Постанова № 13542454, 10.12.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-3640/10/1970

"10" грудня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Хоменко Л.В.

за участю:

представника позивача Михайлов М.А.;

відповідач - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

до спільного малого підприємства «Ніка»

про звернення стягнення на активи боржника

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовною заявою до спільного малого підприємства «Ніка»про звернення стягнення на активи боржника в сумі 1020 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, суду пояснив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобовязання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами та станом на 27.10.2010 року податковий бог відповідача становить 1020 грн. Оскільки відповідач зазначений борг не сплатив в добровільному порядку, то просив стягнути його за рахунок активів боржника.

Ухвалою про відкриття провадження по адміністративній справі № 2-а-3640/10/1970 від 17 листопада 2010 року, справа призначалась до розгляду на 29 листопада 2010 року о 11 год. 00 хв. в приміщенні Тернопільського окружного адміністративного суду за адресою м. Тернопіль, вул. К.Острозького, 20. В звязку з не прибуттям в судове засідання відповідача по справі, який належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, судовий розгляд цієї справи у судовому засіданні 29 листопада 2010 року не проводився і був перенесений на 10 грудня 2010 року на підставі п. 3 ст.128 КАС України.

Незважаючи на вжиті судом заходи, для забезпечення дотримання основного принципу судочинства змагальності, зокрема шляхом відкладення розгляду справи для надання можливості відповідачеві реалізувати право відстоювати свої заперечення на вимоги у спорі шляхом подання на їх доведення доказів, участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду в судовому засіданні, відповідач повторно в судове засідання не прибув, заперечень на адміністративний позов не подав та про причини свого неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, з наступних міркувань.

Згідно ст.ст.1-2 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 509-ХІІ), ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-XII (далі Закон № 1251-XII), Тернопільська обєднана державна податкова інспекція належить до системи органів державної податкової служби, на які покладено обовязки щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідач по справі спільне мале підприємство «Ніка»зареєстроване, як юридична особа у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради 18.04.1996 року, ідент. код 21150146 та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ, як платник податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, п.2-3 ч.1 ст. 9 Закону № 1251-XII, на відповідача покладений обов'язок подавати до державних податкових органів та інших органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно п. 4.1.4, п.4.1, ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 2181-ІІІ) платники податків зобовязані своєчасно, в терміни визначені спеціальними законами з питань оподаткування, подавати до контролюючих органів за місцем реєстрації звітність повязану з нарахуванням та сплатою податків.

Згідно підпункту «а-б»пп. 4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст. 2 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 17.1.1., п.17.1, ст. 17 Закону № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Як слідує із матеріалів справи в порушеннях вищезазначених норм відповідач не подавав звітність по податку на прибуток за період 2008р., за І - квартал 2009р., за І півріччя 2009р., за 9 місяців 2009р., за 2009 рік. та за І квартал 2010 року, у звязку з чим Тернопільською ОДПІ були проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності подання податкової звітності по податку на прибуток.

За результатами вищевказаних перевірок були складені акти від 24.03.2009 року № 2654/15-01/21150146, від 26.03.2010 року № 2837/15-01/21150146 та від 14.06.2010 року № 6035/15-01/21150146 на підставі яких позивачем були прийняті податкові повідомлення рішення № 0009281501/0 від 27.03.2009р., № 0002721501/0/24392 від 07.04.2010р. та від 17.06.2010р. № 0004431501/0 про визначення податкового зобовязання у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 1020 грн. за не подання податкової звітності по податку на прибуток.

Судом встановлено, що згідно актів Тернопільської ОДПІ № 156 від 27.03.2009р., № 563/15-01 від 22.04.2010р., № 1015 від 17.06.2010 року про неможливість вручення повідомлень рішень в звязку із незнаходженням посадових осіб за місцезнаходженням субєкта господарювання та відповідно до п.4, 9 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків»(затвердженого Наказом ДПА України №253 від 21.06..2001 року, та зареєстрованого в Мінюсті України за №567/5758 06.07.2007 року) всі вищезазначені податкові повідомлення-рішення розміщені на дошці податкових оголошень, а тому вважаються врученими платнику.

Вищевказані податкові повідомлення рішення відповідачем не оскаржені, у встановленому порядку не скасовані, а тому у відповідності до ст.5 п.2.пп.1 Закону № 2181-ІІІ суми податкових зобов'язань визначені в них, вважаються узгодженими.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4, статті 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що відповідач несвоєчасно та не в повному об'ємі сплачував узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення податкового боргу, який станом на дату розгляду справи в суді добровільно непогашений та становить 1020 грн.

Згідно пп. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону № 2181-ІІІ контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Пунктом 11 ст.10 Закону № 509-ХІІ встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до пп. 3.1.1, п.3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені належними та допустимими доказами, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 94, 99, 100, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Спільного малого підприємства „Ніка” (м. Тернопіль, вул. Медова, 3/103, ін. Код №21150146) за рахунок його активів заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на прибуток приватних підприємств на суму 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 коп. на р/р 31118009700002, код платежу 11021000 державного бюджету ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 грудня 2010 року.

Головуючий суддяМірінович У.А.

копія вірна

СуддяМірінович У.А.