Рішення № 135423316, 02.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26565/25

провадження № 2/753/1399/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Цимбал І.К.

при секретарі - Козін В.Є.

з участю сторін: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Нова Пошта», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Суть справи.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що позивач прибув 12.09.2025 на власному автомобілі Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 до вантажного відділення № 300 ТОВ «Нова Пошта», з метою відправки посилок. Під вхідною групою відділення ТОВ «Нова Пошта» № 300 облаштовано паркувальний майданчик, на якому нанесено відповідну розмітку та пронумеровано паркувальні місця. Позивач залишив свій автомобіль на паркувальному місці, що окреслене відповідною розміткою та пронумероване як «2». Після відвідування відділення, позивач виявив, що приблизно о 12 год. 00 хв. належний йому автомобіль було пошкоджено механічним візком, що використовується працівниками ТОВ «Нова Пошта» при проведенні вантажно - розвантажувальних робіт.

З метою врегулювання даного інциденту, Позивач звернувся на гарячу лінію ТОВ «Нова Пошта» за номером 0 800 500 609, проте оператор контакт - центу не запропонувала жодних шляхів врегулювання події, а лише вказала, що ТОВ «Нова Пошта» компенсує збитки лише при наявності судового рішення про стягнення таких збитків. Отримавши таку інформацію, Позивач, з метою фіксації даної події та притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, викликав поліцію. Згідно інформації, що отримана від Дарницького УП ГУНП у м. Києві, оскільки у зверненні відсутні фактичні дані, що вказували б на наявність складу злочину, відомості до ЄРДР не внесено, а досудове розслідування - не розпочато. З метою визначення вартості відновлювального ремонту, позивачем було замовлено звіт. Згідно звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 85 227,08 грн. В добровільному порядку відповідач відшкодувати завдану шкоду відмовляється, таким чином позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду. Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Рух справи.

08.12.2025 надійшов позов.

09.12.2025 визначено головуючого суддю.

11.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження, засідання призначено на 22.01.2026.

14.01.2026 надійшов відзив /а.с. 69 - 81/.

20.01.2026 надійшла відповідь на відзив /а.с. 83-93/.

22.01.2026 судове засідання відкладено на 16.02.2026 в зв`язку з витребуванням доказів та допитом свідка.

16.02.2026 судове засідання відкладено на 04.03.2026 в зв`язку з неявкою позивача.

04.03.2026 розгляд справи перенесено на 01.04.2026 в зв`язку з перебуванням головуючого у відпустці.

01.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

30.03.2026 ухвалено судове рішення.

Доводи учасників справи.

Позивач та представник останнього в судовому засіданні позов підтримали з підстав зазначених в останньому та відповіді на відзив, просили вимоги задовольнити.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи без його участі, відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування свої заперечень, посилається на те, що розмір завданої шкоди позивачем недоведений, розмір моральної шкоди необґрунтований. Ручний вантажний візок, яки приводиться в рух фізичною силою працівника та не є самохідним транспортним засобом не являється джерелом підвищеної небезпеки. Наявність факту пошкодження автомобіля сама по собі не є достатньою підставою для покладення відповідальності на ТОВ «Нова пошта». Відповідач заперечує обставину завдання шкоди своїм працівником, оскільки у справі відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на особу, яка вчинила дії з пошкодження автомобіля позивача. Позивач, обґрунтовує позовні вимоги, виходячи виключно з обставин пошкодження автомобіля на території прилеглій до відділення та металевим візком відповідача, що фактично є припущенням. Позивачем не надано доказів того, що саме під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт зі сторони ТОВ «Нова пошта» допущено пошкодження автомобіля позивача.

У звіті оцінки № 9596/10/25 поряд із вартістю відновлювального ремонту 85 227,08 грн. також визначено вартість матеріального збитку 43 058,57 грн з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,60718. Отже, заявлена до стягнення сума 85 227,08 грн не узгоджується з висновками самого ж оцінювача щодо матеріального збитку. За відсутності доказів фактичного ремонту/витрат та їх необхідності, розмір відшкодування не може автоматично дорівнювати повній «вартості ремонту».

Обставини справи.

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Volkswagen, державний номерний знак - НОМЕР_1 , номер кузова - НОМЕР_2 /а.с.17/.

12.09.2025 ОСОБА_1 прибув на транспортному засобі марки Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 до вантажного відділення № 300 ТОВ «Нова Пошта», з метою відправки посилок, що розташоване за адресою: вул. Бориспільська, 9, м. Київ.

Під вхідною групою відділення ТОВ «Нова Пошта» № 300 облаштовано паркувальний майданчик, на якому нанесено відповідну розмітку та пронумеровано паркувальні місця. На вказаному паркувальному майданчику відсутні будь - які знаки, що забороняють паркування автомобіля або попереджають про ту чи іншу можливу небезпеку при стоянці автомобіля.

Приблизно о 12 год. 00 хв. належний йому автомобіль було пошкоджено механічним візком, що використовується працівниками ТОВ «Нова Пошта» при проведенні вантажно - розвантажувальних робіт.

12.09.2025 ОСОБА_1 написав заяву до Дарницького УПГУНП в м. Києві за фактом пошкодження власного транспортного засобу /а.с. 18/.

30.09.2025 Дарницьким УПГУНП в м. Києві надано відповідь про відсутність підстав для відкриття кримінального провадження та рекомендовано звернутися з позовом до суду /а.с. 21-22/.

03.10.2025 ОСОБА_1 направив ТОВ «Нова пошта» повідомлення про проведення огляду колісного транспортного засобу, яке відбудеться 14.10.2025 /а.с.31-32/.

Згідно висновку ТОВ «Сател Груп», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 85 227,08 грн., вартість матеріального збитку 43 058,57 грн. /а.с. 35/.

Згідно Звіту № 9596/10/25 Про оцінку транспортного засобу оцінювачем зафіксовано факт деформації дверей передніх лівих та пошкодження накладки дверей. Вказані деталі відновленню не підлягають, відповідно, мають бути замінені в ході відновлювального ремонту автомобіля.

05.11.2025 ОСОБА_1 направив ТОВ «Нова пошта» досудову вимогу про сплату відновлювального ремонту, моральної шкоди та послуг оцінювача /а.с. 37-38/.

Мотиви суду при ухваленні рішення та положення застосованого закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 520/4080/16, від 27 жовтня 2021 року у справі № 461/484/18, від 27 жовтня 2021 року у справі № 461/484/18, від 09 лютого 2022 року у справі № 161/7881/20, від 28 червня 2023 року у справі № 487/9345/19.

Проведення вантажно - розвантажувальних робіт регулюються Правилами охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 19.01.2015 № 21 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 за № 124/26569 (надалі - Правила).

Згідно із п.1, 2 розділу І «Загальні положення» Правил, ці Правила поширюються на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які в процесі своєї діяльності виконують вантажно-розвантажувальні роботи, навантаження (розвантаження) або вивантаження (далі - вантажно-розвантажувальні роботи). Ці Правила є обов`язковими для роботодавців та працівників, що виконують вантажно-розвантажувальні роботи.

Дані Правила є обов`язковими.

Згідно п. 2, п. 21 підрозділу 3. «Вимоги до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт, території підприємства, виробничих будівель і споруд» розділу II. «Загальні вимоги» Правил: Місця проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути рівні, мати тверде, рівне покриття та ухил не більше 5; Уздовж передньої крайки автомобільної і залізничної рамп необхідно встановлювати знімні відбійні бруси перерізом 150 х 150 мм для попередження завалу коліс вантажопідіймального транспорту за край рампи.

Відповідно до п. 44, 45, 46, 73 підрозділу 3. «Вимоги до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт, території підприємства, виробничих будівель і споруд» розділу II. «Загальні вимоги» Правил, рух транспорту на підприємстві повинен бути організований відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), за схемою руху транспортних засобів із вказівкою на ній поворотів, зупинок, виїздів, переходів. Схема руху транспортних засобів повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту, перед в`їздами на територію та в необхідних місцях, визначених роботодавцем. Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів повинні відповідати вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці і залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану». Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками, покажчиками швидкості руху транспорту згідно з ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» і знаками безпеки за ТОСТ 12.4.026-76.

У місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт у разі потреби наносять розмітку з позначенням проходів, майданчиків складування і їх спеціалізації за видами вантажів.

Згідно на п. 48 підрозділу 3. «Вимоги до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт, території підприємства, виробничих будівель і споруд» розділу II. «Загальні вимоги» Правил, яким зауважено, що місця стоянки автомобілів і транспортних засобів біля вантажно-розвантажувальних фронтів, прохідних необхідно передбачати за межами проїжджої частини доріг у вигляді спеціальних площадок або смуг.

Використання виробничого обладнання унормоване Вимогами безпеки та захисту здоров`я під час використання виробничого обладнання працівниками, затверджених наказом Міністерства соціальної політики від 28.12.2017 р. № 2072 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 січня 2018 р. за № 97/31549. (надалі - Вимоги).

Згідно п. 1 Розділу І Вимог, ці Вимоги поширюються на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, організаційно-правової форми і видів діяльності та встановлюють мінімальні вимоги щодо безпеки та захисту здоров`я під час використання виробничого обладнання працівниками у процесі трудової діяльності.

Згідно п. 2 Розділу ІІ Вимог, під час вибору виробничого обладнання роботодавець зобов`язаний враховувати конкретні умови праці, ризики щодо безпеки, здоров`я та життя працівників, наявні на робочих місцях, та будь-які додаткові ризики, пов`язані з використанням цього виробничого обладнання.

