Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 369/1844/23
Провадження № 1-кп/359/147/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2026 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з повною технічною фіксацією в залі суду клопотання заявника двоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту майна, в кримінальному провадженні № 12019110200004019 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2019,
в с т а н о в и в:
До Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшло вищезазначене клопотання, яке обґрунтоване тим, що 17.09.2019 між ОСОБА_7 та Приватним сільськогосподарським підприємством «ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського району нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №3046 (надалі - Договір №3046). Відповідно до умов договору №3046 Продавець передає у власність (продає) - земельну ділянку площею 0,2016 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський (Бучанський) район, село Гореничі, з цільовим призначенням - для іншого сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3222482001:01:002:5068, а Покупець зобов`язується оплатити її вартість за ціною та на умовах, встановлених договором. Крім того, на відчуженій земельній ділянці розташована столярна майстерня літера «Г», яка відчужується одночасно із вищевказаною земельною ділянкою.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 17.09.2019 №181364250 приватним нотаріусом Києво-Святошинського району нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 внесено запис про належне ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку площею 0,2016 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський (Бучанський) район, село Гореничі, з цільовим призначенням - для іншого сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3222482001:01:002:5068.
Станом на дату внесення відомостей про право власності ОСОБА_7 на вказану земельну ділянку, будь-які відомості щодо обтяжень вищевказаної земельної ділянки або щодо накладення арешту в межах кримінального провадження були відсутні. 17.09.2019 між Покупцем та Продавцем укладено договір купівлі-продажу столярної майстерні, яка знаходилася на вищезазначеній земельній ділянці (кадастровий номер 3222482001:01:002:5068), який посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського (Бучанського) району нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №3042.
Згідно інформації, наявної у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 17.09.2019 № 181359694 приватним нотаріусом Києво-Святошинського району нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 внесено запис про належне ОСОБА_7 право власності на столярну майстерню літера «Г», загальна площа (кв.м): 188,4; адреса: АДРЕСА_1 , яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068.
До договору купівлі-продажу №3046 та станом на дату внесення відомостей про право власності ОСОБА_7 на столярну майстерню будь-які відомості щодо обтяжень права на столярну майстерню або щодо накладення арешту в межах будь-якого кримінального провадження були відсутні.
28.02.2026 з інформації наявної на сайті Опендатабот, ОСОБА_7 випадково стало відомо, що на належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068 ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 31.01.2023 накладено арешт. Про існування цього арешту та вказаної ухвали суду ОСОБА_7 не знав, із текстом цієї ухвали останній ознайомився на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Станом на дату подачі цього клопотання копію ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 31.01.2023 (справа №759/1684/23) ОСОБА_7 не отримував та не приймав ані особистої участі, ані через представника у розгляді питання про накладення арешту на належне йому нерухоме майно. З інформації наявної на сайті ЄДРСР в обмеженому режимі, вбачається, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 31.01.2023 у кримінальному провадженні №12019110200004019 накладено арешт на певну кількість земельних ділянок, до яких, зокрема, належить і земельна ділянка з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068, площею 0,2016 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .
Як вбачається з ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 31.01.2023, накладення арешту на майно обґрунтовано тим, що вилучені речі відповідають критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Однак земельна ділянка з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068 не містить ознак речових доказів у розумінні положень частини першої статті 98 КПК України, оскільки не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містить слідів або відомостей, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 12019110200004019 від 22.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Разом із цим, заявник вважає, що арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068 накладено необґрунтовано, оскільки земельна ділянка не є доказом фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в межах якого здійснюється досудове розслідування. При цьому порушується принципи розумності та співмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.
З врахуванням вищезазначеного, представник заявника адвокат ОСОБА_6 просила суд врахувати, що у справі відсутні обставини, які б виправдовували подальше втручання держави у право ОСОБА_7 на мирне володіння, користування та розпорядження особою її майном та обумовлювали арешт її майна, просила суд задовольнити клопотання та скасувати арешт.
У судовому засіданні прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що дана земельна ділянка визнана речовим доказом та підстав для скасування її арешту на даний час відсутні.
Обвинувачена та захисник не заперечували проти задоволення клопотання про скасування арешту земельної ділянки.
Ознайомившись із клопотанням, враховуючи позицію учасників судового розгляду, суддя дійшов до такого висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
28.02.2026 з інформації наявної на сайті Опендатабот, ОСОБА_7 стало відомо, що на належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068 ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 31.01.2023 накладено арешт.
Разом із цим, суд бере до уваги, що про існування цього арешту та вказаної ухвали суду ОСОБА_7 не знав, із текстом цієї ухвали не ознайомився на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 31.01.2023 (справа №759/1684/23) ОСОБА_7 не отримував та не приймав а ні особистої участі, а ні через представника у розгляді питання про накладення арешту на належне йому нерухоме майно.
Так, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 31.01.2023 у кримінальному провадженні № 12019110200004019 накладено арешт зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068, площею 0,2016 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 та заборонено державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників земельної ділянки з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068, площею 0,2016 га., яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський (Бучанський) район, село Гореничі.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 31.01.2023, арешт на майно земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068, площею 0,2016 га., яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський (Бучанський) район, село Гореничі накладено з метою того, що вилучені речі відповідають критеріям речових доказів у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини першої статті 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068 не містить ознак речових доказів у розумінні положень частини першої статті 98 КПК України, оскільки не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містить слідів або відомостей, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження №12019110200004019 від 22.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України.
Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява N 31107/96, п. 58, ЕСНК 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49-62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Зегіез А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.
Під час розгляду заявленого клопотання встановлено, що ОСОБА_7 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні №12019110200004019. Накладення арешту на земельну ділянку порушує право власності ОСОБА_7 , оскільки унеможливлює повноцінно розпоряджатися земельною ділянкою.
Ці обставини вказують на те, що мета арешту майна земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068, добросовісного набувача, не є доказом фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в межах якого здійснюється досудове розслідування. При цьому порушується принципи розумності та співмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.
Враховуючи вищезазначене, та з огляду на те, що земельна ділянка належить добросовісному набувачеві та така земельна ділянка не є доказом фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження №12019110200004019 від 22.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, суд приходить до висновку, що арешт на зазначене майно необхідно скасувати, та повернути таке майно його законному власнику.
З огляду на це суд вважає, що клопотання заявника про скасування арешту майна є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст. ст. 16, 100, 131-132,160-166, 168, 169, 170-174, 376 КПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Клопотання заявника адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту майна, в кримінальному провадженні № 12019110200004019 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2019, задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 31.01.2023 (справа № 759/1684/23), на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068, площею 0,2016 га., яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський (Бучанський) район, село Гореничі, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .
Скасувати заборону ОСОБА_7 , його представникам (у тому числі за довіреністю), у володінні, користуванні яких перебуває це майно, розпоряджатися ним будь-яким чином, а також скасувати заборону державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників земельної ділянки з кадастровим номером 3222482001:01:002:5068, площею 0,2016 га., яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський (Бучанський) район, село Гореничі, яка накладена ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 31 січня 2023 року у кримінальному провадженні №12019110200004019.
Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 135426591, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 02.04.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 369/1844/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: