Рішення № 135427170, 30.03.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/50/26

2-о/530/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

30.03.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участю секретаря судових засідань Бедюх Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дергачівська міська рада Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області з заявою про встановлення факту належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 квітня 1998 року, виданого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області ,Маренич Г.П., за реєстровим № 2-1299, у якому помилково замість правильного будинок АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 70 років померла мати заявниці ОСОБА_2 .Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 квітня 1998 року виданого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П. за реєстровим №2-1299 ,спадкоємицею після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на 184/500 частин спадкового майна житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 є її дочка ОСОБА_1 . Зазначена частина будинку з надвірними будівлями та спорудами належала померлій на підставі рішення народного суду Дергачівського району Харківської області від 10.06.1991 року (справа №2-88) та зареєстрованого в Дергачівському МБТІ від 03.07.1991 року за № 8-1936. В грудні 2025 року при зверненні до державного реєстратора з метою реєстрації права власності було виявлено невідповідність написання в свідоцтві про право на спадщину за законом від 29.04.1998 року номеру будинку 96. замість вірного 95, а тому вказані розбіжності унеможливлюють провести державну реєстрацію права влаcноcті . У зв`язку з чим остання звернулася із заявою до суду.

Ухвалою суду від 09.01.2026 року відкрито провадження по справі.

Заявник та заінтересована особа до суду не з`явилися, надіслали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності ,заперечень проти заявлених вимог не надійшло.

Дослідивши письмові докази, виходячи із встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд вважає за необхідним заяву задовольнити з наступних підстав.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 7ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по- батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Судом встановлено, що заявником у справі є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.5-10). ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с.17).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 квітня 1998 року виданого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маренич Г.П. за реєстровим №2-1299 ,спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на 184/500 частин спадкового майна житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою : АДРЕСА_2 є її дочка ОСОБА_1 ( а.с.4).

Відповідно до рішення народного суду Дергачівського району Харківської області від 10.06.1991 року (справа №2-88) за ОСОБА_2 визнано право власності на 184/500 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою : АДРЕСА_2 ( а.с.13-22).

Оскільки у свідоцтві про право на спадщину за законом від 29 квітня 1998 року невірно зазначено номер будинку АДРЕСА_3 ,провести державну реєстрацію права власності є неможливим.

Відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Отже, суд приходить до висновку, що відмінності у написанні номера будинку стали підставою у зверненні до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявнику необхідно для реалізації своїх прав.

Факт належності померлій ОСОБА_2 184/500 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою : АДРЕСА_2 підтверджується копією рішення народного суду Дергачівського району Харківської області від 10.06.1991 року (справа №2-88) ( а.с.13-22).

Під час розгляду справи судом не встановлено існування спору про право та можливих порушень прав та інтересів третіх осіб внаслідок встановлення факту належності правовстановлюючого документу, про який просить заявник.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу має для заявника юридичне значення.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Судові витрати відносяться на рахунок заявника.

На підставі вищевикладеного та керуючисьст.55 Конституції України, п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,247,259,263-265,293,294,315,319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Дергачівська міська рада Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити .

Встановити факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою : АДРЕСА_4 , правовстановлюючого документу на 184/500 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 , а саме свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 квітня 1998 року, виданого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області ,Маренич Г.П., за реєстровим № 2-1299, у якому помилково замість правильного будинок АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області О.В. Ситник