Згідно п. п. 2 п. 4 Розділу ІІ Вимог, виробниче обладнання, що надається працівнику та використовується ним, має бути технічно справним і відповідати мінімальним вимогам безпеки, наведеним у розділі ІІІ цих вимог, а також нормативно-правовим актам з охорони та гігієни праці, якщо виробниче обладнання виготовлене до дати набрання чинності відповідними технічними регламентами, дія яких поширюється на таке виробниче обладнання, або технічні регламенти щодо відповідного виробничого обладнання відсутні.

Згідно п. 2, п. 3, п. 6 Розділу ІІІ Вимог: - запуск виробничого обладнання здійснюється тільки за умови цілеспрямованої дії за допомогою призначеної для цього системи керування; - усе виробниче обладнання має бути оснащене пристроєм керування для повної та безпечної його зупинки… Пристрій зупинки обладнання має пріоритет над пристроєм запуску; - виробниче обладнання та його частини, якщо це необхідно для забезпечення безпеки, захисту здоров`я та життя працівників, мають бути зафіксовані затискачами або іншими засобами.

Аналізуючи дані Вимоги, можна прийти до висновку, що механічні візки, мають бути забезпечені затискачем (гальмом), що виключає їх рух без цілеспрямованої дії працівника (зокрема, такою дією може бути зняття візка з такого затискача (гальма) та приведення його у рух м`язовою силою працівника).

Згідно змісту п. 8 Розділу ІІІ Вимог, згідно якого, якщо існує небезпека через механічний контакт із рухомими частинами виробничого обладнання, що може призвести до нещасних випадків, його частини обладнуються захисними огородженнями чи пристроями для унеможливлення доступу до небезпечних зон або пристроями для зупинення руху небезпечних частин до моменту досягнення небезпечних зон.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями частини другої статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина третя статті 22 ЦК України).

Суд вважає неспроможними доводи відповідача, про те, що позивачем не доведено факт заподіяння матеріальної шкоди на території відповідача, оскільки згідно відео та фото додатків, вбачається, що матеріальна шкода завдана транспортному засобу спричинена саме на майданчику, що перебуває в користуванні відповідача. Крім того, в обґрунтування своїх заперечень представник відповідача, посилається на те, що дата оцінки зазначена 12.09.2025, а висновок складений лише 15.10.2025, проте, суд критично ставиться до даних тверджень, оскільки огляд транспортного засобу проводився 12.09.2025, а сам висновок складений експертом за результатом проведеного дослідження було виготовлено 15.10.2025. Крім того, в разі незгоди з наданим позивачем висновком, відповідач міг скористатися своїм правом та заявити клопотання про проведення повторного експертного дослідження транспортного засобу, проте таке клопотання стороною відповідача не заявлялося.

Що стосується вимоги, щодо стягнення моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 - 2, 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 - 5 ст. 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абз 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22) та у постанові від 05.12.2022 року у справі № 214/7462/20).

Аналізуючи встановлені по справі обставини, наведені норми чинного законодавства, роз`яснення та судову практику в аналогічних справах, суд вважає доведеним наявність моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок протиправних дій відповідача, як особи, яка є володільцем джерела підвищеної небезпеки, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням та вини останнього в її заподіянні.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача, його поведінку після ДТП, та враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд визнає обґрунтованим розмір грошового відшкодування моральної шкоди, заявлений позивачем та відповідно задовольняє позовні вимоги в цій частині в розмірі 10 000 грн.

Що стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року справа № 826/1216/16, від 12.09.2019 року справа № 9901/350/18.

Представник позивача надав копію Договору про надання правової допомоги від 08.07.2025 року №1.

Відповідно до акту виконаних робіт від 26.11.2026 до договору про надання правової допомоги, розмір плати за надання правової допомоги становить 11 900 грн.

Відповідно до постанов Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №159/5837/19, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, від 02.12.2020 у справі №317/1209/19, від 03.02.2021 у справі №554/2586/16, від 17.02.2021 у справі №753/1203/18 визначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 11 900 грн.

Що стосується стягнення витрат за проведення експертизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний сплати позивачу за проведення експертизи позивача 4 100 грн. на підставі п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку про те, що позовні вимог є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст. ст.ст. ст. 12, 81, 141, 209, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Нова Пошта», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», код ЄДРПОУ - 31316718, місцезнаходження юридичної особи: Столичне Шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду в розмірі 85 227 грн. 08 коп. та витрати пов`язані з проведенням експертного дослідження в розмірі 4 100 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», код ЄДРПОУ - 31316718, місцезнаходження юридичної особи: Столичне Шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», код ЄДРПОУ - 31316718, місцезнаходження юридичної особи: Столичне Шосе, будинок 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 11 900 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 02.04.2026.

Головуючий: