Рішення № 135426020, 03.04.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/1131/25

Провадження № 2/166/354/26

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

03 квітня 2026 року сел Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі: головуючого судді Фазан О. З.,

за участі секретаря судового засідання Приймачук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі ТОВ "Коллект Центр") ОСОБА_2 у липні 2025 року звернулася у суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №3308748 від 15.10.2021 та договором №77459758 від 28.09.2021.

Позов мотивує тим, що 15 жовтня 2021 року між між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (далі ТОВ "Мілоан") та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3308748 (далі Кредитний договір), за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 5000 грн зі сплатою відсотків.

28 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики № 77459758 (далі Договір позики), за умовами якого відповідач отримав позику в розмірі 3600 грн з процентною ставкою 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою.

22 лютого 2022 року було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги до позичальників, у тому числі за договором №77459758.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77459758.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №77459758.

26.01.2022 було укладено договір №26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3308748.

10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3308748.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3308748.

Відповідач не виконує свого зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитом та позикою не сплачує, у зв`язку з чим станом на день формування позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить: за договором № 3308748 від 15.10.2021 року становить 31200 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 25250 грн заборгованість за нарахованими процентами; 950 грн заборгованість за комісіями; за договором № 77459758 від 28.09.2021 року становить 11624,27 грн, з яких 3600 грн заборгованість за тілом кредиту, 8023,68 грн заборгованість за нарахованими процентами, 0,59 грн нараховані 3% річних.

За наведених підстав просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами у розмірі 42824,27 грн, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн та 16000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 08.07.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 08.09.2025 року постановлено заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

Заочним рішенням від 08.09.2025 року позов ТОВ "Коллект Центр" задоволено.

Ухвалою суду від 04.03.2026 року скасовано заочне рішення та призначено справу до судового розгляду.

Судове засідання 20.03.2026 року відкладено за клопотанням відповідача ОСОБА_1 .

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки надіслав до суду відзив 03.04.2026 року , який не підписаний електронним цифровим підписом та відсутня інформація про направлення його учасникам справи.

За нормами ст. ст.83, 84 ЦПК України, суд не приймає відзив, позаяк він поданий не у строк , встановлений судом та не направлений іншим учасникам справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України, є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 28 вересня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів та ОСОБА_1 укладено Договір позики, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора. За умовами Договору позики ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" надає ОСОБА_1 позику в розмірі 3600 гривень строком на 22 дні з базовою процентною ставкою 1,99 % в день (п. 2 Договору позики). Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 4 Договору позики). Відповідно до п. 5.2 Договору позики позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті позикодавця, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) йому зрозумілі.

ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" на виконання умов Договору позики 28 вересня 2021 року надало відповідачу позику в сумі 3600 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 , указану відповідачем у його реквізитах у Договорі позики, що підтверджується довідкою ТОВ "Фінансова компанія "Фінекспрес" № КД-000019003/ТНПП від 17.03.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики станом на 22 лютого 2022 року становить 11623,68 грн, з яких 3600 грн заборгованість за тілом кредиту, 8023,68 грн заборгованість по процентах.

Між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Вердикт Капітал" 22 лютого 2022 року укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" зобов`язується за плату відступити право грошової вимоги, а ТОВ "Вердикт Капітал" зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів", і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та боржниками.

Згідно з реєстром боржників № 1 до договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики в сумі 11623,68 грн, з яких 3600 грн сума заборгованості за тілом; 8023,68 грн сума заборгованості за процентами.

Відповідно до розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ "Вердикт Капітал" за Договором позики, останнім після переходу прав вимог у період з 22.02.2022 по 23.02.2022 додатково нараховано 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 0,59 грн.

Крім того, 15 жовтня 2021 року ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №3308748, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора W93802. За умовами Кредитного договору ТОВ "Мілоан" надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 гривень (п. 1.2 Кредитного договору) строком на 30 днів (п. 1.3 Кредитного договору) з 15 жовтня 2021 року до 14 листопада 2021 року (п.п. 1.3, 1.4 Кредитного договору) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3000 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. (п. 1.5.2 Договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.1 позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених п. 1.5.1.-1.5.2 Договору, в терміни (дату) вказаний у п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний у п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору.

Пунктом 2.3. Договору передбачено пролонгацію строку кредитування.

Продовження вказаного в п. 1.3. Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах (п. 2.3.1.).

Пунктом п. 2.3.1.2. Договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у п. 1.6. Договору.

Розділ 2.3 Договору (пролонгація на стандартних (базових) умовах) є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и), щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст. 212 ЦК України, і яка(і) полягає(ють) у:

а) здійснені платежу(ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 Договору та розділу 6 Правил;

б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно з п. 1.3, п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2 Договору (п. 2.3.2 Договору).

За правилами п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Згідно з п. 6.1 Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Мілоан".

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ "Мілоан" про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ "Мілоан" електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ "Мілоан" електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ "Мілоан" через вебсайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ "Мілоан" про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ "Мілоан", що розміщені на вебсайті ТОВ "Мілоан" та є невід`ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ "Мілоан" (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ "Мілоан", в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ "Мілоан", що розміщені на вебсайті ТОВ "Мілоан" та є невід`ємною частиною цього договору.

