х В А Л А

Іменем України

01 квітня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Сенюти В.О. ,

секретаря судового засідання Каба А.В.

за участю:

представника заявника - Рудницької В.І.

представника позивача - Банецького Б.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Рудницької Вікторії Іванівни про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22.12.2025 у цивільній справі № 754/13931/25 за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Рудницька В.І. звернулась до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22.12.2025.

Подану заяву обґрунтовує тим, що відповідачка не отримувала копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження, у зв`язку з чим була позбавлена можливості надати суду свої письмові заперечення (відзив), пояснення та докази вчасно, що мають суттєве значення. Поважність причин неявки та неподання пояснень обумовлена тим, що відповідачка хоча і зареєстрована за адресою, куди направлялася судова кореспонденція, проте фактично більше 10 років за вказаною адресою не проживає, перебуваючи за іншим місцем мешкання. Крім того, представник зазначає, що відповідачка проходила складне лікування, був період реабілітації, що потребує значних фізичних зусиль, часу та фінансових витрат. Також, відповідачка не мала фінансової можливості залучити професійного адвоката для захисту її інтересів. Сторона відповідачки не погоджується з ухваленим рішенням, оскільки вважає, що позивачем не було надано копії типового індивідуального договору, до якого нібито приєдналися відповідачі, та не доведено факт його оприлюднення у встановленому законом порядку саме для мешканців будинку відповідачів.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Рудницька В.І. подану заяву підтримала, просила задовольнити з викладених підстав.

Представник позивача в судовому засіданні просив заяву залишити без задоволення. Вказав, що відповідачка не скористалась своїм правом подати відзив, в жодне судове засідання не з`явилась. Крім того, до заяви не долучено докази на спростування позовних вимог позивача, вказує, що сторона відповідача не надала суду жодних належних та достатніх доказів того, що відповідачка проживає за іншою адресою, ніж адреса її реєстрації.

Вислухавши доводи представника відповідачки та позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення заяви відповідачки про перегляд заочного рішення без задоволення, з наступних підстав.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Разом із тим, з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Заявниця в заяві про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ч.1 ст.288 ЦПК України, не вказала та не надала жодного доказу, в розумінні ст.76-80 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, не був врахований судом під час ухвалення заочного рішення.

Судом встановлено, що 22.12.2025 у справі № 754/13931/25 за позовом КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за надані послуги в загальному розмірі 94087,45 грн., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн., по 1009,33 грн. з кожного.

Згідно інформації про зареєстроване місце проживання, відповідачка ОСОБА_4 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачка про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялась за допомогою судових повісток, які направлені рекомендованими повідомленнями про вручення. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулись із відміткою про отриманя.

Згідно розписки (а.с.86) від 22.12.2025, копія заочного рішення суду вручена сторонам по справі в приміщенні суду.

Таким чином, судом вживались всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідачів, однак, а ні відповідачі, ані представник відповідачів не з`явилися в судове засідання по справі, у зв`язку з чим було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог на підставі аналізу доказів, які знаходились в матеріалах справи.

Відтак, твердження представника відповідачки про те, що вона не була повідомлена про розгляд справи належним чином, не відповідає наявним у справі документам.

Заперечення відповідачки, які містяться в заяві про перегляд заочного рішення про те, що вона не є споживачем наданих послуг за адресою: АДРЕСА_1 оскільки фактично не проживає за зареєстрованим місцем проживання, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Порядок звільнення наймачів (власників) квартир (приватних будинків) та членів їх сімей за період їх тимчасової відсутності від оплати за комунальні послуги, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 409/1843.

Встановлено, що наймач (власник) квартири (приватного будинку) та члени його сім`ї за період тимчасової відсутності мають право на несплату вартості ненаданих послуг при дотриманні певних умов:

1.1 При тимчасовій відсутності всієї сім`ї: за умов відключення працівниками житлово-експлуатаційної організації (Виконавця послуг) холодної та гарячої води та опломбування запірних вентилів на вводі у квартиру (приватний будинок) та зняття пломб і відновлення послуг працівниками житлово-експлуатаційної організації (Виконавця послуг) згідно з письмовою заявою наймача (власника) квартири (приватного будинку).

1.2. При тимчасовій відсутності одного або декількох членів сім`ї: за умови своєчасного подання в житлово-експлуатаційну організацію (Виконавця послуг) та в управління експлуатації газового господарства документів, що підтверджують факт відсутності одного або декількох членів сім`ї.

