Постанова № 13542295, 18.01.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6942/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

представника позивача - Серкова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтавідо Київського Відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиціїпро скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2010 року позивач Державна податкова інспекція у м. Полтавізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського Відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції (надалі по тексту - Київського ВДВС Полтавського МУЮ)про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.12.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що постановою державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 22.11.2010 року повернуто виконавчий лист по справі № 2а-44672/09/1670 про примусове виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року, а саме стягнення податкового боргу з СПД-ФО ОСОБА_3 на суму 1273,61 грн., яку було отримано 21.12.2010 року. Вказана постанова відповідача є неправомірною, оскільки державним виконавцем не вжиті заходи які зазначені в ч.7 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнуті грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечення на позов не надав. Неодноразово направляв до суду клопотання про перенесення судового розгляду у зв'язку із перебуванням представника на лікарняному. Доказів в підтвердження вищевикладеного відповідач суду не надав. Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Таким чином суд керуючись ст. 56 кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки законодавець не обмежує коло осіб які можуть представляти інтереси сторін у справі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

21 жовтня 2009 року Полтавським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі № 2а-44672/09/1670 про стягнення податкового боргу з СПД-ФО ОСОБА_3 в сумі 1273,61 грн.

22 січня 2010 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а-44672/09/1670 на виконання постанови від 21 жовтня 2009 року про стягнення із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) боргу із податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1273 грн. 61 коп. (одна тисяча двісті сімдесят три гривні шістдесят одна копійка) на р/р № 33214801700002, одержувач місцевий бюджет Полтавської міської ради, код ЗКПО 34698804, банк ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019.

04 березня 2010 року ДПІ у м. Полтаві виконавчий лист № 2а-44672/09/1670, виданий 22 січня 2010 року Полтавським окружним адміністративним судом, направлено до Київського ВДВС Полтавського МУЮ. По даному виконавчому документу 11 березня 2010 року відкрито виконавче провадження.

22 листопада 2010 року державним виконавцем Київського ВДВС Полтавського МУЮ Ненаховим О.О. при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 22 січня 2010 року Полтавським окружним адміністративним судом у справі № 2а-44672/09/1670 щодо стягнення податкового боргу з СПД-ФО ОСОБА_3 в розмірі 1273,61грн., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, узв'язку із тим, що згідно акта державного виконавця, майно, на яке можливе звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості не виявлено, транспортні засоби за боржником не зареєстровані, боржник за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди,1/3, зареєстрована, але не проживає, в результаті вжитих заходів не можливо з'ясувати місцезнаходження боржника.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувану постанову на предмет її відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про її необгрунтованість обґрунтованість виходячи з наступного.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчим документом в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до частини 7 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнуті грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, виконавчий лист у справі № 2а-44672/09/1670 від 22 січня 2010 року містить номер розрахункового рахунку боржника, державний виконавець не вчиняв дій по стягненню суми податкового боргу з розрахункового рахунку боржника, зазначеного у виконавчому листі Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 2а-44672/09/1670 від 22 січня 2010 року, не перевірив наявності коштів на розрахунковому рахунку боржника.

З урахуванням викладених обставин оскаржувана постанова державного виконавця прийнята з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову та доказів правомірності прийнятої постанови суду не надав.

Суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Постанову державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 22.11.2010 року про повернення виконавчого документу (виконавчий лист № 2а-44672/09/1670 Полтавського окружного адміністративного суду) визнати протиправною та скасувати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2011 року.

СуддяІ.С. Шевяков