Укладення ТОВ "Мілоан" кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ "Мілоан" ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 Договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 Договору).

Згідно із п. 7.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

З квитанції LIQPAY від 15.10.2021 убачається, що ТОВ "Мілоан" виконало свої зобов`язання за договором перед відповідачем у справі ОСОБА_1 належним чином, перерахувавши на його картковий рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 5000 грн.

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан", заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором станом на 13 січня 2022 року становить 23950 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 18000 грн заборгованість по процентах, 950 грн - заборгованість по комісії.

26.01.2022 було укладено договір №26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що зазначені в Реєстрах боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 ТОВ "Вердикт Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 23950 грн, що складається з 5000 грн заборгованості за тілом кредиту , 18000 грн заборгованості за відсотками, 950 гривень - заборгованість по комісії.

Згідно з розрахунком заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ "Вердикт Капітал" за Кредитним договором, останнім після переходу прав вимог у період з 26.01.2022 до 23.02.2022 додатково нараховано відостки у розмірі 7250 грн.

У подальшому, 10 січня 2023 року та 10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено Договори № 10-01/2023 та № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, відповідно до умов яких ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором та Договором позики.

Відповідно до реєстру боржників до договору № 10-01/2023 та реєстру боржників до договору № 10-03/2023/1 ТОВ "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором в сумі 31200 грн, за Договором позики в сумі 11624,27 грн.

Усупереч умовам Кредитного договору та Договору позики відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за Кредитним договором та Договором позики.

Таким чином, установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору та Договору позики.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Порядок та підстави нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами, зокрема за кредитними договорами, передбачені статтями 1048 та 1056-1 ЦК України.

Зокрема, ч. 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України установлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки доказам, поданим учасниками справи, у їх сукупності, зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання позичальником за кредитним договором №3308748 від 15.10.2021 кредитних коштів в розмірі 5000 грн, правові підстави для нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 950 грн, а також отримання за договором позики №77459758 від 28.09.2021 грошових коштів у позику в розмірі 3600 грн, відсутність будь-яких платежів з боку відповідача у рахунок погашення кредитної заборгованості перед первісними кредитороми чи позивачем, що жодним чином не спростовано відповідачем у ході розгляду справи, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача у користь позивача заборгованості за кредитним договором №3308748 від 15.10.2021 за тілом кредиту в розмірі 5000 грн та комісії за надання кредиту в розмірі 950 грн. та за договором позики №77459758 від 28.09.2021 заборгованості за тілом кредита у розмірі 3600 грн.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Судом встановлено, що погодженим строком кредитування за кредитним договором №3308748 від 15.10.2021 є строк 30 днів (п. 1.3 кредитного договору), тобто до 14.11.2021; за договором позики №77459758 від 28.09.2021 є трок 22 дня (п. 2.2 договору позики), тобто до 20.10.2021.

У кредитному договорі та договорі позики чітко зазначено термін (дата) повернення кредиту/позики і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом та позикою.

З наданих представником позивача розрахунків встановлено, що за кредитним договором № 3308748 від 15.10.2021 ТОВ "Мілоан" відсотки нараховані за період поза межами строку кредитування, будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу не нараховувалось. За договором позики № 77459758 від 28.09.2021 ТОВ "1 безпечне агенство необхідних кредитів" відсотки нараховані за період поза межами строку надання позики.

Так, необхідно умовою для пролонгації строку кредитування за п. 2.3.1.1 Кредитного договору № 3308748 від 15.10.2021 є сплата комісії за управління та обслуговування кредиту (п. 2.2.1 Договору) та певну частку заборгованості по кредиту. Однак відповідачем не здійснено жодного платежу в рахунок погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим ним не виконано умов для продовження строку кредитування на підставі п. 2.3.1.1 Кредитного договору.

Також суд зазначає, що неповернення кредиту в погоджений стронами у Кредитному договорі строк, не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідок продовження строку дії договру, а є порушенням грошового зобов`язання за укладеним договором, за що настає відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

За наведених обставин, нарахування відповідачу після 14 листопада 2021 року процентів у відповідності до 2.3.1.2 Кредитного договору по своїй суті є реалізацією положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка захищає інтереси кредитодавця в разі прострочення позичальником грошового зобов`язання.

Позивач у позовній заяві не заявляв до стягнення з відповідачки неустойки в порядку, установленому ч. 2 ст. 625 ЦК України, як наслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, а нарахував їх як відсотки за користування кредитом за стандатртною процентною ставкою в порядку, встановленому ст. 1048 ЦК України, що не відповідає Анкеті-заявці на кредит № 3308748, підписаної відповідачем 13 жовтня 2021 року.

За наведених обставин, нараховані відсотки за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування, у даному випадку після 14 листопада 2021 року, є безпідставним.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що автоматична пролонгація договору на 60 днів за підвищеною ставкою 5% (п. 1.6 Договору) виключно через факт неповернення коштів, суперечать природі договору споживчого кредитування та вимогам закону. Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», будь-яка зміна істотних умов договору, зокрема строку повернення кредиту та розміру процентної ставки, потребує чіткої та однозначної згоди споживача.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів (зокрема, акцептованих додаткових угод, доказів сплати комісій за пролонгацію тощо), які б свідчили про волевиявлення позичальника на продовження строку дії договору після 14 листопада 2021 на нових, значно гірших умовах. Сам лише факт прострочення повернення кредиту не може вважатися згодою на продовження строку користування ним.

Оскільки позивач заявив вимогу саме про стягнення процентів за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України), а не штрафних санкцій чи 3% річних та інфляційних втрат (ст. 625 ЦК України), нарахування процентів за період після 14.11.2021 є безпідставним.

Виходячи з наведеного, суд дослідивши обставини справи і давши їм правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення відсотків поза межами строку кредитування.

Право кредитодавця ТОВ "Мілоан" та в подальшому позивача нараховувати передбачені указаним договором проценти за користування кредитом припинилося 14 листопада 2021 року, у зв`язку із чим з цієї дати права та інтереси кредитодавця та його правонаступників забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом проведено власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №3308748 від 15.10.2021 зі сплати відсотків протягом строку дії договору з 15 жовтня 2021 року до 14 листопада 2021 року за погодженою сторонами процентною ставкою 2%, який складає: 5000 грн (тіло кредиту) х 2 % : 100 % х 30 (днів) = 3000 грн.

Таким чином, сума заборгованості за Кредитним договором №3308748 від 15.10.2021, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 8950 грн, яка складається із заборгованості за: тілом кредиту 5000 грн, відсотками 3000 грн, комісією 950 грн.

Крім того, суд вважає безпідставним нарахування відсотків за договором позики №77459758 від 28.09.2021 поза межами строку надання позики (строку договору), у даному випадку після 20 жовтня 2021 року, оскільки умови договору не містять норм про продовження строку договору.

Судом проведено власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №77459758 від 28.09.2021 зі сплати відсотків протягом строку дії договору з 28 вересня 2021 року до 20 жовтня 2021 року за погодженою сторонами процентною ставкою 1,99%, який складає: 3600 грн (тіло кредиту) х 1,99 % : 100 % х 22 (дня) = 1576,08 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 0,59 грн за договором позики №77459758 від 28.09.2021, суд зазначає наступне.

Згідно до пункту 18 "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, у частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 0,59 грн за договором позики №77459758 від 28.09.2021, слід відмовити.

Таким чином, сума заборгованості за договором позики №77459758 від 28.09.2021, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 5176,08 грн, яка складається із заборгованості за: тілом кредиту 3600 грн, відсотками 1576,08 грн.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором та договором позики становить 14126,08 ( 5176,08+ 8950=14126,08)грн.

Щодо строку позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З 24 лютого 2022 року до дня розгляду справи в Україні триває дія воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з чим перебіг позовної давності, визначеної ст. 257 ЦК України, зупинений.

Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Вказаний Закон набрав законної сили 04 вересня 2025 року.

Таким чином, з огляду на закінчення строку дії кредитного договору №3308748 15 жовтня 2021 року, строку дії договору позики №77459758 20 жовтня 2021 року та непогашення відповідачем перед первісними кредиторами заборгованості за ними, беручи до уваги введення в Україні режиму воєнного стану 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та подальше продовження режиму воєнного стану дотепер, виключення п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України після звернення позивачем до суду з даним позовом, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності при зверненні до суду з позовом 04 липня 2025 року.

Крім того, ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладений між ТОВ "Коллект Центр" та адвокатським об`днанням "Лігал Асістанс"; прайс-лист АО "Лігал Асістанс", затверджений рішенням Загальних зборів № 01-11/2023 від 01.11.2023; заявку на надання юридичної допомоги № 1335 від 01.05.2025 та витяг з акту № 10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025, згідно з якими АО "Лігал Асістанс" надало правову допомогу ТОВ "Коллект Центр" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договорами № 3308748 від 15.10.2021 , № 77459758 від 28.09.2021 на загальну суму 16000 грн.

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс позивач є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 799,06 грн (14126,08/42824,27*2422,40=799,06) та витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 5277,78 грн (14126,08/42824,27*16000 = 5277,78), загалом 6076,84 грн.

На підставі ст.ст. 526, 549, 551, 554, 610, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість в загальній сумі 14126 (чотирнадцять тисяч сто двадцять шість) гривень 08 копійок, яка складається із заборгованості за договором позики № 77459758 від 28 вересня 2021 року в розмірі 5176 (п`ять тисяч сто сімдесят шість) гривень 08 копійок, з яких 3600 грн заборгованість за тілом кредиту, 1576,08 грн - за нарахованими процентами; договором про споживчий кредит № 3308748 від 15 жовтня 2021 року в розмірі 8950 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 3000 грн - за нарахованими процентами, 950 грн - комісія.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" 799 (сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 06 (шість) копійок судового збору та 5277 (п`ять тисяч двісті сімдесят сім) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. З. Фазан