Рішення № 135427644, 02.04.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/194/26

Провадження № 2/548/332/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2026 м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Лідовець Т. М.,

за участі секретаря судового засідання - Манжос Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що 03.03.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 633543463, за яким відповідач отримав від позивача кредит в сумі 13100,00 грн.

08.07.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/43, за яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржників, в тому числі, до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором.

Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим, у нього перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 30342,27 грн, з яких 13099,90 грн заборгованість по кредиту та 17242,37 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, яку позивач просив суд стягнути з відповідача разом із сумою судових витрат, яка складається із судового збору та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 05 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, був належно повідомлений про дату, час та місце слухання справи шляхом розміщення оголошення про виклик у судове засідання на веб сайті судової влади.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 280 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд встановив, що 03.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 633543463, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 13100,00 грн (а. с.25-36).

Згідно із договором позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 20 днів від дати тримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2 Договору (п. 3.1. кредитного договору). Відповідно до п. 5.1 кредитного договору кожний окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів на з рахунка кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № 4149-49хх-хххх-0412, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором. На момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70% річних (п. 8.3. кредитного договору). Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду 23.03.2025, а саме протягом 30 днів від дати тримання першого траншу позичальником (п. 7.1 кредитного договору). Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 02.04.2030.

Відповідно до п. 8.8 кредитного договору, за умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту за всіма отриманими траншами протягом 6 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 20 днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 14410 грн 00 коп. гривень та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 524 грн 50 коп., комісію за надання кредиту у розмірі 786 грн 00 коп. та суму кредиту у розмірі 13100 грн. Відповідно до п. 11.1. кредитного договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного виконання.

Також, відповідач підписав паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт», в якому викладені аналогічні умови договору № 633543463 (а. с. 23-24).

На виконання умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 кошти у розмірі 13100 грн, що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід», відповідно до якого було здійснено переказ грошових коштів на рахунок отримувача, номер транзакції 44103-09966-56823 від 03.03.2025 на платіжну картку НОМЕР_1 (а. с. 50).

Належність банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та факт перерахування 03.03.2025 року на вказану картку грошових коштів в сумі 13100 грн підтверджується інформацією, отриманою на виконання ухвали суду про витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 92-93).

Отже, судом встановлено, що кредитодавець ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику ОСОБА_1 обумовлену договором суму грошових коштів.

08.07.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/43, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (зворот а. с. 17).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги за Договором № 633543463 до договору факторингу № МВ-ТП/43 від 08.07.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 30342,27 грн, з яких 13099,90 грн заборгованість по кредиту та 17242,37 грн заборгованість по процентам за користування кредитом (а. с. 18)

Згідно із розрахунком заборгованості у відповідача ОСОБА_1 існує заборгованість перед ТОВ «Таліон Плюс» в сумі 30342,27 грн, з яких 13099,90 грн заборгованість по кредиту та 17242,37 грн заборгованість по процентам за користування кредитом (а. с. 21-22).

24.10.2025 ТОВ «Таліон Плюс» надіслав повідомлення відповідачу про дострокове розірвання Договору № 633543463 від 03.03.2025 та (а. с. зворот 51).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першої, другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Із встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Таліон Плюс» виступає правонаступником кредитодавця (виконавцем послуги кредитування) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факти укладення кредитного договору № 633543463 від 03.03.2025 між первісним кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , а також перерахування кредитних коштів на банківську платіжну картку відповідача ОСОБА_1 .

На підтвердження виникнення право вимоги у стягненні кредитної заборгованості за Договором № 633543463 від 03.03.2025 позивачем надані Договір факторингу, Акт-прийому-передачі прав вимог до боржників та Витяг з реєстрів боржників за кредитним договором. Отже, ТОВ «Таліон Плюс» набуло в порядку, передбаченого законом, право вимоги до відповідача за Договором № 633543463 від 03.03.2025.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку, що наданий кредит у розмірі 13100 грн у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 у повному розмірі не повернув. Відповідачем у період з 03.03.2025 до 08.07.2025 вносилися суми на погашення кредитної заборгованості, зокрема 28.03.2025 1952 грн, 05.05.2025 5 грн, 30.05.2025 8400 грн, 13.06.2025 та 01.07.2025 у розмірі по 3867 грн.