Винятком є випадки, коли наймач (власник) квартири (приватного будинку) або члени його сім`ї перебувають на стаціонарному лікуванні, санаторно-курортному відпочинку, терміни якого підтверджено лікарняним, путівкою та ін.

Звільнення від оплати здійснюється за період тимчасової відсутності не менше одного місяця. Для звільнення від оплати наймач (власник) квартири (приватного будинку) повинен надати наступні документи: у випадку, передбаченому пунктом 1.1 (При тимчасовій відсутності всієї сім`ї): заяву в житлово-експлуатаційну організацію (Виконавця послуг) про відключення холодної і гарячої води та опломбування запірних вентилів із зазначенням періоду тимчасової відсутності; акт житлово-експлуатаційної організації (Виконавця послуг) про відключення та опломбування вентилів холодної і гарячої води.

Перерахунок проводиться після відновлення надання послуг, якщо не порушено цілісності опломбування мереж (у випадку передбаченому пункт 1.1).

У випадку передбаченому пунктом 1.2 (при тимчасовій відсутності одного або декількох членів сім`ї: заяву в житлово-експлуатаційну організацію (до Виконавця послуг) про тимчасову відсутність одного або декількох членів сім`ї із зазначенням періоду та місця перебування; документ, що підтверджує факт перебування одного або декількох членів сім`ї в іншому місці (документ повинен містити кутовий штамп з реєстраційним номером, дату видачі, бути завірений печаткою); для працюючих - довідку з місця роботи про перебування у відпустці, відрядженні (із зазначенням терміну відпустки, відрядження).

Відповідач не надала суду доказів звернення з відповідною заявою до позивача (надавача послуг) з заявами (повідомленнями) про не проживання у квартирі за період виникнення заборгованості, та бажання припинити отримання послуг (як повністю так і на певний період).

Як встановлено судом з наданих представником позивача розрахунків заборгованості, нарахування за централізоване опалення, теплову енергію здійснювалось на житлову площу квартири, а нарахування заборгованості з централізованого постачання гарячої води за нормативними показниками, оскільки загальнобудинковий та квартирний засоби обліку гарячого водопостачання відсутні.

Отже, нарахування заборгованості за постачання гарячої води здійснювалось за кількістю зареєстрованих за даною адресою осіб.

Особа, яка зареєстрована у квартирі, але фактично там не проживає, зобов`язана сплачувати за комунальні послуги. Це обумовлено тим, що реєстрація (прописка) створює юридичний зв`язок між особою та житловим приміщенням, і, відповідно, обов`язок сплачувати за послуги, які надаються цьому приміщенню.

Інститут реєстрації місця проживання надає право особі проживати в житловому приміщенні за зареєстрованим місцем проживання, разом з тим, зі слів відповідачки вона більше 10 років за вказаною адресою не проживає.

Правилами реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів №207 від 02 березня 2016 року передбачено, що громадяни України, а також іноземці чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

У своїй заяві відповідачка ОСОБА_1 зазначаючи, що проживає за іншою адресою належних доказів цього не надала.

Зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 надає останній право на користування житловим приміщенням за даною адресою, що кореспондується з її обов`язком по оплаті комунальних послуг, які надаються позивачем за даною адресою.

Відповідно до правової позиції Верхового Суду України, викладеної у постанові Верховного суду України від 20.04.2016 (справа №6-2951цс15), яка підтримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 (справа №751/3840/15-ц) споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Таким чином, доводи представника відповідачки про відсутність доказів про приєднання до відповідного договору суд до уваги не приймає.

Крім того, представник відповідачки не навела контррозрахунку заборгованості.

З огляду на вказане, суд не приймає до уваги наведені посилання сторони відповідачки, як підставу для скасування заочного рішення, та вважає їх необґрунтованими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в заяві відповідачки відсутні посилання на докази, які б мали істотне значення для справи та які б не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, то за відсутності зазначених обставин у їх сукупності у суду відсутні правові підстави для скасування заочного рішення. За таких обставин суд приходить до висновку про залишення заяви без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 287-288 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Рудницької Вікторії Іванівни про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22.12.2025 у цивільній справі № 754/13931/25 за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено: 03.04.2026.

Суддя В.О.Сенюта