Ухвала суду № 135426861, 02.04.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1239/20

Провадження 6-56/26

ухвала

Іменем України

02 квітня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ? Луценко Оксани Святославівни про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 року Луценко О.С. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулася через підсистему «Електронний суд» до Обухівського районного суду з вказаною заявою. На обґрунтування заявлених вимог зазначила, що в провадженні Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 63012094 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк». 28.03.2024 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № ПК-280324. Оскільки Товариству не було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , тому не зверталося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Однак, первинний кредитор повернув на депозитний рахунок відділу виконавчої служби кошти, що були стягнуті після відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та підлягають терміновому поверненню правонаступнику. Вважає, що існують підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження провадження з метою заміни стягувача у виконавчому провадженні та перерахування коштів, стягнутих з боржника щодо погашення заборгованості за кредитним договором на рахунок нового стягувача.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В провадженні Обухівського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 372/1239/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30.06.2026 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.11.2011 року у сумі 13053 гривень 42 копійки та судові витрати у сумі 2102 гривень 00 копійок.

На виконання вказаного рішення суду було видано 2 виконавчі листи.

11.09.2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № АСВП 63012094 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу в розмірі 13 053,42 грн.

11.12.2025 року на депозитний рахунок відділу виконавчої служби надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, які перераховані стягувачу за виконавчим провадженням.

11.12.2025 року державним виконавцем, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (фактичне повне виконання рішення).

Однак, 16.02.2026 року залишок нестягнутого боргу у розмірі 12 614,32 грн. повернуто стягувачем на депозитний рахунок відділу.

Разом з цим, 11.09.2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № АСВП 63012713 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судового збору в розмірі 2102 грн.

11.12.2025 року на депозитний рахунок відділу виконавчої служби надійшли кошти в рахунок погашення заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, які перераховані стягувачу за виконавчим провадженням.

11.12.2025 року державним виконавцем, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (фактичне повне виконання рішення).

Однак, 16.02.2026 року залишок нестягнутого боргу у розмірі 2102 грн. повернуто стягувачем на депозитний рахунок відділу.

Встановлено, що 28.03.2024 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № ПК-280324, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які були боржниками АТ КБ «ПриватБанк», включно і до ОСОБА_1 .

Як убачається з Витягу з Реєстру боргових зобов`язань від 28.03.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора відносно боржника ОСОБА_1 по кредитному договору № б/н, референс договору SAMDN52000086899339, сума заборгованості за основним боргом (тіло+відсотки) у валюті кредиту за даними бухгалтерського обліку 4 507,36 грн.

Частиною 2 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, провадження № 12-69гс21, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц, провадження № 61-10801св21, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначала, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, уточнила висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження, якщо таке закінчено.

Зокрема, у пунктах 80, 81, 84, 86, 90, 92, 94 та 97 указаної постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.

Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону), зокрема, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу буде визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку (частина перша статті 41 Закону України «Про виконавче провадження»).

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

Тобто, у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні й підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Як убачається з матеріалів заяви, 11.12.2025 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, заявником обрано невірний спосіб захисту, оскільки вимоги про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження розглядаються в порядку положень визначених Розділом VII Судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України.

Заміна стягувача у виконавчому провадженні в цьому випадку не відповідатиме завданням цивільного судочинства.

Тому суд не знаходить підстав для задоволення заяви про закінчення виконавчого провадження та заміну сторони виконавчого провадження

Враховуючи викладене та керуючись статтями 512, 514 ЦК України, статтями 55, 260, 261, 353, 442 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ? Луценко Оксани Святославівни про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та заміну сторони виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Суддя Т.В. Проць