Щодо розміру заборгованості за нарахованими процентами суд зазначає таке. Право на нарахування процентів, умови, розміри та періоди дії ставок визначено умовами кредитного договору. Як вбачається із розрахунку, здійсненого первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», проценти нараховувалися у дисконтний період з 03.03.2025 до 23.03.2025 за процентною ставкою 0,2% та за базовою процентною ставкою 0,98% у період з 24.03.2025 до 08.07.2025 відповідно до умов Договору № 633543463 від 03.03.2025.

Відповідно до вимог пункту 7.8 кредитного договору, беручи уваги до уваги внесені платежі боржником за вказаний період суд при перевірці розрахунку встановив, що в порушення вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору так і на час ухвалення цього рішення, внесені відповідачем платежі 13.06.2025 та 01.07.2025 у розмірі 6 594,95 грн були зараховані на погашення неустойки. Отже, вказана сума підлягає зарахуванню на погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом.

Станом на 28.03.2025 у боржника перед первісним кредитором заборгованість складала: заборгованість за тілом кредиту 13100 грн, за відсотками 1165,90, заборгованість за комісією 786 грн. 28.03.2025 ОСОБА_1 був внесений платіж на суму 1952 грн, які первісним кредитором були зараховані на погашення комісії у розмірі 786 грн, заборгованості по відсоткам - 1165,90 грн та 0,10 грн на погашення тіла кредиту. Тому зурахуванням наданого позивачем розрахунку та платежів відповідача на загальну суму 16139 грн у період з 29.03.2025 до 08.07.2025 сума заборгованості в боржника перед первісним кредитором станом на 08.07.2025 складала: 10056 грн заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за нарахованими відсотками 0 грн, заборгованість за комісією 0 грн.

Щодо нарахування позивачем заборгованості за кредитним договором за період з 09.07.2025 до 24.10.2025 (у період дії кредитного договору) суд зазначає, що право здійснювати нарахування ТОВ «Таліон Плюс» процентів за користування кредитними коштами передбачено умовами Договору факторингу від № МВ-ТП/43 від 08.07.2025, за змістом пункту 4.1 якого фактор позивач у справі, набуває відповідні права вимоги до боржників (а. с. 15).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ «Таліон Плюс» є новим кредитором у зобов`язанні з відповідачем ОСОБА_1 за Договором про відкриття кредитної лінії № 633543463 від 03.03.2025, тому вправі нараховувати проценти за користування кредитними коштами в межах строку до 24.10.2025 до моменту пред`явлення вимоги позивачем ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору. Отже, заборгованість за період з 09.07.2025 до 24.10.2025 за кредитним договором складає 19615,23 грн, що включає: заборгованість за тілом кредиту 10056 грн, заборгованість за відсотками 9559,23 грн (10056*0,98%*97 днів).

За наведених обставин, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору № 633543463 від 03.03.2025 щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про її погашення у повному розмірі, правомірності набуття прав вимоги ТОВ «Таліон Плюс» до боржника ОСОБА_1 , суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню, зокрема в сумі 19615,23 грн, що складається з: 10056 грн- заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), 9559,23 грн - заборгованість за нарахованими процентами, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Позивач повідомив про наявність судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню документально підтверджених витрат, понесених у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 1720 грн (64,6% від 2662,40 грн).

Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями статті 137 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом досліджені свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000666 щодо адвоката Колінько А. В., договір №5 від 02.12.2024 року, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та АО «Ліга юридичних технологій та інновацій» про надання правової допомоги, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги АО «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «Таліон Плюс» від 02.09.2024, за яким вартість допомоги складає 5000 грн, додаткову угоду № 2595 від 26.12.2025 про надання правової допомоги до Договору № 5 від 02.12.2024, платіжну інструкцію № 102 від 26.12.2025 про здійснення оплати ТОВ «Таліон Плюс» за надання правової допомоги АО «Ліга юридичних технологій та інновацій».

При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що такі витрати підтверджені належними доказами та клопотання про їх зменшення не подано іншою стороною. З урахуванням частково задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3230 грн (64,6% від 5000 грн).

Керуючись статтями 2, 7, 10-13, 18, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 247, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за Договором №633543463 від 03.03.2025 у розмірі 19615(дев`ятнадцять тисяч шістсот п`ятнадцять) гривень 23 копійки, що складається із заборгованості по кредиту 10056 (десять тисяч п`ятдесят шість) гривень та заборгованості по процентам за користування кредитом 9559 (дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 23 копійки.

В іншій частині позовний вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень та витрати на професійну правничу допомогу у сумі - 3230 (три тисячі двісті тридцять) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», місцезнаходження: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд.13, код ЄДРПОУ 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Т. М. Лідовець